Захворіло у світі
5,559,130
Померло у світі
348,610
Вилікувалось у світі
2,277,087
Захворіло в Україні
21,584
Померло в Україні
644
Вилікувалось в Україні
7,575
Гібридне співробітництво: «Нафтогаз» і «Газпром» ставлять спільні валютні рекорди

Гібридне співробітництво: «Нафтогаз» і «Газпром» ставлять спільні валютні рекорди

І політичне протистояння їм анітрохи в цьому не заважає

Цей матеріал також доступний російською
Гібридне співробітництво: «Нафтогаз» і «Газпром» ставлять спільні валютні рекорди
Фото: shutterstock.com

НАК «Нафтогаз України» підтверджує статус найбільшого платника податків в Україні. Вчора держхолдинг повідомив про збільшення виплат до державного бюджету податків і дивідендів. У січні–серпні 2017 року їхня сума склала 84,8 млрд грн. Це «майже вдвічі більше», ніж за аналогічний період 2016-го, і «близько 16%» доходів загальнодержавного держбюджету за вісім місяців нинішнього року.

Гибридное сотрудничество: «Нафтогаз» и «Газпром» ставят совместные валютные рекорды

Джерело: НАК «Нафтогаз України»

Про що говорять фінрезультати? Загалом у 2016 році «Нафтогаз» сплатив до держбюджету 73,8 млрд грн податків. А з держбюджету, за даними корпоративного звіту холдингу, отримав майже вдвічі менше – 33,4 млрд грн – як компенсацію різниці у тарифах і субсидій. Чистий прибуток компанії склав 26,5 млрд грн, тоді як роком раніше був зафіксований збиток у 27,7 млрд грн.

Такі позитивні зміни у фінансових результатах, як зазначають у НАК, були досягнуті «за рахунок істотного наближення результатів сегмента торгівлі газом до рівня беззбитковості». Також минулого року зросла прибутковість транзиту газу на 7,5 млрд грн порівняно з 2015-м за рахунок збільшення обсягів транспортування (з 67,1 до 82,2 млрд куб. м) і девальвації гривні: за надання послуг «Газпрому» НАК отримав понад 28 млрд грн.

Свою роль у нарощуванні транзиту через територію України відіграв і той факт, що «Нафтогаз» відмовився від закупівель російського газу на східному кордоні (тобто безпосередньо в «Газпрому») і переніс точку закупівлі на західний кордон. Хоча, згідно з буквою контрактів, цей газ НАК купує у європейських трейдерів, вони як продавці ресурсу спочатку стають його власниками в результаті угод з «Газпромом».

Гібридне співробітництво: «Нафтогаз» і «Газпром» ставлять спільні валютні рекорди

Очевидно, що цього року сума, яку «Нафтогаз» отримає від «Газпрому» за транзит газу до країн ЄС, значно зросте. З січня по вересень «Укртрансгаз» вже транспортував у межах чинного транзитного контракту з російською компанією рекордний обсяг палива – 62,218 млрд куб. м. Це максимальний показник транзиту за січень–серпень з 2011 року, і він на 23,4% більше, ніж за аналогічний період 2016-го.

Щодалі, то більше? Існують передумови для подальшого нарощування транзитних поставок через українську ГТС. Це дозволить «Газпрому» і «Нафтогазу» ставити нові бізнес-рекорди, незважаючи на жорстке політичне протистояння, яке триває між Україною і Росією через анексію Криму та збройний конфлікт на Донбасі.

В середині вересня «Газпром» припинив на 11 днів транспортування газу газопроводом «Північний потік» в обхід України через планові технічні роботи перед традиційним збільшенням попиту на паливо на ринках країн ЄС в осінньо-зимовий період. Ця ситуація була на користь «Укртрансгазу», який став отримувати від «Газпрому» збільшені заявки на транзит.

Також метеорологи пророкують Європі екстремальну зиму: там очікується вітряна погода, багато снігу і морози до -30 градусів, які можуть затягнутися до квітня 2018 року. За такого погодного розкладу значно збільшиться експорт «Газпрому»: у холодну погоду попит на паливо у споживачів зростає.

Голова правління компанії Олексій Міллер вже оголосив про свої очікування «абсолютного рекорду» щодо закордонних поставок до 190 млрд куб. м. «Це буде найбільший обсяг експорту і за всю історію [російської] газової галузі, і за всю історію «Газпрому», – зазначив він.

У 2016 році «Газпром» збільшив поставки газу в далеке зарубіжжя на 12,5%, до 179,3 млрд куб. м, що було на той момент історичним максимумом. У цьому обсязі російських поставок на український транзит припало майже 46%.

Чи вдасться «посунути» Україну? Контракт між «Газпромом» і «Нафтогазом» на транспортування газу закінчується у 2019 році. Російська сторона багаторазово заявляла, що не має наміру обговорювати продовження співпраці з Україною щодо газового транзиту. А щоб зберегти експорт до Європи, який забезпечує «Газпрому» стабільну валютну виручку, Кремль лобіює будівництво нових маршрутів в обхід України разом із зарубіжними компаніями («Північний потік – 2» та «Турецький потік»).

