Земельний кадастр на Blockchain: чи допоможе нова технологія вирішити старі проблеми

З 3 жовтня Державний земельний кадастр – єдина база даних про земельні ділянки всіх форм власності в Україні – був переведений на технологію Blockchain. На практиці це означає підвищення захисту від рейдерства, рівень якого в АПК досяг рекорду в 2017 році, а в перспективі – більшу лояльність фінустанов, що може стимулювати зниження відсоткових ставок за кредитами.

Які можливості відкриває Blockchain? У спрощеному вигляді Blockchain можна уявити як систему взаємопов'язаних між собою вузлів, на яких одночасно зберігається інформація. Завдяки такій децентралізації стає неможливою одностороння зміна інформації, оскільки на всіх інших вузлах, крім шахрайського, вона залишиться коректною та незмінною. Також Blockchain відкриває можливість для зовнішнього громадського контролю за функціонуванням системи – першим таким нода-аудитором стала міжнародна антикорупційна організація Transparency International Ukraine.

Виконавчий директор TI Ukraine Ярослав Юрчишин відзначає, що Україна опинилася в авангарді тренду переходу на Blockchain, увійшовши до першої п'ятірки країн, які впровадили цю технологію в майнові реєстри. За словами Юрчишина, одним із стимулів проекту була перспектива земельної реформи, скептики якої в якості аргументу називали незахищеність даних Держземкадастру.

Чи стануть надійними держреєстри? Як зазначив перший заступник міністра агрополітики Максим Мартинюк (відомство є органом управління для Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру, яка, в свою чергу, керує ДП «Центр Державного земельного кадастру», адмініструє кадастр), рівень захисту даних земельного реєстру після переведення ДЗК на Blockchain близький до абсолютного. «Опосередковано це інструмент відновлення довіри до державних інституцій, і до надійності держреєстрів зокрема», – підкреслив він.

Крім юридичної вірогідності, технологія гарантує й фізичне збереження даних – навіть у разі знищення сервера вона зберігається на комп'ютерах-учасниках ланцюга. Але крім дещо абстрактних понять довіри та репутації, розробники розраховують і на цілком відчутні практичні ефекти від впровадження Blockchain. Правда, всі вони в перспективі.

Які перспективи? Один з ефектів – за рахунок підвищення довіри до даних реєстрів, які відтепер не будуть схильні до змін з боку «чорних нотаріусів», банки зможуть економити на перевірці заставного майна і таким чином здешевлювати кредитний ресурс для аграріїв.

Щоправда, банкіри оцінюють цю перспективу як дуже далеку. «Ділянку не можна продати «в білу», поки діє мораторій. Тому навіть 100%-ва гарантія прав на нього не зробить землю більш привабливою заставою, а вартість позики – нижчою», – пояснив голова правління одного з банків.

Також безсилий Blockchain і у виправленні наявних помилок у Держземкадастрі, кількість яких Мінагрополітики оцінює в 1,5 млн. «Сама по собі інформація, занесена у блокчейн-реєстри, не є достовірною. Блокчейн гарантує незмінність даних, а не їхню істинність», – відзначив адвокат Руслан Чорнолуцький.

«Ми виправляємо помилки в рамках поточної роботи і до кінця року розраховуємо завершити цю роботу, але це процес, паралельний впровадженню Blockchain», – констатує Мартинюк.

Blockchain – світовий тренд останніх років. Всесвітній банк нещодавно анонсував відкриття блокчейн-лабораторії, яка вивчає застосування цієї технології в сфері земельних кадастрів, цифровій ідентифікації, розподілі фінансової допомоги та фінансової інфраструктури. Одна з панелей на конференції Світового банку в березні 2017 року – Land & Poverty – була присвячена саме Blockchain.