facebook.com
mind
Чужинцям тут не місце: як обманюють систему ProZorro

Чужинцям тут не місце: як обманюють систему ProZorro

І як домогтися перемоги в тендерах

Цей матеріал також доступний російською
Чужинцям тут не місце: як обманюють систему ProZorro
Фото: mind.ua

Міністерство економрозвитку і торгівлі (МЕРТ) регулярно звітує про успіхи системи електронних тендерів ProZorro. У цифрах результати справді вражають: за рік, з серпня 2016-го по серпень 2017-го, обсяг оголошених торгів виріс майже на 1000%, до 725 млрд грн, а сума коштів, що заощадив держбюджет з моменту запуску ProZorro в промислову експлуатацію у квітні 2016 року, перевищує 35 млрд грн. При цьому за весь 2017 рік Кабінет міністрів планує отримати на тендерах економію в розмірі 50 млрд грн.

Плюси ProZorro. Ключова перевага чинного механізму, який з 1 серпня 2016 року став обов'язковим для проведення всіх тендерів, – публічність і безперешкодний доступ до торгів для бізнесу будь-якого калібру. Як великого і середнього, так і малого, який раніше через тотальну корупцію в системі закупівель не мав доступу до державних замовлень. «Закупівлі відбуваються онлайн, тому всі спроби вкрасти доступні для моніторингу. Тобто вкрасти так, щоб ніхто цього не помітив, тепер дуже складно», – пояснює генеральний директор ProZorro Василь Задворний.

Крім того, наприкінці 2016 року почав працювати моніторинговий портал DoZorro. Він призначений для того, аби відстежувати операції, виявляти порушення і формувати рейтинг замовників, що дає можливість розібратися, які держструктури проводять тендери чесно, а які намагаються діяти «по-старому», обмежуючи конкуренцію і діючи в інтересах конкретних учасників. «Проект дійсно допомагає виводити такі порушення в публічне поле і домагатися справедливості учасникам торгів», – запевняє Олена Парфенюк, керівник департаменту розвитку державних закупівель торгового майданчика Zakupki.Prom.ua.

Недобросовісні замовники легко обходять систему. Незважаючи на публічність, порушення правил і умов тендерів – зовсім не рідкість. Найпоширеніша ситуація, коли замовник під різними приводами намагається дискваліфікувати учасників. Наприклад, за несвоєчасно надану документацію або незадовільну, на думку замовника, якість продукції, яку компанія-переможець надала як зразок. Мета банальна: видалити небажаних виконавців і домогтися підписання договору з потрібною компанією. «Причому замовник може дискваліфікувати до десятка інших учасників навіть не дивлячись на те, що вони запропонували прийнятніші ціни», – підкреслює Олена Парфенюк.

Ще одна популярна схема – умисне обмеження конкуренції. Недобросовісні замовники домагаються цього, прописуючи специфічні вимоги до продукту або послуги або вимагаючи об'ємний і невичерпний перелік документації. «На жаль, умови в тендерах нестандартизовані. Тобто відсутній конкретний перелік основних і додаткових документів, які має право запитувати замовник і який був би єдиним для всіх його учасників. Як наслідок звучать вимоги надати додаткові документи, техзавдання або зразки продукції в день аукціону після його проведення», – пояснює Олександр Соколовський, власник групи компаній «Текстиль-Контакт».

Крім цього, описи характеристик товару або послуги можуть містити різні розмиті формулювання. Через це замовник може відмовити окремим учасникам під приводом того, що їх продукт не відповідає певним вимогам. Трапляється і так, що в назві лота навмисно припускаються описок, а сам тендер розміщується в помилковій категорії (рубриці), щоб його було дуже складно або зовсім неможливо знайти за пошуком у системі. Також зустрічаються прецеденти, коли замовник під загрозою дискваліфікації тисне на переможця торгів, вимагаючи змінити умови договору або переглянути суму тендера.

У ProZorro виявлено багато порушень. За словами юристів, їх набагато більше, ніж в старій системі закупівель. «Це пов'язано з публічним процесом оскарження дій оціночної комісії – безпосередньо через сам сайт. Оскільки будь-який бажаючий може побачити скаргу і відповідь замовника, та й просто проігнорувати скаргу не можна (за цим теж стежить система), то порушники стали набагато обережнішими і вигадливішими в процесі документального оформлення обґрунтувань своїх дій. Але чи можна казати, що за рахунок цього зменшилася кількість порушень? На нашу думку, такий висновок дещо наївний», – міркує Олександр Третьяков, старший юрист юридичної фірми «Антика».

