Захворіло у світі
31,880,241
Померло у світі
976,640
Вилікувалось у світі
21,983,692
Захворіло в Україні
188,106
Померло в Україні
3,757
Вилікувалось в Україні
83,458
Євген Бамбізов: «У перші два роки після введення податку на виведений капітал держбюджет недоотримає 60–80 млрд грн»

Євген Бамбізов: «У перші два роки після введення податку на виведений капітал держбюджет недоотримає 60–80 млрд грн»

Керівник офісу великих платників податків ДФС розповів, що у кожної компанії є свій координатор, який знає всю її податкову історію

Цей матеріал також доступний російською
Євген Бамбізов: «У перші два роки після введення податку на виведений капітал держбюджет недоотримає 60–80 млрд грн»
Фото з особистого архіву

У 2015 році при Державній фіскальній службі України з'явився Офіс великих платників податків. Ця структура стала наступником Спеціалізованої податкової інспекції з обслуговування великих платників податків, що була створена ще у 2001 році. Керівництво офісу каже, що окремий підрозділ для супроводу великого бізнесу – загальносвітова практика, і такий підхід дозволяє забезпечити ефективну взаємодію з платниками податків. Зокрема, з 2014 по 2017 рік частка надходжень від компаній, супроводжуваних офісом, зросла з 38 до 60% у загальній масі податкових платежів.

При цьому за 2017 рік офіс має намір наростити обсяг зборів з великого бізнесу на 40%, до 71 млрд грн.

Фіскали впевнені, що таких темпів зростання вдасться досягти за рахунок збільшення надходжень від податку на прибуток і ПДВ (у тому числі від агробізнесу, який з 2017 року перейшов на загальні умови сплати цього податку), завдяки боротьбі з ухиленням від сплати податків і жорсткішому контролю трансфертного ціноутворення.

Також у офісі великих платників податків не без гордості говорять, що індивідуальний підхід до «підопічних» дозволяє уникати гострих кутів у спілкуванні з бізнесом і забезпечувати високий рівень надходжень. Хоча без конфліктів все одно не обходиться. Наприклад, як це було з мобільним оператором «Київстар», якого ДФС у 2016 році звинуватила в недоплаті біля 2,3 млрд грн податків, і тютюновою компанією «Філіп Морріс», яку податківці оштрафували на 4,1 млрд грн. Не менш резонансною стала історія з «Укрзалізницею», коли восени 2016 року за підсумками перевірки перевізника ГФС виявила ухилення від сплати податків майже на 1,9 млрд грн. А компанія, у свою чергу, звинуватила фіскалів у перекручуванні даних і відсутності будь-яких доказів такої недоплати.

Про те, як зміняться методи взаємодії фіскальних органів і великого бізнесу, в інтерв'ю Mind розповів керівник офісу великих платників податків ДФС Євген Бамбізов.

– Як реструктуризація Державної фіскальної служби позначилася на Офісі великих платників податків?

– Серйозних змін у нашій роботі не відбулося. Сім спеціалізованих податкових інспекцій у регіонах, що були самостійними юридичними особами, приєднані до київського офісу й перетворені на територіальні управління. Їх загальна кількість скоротилася до п'яти, а також додалися сервісні підрозділи в Маріуполі та Сєвєродонецьку. Тобто ми пройшли весь шлях перетворення на єдину юрособу. Що стосується безпосередньо покладених на нас функцій – проведено оптимізацію обслуговування платників податків і дещо скоротилася чисельність персоналу. Деякі процеси, пов'язані з аудитом, теж оптимізовані. Наприклад, для перевірок платників у Донецькому і Луганському регіонах ми тепер направляємо наших співробітників «з центру». Хоча в цілому наявність електронних баз дозволяє здійснювати аудит дистанційно і вирішувати спірні питання віддалено.

– Наприкінці 2016 року Верховна Рада де-факто вивела ДФС з-під дії мораторію на перевірки. Скільки з початку 2017 року було проведено фактичних перевірок (як планових, так і позапланових) великого бізнесу та які їхні підсумки?

– На платників офісу не поширювалися обмеження в проведенні перевірок. Якщо говорити про комплексні перевірки, їхня кількість незначна. Наприклад, за сім місяців 2017 року було проведено лише 64 планових перевірки, за підсумками яких донараховано 2,6 млрд грн. Позапланових перевірок проведено 635, донараховано 4,6 млрд грн. При цьому позапланові ревізії не займають багато часу, оскільки стосуються лише окремих питань у частині дотримання податкового законодавства. У цілому кількість перевірок не росте, а зменшується. Багато в чому це заслуга ризик-орієнтованої системи, що дозволяє аналізувати всю звітність платника податків та його операції й відбирати найбільш ризикові компанії для подальшого аудиту.

– Які результати впровадження публічного реєстру відшкодування ПДВ? Як проходить відшкодування, який відсоток заявників піддається документальним перевіркам?

– З моменту введення системи автоматичного повернення ПДВ платники, які перебувають на обліку в нашому офісі, заявили 23,8 млрд грн. Їм було відшкодовано 23,1 млрд грн. Тобто спірна сума становить близько 700 млн грн. Іншими словами, під документальні перевірки потрапило лише 4% компаній, що подали заявки на відшкодування. Решта 96% отримують повернення в автоматичному режимі протягом 30 днів за підсумками камеральних перевірок.

– А що з заявками на відшкодування ПДВ, які були сформовані ще до лютого 2016 року?

– Обсяг «старого» боргу по ПДВ складає 4,6 млрд грн. Але проблема в тому, що Податковим кодексом повернення цих сум передбачено з окремого реєстру. Ми знаємо, що це за компанії, розуміємо якість цього ПДВ і готові його відшкодовувати. Проте, оскільки реєстр не створений, відшкодування неможливо здійснити фізично.

– Але про створення цього реєстру було оголошено ще на початку 2017 року. У чому ж проблема?

– Питання не до нашого офісу. Розробкою реєстру займається Міністерство фінансів. І я дуже сподіваюся, що реєстр буде запущений протягом місяця-півтора.

Евгений Бамбизов: «В первые два года после введения налога на выведенный капитал госбюджет недополучит 60-80 млрд грн»
Фото з особистого архіву

– Яка ситуація зі сплатою ПДВ представниками агробізнесу, що були, м'яко кажучи, не дуже задоволені вимушеним переходом на загальну систему?

– Від самого початку 2017 року ми спостерігаємо відчутне зростання ПДВ-надходжень від аграріїв – 1,7 млрд грн порівняно з 600 млн грн у 2016 році. Це зростання пов'язане як зі скасуванням пільгових умов сплати податку, так і з відновленням національної економіки. Так, сільгоспвиробники хвилювалися передусім через повернення ПДВ, оскільки найбільші платники зі сфери АПК є одночасно найбільшими відшкодувальниками. Але аграріям за шість місяців 2017 року відшкодовано 192 млн грн – на 40% більше за аналогічний період попереднього року. Тому можна зробити висновок, що побоювання були марними: ростуть як суми сплаченого ПДВ, так і обсяги його компенсації.

– Але ж економіка відновлюється не такими темпами, щоб давати відчутний приріст податкових платежів. Проте, за вашими ж словами, великі платники податків принесуть бюджету в 2017 році на 40% більше, ніж в 2016-му. На чому ґрунтується такий прогноз?

– Тут цілий ряд факторів. Це і зростання економіки, і легалізація сум податків, які перебували в тіні. Наприклад, податкові надходження від топ-100 найбільших компаній уже зросли більш ніж на 40%. Крім того, у нашому офісі досить-таки специфічний підхід до обслуговування платників податків: кожна компанія має свого координатора, який знає всю її податкову історію. Це дозволяє відчутно знизити рівень податкових махінацій.

– За даними вашого офісу, торгова блокада з зоною АТО позбавила держбюджет більш ніж 1 млрд грн надходжень. Наскільки катастрофічні такі втрати для бюджету?

