Євробонди проти біткойнів: короткі підсумки VIII Українського інвестфоруму

Три конференц-зали столичного готелю Hilton наприкінці минулого тижня стали майданчиком для обговорення перспектив і проблем міжнародної та української економіки. Протягом цілого дня авторитетні фінансисти ділилися своїми оцінками і прогнозами в рамках VIII Українського інвестиційного форуму, організованого асоціацією CFA Society Ukraine за підтримки Інституту CFA. Mind записав найцікавіше з почутого.

Про наслідки для світу й України призначення нового глави ФРС. Президент США Дональд Трамп у четвер, 2 листопада, призначив на посаду глави ФРС 64-річного Джерома Пауелла, який з 2012 року є членом ради керуючих Федрезерву. В ході київського форуму його назвали консерватором і припустили ймовірність підвищення ставок. «Призначення Джона Пауелла головою ФРС – це добрий знак. Це одне з найрозумніших призначень, яке ми побачили в американській адміністрації», – відразу заявив керівник програм і провідний економіст Світового банку (СБ) в Україні Фарук Кхан (Faruk Khan).

У Нацбанку більшою мірою орієнтувалися на іншого кандидата. «На жаль, я не знаю його особисто, на відміну від іншого кандидата – пана Джона Тейлора (економіст зі Стенфордського університету. – Mind). Багато з вас були присутніми на його виступі в НБУ під час конференції в Києві. Але з того, що я побачив, я очікую стабільність у монетарній політиці США. І це дуже важливо для центральних банків, включно з нашим», – сказав заступник глави НБУ Дмитро Сологуб.

І хоча призначення тільки відбулося, в ICU вже мали можливий сценарій розвитку ситуації: ставки зростатимуть. «Якщо подивитися на інфляційну тенденцію, багато людей недооцінюють це явище. Дуже можливо, що процентні ставки будуть рости у 2018 році. Я говорю про американські ставки. Для України на вартість запозичень впливатимуть дві речі: підвищення базової ставки в США та зниження додаткового ризику в Україні», – зазначив керуючий директор ICU Макар Пасенюк.

У НБУ вже знають, чим відповісти на очікуване посилення монетарної політики США. «Що потрібно робити – всі знають: продовжити програму з МВФ, провести структурні реформи тощо. У цьому відношенні прогноз умовно помірно позитивний. Якщо це зробити, виконати цю умову, тоді я бачу досить гладкий прогноз рефінансування з глобальних ринків», – припустив Сологуб.

Про земельну реформу і ринок землі. Постійний представник МВФ Йост Люнгман (Gösta Ljungman), який працює в Україні з червня цього року, переконаний, що українську земельну реформу лише відтерміновано. «Ми не відмовилися від земельної реформи. Вона залишається ключовим елементом програми. <...> Ми погодилися відкласти земельну реформу як критерій для перегляду програми МВФ з 2017 на 2018 рік», – сказав він.

Але екс-голова українського МЕРТ Павло Шеремета, який модерував дискусію, пояснив, що в українській практиці термін «відкласти» досить часто означає перенесення на віддалену перспективу або й взагалі відмову від наміру.

Незважаючи на це, для СБ земельна реформа – пріоритет номер один, і час для її реалізації вже настав. «Додана вартість у сільському господарстві України становить $400 на гектар. Для порівняння: в Польщі приблизно $1100, у Франції – $1500, в Німеччині – $2000. <...> Україна повинна бути лідером сільського господарства у світі, але вона рухається не в тому напрямку, оскільки додана вартість в сільському господарстві найнижча в Європі. І відсутність ринку землі в Україні – це істотне обмеження», – аргументував свою позицію Фарух Кхан.

При цьому він підкреслив, що поки землю не можна використовувати як заставу за кредитами, це буде суттєвою перешкодою для залучення інвестицій. «Ставка оренди [української] землі найнижча в Європі – $37 на гектар. Для порівняння: $200–300 за гектар в інших країнах Європи. 4,5 млн невеликих власників змушені здавати в оренду свій найнадійніший ресурс просто за мізер. Це не тільки непродуктивно, але і несправедливо», – додав представник СБ.