Система оскарження порушень у електронних тендерах теж далека від досконалості. Це визнають навіть у ProZorro. «Ми не маємо впливу на тих, хто повинен контролювати діяльність замовників, проводити розслідування і карати винних. У разі порушень система ProZorro виконує роль доказової бази, а не слідчого або прокурора», – пояснює Василь Задворний.

При допорогових закупівлях (до 200 000 для товарів і послуг та до 1,5 млн грн для робіт) замовник взагалі не зобов'язаний реагувати на скаргу учасника. Тобто усунення порушень – його добра воля. Інциденти, пов'язані з порушеннями під час проведення надпорогових закупівель, розглядає Антимонопольний комітет. Але, по-перше, за подання скарги до АМКУ платить незадоволений учасник. А це 5000 або 15 000 грн (залежно від виду тендера). Далеко не всі можуть собі дозволити такі витрати на те, щоб воювати з замовниками. По-друге, якщо АМКУ відмовить у задоволенні скарги, залишається лише одна інстанція – суд. А судова тяганина, як відомо, процес дуже тривалий і не гарантує перемогу, нехай позивач і правий на всі 100%.

Уникнути проблем можливо. Найвірніший спосіб – перевіряти дані про замовників, які є в системі DoZorro та у відкритому доступі. «У своїй роботі портал DoZorro використовують 19 громадських організацій. Тільки за серпень 2017-го вони виявили 1080 закупівель з порушеннями», – наводить приклад Олена Парфенюк.

Також у МЕРТ планують розширити число індикаторів, за якими відслідковуватимуть ризикові тендери, і довести кількість таких маркерів до 60. Крім того, за словами заступника міністра Мінекономрозвитку Максима Нефьодова, підготовлений законопроект, який розширює повноваження Державної аудиторської служби, що дасть можливість оперативно реагувати на порушення в держзакупівлі та припиняти їх.

Є можливості істотно підвищити шанси на перемогу в тендері. І відстояти свої права в спірній ситуації. Відразу після реєстрації в тендері учасники можуть адресувати закупнику питання щодо предмета закупівлі, його характеристик, термінів поставки тощо. Чим більше уточнень – тим краще. Така скрупульозність дозволить з'ясувати деталі й застрахуватися від дискваліфікації, й до того ж виявити неоднозначні умови ще до проведення аукціону. Наприклад, коли замовник вимагає відправляти продукцію конкретним перевізником або зобов'язує доставити її безпосередньо виконавця. Це явно пахне дискримінацією.

Потрібно ретельно вивчати перелік технічної та іншої документації. Якщо він містить якісь специфічні документи (скажімо, сертифікати якості, отримання яких забирає багато часу і коштує вельми недешево), а також застереження, що замовник залишає за собою можливість вимагати все нові й нові папери, це повинно викликати підозру.

Викликають підозру й ті тендери, де опис продукції за всіма параметрами і характеристиками явно вказує на конкретну торговельну марку. Слід звертати увагу і на терміни виконання контракту: вони мають дозволяти фізично зробити продукцію належної якості або виконати необхідні роботи.

До тендерного оголошення замовник обов’язково додає шаблон договору, що укладається з переможцем. І дуже важливо, щоб в його тексті не було формулювань, які дають замовнику право затягувати оплату або збільшувати суму контракту після проведення тендера. На жаль, законодавство цього робити не забороняє.

Щодо самого аукціону, то оскільки переможець вибирається за критерієм ціни, передбачити, чи будуть демпінгувати інші виконавці, дуже складно. Водночас, якщо відстежити передісторію закупівель від конкретного замовника і його репутацію, можна з певною ймовірністю оцінити ризик появи в тендері «підгодованих» учасників і ймовірність махінацій у ході торгів.

Топ-10 способів, як обдурити ProZorro*

  1. Завищені й невичерпні вимоги до тендерної документації.
  2. Технічні умови, прописані під конкретного постачальника.
  3. Неповний опис предмета закупівлі або вказування специфічних (а іноді й нереальних) характеристик продукції.
  4. Умисні помилки при формулюванні тендерного оголошення і спотворення суті тендера.
  5. Одностороння зміна замовником умов і суми тендера при підписанні договору з переможцем.
  6. Пред'явлення нереалістичних вимог до термінів постачання продукції, виконання робіт або надання послуг.
  7. Розбивка великих тендерів на суми до 200 000 грн, що дозволяє провести закупівлю без аукціону.
  8. Дискваліфікація переможців тендера з формальних причин.
  9. Вимога надати зразки продукції до аукціону (законодавчо заборонено).
  10. Внесення змін до тендерної документації за лічені дні до аукціону і без попередження учасників.

*Джерело: Dozorro.org