Зіграти в ящик: чому ініціатива про обмеження кількості міжнародних відправлень не спрацює

У четвер зранку представники трьох відомих поштових операторів вперше об’єднали зусилля – вони зібралися на спільній прес-конференції, щоб розповісти ЗМІ, що вони думають про останню ініціативу нардепів щодо обмеження кількості міжнародних експрес-відправлень.

Йдеться про законопроект №6776-д, який ухвалила Верховна Рада 7 грудня 2017 року. Зокрема, документ дозволяє ввозити на місяць лише три відправлення з-за кордону на одну особу. За четверте та більше доведеться сплатити ПДВ. Для перших трьох посилок встановлюється норма – вартість відправлень не повинна перевищувати 150 євро. Наразі на парламентському сайті немає фінальної версії документа, тому з усіма пропозиціями ознайомитися більш детально неможливо.

Цікаво, що ці норми не були передбачені в тексті законопроекту, коли його приймали в першому читанні. Петро Порошенко ще не підписав законопроект, але ті обмеження, які пропонують його автори, викликали обурення у суспільства. На сайті президента ініційований збір підписів під семи петиціями проти цієї ініціативи нардепів. Така реакція цілком зрозуміла, адже, за офіційними даними, майже 3,5 млн українців замовляють товари в онлайн-магазинах/маркетплейсах та користуються послугами експрес-доставки. Цього року, за даними Української асоціації директмаркетингу, до країни надійде понад 50 млн посилок з-за кордону.

Ініціатори законопроекту обґрунтовують його необхідність додатковими надходженнями до держбюджету та боротьбою з контрабандою – діюче законодавство надає можливість ввозити до України великі партії товару як приватні замовлення та не сплачувати мита. Але на думку гравців поштово-логістичного ринку, ці нововведення не спрацюють і завдадуть лише зайвого клопоту споживачам та операторам доставки, а також вимагатимуть великих фінансових і часових витрат.

Mind публікує позицію трьох основних гравців ринку – «Укрпошти», «Нової пошти» та Meest Group, озвучені під час прес-конференції.

Ігор Смілянський, в. о. гендиректора ПАТ «Укрпошта»

Цей закон неможливо технічно впровадити. Між операторами немає спільної бази, яка б дала можливість розуміти, скільки вже посилок цього місяця отримав споживач. Навіть більше, незрозуміло, як рахувати ці посилки. Уявіть собі, що дві посилки надійшли до «Укрпошти», а ще дві – до приватних операторів. Яку з цих посилок вважати четвертою? Ту, оголошена вартість якої складає 27 євро, або ту, де вартість – 5 євро? До того ж ми не можемо впливати на терміни доставки з-за кордону, бо відправлення можуть йти різними шляхами – і може так скластися, що та посилка, яку споживач замовив на наступний місяць, прийшла в поточному, або навпаки, та стала четвертою і за неї доведеться сплатити ПДВ.

Зараз митна служба проводить лише вибіркові перевірки посилок. Незрозуміло, скільки буде потрібно часу та працівників митної служби після прийняття цього закону. Бо, наприклад, лише для того, щоб оцінити вартість замовлення, митникам потрібно буде перевірити вміст посилки та знайти в інтернеті, скільки коштує аналогічний товар. Лише для такої роботи на одну посилку знадобиться 30 хвилин. Із цими змінами тепер таких посилок треба буде перевірити більше. А якщо уявити, що посилок мільйон? Усе це дуже швидко призведе до того, що відправлення просто встануть на кордоні, а наш клієнт невідомо коли отримає свою посилку.

Цікаво, що закон ще не набрав чинності, але в інтернеті вже можна розшукати поради, як його обійти. До речі, є досвід Білорусі, де встановили, що без мита до країни можна ввозити відправлення, вартість якого не перевищує 22 євро. Тож наразі наші відділення на кордоні з цією країною – одні з найприбутковіших, бо білоруси на них замовляють свою доставку. Звісно, УП – держкомпанія, і має виконувати закон, але для цього держава повинна відповісти на питання, як це робити? А якщо чесно, то й на питання – навіщо потрібен цей закон, що корисного він принесе клієнтам і самій державі?

Інна Хомич, директор з правових питань групи компаній «Нова пошта»

Для того щоб спрацювала запропонована система, база, яку веде ДФС на кожного жителя України за індивідуальним податковим номером (ІПН), повинна працювати у розрізі кожного отримувача міжнародних відправлень та бути інтегрованою з базою експрес-перевізників. І тут постає перше питання – хто такі експрес-перевізники та скільки їх? Зараз ніхто не веде такого контролю. Тому ДФС неможливо буде визначити, зі скількома учасниками їй потрібно інтегруватись.

Читаючи пояснювальні записки до законопроекту, ми з’ясували, що розраховувати відправлення пропонується за рахунок ідентифікації споживача (замовника товару чи відправлення) за ІПН. А що ми будемо робити з особами без громадянства або з іноземними громадянами, які на цілком законних підставах перебувають в Україні? Ми маємо відмовити їм у сервісі, але це незаконно.

Друге питання – якщо всі експрес-перевізники та оператори поштово-логістичного зв’язку в якийсь спосіб зможуть приєднатися до бази ДФС або митної служби, то як же контроль над сплатою ПДВ? На думку Мінфіну, процес має відбуватися так: при ввезенні посилки [експрес-перевізникам та поштовим компаніям] треба звернутись із запитом, який контролюючий орган опрацює та дасть відповідь – яка це посилка за рахунком і скільки коштує товар. І якщо вартість товару оцінить більше ніж в 150 євро, або посилка буде четвертою та більше – відправлення затримається до сплати ПДВ.

Відповідно, всі наші відділення мають бути постійно підключені до мережі інтернет. Звісно, це обійдеться нам дуже «дешево», особливо «Укрпошті», яка має найширшу мережу відділень в Україні. Враховуючи рівень поширення інтернету в країні, нам доведеться обмежитися містами-мільйонниками та максимум – обласними центрами. Якщо у компаній немає таких коштів, їм доведеться обмежити кількість відділень, де споживач може отримати своє замовлення з Alibaba, Amazon та ін. До того ж компаніям доведеться витратити величезні кошти на впровадження та підтримку роботи дзеркальної ІТ-системи, яка об’єднана з ДФС та митною службою. Нам доведеться перезавантажити весь наш логістичний процес. Та й у підсумку – збільшити тарифи.

Чи призведе така система до затримання посилок? За дивним збігом обставин, 7 грудня у Росії Федеральна митна служба також запустила нові правила гри для міжнародних відправлень на експрес-перевізників – тепер вони мають подавати ІПН та посилання на сайт, де замовлявся товар. Вже 9 грудня, через два дні, за повідомленнями російських ЗМІ, тисячі посилок застрягли на митниці.

Ілона Коваль, провідний юрист Meest Group

Цей законопроект грубо порушує принцип Податкового кодексу, який полягає в економічності – будь-яке надходження податку до держбюджету має бути вищим, ніж витрати на адміністрування цього податку. Надходження до держбюджету взагалі не стануть більшими, як на це розраховують ініціатори законопроекту, а навпаки – впадуть.

Існує досвід інших держав. Наприклад, свого часу в США намагалися ввести схожі норми, але дуже швидко відмовилися від цієї ідеї – ті надходження, які отримала держава, були набагато меншими, ніж витрати, яких вона зазнала у зв’язку з опрацюванням цієї роботи. Навпаки, після цього у США підняли планку безмитного ввезення поштових відправлень (посилки оголошеною вартістю до $800 проходять без будь-яких обмежень, на відправлення вартістю до $2000 працівники митної служби розраховують розмір мита, яке має оплатити отримувач. – Mind). І лише після перевищення неї здійснюється контроль та витрачаються кошти на адміністрування цього процесу.

Я впевнена, що люди знайдуть 150 варіантів, як обійти ці норми та замовити відправлення так, щоб не платити податки. Та й швидше за все, це призведе до того, що кількість замовлень через поштово-логістичних операторів зменшиться. А це компанії, які розвиваються та сплачують тут податки. Якщо їхні обсяги відправлень впадуть – держава недоотримає значних коштів.