facebook.com
mind
АТО по-буддистськи: армія М'янми виганяє мусульман

АТО по-буддистськи: армія М'янми виганяє мусульман

Провокація сепаратистів спричинила жорстоку кампанію з витравлювання за межі країни 1 млн представників рохінджа

Цей матеріал також доступний російською
АТО по-буддистськи: армія М'янми виганяє мусульман
Фото Getty Images / Global Images Ukraine

Антитерористична операція із зачищення від бойовиків-ісламістів Ракхайна – найбіднішого штату М'янми – може стати в один ряд з такими злочинами проти людяності, як різанина в Сребрениці або геноцид у Руанді. За два тижні в північній частині штату було спалено вщент 6845 будинків у 59 поселеннях, і близько 150 000 мусульман-рохінджа втекли до Бангладеш, рятуючись від насильства, а також від голоду і зневоднення.

Криза біженців розпочалася 25 серпня. У ніч цього числа близько 200 бойовиків сепаратистської організації «Араканська армія порятунку рохінджа» атакували одночасно 30 поліцейських відділків і військову базу в північному Ракхайні, вбивши 10 поліцейських, одного солдата і офіцера міграційної служби. Відразу після цього уряд М'янми оголосив три з сімнадцяти районів штату – Маунгдау (Maungdaw), Бутхідаунг (Buthidaung) і Ратхедаунг (Rathedaung) – зоною проведення військових дій. Близько 6500 солдатів і поліцейських із застосуванням бойових вертольотів і бронетехніки почали виконувати «зачистку місцевості від терористів», що, за словами правозахисників, більше схоже на насильницьке виселення зі штату всіх рохінджа.

Берег річки Наф, що розділяє Бангладеш і штат Ракхайн, з 25 серпня являє собою сцену втечі мусульман з М'янми. Люди в пошарпаному і брудному одязі нескінченним потоком йдуть рисовими полями до цієї річки, несучи в руках жебрацькі пожитки. На останніх фото можна побачити сотні людей похилого віку, жінок і дітей, що сидять уздовж берега Нафу в очікуванні можливості перетнути річку.

За даними Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), 123 000 особи перебралися з Ракхайна до Бангладеш у період з 25 серпня по 5 вересня. «Більшість з них йшли кілька днів зі своїх сіл, ховаючись у джунглях, продираючись через гори і річки з тими речами, які змогли взяти зі своїх будинків. Вони голодні, ослаблені та хворі», – свідчить UNHCR.

Правозахисники б'ють на сполох

«Фактично, сотні за сотнями жінок з дітьми, старі й інваліди течуть через кожен прикордонно-пропускний пункт. Атмосфера страху відчувається поруч з тими біженцями, які недавно перейшли з М'янми до Бангладеш. «Один молодий чоловік повідомив, що боїться жорстоких розправ: «Наразі все, що ми маємо, – це порожні поселення, в яких немає навіть чоловіків. Раніше ми відправляли наших жінок і дітей, але зараз змушені й самі залишати свої будинки», – описує ситуацію правозахисна організація Human Right Watch.

Журналістам, правозахисникам і слідчим ООН заборонений в'їзд до зони проведення військової операції в північній частині Ракхайна. Головним джерелом інформації про події в проблемному регіоні стають свідчення біженців, за твердженням яких, солдати М'янми, спільно з поліцейськими і дружинниками-буддистами, з 25 серпня здійснюють рейди на поселення мусульман-рохінджа, де без розбору розстрілюють людей і спалюють будинки.

«Ті рохінджа, хто прибуває до Бангладеш, приносять із собою історії підпалів, насильства і масових вбивств, скоєних військовими М'янми. Жорстокість немислима. Вони вбивають дітей. Вони вбивають жінок. Вони вбивають людей похилого віку. Ми документуємо свідчення того, як військові заходили в села і спалювали їх. І як разом з ними заходили цивільні з мачете і вбивали жінок і дітей», – розповідає Метью Сміт, співробітник правозахисної організації Fortify Rights.

Великою проблемою став той факт, що на початку минулого місяця влада М'янми обмежила, а з 25 серпня повністю заборонила поставки гуманітарної допомоги (їжі, води і медикаментів) у зону проведення антитерористичної операції, аргументувавши це тим, що поставки можуть потрапити до рук терористів.

АТО по-буддистськи: армія М'янми виганяє мусульман
Фото Shutterstock

«Штат Ракхайн на межі гуманітарної катастрофи. Ніщо не може виправдати заборону надання життєво необхідної допомоги людям, які її відчайдушно потребують. Блокуючи гуманітарним організаціям доступ до регіону, влада М'янми ставить під загрозу десятки тисяч життів і демонструє брутальну неповагу до людського життя... Мусульмани голодують у своїх будинках. Ринки закриті, і людям заборонено залишати свої села. Вони можуть хіба що стати біженцями. Влада веде повсюдне залякування і явно використовує їжу і воду в якості зброї», – повідомляє міжнародна правозахисна організація Amnesty International.

Вирішити «проблему бенгалі»

Рохінджа вважають найбільшою у світі групою людей без громадянства, а також «найбільш утискуваною етнічною меншиною». У 55-мільйонній М'янмі вони становлять 2% населення. Однак їх не включають у жодні переписи, у них немає виборчих прав, вони обмежені в правах на роботу, отриманні медичних послуг, вступі до навчальних закладів і вільному переміщенні країною.

Влада М'янми відмовляється додавати рохінджа до списку 135 офіційних етнічних груп і не погоджується навіть визнавати термін «рохінджа», наполягаючи на тому, що мусульман, які проживають в Ракхайні, потрібно називати бенгалі, оскільки вони є нелегальними іммігрантами з Бенгалії (Бангладеш).

Щоб зрозуміти причину поганого ставлення до бенгалі, буддисти М'янми в соцмережах пропонують подивитися 2-хвилинну відеозйомку погрому, який стався 8 червня 2012 року в районі Маунгдау, де рохінджа становлять понад 80% населення. Того дня сотні мусульман зібралися біля центральної мечеті та після п'ятничної молитви рушили у квартали корінних жителів, закидаючи будинки камінням, підпалюючи будівлі і забиваючи людей до смерті. Як можна побачити на відео, у перших рядах погромників – діти. Цей факт, за словами буддистів, слугує наочним доказом, що спільнота рохінджа зрощує екстремізм.

«Мусульманська меншість, що мігрувала з Бангладеш й осіла в М'янмі, збільшилася в чисельності за короткий проміжок часу, оскільки рохінджа не сприймають планування сім'ї та відмовляються враховувати обмеженість ресурсів у місцях свого проживання. Через це корінні групи населення почали перетворюватися на меншості, а рохінджа почали захоплювати їхні землі. Серйозні проблеми виникли близько п'яти років тому. Мусульмани почали збиратися у великі групи і ходити по вулицях своїх міст, вбиваючи корінних жителів. Ось чому буддисти М'янми почали контратакувати мусульман», – роз'яснює проблему часто цитована стаття у виданні Religion Mind.

Оголошуючи про початок антитерористичної операції 25 серпня, головнокомандувач Збройних сил М'янми Мін Аюнг Хлаінг зазначив, що настав час покінчити з давньою «проблемою бенгалі». Багато хто розцінив його слова як оголошення кампанії з виселення мусульман-рохінджа з країни.

Зараз по всьому північному Ракхайну горять житла мусульман. За офіційними даними уряду М'янми, спалено 6845 будинків у 59 поселеннях. Причому влада країни привселюдно заявляє про те, що бенгалі самі підпалюють власні будинки, надаючи як доказ фотосесії цього процесу.

Світовій спільноті М'янма повідомляє, що захищається від головного світового зла в особі ІДІЛ, яка зараз активно намагається закріпитися в Південно-Східній Азії і нібито використовує екстремістів рохінджа для створення плацдарму на території штату Ракхайн.

АТО по-буддистськи: армія М'янми виганяє мусульман
Фото Shutterstock

Стратегічна перемога «голодранців»

Здійснена 25 серпня атака «Араканської армії порятунку рохінджа» (ARSA) виглядає як нищівна тактична поразка. За даними влади, втрати сепаратистів виявилися у 30 разів вищими, ніж у армії і поліції. Збройні сили М'янми повідомили, що до 5 вересня знищили 371 бойовиків ARSA і заарештували 38 терористів, втративши при цьому лише 13 осіб.

Однак, як застерігають експерти, ісламістське угруповання успішно виконало важливу стратегічну мету – голосно заявило на весь світ про себе і про проблему гноблення мусульман-рохінджа. Тепер воно може розраховувати на грошові вливання і дипломатичну підтримку мусульманських країн.

«Ватажок ARSA Ата Уллах заперечував наявність зв'язків з міжнародними терористичними організаціями. Однак у розвідувальних колах зростає занепокоєння щодо того, які стосунки можуть бути зараз або в майбутньому між ARSA і екстремістськими угрупованнями Бангладеш, такими як Harkat-ul-Jihad-al-Islami, Hifazat-e-Islam Bangladesh і Ansarullah Bangla Team, що мріють про створення великого ісламського Бангладеш зі включенням територій північно-східної Індії та штату Ракхайн. Зараз, після того як ARSA продемонструвала свою легітимність і здатність атакувати, навряд чи вона відчуватиме брак фінансування. Їй допомагатиме діаспора рохінджа і великі приватні донори з Саудівської Аравії та Близького Сходу», – пише видання Straits Times.

Ще рік тому про ARSA ніхто й не знав. Уперше про неї заговорили в жовтні 2016 року, коли бойові загони рохінджа чисельністю 400 осіб вчинили свою першу атаку на три прикордонних поліцейських відділки в М'янмі. Інформагентства описують нападників рохінджа як «голодранців, озброєних ножами, палицями, саморобними рушницями і кустарними бомбами».

АТО по-буддистськи: армія М'янми виганяє мусульман
Фото Shutterstock

«Якщо 200 або 300 осіб підуть в атаку, то 50 загинуть. Але, Аллах свідок, решта 150 можуть вбити супротивників ножами», – цитує агентство Reuters лідера ARSA Ата Уллах.

Той факт, що через 10 місяців після атаки на три поліцейських відділки ARSA змогла організувати одночасну атаку на 30 об'єктів, свідчить про масове вливання молодих рохінджа до лав організації. Це підтверджують в інтерв'ю журналістам десятки біженців зі штату Ракхайн і представники місцевої влади. Старійшини рохінджа і багато аналітиків стверджують, що влада М'янми зробила помилку, почавши жорстоку військову кампанію. Мусульманські меншини довели здатність виживати протягом декількох поколінь в умовах апартеїду. І оскільки появі рохінджа ніде не зрадіють, вони залишаться в Ракхайні та помстяться буддистам за свої нові образи підтримкою ARSA.