Захворіло у світі
33,978,492
Померло у світі
1,014,291
Вилікувалось у світі
23,644,768
Захворіло в Україні
213,028
Померло в Україні
4,193
Вилікувалось в Україні
94,443
Лауреат Нобелівської премії миру 2007 року: «Єдине місце на Землі, де не знають про глобальне потепління, це Білий дім»

Лауреат Нобелівської премії миру 2007 року: «Єдине місце на Землі, де не знають про глобальне потепління, це Білий дім»

Раджендра Кумар Пачаурі - про те, чи відповідають реальності кліматичні прогнози, як зміни клімату впливають на перерозподіл ресурсів, і чому бідні країни повинні розвивати відновлювану енергетику

Цей матеріал також доступний російською
Лауреат Нобелівської премії миру 2007 року: «Єдине місце на Землі, де не знають про глобальне потепління, це Білий дім»
Раджендра Кумар Пачаурі
Фото Kris Krug / PopTech / flickr

77-річний Раджендра Кумар Пачаурі відомий своїми дослідженнями проблем клімату і глобального потепління. Протягом 13 років, з 2002-го по 2015-й, він займав посаду голови Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (Intergovernmental Panel on Climate Change, IPCC). IPCC була створена спільно Всесвітньою метеорологічною асоціацією і Програмою ООН з навколишнього середовища. У 2007 році IPCC отримала Нобелівську премію миру за зусилля зі збору, аналізу та поширення інформації про вплив людини на зміни клімату на Землі, а також обґрунтування тих заходів, які необхідні для протидії таким змінам.

Майбутній нобелівський лауреат народився в Індії, здобув освіту в залізничному інституті й на початку свого трудового шляху довгий час пропрацював на заводі з виробництва дизельних локомотивних двигунів. Він стояв біля витоків розквіту індійського машинобудування. А потім витратив десятиліття на те, щоб довести, що дизельні двигуни мають піти в минуле, а енергію з викопних джерел потрібно замінити на енергію води, сонця і вітру. Пан Раджендра Пачаурі візьме участь як спікер у Київському міжнародному економічному форумі, що проходитиме 5–6 жовтня. Напередодні його візиту до Києва Mind розпитав експерта про сьогоднішній порядок денний у боротьбі за екологію і про те, наскільки він актуальний для України.

– Ви займаєтеся проблемами клімату вже понад 30 років. Чи довелося вам за цей час хоч раз помилитися у своїх оцінках і прогнозах?

– О так! На жаль, ті прогнози, які ми робили, були занадто консервативними. Вплив кліматичних змін на навколишнє середовище виявився істотнішим, ніж ми оцінювали на початку досліджень. Можливо, ця помилка була зроблена через наш обережний підхід до прогнозів. Тепер справи йдуть значно гірше, і кожен повинен розуміти, що в майбутньому вони можуть виявитися гіршими, ніж це прогнозується зараз.

– У чому, наприклад, ви помилилися?

– Зокрема, рівень світового океану піднімається більше, ніж ми прогнозували у 2007 році. Недооцінка пов'язана з тим, що було складно передбачити поведінку льодовиків і процеси танення льоду. Також ми не змогли передбачити, що кількість і інтенсивність екстремальних погодних явищ настільки збільшиться. Ми виявилися значно оптимістичнішими у тому звіті 2007 року. Але дослідження тривають, зараз у нас більше знань і прогнози коригуються.

– Як клімат впливає на економіку вже сьогодні?

– Тут є багато аспектів. Наприклад, наслідки екстремальних погодних явищ. Сьогодні вже зрозуміло, що їх стало більше, і з часом вони будуть частішими та серйознішими. Пам'ятаєте ураган Сенді в США і на Багамах у 2012 році? Найбільше постраждав Нью-Йорк і північний схід США. Збиток був оцінений в $50 млрд.

У агрогалузі ми бачимо зниження продуктивності за трьома основними культурами: пшениця, рис і кукурудза. Фермери зазнають збитків через посуху або зливи. В Індії національною проблемою на цьому ґрунті стали самогубства фермерів. Зараз вони обчислюються сотнями тисяч, це ті люди, які взяли позики в банках під великі відсотки на розвиток свого фермерського господарства. Відсутність дощів по три або чотири роки вбила їхній бізнес. Масштаб явища величезний, і це дає економічний ефект для цілої країни. Нещодавно в Арізоні зафіксували різкий стрибок температури і температурний рекорд, через що були скасовані десятки авіарейсів. Причина в тому, що через спеку повітря втратило свою підйомну силу і літаки просто не могли злітати. Економічний ефект величезний. Ми повинні ставитися до цього все серйозніше.

– У 2007 році, коли вам вручали Нобелівську премію миру за дослідження кліматичних змін, голова Нобелівського комітету, професор медицини Оле Данболт Мьyoс зазначив, що в міжнародному науковому співтоваристві немає єдиної думки про роль людини в глобальному потеплінні. Багато хто вважає, що таке розуміння не з'явилося і за останні 10 років. Так чи є прогрес з науковим консенсусом?

– Звичайно, наші знання про те, як змінюється клімат, поглиблюються. Мабуть, єдине місце на Землі, де не знають про глобальне потепління, це Білий дім. У всіх інших точках земної кулі люди добре знають, що це так. Про це говорить хоча б той факт, що Паризька хартія підтримується всіма країнами світу, крім двох (Сирія і Нікарагуа. – Mind). Правда, тепер уже трьох. Хоча особисто я переконаний, що як тільки Трамп піде, США повернуться в угоду. Звичайно, там дуже багато лобістів – тих, хто заробляє величезні доходи на викопних видах палива. У них багато грошей, і звідси – можливість впливати на політику. Та навряд чи постійним станом справ для США може бути президент, який не знає, що насправді добре для американців.

– США вийшли з угоди, Росія так і не ратифікувала її, Китай взяв на себе обмежені зобов'язання. Три з п'яти найбільших країн за обсягами викиду СО2 фактично залишилися осторонь. Чи означає це, що вчені програли корпораціям?

– Ні, вони не програли. Ви тільки подивіться, як обурилося суспільство цим кроком США. Той же Китай, зараз там все змінюється: вони, навпаки, після демаршу Трампа зголосилися взяти на себе більше зобов'язань у рамках Паризького угоди. І вони дійсно роблять надзвичайно багато в цьому напрямку. Те ж саме стосується багатьох інших країн.

Адже має значення тільки те, наскільки люди, в першу чергу молоді, розуміють серйозність змін, і чи готові вони взяти в руки своє майбутнє. Все залежить від волі людей, а уряди змушені реагувати на те, чого хоче суспільство.

– Критики теорії глобального потепління стверджують, що ми бачимо не зміни клімату, а 30-річні цикли активності сонця, що й впливають на коливання температури. Чи є наукові факти, які заперечують це, особливо з урахуванням того, що фундаментальним вченням у цій області трохи більше 30 років?

– Це нонсенс. Клімат змінюється, і це ясно для всіх учених світу. IPCC спирається на аналіз провідних світових вчених з різних областей науки, і робить на основі їхніх досліджень свої звіти щодо клімату. Ці ж звіти використовуються і урядами. Один з найважливіших кроків у науці – це прийняття результатів досліджень не тільки суспільством, а й урядами. Звичайно, скептики є, але за останні 15 років їх стало значно менше. 500 років тому, коли вже було точно відомо, що земля кругла, теж знаходилися ті, хто все ще в це не вірив. Це нормально, люди не завжди легко приймають правду.

– У ваших нобелівських дослідженнях містилися дані про те, як зміни клімату визначають розподіл сил на міжнародній арені, періоди воєн і конфліктів. Як на сьогоднішню геополітичну ситуацію, на ваш погляд, впливають ті погодні катаклізми, що ми бачимо останнім часом?

– Екстремальні погодні явища відбуваються всюди, але очевидно, що одні країни страждають більше, а інші – менше. Більше страждають бідні країни, адже у них недостатньо коштів, щоб боротися з наслідками. Тому з'являються біженці, люди переселяться в багатші країни. Величезна проблема криється і в розподілі економічних ресурсів. Наприклад, ситуація з Росією. Це найбільший виробник нафти, і її політична сила йде від нафти, хіба ні? На Близькому Сході це Лівія.

Тому бідні країни повинні рухатися в бік зростання обсягів відновлюваної енергетики, до альтернативних джерел. Це скоротить негативний вплив несправедливого розподілу ресурсів і зменшить дисбаланс в економічній і політичній вазі держав. Без цих необхідних кроків дисбаланси лише збільшуватимуться, а економічне і політичне напруження між країнами – зростатиме.

Єдине місце на Землі, де не знають про глобальне потепління – це Білий дім
Раджендра Кумар Пачаурі
Фото Dita Alangkara / CIFOR / flickr

– Але бідним країнам важче знайти кошти на те, щоб переходити на нові джерела енергії. Де Україна і їй подібні можуть знайти необхідні ресурси, не посилюючи свою залежність від багатих?

– Ви повинні зрозуміти, що альтернативна енергія – це не витрати, це ваша вигода і економія. Подивіться на Німеччину, багатющу країну Європи. Запитайте, як вони цього досягли? Вони споживають набагато більше, ніж інші європейські держави, при цьому невідновлюваних ресурсів у них істотно менше. Все тому, що Німеччина на повну використовує можливості зеленої енергетики. І це не коштує їм майже нічого.

Є приклади й інших країн. Наприклад, Китай. Нещодавно я прочитав замітку про те, що там є цілий регіон, в якому абсолютно вся електроенергія виробляється з поновлюваних джерел (провінція Цинхай на заході центральної частини Китаю. – Mind). Подібний приклад – місто Пало-Альто в Каліфорнії, є такі історії успіху і в інших країнах. Адаптація йде всюди. Звичайно, все має робитися відповідно до місцевих умов. Ви не повинні виробляти сонячну енергію там, де більшу частину року йдуть дощі.

– Чому ви вирішили приїхати до України? Про що буде ваша доповідь на Київському економічному форумі та що ви спробуєте донести до слухачів?

– Я відчуваю близький зв'язок з українським суспільством. Я знаю ті виклики, з якими ви стикаєтеся. І хочу донести, що у вас є нереалізований потенціал, ще незайнята ніша для зростання. Якщо ви вироблятимете більше енергії з ваших власних ресурсів – ви не тільки допоможете навколишньому середовищу, а й станете більш незалежними в економіці. Це той напрямок, де можна домогтися сталого зростання. Про це я хочу розповісти, бо відчуваю: те, що так хвилює сьогодні світ, важливо і для України.

– Як ви вважаєте, якою є міра впливу на глобальні кліматичні зміни країни з такою маленькою участю у світовому ВВП, як Україна?

– Ще Махатма Ганді говорив, що «невелике тіло, наповнене духовною енергією і натхненне незгасимою вірою у свою місію, може змінити хід історії». Світу потрібні історії успіху, позитивні приклади товариств, що встали на правильний шлях. Повірте, ви будете дуже здивовані тим, який сильний ефект така історія може мати для решти світу. Але і ви самі, українське суспільство, теж отримаєте величезну користь.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті