Добровільна «паспортизація» SIM-карт: кому і навіщо це потрібно

Понад 50 млн абонентів українських мобільних операторів вважають за краще отримувати їхні послуги анонімно – без реєстрації за паспортом. Держава ще з 2012 року намагається ввести обов'язкову ідентифікацію мобільних користувачів. Поки безрезультатно. Нещодавно lifecell запустив експериментальну акцію, яка може продемонструвати, чи хочуть українці добровільно реєструватися.

Mind з'ясовував, які попередні підсумки «експерименту», чому мобільні оператори нині підтримують «паспортизацію» SIM-карт і навіщо абонентам цей «головний біль».

Суть акції. lifecell пропонує своїм абонентам поміняти стару SIM-карту на нову 4G, отримавши в подарунок 1 ГБ 3G+ інтернету. За однієї умови: потрібно прийти в фірмовий магазин оператора з паспортом.

У прес-службі оператора Mind розповіли, що пілотний проект компанія запустила в серпні в Черкасах, Запоріжжі, Одесі та Львові. А з 10 вересня почали пропонувати цю опцію своїм абонентам у всіх регіонах: «Повідомлення були відправлені не всім препейд-абонентам, а лише тим, чиї смартфони здатні підтримувати 4G. Основна мета акції – ми хочемо, щоб якомога більше наших абонентів змогли користуватися мережею нового покоління, як тільки вона буде запущена».

 У lifecell поки не хочуть розкривати, скільки абонентів уже змінили SIM-карту. Кажуть, що підіб’ють підсумки після закінчення ще однієї схожої акції, яку незабаром хочуть запустити.

Представники «Київстар» і «Vodafone Україна» повідомили Mind, що поки не планують наслідувати приклад конкурента. У другій компанії уточнили, що ще минулого року повністю перейшли на закупівлю USIM-карт, які дозволять користуватися послугами не тільки в GSM і UMTS-мережах, але і в 4G LTE: «Замінити стару SIM-карту на USIM можна безкоштовно в будь-якому магазині Vodafone».

Чому мобільні оператори нині підтримують «паспортизацію» SIM-карт? Держслужба спеціального зв'язку та захисту інформації (ДССЗІ) ініціює введення обов'язкової ідентифікації абонентів ще з 2012 року. Спочатку – «у цілях боротьби зі злочинністю», пізніше – і з тероризмом. Ще пару років тому проти нововведення заперечували не тільки користувачі, але і всі оператори мобільного зв'язку, заявляючи, що ідентифікація затратна, а також призведе до невдоволення клієнтів і втрат абонбази.

Але минулого року риторика змінилася. Першим на захист «паспортизації» виступив lifecell. Нещодавно ідентифікацію підтримав президент «Київстар» Петро Чернишов. У «Vodafone Україна» теж не заперечують, але за дотримання низки умов. «Lifecell давно була вигідна ідентифікація. «Вигода» полягає в тому, що оператор розраховує на збільшення абонентської бази за рахунок введення послуги перенесення номера. А при MNP абонент повинен буде себе ідентифікувати. Іншим операторам реєстрація теж вигідна для впровадження нових послуг, наприклад, мобільних платежів і Mobile ID», – пояснює телеком-експерт, радник першого віце-прем'єр-міністра з питань цифрової економіки Олена Мініч.

Схожі аргументи і в операторів. «Ми віримо, що найближчим часом на нашому ринку запрацює послуга MNP, буде впроваджено Mobile ID – абоненти зможуть ставити електронні підписи до документів, оплачувати послуги, отримувати доступ до захищених електронних документів за допомогою свого мобільного телефону. Всі ці можливості доступні лише за умови, що абонент зареєстрований, тому ми поступово готуємо наших клієнтів. І як тільки ці послуги запрацюють на ринку – наші зареєстровані абоненти відразу ж зможуть ними скористатися», – пояснили в прес-службі lifecell.

«Реєстрація абонентів з використанням будь-якого надійного ідентифікатора – електронного цифрового підпису, Bank ID або Mobile ID – це витратний, але правильний процес. Він вигідний не тільки для оператора в плані можливості розвитку нових послуг, але і для клієнтів. Ідентифікація дозволить розвиватися, наприклад, мобільній комерції, електронному самоврядуванню», – розповідає прес-секретар «Vodafone Україна» Вікторія Павловська.

За словами радника з регуляторних питань «Київстар» Максима Савченка, реєстрація також підвищує рівень захисту SIM-карт у разі крадіжки.

Позиція абонентів і «робота з запереченнями». Згідно із законом «Про телекомунікації», препейд-абоненти вже давно мають право на ідентифікацію. Але цим правом поки користуються одиниці. Мобільні оператори рік у рік заявляють, що практично всі клієнти передплачених послуг не реєструються. «Процедура ідентифікації абонентів препейд передбачена в чинному телеком-законодавстві України як добровільний вибір. Однак, як показує практика, переважна більшість клієнтів – понад 90% – вважають за краще обслуговуватися анонімно», – підкреслює Максим Савченко.

Судячи з коментарів у соцмережах та ЗМІ, поки багато абонентів негативно ставляться до ініціативи «сімок за паспортами». Передусім вони побоюються витоку персональних даних. «У нашій країні поки дуже високою є недовіра до правоохоронної системи, громадяни звикли самі себе захищати, у тому числі й свої персональні дані. Де гарантії, що вони не потраплять до рук шахраїв або спамерів, що розсилають «тонни» рекламних повідомлень?» – резонно запитують дописувачі.

Оператори знають про ці побоювання і пропонують рішення. «Йдеться про персональні дані, тому стурбованість цілком можна зрозуміти. Щоб виключити ці побоювання, необхідна роз'яснювальна кампанія, яка показує, що для цих даних буде забезпечено безпечне зберігання. Також на прикладах важливо показувати вигоди, які українці отримають після реєстрації», – розповідає Вікторія Павловська.

«Турбота про безпеку та конфіденційність персональних і абонентських даних – наша щоденна систематична робота. Ця вимога законодавства і ліцензійних умов, яких «Київстар» неухильно дотримується. Будь-яка інформація, що стосується абонентів, їхніх персональних даних, послуг, якими вони користуються, захищена законом. Вимагати її можуть виключно органи охорони правопорядку, якщо на те є офіційне рішення суду», – каже Максим Савченко.

Також абонентів відлякують величезні черги на реєстрацію, ризик залишитися без мобільного зв'язку і обмежена кількість місць придбання SIM-карт у разі законодавчого запровадження обов'язкової ідентифікації. Навесні цього року телеком-регулятор пропонував можливе рішення проблеми. НКРЗІ повідомляла, що вже розробила порядок реєстрації абонентів, за яким особисті дані можна буде подати в електронній формі із застосуванням електронного цифрового підпису. Правда, ЕЦП сьогодні є далеко не у всіх громадян.

Нещодавно Нацкомісія винесла документ з правками на громадське обговорення. «Якраз цими змінами передбачається можливість віддаленої ідентифікації абонентів не тільки за допомогою ЕЦП, а й через систему Bank ID або інші засоби (Mobile ID, ID-карту тощо), – пояснюють в lifecell. – Ми впевнені, що за допомогою цих сервісів абоненти зможуть здійснювати реєстрацію без ускладнень, утримуючись від додаткових обтяжливих дій, а оператори телекомунікацій – скоротити операційні та фінансові витрати на утримання центрів обслуговування і обробку даних у паперовій формі, що позитивно позначиться на механізмі здійснення реєстрації абонентів».

У «Vodafone Україна» також сподіваються, що як ідентифікатор можна буде використовувати банківську верифікацію: «Послугами банків зараз користуються практично всі українці. У цілому ж всі заперечення абонентів уже прийняті до уваги. Поки це концепт і теорія без деталізації, але процедура передбачає онлайн-реєстрацію, що позбавить операторів і клієнтів від необхідності особистої присутності в представництвах компаній».

Добровільно або примусово? Цього року держава зробила п'яту спробу зобов'язати препейд-абонентів дійти до салонів операторів з паспортом. У липні Держспецзв'язку винесла на громадське обговорення проект закону «Про внесення змін до Законів України «Про телекомунікації» і «Про радіочастотний ресурс України» щодо ідентифікації абонентів рухомого (мобільного) зв’язку та запровадження реєстрації кінцевого обладнання за міжнародним ідентифікатором».

У серпні НКРЗІ погодила цей документ із зауваженнями. Телеком-регулятор попросив збільшити перехідний період з трьох до шести місяців. «Київстар» і «Vodafone Україна» пропонують подовжити цей термін до двох років.

«Можна теоретично уявити, яку велику кількість незадоволених клієнтів ми отримаємо, якщо діяти в наказовому порядку. Крім того, закони України зворотної сили не мають. А отже, статус абонентів, які вже підключилися, не може змінюватися без їхньої згоди. Тому ми сподіваємося, що в ході обговорення даного законопроекту буде знайдено розумне рішення, яке дозволить дотримати баланс між інтересами державної безпеки і правами користувачів, – зазначає Максим Савченко. – Ми підтримуємо обов'язкову ідентифікацію для нових підключень. При цьому необхідно в першу чергу вносити відповідні зміни в закон «Про телекомунікації» та встановити на рівні закону значний термін (не менше двох років) для адаптації до нових правил уже підключених абонентів».

Швидкі та необдумані рішення, за словами радника з регуляторних питань компанії «Київстар», можуть призвести до нових правових колізій, а також до порушення прав добросовісних абонентів, які сьогодні прийняли рішення отримувати послуги анонімно.

«Ми знаходимося в конструктивному діалозі з ініціаторами змін, зокрема, з питання термінів, відведених на обов'язкову реєстрацію. Раніше компанія заявляла, що для створення системи електронної реєстрації нам необхідний рік з моменту затвердження таких змін – це стосується організації процесу реєстрації нових абонентів. З огляду на велику кількість клієнтів компанії (їх у Vodafone 20,8 млн), щоб зареєструвати існуючих абонентів, потрібно буде орієнтовно два роки», – повідомила Вікторія Павловська.

Законопроект ще не зареєстрований у парламенті. Які його шанси бути прийнятим? Спікери утримуються від точних оцінок. «Робити прогнози про те, що прийме наш парламент, – справа невдячна. За три роки багато було прийнято нових законів для телекомунікацій? Навіть обов'язкові законопроекти за програмою євроінтеграції досі припадають пилом у стінах ВР», – пояснює Олена Мініч.

«Оперативність» парламенту дає можливість гравцям ринку детально пояснити своїм абонентам переваги ідентифікації. «Ключове слово – добровільно. Успіх залежатиме від того, як оператори стануть комунікувати зі споживачем. Якщо їм вдасться показати всі позитивні моменти (а їх справді багато, включаючи і банкінг), то, впевнений, багато українців будуть прив'язувати свою препейд-карту до паспорту», – вважає телеком-експерт, голова правління ІнАУ Олександр Федієнко.