– У зоні АТО зареєстровано 105 великих підприємств, ми ж втратили контроль над 35 платниками. В основному це представники металургійної та добувної галузей. Саме вони і недоплатили цей мільярд. Причому втрати потрібно враховувати не тільки прямі, але й непрямі, оскільки ці підприємства забезпечували також роботу енергогенеруючої інфраструктури, комунального господарства, надавали робочі місця тисячам працівників. З іншого боку, на тлі приросту загальних податкових надходжень негативний ефект від недоотримання податків пом'якшується.

– Чи підтримуєте ви ідею заміни податку на прибуток податком на виведений капітал?

– Позитивний бік цього податку – в істотному спрощенні адміністрування як для платників, так і співробітників фіскальної служби. Але виграє в цій ситуації в основному малий і середній бізнес. Водночас суми надходжень від великого бізнесу, навпаки, скоротяться. У результаті бюджет у перші два роки після введення податку на виведений капітал недоотримає 60–80 млрд грн. Це означає, що нам потрібно буде шукати компенсатори і посилювати навантаження по інших видах податків, яке ляже в першу чергу на великі компанії. Є ризики і в частині тонкої капіталізації для великих платників податків. До того ж ми вважаємо, що податок на виведений капітал не стане стимулом для припливу інвестицій, як про це говорять розробники законопроекту. Навпаки, інвесторів може насторожити той факт, що будь-які виплати, що здійснює підприємство, обкладатимуться податком. Навіть якщо компанія працює в мінус.

– Нещодавно ви виступили з ініціативою уточнити критерії віднесення платників податків до числа великих. У чому саме полягає суть цих пропозицій?

– Великим сьогодні вважається платник податків, річний оборот якого складає понад 1 млрд грн або сума всіх сплачених ним до бюджету податків перевищує 20 млн грн за рік. Ці критерії морально застаріли, внаслідок чого ми отримали колосальну міграцію платників податків з територіальних податкових органів до нашого офісу. Якщо в 2016 році ми обслуговували 1700 компаній, то з 2017 року їхня кількість зросла до 2834. Це в свою чергу призвело до зростання навантаження на координаторів та зниження якості адміністрування.

Крім того, до великих платників потрапили підприємства, які такими за своєю суттю не є. Багато компаній, що перекочували до нас, незважаючи на значні обороти, не платять взагалі жодних податків. Це так звані «прокладки», які штучно наганяють виручку, проводять сумнівні або фіктивні трансакції. Тому ми пропонуємо збільшити вимоги до обороту до 1,5 млрд грн і до сум сплачених податків до 30 млн грн, а також ввести два додаткових критерії. Враховувати основні фонди підприємства, вартість яких не може бути нижчою за 10 млн грн, і штат працевлаштованих співробітників, кількість яких має становити мінімум 50 осіб. Якщо застосувати ці критерії, на обслуговуванні в офісі залишиться тисяча платників податків, при цьому в надходженнях ми втратимо лише 2%, бо ті 1800 компаній, які підуть з офісу, насправді «великими платниками податків» не є. Це дасть нам можливість зосередитися на обслуговуванні дійсно великих бюджетоутворюючих підприємств.

– Що необхідно для перегляду цих критеріїв?

– Внести зміни до Податкового кодексу. Наші пропозиції вже є і в Мінфіні, і в парламентському комітеті з митної і податкової політики. І я дуже розраховую, що на осінній сесії Верховної Ради це питання буде винесено на розгляд.

– У жовтні 2016 року ваш офіс звинуватив «Укрзалізницю» в несплаті майже 2 млрд грн податків. Перевізник, у свою чергу, заявив про перекручування даних. Чим у результаті все закінчилося?

– Ця ситуація ще в стадії розвитку. У 2016 році ми провели аудит п'яти залізниць, що входять до складу «Укрзалізниці», за підсумками якого і було нараховано 1,9 млрд грн податкових зобов'язань. Нашу позицію повністю підтримала ДФС, і справа була передана до суду першої інстанції. Проведено декілька слухань, але остаточного рішення поки немає. Є результат лише щодо одного з дочірніх підрозділів «Укрзалізниці» – компанії «Укрзалізничпостач». Суди двох інстанцій підтвердили правомірність донарахувань цій структурі 300 млн грн. І тепер все впирається у стягнення суми податкового боргу, що є надзвичайно непростою процедурою.

– Чи складніше стало працювати зі злісними неплатниками після ліквідації податкової міліції?

– Важко відповісти, бо податкова міліція продовжує свою діяльність. І на сьогодні вона займається багатьма питаннями, що виходять за межі компетенції інших правоохоронних органів. Наприклад, контроль підакцизної групи товарів (лікеро-горілчаної, тютюнової продукції), відкриття кримінальних проваджень щодо фіктивних підприємств. І я не розумію, хто виконуватиме ці функції у випадку ліквідації податкової міліції.

– Тобто ви не підтримуєте ідею «перезавантаження» податкової міліції?

– Все залежить від тих функцій, які отримає служба фінрозслідувань. Адже повноваження, що їх має податкова міліція, не можуть бути просто перекреслені. Вони повинні або розподілитися між іншими правоохоронними структурами, або перейти в якомусь вигляді в новий орган.

– Але ви погоджуєтеся з тим, що в роботі податкової міліції є перекоси і зловживання? Адже це і є найпоширенішою причиною скарг з боку бізнесу, що виступає за урізання саме силових повноважень.

– Я цього абсолютно не заперечую. І факти зловживань загальновідомі. Але складно уявити, як інтелектуали з білими комірцями, в окулярах і з блокнотом ловитимуть контрабандистів або тих, хто виробляє і поширює фальсифікат. Це досить криміналізовані види «бізнесу», і тут якраз потрібно застосування силових методів.

– Наскільки виправдало себе впровадження інструментів контролю трансфертного ціноутворення (ТЦУ) в Україні, які діють уже близько чотирьох років?

– Питання введення контролю ТЦУ було наріжним каменем забезпечення прозорої та повноцінної сплати податку на прибуток. Адміністрування цього податку складне. А завдяки відстеженню ціноутворення ми отримуємо чіткішу картину про повноту його сплати. Але оскільки Україна повноцінно не приєдналася до плану BEPS (план дій, спрямований проти розмивання податкової бази і виведення доходів з-під оподаткування. – Mind), у нас є складнощі при обміні інформацією з податковими органами інших країн.

– Які складнощі?

– Ми бачимо трансакції наших платників податків, розуміємо зв'язки осіб за кордоном, кінцевих бенефіціарів, але ми не можемо проаналізувати зміну вартості продукції при проходженні через нерезидента, обсяг сплачених ним податкових платежів і рівень рентабельності. Щоб отримати ці дані, ми змушені відправляти письмові запити в компетентні органи, які далеко не завжди дають відповідь. Наприклад, фіскальні структури Австрії і Швейцарії наші запити в принципі ігнорують. Тому поки у нас не буде автоматичного обміну інформацією, ми не зможемо запустити контроль ТЦУ повною мірою. Хоча в нас уже є результати перевірок звітів з трансфертного ціноутворення, і вимальовується більш-менш виразна картина.

– А саме?

– Наприклад, частка експортно-імпортних непрямих контрактів перевищує 80%. Це договори, у рамках яких товар проходить через компанію, зареєстровану в юрисдикції з низьким оподаткуванням, і тільки після цього заходить в Україну. Але все впирається в те, що без автоматичного обміну інформацією оперативно відстежувати такі угоди і виявляти факти заниження податкових зобов'язань вкрай складно.

– Який обсяг податкових зобов'язань за підсумками 2016 року було донараховано за операціями, визнаними контрольованими?

– Через зміни в законодавстві термін подачі звітів по ТЦУ був перенесений з 1 травня на 1 жовтня. Так що ми зможемо починати моніторинг і робити висновки восени. Зараз формуємо списки компаній і їхніх контрагентів, операції з якими мають потрапити під контроль ТЦУ і бути задекларовані до 1 жовтня.

– Взагалі, зловживання податковими гаванями притаманне лише великому, або також і середньому бізнесу?

– Частка МСБ у таких операціях дуже невелика. За нашими оцінками, 80–90% контрольованих трансакцій проводяться саме великими платниками податків.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті