«Антонов» пішов по засіках: чи вийде у компанії створити конкурентний пасажирський літак

«Антонов» пішов по засіках: чи вийде у компанії створити конкурентний пасажирський літак

Чи вдасться продукту КБ конкурувати з найпопулярнішими у світі лайнерами Boeing В-737 і Airbus A-320

Этот текст также доступен на русском
«Антонов» пішов по засіках: чи вийде у компанії створити конкурентний пасажирський літак
Фото wikipedia.org
З початку місяця в авіаційних спільнотах активно обговорюються плани ДП «Антонов» зі створення нового пасажирського літака, розробку якого нібито ведуть фахівці КБ. Йдеться про літак пасажиромісткістю 130–210 місць, імовірно середньомагістрального – середньої дальності польотів, до 7000–8000 км. Тобто за фактом повітряного судна в тій самій ніші, де працюють найпопулярніші у світі лайнери Boeing В-737 і Airbus A-320. І хоч в «Антонові» поки не розкривають усіх карт і кажуть, що йде лише рутинна робота з вивчення ринкових ніш і перспектив різних літаків, є підстави вважати, що проект дійсно існує і йому надано особливий пріоритет. Деякі із співрозмовників Mind згадали про плани Мінінфраструктури зі створення національної авіакомпанії, яка, за їхнім припущенням, могла б створити попит на такі судна.

Звідки дме вітер і про що насправді мова? Перша інформація з'явилася 2 вересня на популярному серед причетних до авіапрому форумі aviaport.ru. Один із старожилів форуму, якого інші учасники пов'язують з «Антоновим», виклав документи – копії наказів держпідприємства про створення робочих груп для відпрацювання концепції нового пасажирського літака. Деталей мало, лише коротко говориться, що одним із завдань робочої групи є «провести аналіз кон'юнктури ринку пасажирських літаків пасажиромісткістю 130–210 місць». Серед інших завдань – проаналізувати економічну ефективність такого літака, визначити потенційні джерела фінансування, сформувати стратегію виробництва і постпідтримки. Документ також містить довгий перелік прізвищ учасників і керівників напрямків робочої групи. У другому наказі йдеться також про створення робочої групи з виробником і розробником двигунів для літаків Ан – компаніями «Мотор Січ» і «Івченко-Прогрес», проте деталі спільної роботи, як і тип двигунів або літаків, не уточнюються. Документи датовані 15 та 18 серпня цього року.

Чому стільки галасу? Майже відразу ж тему підхопили російські ЗМІ, прикрасивши заголовками «Антонов» створить конкурента для МС-21». Лейтмотив таких публікацій – Україна ніколи не подужає створення і виробництво подібного літака, а всі потуги розробника – лише піар чи спроби «подоїти» український бюджет. На захист «Антонова» стали українські користувачі Facebook. Вони зв'язали нападки опонентів з тим, що в озвученій конфігурації літак потенційно є конкурентом не тільки Boeing і Airbus, але і російському проекту МС-21, який здійснив перший політ у травні цього року і поки вироблений у єдиному екземплярі. На створення МС-21, пасажирського близькомагістрального лайнера, у Росії вже витратили близько $2,2 млрд, а загалом в його виробництво і просування планують вкласти $6–7 млрд (при цьому його перспективи виходу на зовнішні ринки дуже туманні).

Що кажуть із цього приводу в «Антонові»? «Ведеться звичайна робота з вивчення перспектив тих чи інших моделей літаків. Ведеться постійно, ми обговорюємо відразу декілька проектів. Це звичайна рутинна робота КБ, не варто забувати, що «Антонов» – це перш за все науковий комплекс, і авіацію тут вивчають як науку», – прокоментувала Олена Желязо, керівник відділу по зв'язках із громадськістю підприємства. Mind попросив про коментарі представників «Мотор Січ», але повідомити деталі вони відмовилися. «Ми беремо участь у робочій групі з «Антоновим», але подробиці краще запитати у них. Будемо раді запропонувати наші двигуни на будь-які їхні лайнери», – сказали в прес-службі компанії.

«Антонов» пішов по засіках: чи будуть відроджені забуті проекти
Фото wikipedia.org

Віце-президент з продажів і маркетингу «Антонова» Юлій Кисельов підтвердив, що робоча група з розробки перспективного літака дійсно була створена. «Але про обриси цього літака поки говорити рано. Така робота любить тишу», – зазначив він. Очікувати, що рішення або плани будуть озвучені керівництвом підприємства, за його словами, варто не раніше жовтня. При цьому Кисельов не виключив, що при розробці «буде обраний шлях спадкоємства». Тобто, напевно, «Антонов» відродить щось зі своїх забутих розробок.

