facebook.com
mind
Триколірна «революція»: як вибори в Німеччині позначаться на газовому питанні

Триколірна «революція»: як вибори в Німеччині позначаться на газовому питанні

І чого може коштувати німцям дружба з Москвою

Цей матеріал також доступний російською
Триколірна 	«революція»: як вибори в Німеччині позначаться на газовому питанні
Фото Shutterstock

«Ямайка» – таку неформальну назву отримала нова парламентська коаліція в Німеччині, яка, найімовірніше, буде сформована за підсумками виборів до бундестагу, що відбулися минулої неділі. Зміни в політичній архітектурі німецького парламенту можуть вплинути, у тому числі, і на декілька міжнародних нафтогазових проектів, які зачіпають не лише енергетичні інтереси Євросоюзу, а й українсько-російські взаємини.

Чому «Ямайка»? Попередні результати виборів показали можливість формування правлячої коаліції за участю трьох політичних сил, партійні кольори яких символічно представляють прапор острівної держави в Карибському морі: консерваторів з Християнсько-демократичного союзу і Християнсько-соціального союзу (чорний), лібералів з Вільної демократичної партії (жовтий), і «Союз-90»/«Зелені» (зелений). 

Триколірна 	«революція»: як вибори в Німеччині позначаться на газовому питанні
Державний прапор Ямайки
Фото: Вікіпедія

Разом вони збирають 393 крісла при необхідному мінімумі у 355 голосів для обрання канцлера і формування уряду. Такий розклад дозволить зберегти пост чинному канцлеру Німеччини Ангелі Меркель.

Чого чекати від нової коаліції? Соціал-демократична партія Німеччини Мартіна Шульца, яка посіла друге місце у виборчих перегонах (після ХДС/ХСС Ангели Меркель), заявила про перехід в опозицію. А права партія «Альтернатива для Німеччини» (АдН), що отримала третій результат, завдяки широкій присутності в парламенті країни, що визначає політику ЄС, зможе мати значний вплив на рішення майбутнього парламенту.

Такий «правий» вплив може виявитися непередбачуваним. АдН була єдиною партією, яка в ході передвиборчої кампанії зверталася до російськомовних виборців (а це близько 1,5% від загального числа) їхньою рідною мовою.

Агітаційний плакат АдН
Фото з архіву автора

Ризик для парламентської стабільності являє і той факт, що депутати АдН – це переважно молоді політики, невідомі широкій аудиторії, які тепер почнуть пізнавати світ великої політики і великих спокус.

Що може змінитися? У результаті виборів до бундестагу стався розвал колишньої стабільної коаліції, яка визначає порядок денний і внутрішньої, і зовнішньої політики Німеччини. Новим учасникам парламентської більшості ще належить адаптуватися до спільної роботи. Отже, їм не уникнути короткострокового ступору в прийнятті рішень, які впливатимуть і на перспективи взаємин з Росією, у тому числі щодо газопроводу «Північний потік – 2» для розширення поставок російського газу до ЄС в обхід України.

Цей проект залишається найбільш проблемним у порядку денному Єврокомісії (ЄК). З одного боку, разом з «Газпромом» будувати «Північний потік – 2» вирішили найбільші енергокомпанії з п'яти країн ЄС. З іншого – політика ЄС спрямована на обмеження присутності російського впливу в енергетичному секторі, розвиток конкуренції та підтримку України в питанні збереження статусу основного партнера в транзиті російського газу.

Однак конкретного плану для того, щоб чинити тиск на «Газпром» і відстояти інтереси України, у Брюсселя немає. Минулого тижня віце-президент Єврокомісії з питань енергетичного союзу Марош Шефчович підтвердив, що ЄК наполягатиме на тому, щоб «Газпром» зберіг транзит українським маршрутом після 2019 року, коли закінчиться діючий контракт на транспортування газу між «Газпромом» і «Нафтогазом».

Але у Москви інші плани. До кінця 2019-го там налаштовані ввести в експлуатацію два нових експортних газопроводи загальною потужністю 86,5 млрд куб. м на рік (окрім «Північного потоку – 2» це також «Турецький потік»). Після цього українською ГТС «Газпром» планує щорічно транспортувати лише 10–15 млрд куб. м газу (торік цей обсяг склав близько 80 млрд куб. м).

Українська ГТС має технічну перевагу перед обхідними магістралями, на які робить ставку «Газпром»: її обслуговування і плановий ремонт не вимагають припинення прокачування газу. Тому в ЄС вважають Україну «зоною надійного транзиту».

З чим доведеться мати справу Росії? Крім невирішених юридичних питань з ЄК з «Північним потоком – 2», безпроблемній реалізації цього проекту заважають американські санкції, підписані президентом США Дональдом Трампом у серпні цього року. Вони перекрили доступ до кредитних ресурсів для будівництва трубопроводу.

Хоча прямої заборони на участь у таких проектах немає, частина банків, у яких «Газпром» планував через австрійських партнерів з компанії OMV позичити кошти під будівництво «Північного потоку – 2», вже відмовилися від фінансування у зв'язку зі зрослими ризиками відключення від американської банківської системи.

При цьому, незважаючи на санкції з боку ЄС і США, «Газпром» посів першу сходинку в авторитетному рейтингу найбільших енергетичних компаній світу – S&P Global Platts. На другому і третьому місцях розташувалися німецька E.ON та індійська Reliance Industries Ltd. У 2016-му російський монополіст перебував у цьому рейтингу на третьому місці. Лідером же було визнано ExxonMobil, яка цього разу опинилася на дев'ятому рядку.

І на що тепер розраховувати Україні? Питання українського газового транзиту стає все більш політизованим. Якщо раніше воно залежало від домовленостей Києва, Москви і Брюсселя, то тепер до нього виявляються побічно залученими також Варшава і Вашингтон. Щоби плани останніх з організації постачання американського скрапленого газу до Євросоюзу мали велику економічну перспективу, їм вигідна мінімізація прямих контактів «Нафтогазу» і «Газпрому», а також переорієнтація українського ринку на закупівлі блакитного палива з території ЄС, де за споживчий попит буде конкурувати газ американського і російського походження.

Знаходять своє підтвердження й чутки про назрівання сварки між адміністрацією Трампа і німецьким істеблішментом через суперечності в енергетичній сфері. Провідна газета американського медіаринку Washington Post напередодні виборів до бундестагу опублікувала матеріал, в якому звинуватила фактично всю німецьку політичну еліту в роботі на Росію, зокрема, у в лобіюванні вигідної Кремлю енергополітики.

У цих умовах, коли на шляху реалізації «Північного потоку – 2» виникли серйозні політичні та фінансові перешкоди, Києву важливо активізувати свої контакти з Єврокомісією. Це необхідно для того, щоб досягти більшої визначеності в питаннях газового співробітництва. А також – вплинути на результат переговорів міністра енергетики РФ Олександра Новака з єврокомісаром Марошем Шевчовичем про майбутнє української ГТС, які очікуються наступного місяця.

Уранці 26 вересня були оголошені попередні результати виборів до Бундестагу після підрахунку бюлетенів у всіх округах. За їхніми підсумками партія ХДС/ХСС набрала 33% голосів, СДПН – 20,5%, АдН дісталося 12,6%, ВДПН – 10,7%, «Ліві» взяли 9,2% голосів, а «Зелені» – 8,9%. Чисельність нового скликання нижньої палати німецького парламенту зросла до 709 осіб, внаслідок чого у неформальних колах отримала назву «XXL-Бундестаг». За підрахунками активістів, у зв'язку зі збільшенням кількості депутатів річні витрати держбюджету зростуть на 75 млн євро.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Viber та Telegram