facebook.com
mind
КМЕФ-2017: день перший. Короткі підсумки

КМЕФ-2017: день перший. Короткі підсумки

Про що говорили спікери Київського міжнародного економічного форуму

Цей матеріал також доступний російською
КМЕФ-2017: день перший. Короткі підсумки
Фото: Карина Комса для Mind UA

5 жовтня 2017 року розпочався Київський міжнародний економічний форум (КМЕФ), який вже вчетверте проходить в Україні. Під час Форуму всесвітньо відомі економісти, міжнародні й українські бізнесмени, представники найбільших фінансових організацій, політики і можновладці обговорюють українські та глобальні тренди, шукають шляхи вирішення проблем та діляться власним баченням майбутнього вітчизняної та світової економіки. Mind зібрав головні цитати спікерів першого дня Форуму.

Володимир Гройсман, прем’єр-міністр України:

За останній рік ми розпочали шлях економічного зростання, яке плануємо і в 2018 році. Ми передбачаємо, що зростання буде на рівні 3%, але ми всі знаємо, що цього буде недостатньо для швидких і якісних змін. Нам потрібно зробити критичну масу умов, при яких інвестиції в країну будуть зростати, і як наслідок буде зростати національна економіка.

КМЕФ-2017: день перший. Короткі підсумки
Фото: КМЕФ

Павло Петренко, міністр юстиції України:

Сьогодні 240 народних депутатів підтримали закон «Про електронні довірчі послуги». Що він дає для України? Введення нових прогресивних технологій у сфері ведення бізнесу, починаючи з транскордонних електронних договорів, закінчуючи ідентифікацією українців через такі технології, як BankID та MobileID. Ще три роки тому використання таких технологій в спілкуванні держави і бізнесу в Україні, яка була однією з найбільш бюрократичних і повільних країн з точки зору державних сервісів, – це була фантастика. Зараз це та реальність, яка входить в наше електронне врядування, яка дає можливість через смартфон кожному українцю отримати всі послуги від держави, яка прибирає можливості для побутової корупції і дає можливість бізнесу створювати нові продукти, які будуть конкурентними в сучасному світі.

Євген Уткін, президент технологічного холдингу KM Core:

Останні 26 років наша країна нагадує мені літак- «кукурудзяник». Ми все не можемо вибрати йому хороший екіпаж, бо він за сумісництвом займається іншими речами, а не тільки керує цим літаком. Але є дуже хороша новина – технології стали доступними, і ви всі чули про безпілотні літальні апарати та автомобілі, вони вже ввійшли в наше життя. Я вбачаю в цьому велику перспективу для України, бо вважаю Майдан тією моделлю управління суспільством, державою, містом і бізнесом, коли цього екіпажу немає, а є велика самоорганізація. І тому я вірю в нашу безпілотну Україну.

Грем Макстон, генеральний секретар Римського клубу:

Останні 30 років нам казали, що відкрита торгівля – це дуже добре. Якщо подивитися на країни Південної Азії, Латинської Америки, Африки – вони використовують виключно західну систему економічного розвитку з відкритими ринками. Проте, це на жаль не означає, що вони можуть мати конкурентну перевагу в чомусь, окрім ресурсів. Ви можете продавати свої ресурси виключно тому, що багаті країни хочуть їх купувати. Але бути конкурентними в економіці та всьому, чого потребує відкритий ринок, – це неможливо.

Ерік Райнерт, професор технологій управління та стратегій розвитку Талліннського технічного університету Естонії:

Як на мене, Україна увійшла занадто рано в угоду вільної торгівлі. Жодна країна не збагатіла, не захищаючи власну промисловість та виробництво. Британці робили це 400 років, американці робили це 100 років, Південна Корея робила це 40 років, але вони всі захищали внутрішнє виробництво. В інтересах Європи та всього західного світу, щоб Україна була заможною країною. Вони по суті дали вам «план Моргентау», план деіндустріалізації.

Раджендра Кумар Пачаурі, лауреат Нобелівської премії миру 2007 року, президент Всесвітнього форуму зі сталого розвитку:

Нам потрібно інакше визначити поняття економічного зростання. Якщо у вас є економічне зростання, яке буде шкодити екології цієї планети, яке буде створювати вищий рівень кліматичних змін, цілком зрозуміло, що нам потрібно переорієнтувати це зростання, якщо воно шкодить навколишньому середовищу. Якщо ви йдете не в тому напрямку, не важливо, з якою швидкістю ви туди рухаєтеся.