То про який проект йдеться? Згідно з озвученими припущеннями в колах, близьких до авіації, може йтися про відродження проекту, який раніше вже розроблявся КБ, але був заморожений. Один з них, що підпадає під зазначені в документах параметри, – літак Ан-180. Це середньомагістральний широкофюзеляжний пасажирський лайнер місткістю 95–175 пасажирів, проект якого був заморожений ще після розпаду Союзу. Злітна маса літака невелика, максимум 71 700 кг (майже вдесятеро менше, ніж у «Мрії»), дальність польоту – 1800–7500 км. Підготовка технічної документації на нього так і не була завершена. Як розповів Mind один з колишніх співробітників підприємства, серед причин заморозки було те, що планер та вся конструкція літака спочатку багато в чому дублювали Ан-70 (транспортне повітряне судно), який на той час також знаходиться ще в стадії проекту. Пізніше конструктори визнали, що в пасажирському варіанті така компоновка лайнера вкрай економічно невигідна.

Ще один співрозмовник Mind вважає, що може матися на увазі ще одна нереалізована розробка КБ – також широкофюзеляжний пасажирський Ан-218, від якого відмовилися буквально на останній стадії розробки вже перед випуском першого дослідного зразка. «Це низкоплан з реактивними двигунами. Він був побудований як макет, причому дуже схожий з МС-21. Думаю, у нього є перспективи, бо ера турбогвинтових лайнерів йде, а реактивних зробила два кроки вперед», – зазначає він.

Ринок налаштований скептично. Mind звернувся до ряду колишніх керівників «Антонова» і екс-кураторів підприємства від держави. Але більшість з них не змогли згадати про такі проекти, як Ан-180 або Ан-218, і в цілому були налаштовані скептично щодо подібних планів. «На жаль, не можу згадати такого за описом проекту. Останніми роками увага була зосереджена навколо Ан-148, 158, 168, якщо з транспортних – то Ан-178. Не все вдалося реалізувати через брак сил і засобів, хоч всі ці проекти однозначно мають право на життя і відрізняються від конкурентів низкою незаперечних плюсів», – каже колишній заступник міністра промполітики Віталій Немилостивий.

«Про Ан-180 не пригадую, хоча проектів, від яких з різних причин відмовилися, було чимало. Але якщо вони дійсно таке задумали – складно повірити, що щось вийде. На таку розробку потрібно мінімум три роки і дуже багато грошей. «Антонов» зараз на таке не здатний», – упевнений Володимир Рижов, який раніше також працював в керівництві Мінпромполітики. Зв'язатися з колишнім генконструктором Дмитром Ківою не вдалося (нагадаємо, він поїхав працювати до Азербайджану), його син і колишній замгенконструктора Олександр Ківа відмовився від коментарів.

Ще один колишній керівник, який побажав не фігурувати в статті під своїм ім'ям, підтвердив, що проект Ан-180 хоч й існував, та в останні десятиліття не стояв на порядку денному. «З маркетингової точки зору навряд чи це може бути вдалий проект, хоч лайнери такої місткості найзатребуваніші на світовому ринку. Ця ніша вже міцно зайнята виробниками, з якими неможливо змагатися. З іншого боку, з урахуванням того, що держава збирається створювати якусь власну авіакомпанію – тут можуть бути і більш ясні перспективи», – припускає він.

«Швидкість реалізації проектів КБ «Антонов» наразі вражаюча. Лише за 10 років вони створили три нових літаки – Ан-158, Ан-178, Ан-132, і на реанімування Ан-180 могло б піти чотири-п’ять років, а не дев’ять, як в РФ. Але я вважаю, що «Антонову» потрібно сконцентруватися на виробництві військово-транспортних літаків, у нас це виходить краще за всіх. І не лізти в нішу пасажирських», – каже авіаційний експерт Олександр Грицюк.

Нагадаємо, у середині серпня президент ДП «Антонов» Олександр Коцюба подав у відставку, ЗМІ припустили, що причиною стало розслідування по його декларації. В. о. глави ДП став колишній директор ХДАВП Олександр Кривоконь.

У випадку, якщо ви знайшли помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію. Або надішліть, будь-ласка, на пошту [email protected]
Проєкт використовує файли cookie сервісів Mind. Це необхідно для його нормальної роботи та аналізу трафіку.ДетальнішеДобре, зрозуміло