Представник ICU мав категорично інші відомості: середня ставка оренди землі в Україні становить не $37, а $150. За словами Макара Пасенюка, саме цей рівень дозволяє в перспективі розглядати $15 млрд, що надходять в золотовалютні резерви і держбюджет після продажу 10 млн га з державних засіків.

«Якщо враховувати, що в середньому річна рента землі $150, то застосовуючи дуже консервативну ставку в 10% (співвідношення орендних ставок до ціни продажу. – Mind), отримуємо вартість приблизно $1500 за гектар. Якщо помножити для простоти на 10 млн гектарів, отримаєте $15 млрд. Це дуже актуальна цифра», – підкреслив Пасенюк. При цьому він нагадав, що ліквідних підприємств у держвласності не дуже багато, і їх роздержавлення принесе незрівнянно менші гроші, ніж продаж держземель.

Про розміщення євробондів і співпрацю з МВФ. У вересні Україна після тривалої перерви повернулася на ринки капіталу, розмістивши 15-річні єврооблігації на $3 млрд із прибутковістю 7,375%. Однак учасники форуму вважають, що цей факт не дає достатніх підстав для відмови від подальшого фінансового співробітництва з МВФ. «Тішить, що Україна повернулася на міжнародні ринки. Це допомогло пом'якшити прогноз рефінансування, але все одно профіль рефінансування, особливо у 2019–2020 роки, стає все більш складним... Занадто рано відмовлятися від МВФ», – зауважив Дмитро Сологуб.

Макар Пасенюк зазначив, що ставки за євробондами виявилися більшою мірою вигідними для країни, ніж для інвесторів. «Бонди після розміщення торгуються на зниженні – нижче номіналу. Через це, я вважаю, що це хороша угода для України. Бо поточна прибутковість вища, ніж прибутковість при розміщенні», – пояснив він. І при цьому припустив, що можливе поліпшення кредитного рейтингу України у 2018 році принесе зниження ставок за 10-річними євробондами країни з 7 до 6–6,5%.

Про «контрольовану інфляцію». Постійний представник МВФ в Україні також заявив, що прискоренню економічного зростання сприятимуть, серед іншого, скорочення інфляції та боротьба з корупцією: остання коштує країні близько 2% зростання на рік.

Але заступник голови НБУ заспокоїв: інфляція виходила з-під контролю цього року поступово. За його словами, центробанк мав можливість стримувати ціни, але враховував наявне економічне зростання. «Інфляція зростає. Синкретичні чинники на це вплинули. Як правило, центробанки на це не реагують. Але важливо тримати в певних рамках інфляційні очікування», – сказав він.

Про «неїстівний» ринок капіталу і масову приватизацію. Керуючий директор, керівник інвестиційного банкінгу Dragon Capital Брайан Бест (Brian Best) поскаржився, що Україні не вистачає інституційної бази для належного функціонування ринку капіталу і немає довіри до сформованої системи. «Мені подобається нюхати круасани, але я їх ніколи не куштую. Саме так я відчуваю себе щодо України. Можна відчути запах потенціалу успіху, але ми не можемо відчути його на смак», – узагальнив він стан інвестиційного клімату в країні.

При цьому Бест повідомив, що Словаччина при обсязі ВВП $82 млрд має капіталізацію біржі $49 млрд, а Україна при ВВП $93 млрд – лише $ 4,5 млрд. «Якщо подивитися на будь-яку успішну економіку в нас у регіоні – там у всіх країнах є успішний працюючий ринок капіталу... Зараз люди вкладають у нерухомість. Проїжджаючи щодня, я бачу, скільки будується в Києві і скільки світиться вікон – одне-два. Гроші йдуть у будівлі, а не у фондову біржу», – додав фінансист.

За його словами, країні потрібна масова приватизація, але вона поки не очікується. «Немає політичної волі приватизувати держпідприємства. Бо вони – це як ліквідність для чиновників, необхідна, щоб фінансувати свою виборчу кампанію», – пояснив Брайан Бест.

У свою чергу, глава Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) Тимур Хромаєв запевнив, що фінансові регулятори готові до рішучих дій зі зміни ринку, але цього недостатньо. «Фінансові регулятори дуже сміливі – правоохоронці не дуже сміливі», – відповів він на подібний закид.

«Подивіться на ринок позабіржових угод. Це шахрайський ринок за своєю природою. Він існує, щоб ухилятися від оподаткування, відмивати гроші. Поки ми житимемо, вважаючи це нормальним – ринку капіталу не буде. Нам потрібні повноваження, щоб розібрати цей бардак», – додав Хромаєв. Разом з тим, за його словами, на сьогодні НКЦПФР вивчає питання регулювання краудфандингу в Україні. «Ми в це віримо. Почнемо з малих сум капіталу, запропонуємо різні рішення», – сказав він.

Про рух венчурного капіталу. Керівник інвестиційного банкінгу Dragon Capital вважає, що на підході новий тренд: при збереженні відносної курсової стабільності різниця між ставками за єврооблігаціями і за ОВДП притягує багатьох інвесторів до внутрішніх держпаперів. «Ми бачимо успішне розміщення ОВДП. І інвестори починають звертати на це увагу тому, що прибуток за ОВДП 15,5%. Спред між гривневими суверенними паперами та паперами в євро – 9%, а це великий спред», – пояснив він.

Водночас партнер компанії Deloitte в Україні Дмитро Ануфрієв повідомив, що цього року інвестори виявляють певний інтерес до інфраструктурних активів, до сфери IT, до сільськогосподарського, будівельного і банківського секторів.

Однак, на його думку, для залучення капіталу необхідно, серед іншого, вирішити питання проблемних кредитів. «Якщо говорити про те, як залучати капітал – я бачу поетапний підхід. І, в першу чергу, була б необхідна реструктуризація існуючих боргів: понад 60% української банківської системи сформована NPL», – пояснив він.

Про геоідентичність, блокчейн і біткойни. «Якби я контролював монетарну політику України, то завтра завів би валюту на блокчейн. Чому? Це автоматично викорінює фінансову корупцію за один день: ви знаєте, де проходили гроші», – сказав VC&Entrepreneur міжнародного акселератора 500 Startups Салім Чоудхурі (Saalim Chowdhury) на семінарі з AI.

І, попри сигнали пожежної тривоги, що пролунали після цього (як з'ясувалося, помилково), він продовжив: «Блокчейн не вирішить усіх питань, але він допоможе, надавши елементи довіри і звітності».

При цьому Салім Чоудхурі висловив упевненість, що блокчейн – більшою мірою загроза для юристів, ніж для фінансистів: він відкриває можливість чітко відслідковувати правильність виконання контракту і тим самим зменшує значущість юридичних служб в договірних відносинах. А для зарубіжних партнерів українського бізнесу, за його словами, впровадження блокчейну – позитивний сигнал, оскільки буде видно походження коштів контрагента, що знижує ризик зіткнутися з шахрайством. «Це відкритість і прозорість. І всі, хто ніколи не торгував з Україною або на українському ринку, можуть сказати – це все законно, я бачу канали, я бачу, звідки все це прийшло », – пояснив він.

Втім, основна маса запитань до Саліма Чоудхурі стосувалася біткойнів. І відповіді багатьом не подобалися. «Я не вважаю, що біткойн довго проживе. <...> Я не вірю, що децентралізована структура біткойнів досить оптимальна», – сказав представник 500 Startups.

«Усі люди, які ставляться до біткойну серйозно, які не довіряють гроші своїй системі – це те, що накачує бульбашку. <...> Можливо, щось зміниться в майбутньому, але зараз, якщо чесно, це сліпа спекуляція», – резюмував він.