Але американські санкції, які президент США Дональд Трамп підписав півтора місяці тому, здатні заблокувати реалізацію цих проектів. «Газпром» і його партнери в ЄС уже визнали проблеми з фінансуванням будівництва «Північного потоку – 2», однак налаштовані продовжити врегулювання спірних питань на вищому політичному рівні. Рада директорів і правління «Газпрому» планують зібратися 26 вересня в Москві для консультацій щодо експортної стратегії та стратегії на ринках газу ЄС.

Нові американські санкції перекрили існуючі схеми фінансування «Північного потоку – 2», який «Газпром» реалізує з п'ятьма європейськими партнерами (головний з них – австрійська OMV). Антиросійський закон надає Сполученим Штатам право заблокувати активи компаній, у тому числі тих, що кредитують Росію за проектами експортних трубопроводів. Прямої заборони на участь у таких проектах немає, але частина банків, в яких «Газпром» планував через OMV позичити кошти під будівництво «Північного потоку – 2», уже відмовилися від фінансування у зв'язку зі збільшенням ризиків відключення від американської банківської системи.

Стосовно «Турецького потоку» рішення аналогічної проблеми було знайдено. Турецьких партнерів «Газпрому» з державної нафтогазової компанії Botas, на відміну від партнерів в Євросоюзі, підтримує влада країни. Тому вони схвалили рішення щодо створення спільного підприємства – TurkAkım Gaz Tasıma A.S. Це СП під операційним керівництвом турків будуватиме сухопутну ділянку газопроводу і виведе проект з-під можливого удару американських санкцій.

Як будується європейський вектор? В ЄС немає однозначної думки щодо того, чи треба скорочувати співпрацю з «Газпромом». Енергетична політика Єврокомісії будується на лібералізації газових постачань, а не на повній відмові від російського газу. Євростандарти передбачають закупівлі енергоресурсів у кожної країни-виробника в межах 30% від їх загального споживання. Під це ж правило потрапляє також транспортування: не більше 30% через одну транзитну територію.

Тому Єврокомісія, з одного боку, має намір провести переговори з «Газпромом» про створення спеціальної правової бази для роботи «Північного потоку – 2», а з іншого – домогтися збереження транзиту певних обсягів російського газу через українську ГТС.

Україна ж планує залучити європейських партнерів для управління ГТС у межах спільного підприємства, а також змінити правила отримання транзиту: закордонні компанії повинні будуть купувати російський газ на східному кордоні України (а не на західному, як зараз). Але реалізація цього плану неможлива, поки триває збройний конфлікт на Донбасі на прикордонних з Росією територіях.

У що мімікрує «Нафтогаз»? Перешкоджають реформі нафтогазового ринку та самого «Нафтогазу» внутрішньополітичні конфлікти, через які стають все більш заплутаними схеми державного управління галуззю.

На цьому тлі голова правління «Нафтогазу» Андрій Коболєв вирішив просувати радикальну корпоративну реформу компанії, в якій задекларовано відмову від ліквідації держхолдингу, хоча про необхідність такого кроку він заявляв, коли тільки очолив НАК – у 2014 році.

Тепер же Коболєв прагне посилити роль материнської компанії в структурі «Нафтогазу» і розширити його присутність на ринку, розвиваючи бізнес у різних сегментах нафтогазового сектору, щоб в перспективі її частково приватизувати за рахунок IPO або продажу частини акцій на біржі. Поки глобальних змін у структурі власності та управлінні «Нафтогазом» не відбулося, у компаніях зі структури НАК поступово змінюються керівні кадри на різних рівнях.

Але оператор газопроводів – компанія «Укртрансгаз», що забезпечує технічне обслуговування і стабільну роботу стратегічної газотранспортної інфраструктури (газотранспортної системи і підземних сховищ газу), з березня 2017-го залишається без президента. У серпні наглядова рада «Нафтогазу» підтримала призначення польського фахівця Павла Станчака на цю посаду.

Втім, потім Служба безпеки України відмовилася видавати йому як іноземному громадянину доступ до державної таємниці, до якої належать технологічні схеми розташування об'єктів газотранспортної інфраструктури, дані про технічний стан газоперекачувальних агрегатів, диспетчерська інформація про обсяги споживання газу. За такого обмеження з боку СБУ Станчак не може повноцінно керувати «Укртрансгазом». Тому наглядовій раді «Нафтогазу» належить визначити його подальшу долю на цій посаді та, ймовірно, звільнити, щоб вибрати кандидата з українських фахівців.

Польща є конкурентом України на європейському газовому ринку. Тому навіть якщо Станчак вирішить прийняти українське громадянство, це не гарантує його стратегічної зацікавленості працювати виключно на благо і в інтересах України. У будь-який момент він зможе повернути собі польський паспорт, що й робили інші експати, які раніше приходили на державні управлінські посади в Україні. А з часом йшли або за власним бажанням, або під тиском політичних обставин.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті