facebook.com
mind
Повітряні замки: яке майбутнє пророкують українським аеропортам

Повітряні замки: яке майбутнє пророкують українським аеропортам

І яким з цих прожектів судилося стати реальністю

Цей матеріал також доступний російською
Повітряні замки: яке майбутнє пророкують українським аеропортам
Фото: УНІАН

2 жовтня Авіаційний комітет при Торгово-промисловій палаті України представив проект «Стратегії розвитку авіаційного транспорту та аеропортів на період до 2030 року». Планується, що цей документ, після обговорень з авіаційними експертами і учасниками авіаринку, передадуть в Державну авіаційну службу для розробки офіційної стратегії розвитку повітряних воріт України. У документі практично нічого не говориться про розвиток регіональних аеропортів. Головну роль його розробники відводять державному МА «Бориспіль».

Про роль «Борисполя». У проекті Стратегії йдеться, що до 2030 року аеропорт «Бориспіль» буде обслуговувати 30 млн пасажирів, з них 10 млн – трансферні. Загальний пасажиропотік через всі аеропорти України досягне розміру чисельності населення України – не менше 42 млн пасажирів. У Євгена Дихне, першого заступника генерального директора ДМА «Бориспіль», ще більш оптимістичні плани – до 2030 року столичний аеропорт зможе вийти на показники у 50 млн пасажирів. «Це ті можливості, які в Борисполі є при розвитку інфраструктури», – уточнює топ-менеджер підприємства.

Що отримає «Бориспіль»? Зараз на цей аеропорт припадає до 65% пасажиропотоку. Якщо орієнтуватися на цифри в Стратегії – то до 2030 року частка «Борисполя» перевищить 70%. Стратегія передбачає розвиток мультимодальних перевезень – автобусні та залізничні повинні зв'язати регіони з ДМА «Бориспіль». У радіусі 300 км від головного столичного аеропорту проживає близько 13 млн чоловік.

Крім цього, в документі йдеться про необхідність розширити термінал Д і транзитну зону, збільшити перон, модернізувати багажну систему, а також запустити централізовану заправну систему і реконструювати другу льотну зону.

Про регіональні аеропорти. Побіжно в документі згадується стимулювання lоw-cost перевезень, базою для яких повинні стати регіональні аеропорти, і розвиток внутрішніх перельотів – для цього розробники Стратегії пропонують вжити деяких заходів: скасувати ПДВ на внутрішні рейси, зробити нульове мито на ввезення авіадеталей, які не виробляються в Україні, передбачити пільгову ставку за аеронавігаційне обслуговування польотів над територією України тощо.

Перспективні аеропорти України
(на думку дослідників Інституту майбутнього)

Що обіцяють регіональним аеропортам? З найважливішого – за ними хочуть закріпити землю в радіусі 50 км, що має дати можливість аеропортам розвивати свою інфраструктуру протягом 20-30 років. До повітряних воріт, які повинні обслуговувати літаки типу Boeing -777, Boeing-373-800/900, Airbus -320/321 віднесені МА «Львів», «Одеса», «Харків» і «Донецьк», «Сімферополь», а також аеропорт в Гостомелі.

Передбачається, що регіональні аеропорти будуть націлені на обслуговування рейсів point-to-point.

Що це означає? МА «Бориспіль» посилить свої монопольні позиції. У 300-кілометрову зону впливу «Борисполя» автоматично потрапляють 10 аеропортів: у Вінниці, Житомирі, Рівному, Хмельницькому, Сумах, Полтаві, Черкасах, Чернігові, Кропивницького та Кременчуці. Частина з них не працює зовсім або працює лише з чартерними рейсами, проте, остаточне зміщення фокусу на головні повітряні ворота країни зведе до мінімуму всі шанси цих аеропортів.

«Аеропорти знаходяться в 300 км зоні – конкурують між собою за пасажирів. Сьогодні відкрито конкурувати з «Борисполем» не вийде (розвинена інфраструктура, великий вибір маршрутної мережі і перевізників), їм необхідно шукати свою нішу (чартерні перевезення, лоукост-перевезення, бізнес-авіація, авіашколи, інше). Приватного інвестора під проекти таких регіональних аеропортів залучити дуже складно, тому їх модернізація лягає на плечі місцевої влади», – вважає Андрій Ярмак, авіаційний експерт.

Чи є взагалі шанси у регіональних аеропортів розташованих ближче 300 км від великих регіональних аеропортів? У Польщі, наприклад, працює така модель. Але там інший розподіл пасажирів: з 34 млн пасажирів, які обслужили 15 аеропортів країни в минулому році, на частку столичного аеропорту імені Фридерика Шопена припало менше 40% загального пасажиропотоку.

Понад 40 млн пасажирів до 2030 року. Це реально? Розробники Стратегії розраховують на підписання Угоди про Спільний авіаційний простір (САП) з ЄС. Це повинно збільшити обсяги пасажиропотоку в українських аеропортах. Але чи виведе це аеропорти на такі показники? «Я б не називав фактор підписання САП запорукою такого значного приросту пасажиропотоку, оскільки з більшістю європейський країн повітряне авіасполучення вже повністю лібералізовано. Набагато важливіші інші економічні чинники: стан економіки в країні, добробут населення, модернізація і розвиток інфраструктури, розвиток внутрішнього туризму та ділової активності. Якщо все буде розвиватися динамічно і в комплексі – вийти на 40 млн пасажирів до 2030 року можливо», – вважає Андрій Ярмак.

«З регіональних у нас тільки МА «Львів» та МА «Харків» можуть приймати майже всі типи пасажирських повітряних суден, всі інші аеропорти потребують модернізації та розвитку. Без цих заходів аеропорти не зможуть вийти на показник у 40 млн пасажирів», – коментує Євген Хайнацький, генеральний директор «Стиль Авіа».

Хто привезе пасажирів? Розробники Стратегії багато в чому спираються на плани найбільшого перевізника країни – МАУ. Компанія займається розвитком трансферних перевезень, використовуючи МА «Бориспіль» як пересадочний вузол. У МАУ розраховують збільшити пасажиропотік до 18,8 млн пасажирів до 2021 року, а частка трансферних пасажирів досягне 58% (зараз вона трохи менше 50%, в цьому році авіакомпанія планує перевезти 6,9 млн пасажирів). Автори Стратегії вважають, що трансферні пасажири прибудуть не тільки з Азії, а й Африки. «Трансферного пасажира легко втратити, тому МАУ, щоб вийти на заявлені показники, потрібно буде розвивати і домашній ринок», – вважає транспортний експерт Сергій Хижняк.

Повітряні замки: яке майбутнє пророкують українським аеропортам

Про що забули в Стратегії? З грудня 2014 року діє заборона Федерального управління цивільної авіації США (FAA) на польоти над півостровом Крим та всім Дніпропетровським регіоном польотної інформації (Dnipropetrovsk FIR), до якого входять Донецька, Луганська, Харківська, Дніпропетровська, а також частина Запорізької, Полтавської та Сумської областей. Європейське агентство авіаційної безпеки (EASA) не рекомендує своїм авіакомпаніям літати над Донецькою і Луганською областями і буферною зоною в кілька десятків кілометрів. Але в EASA можуть і збільшити територію потенційної загрози для авіакомпаній. У неї можуть потрапити МА «Харків», МА «Дніпро», КП «МА «Запоріжжя»і МА «Кривий Ріг» – перші три входять до п'ятірки найбільших регіональних повітряних воріт України.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Viber та Telegram