Підсумки-2017: 5 основних трендів бізнесу в нафтогазовій галузі

Нафтогазовий бізнес в усьому світі – один з найбільш консервативних. Але ситуація в сучасній економіці та геополітиці стрімко змінюється. Це змушує галузь і компанії, які в ній працюють, швидше адаптуватися до незвичних умов, щоб ефективно розвивати діяльність, оптимізувати витрати і не втратити нові можливості для отримання прибутку.

Mind спробував виокремити енерготренди, здатні вплинути на розвиток бізнесу НАК «Нафтогаз України». Вони особливо актуальні в контексті реформи держхолдингу, яку уряд прагне реалізувати з 2014 року після загострення політичних відносин з Росією і початку війни на Донбасі.

Адаптація бізнес-моделі

У нестабільних умовах на світовій політичний арені стало важко приймати стратегічні рішення і будувати плани на майбутнє. Нафтогазові компанії повинні брати до уваги будь-які ризики і виявляти певну обережність, аби їхні проекти були рентабельними, а інвестиції приносили прибуток. Це призводить до виникнення нових, ефективніших бізнес-моделей у галузі. Можливості великих холдингів виснажені. Тому модель єдиної інтегрованої компанії знаходиться в стадії заміни альянсами, здатними до ефективного управління проектами.

У консалтинговій компанії PwC прогнозують, що до 2020 року відбудеться перехід від домінування великих нафтогазових структур широкого профілю до компаній, що спеціалізуються на вужчих аспектах робочого середовища. Це зажадає створення нових форм співпраці між організаціями, здатних врівноважити специфічні набори навичок кожного учасника ринку.

Ілюстрацією такого факту може слугувати виникнення альянсу British Petroleum (BP) і спеціалізованої нафтовидобувної компанії Kosmos Energy для проведення розробки в Мавританії та Сенегалі, який дозволив урівноважити технічні навички міжнародного холдингу видобутку та його дрібнішого конкурента, що володіє специфічними технологіями.

Децентралізація енергетики

Оплата електроенергії для багатьох промислових підприємств – одна з найважливіших статей витрат. Нафтогазовий бізнес – не виняток. Компанії намагаються максимально мобілізувати ресурси і мінімізувати витрати. Тому розподілена генерація, тобто розташована максимально близько до споживача, стає одним з важливих чинників формування нового конкурентного середовища.

До того ж централізована енергосистема поступово старіє, нагадуючи про свій вік аваріями і перебоями в енергопостачанні. А розподілена енергетика здатна ефективно вирішити цю проблему і уникнути ризиків, пов'язаних з припиненням подачі електрики і зупинкою виробництва.

За оцінкою KMPG, частка вироблення електроенергії на традиційних великих теплових і атомних станціях світу, яка ще зовсім недавно складала 75%, до 2030 року скоротиться до 32%. Розподілена енергетика прагне посунути централізовану: вона здатна збільшити свою частку за цей період більш ніж удвічі – з 15 до 39%.

Передумови для таких змін, які отримали назву «енергетичний перехід», виникли у 1980-х роках, коли з'явилися нові технології виробництва електроенергії. Вони дозволили створювати недорогі й ефективні газові електростанції невеликої потужності. Додатковим стимулом став подальший розвиток енергозберігаючих технологій та відновлювальних джерел енергії. Вони підвищили можливості вільного вибору для споживачів альтернативних рішень енергопостачання, зокрема здатність запускати власні малі електростанції.

Привабливість відновлюваної енергетики

Еволюція технологій виробництва енергії з поновлюваних ресурсів і зниження їхньої собівартості приваблює бізнес. Ця тенденція не пройшла повз уваги транснаціональної компанії BP, яка минулого тижня оголосила про інвестиції не в традиційну для неї нафтову галузь, а в сонячну енергетику. 15 грудня стало відомо про купівлю ВР 43% акцій Lightsource Renewable Energy за $200 млн.

Lightsource – це великий європейський гравець у своїй галузі. Компанія будує об'єкти сонячної генерації і керує ними. Наразі вона управляє 2 ГВт сонячних електростанцій, зокрема й найбільшою європейською плавучою СЕС на 6,3 МВт.

Ця угода для BP стала поверненням у сонячну енергетику. На початку 2010-х років концерн уже був гравцем цього ринку і виробляв сонячні модулі під власним брендом. Але тоді розвиток такого бізнесу виявився невдалим – його було закрито, бо сонячні панелі BP не змогли конкурувати з китайськими.

Тепер ситуація змінилася, і BP поспішає скласти компанію своїм конкурентам з Total, Shell і ExxonMobil, які вже присутні в сонячній енергетиці. Норвезький нафтогазовий держхолдинг Statoil також є інноватором у технологіях чистої енергетики, які є важливою частиною його бізнесу. До 2030 року компанія планує направити 15–20% своїх інвестицій у поновлювані джерела.

Поширення ЗПГ

Зріджений природний газ стає все більш популярним на світовому енергоринку. У деяких європейських регіонах він здатний якщо не повністю замінити трубопровідний газ, головним продавцем якого залишається Росія, то скласти йому серйозну конкуренцію. Основні постачальники в регіоні – Катар, Алжир, Норвегія і США. Невелика партія американського ЗПГ, закупленого на польському терміналі в Свіноуйсьце, нещодавно надійшла на український ринок.

Для диверсифікації поставок і розвитку конкуренції країни Євросоюзу активно продовжують розвивати інфраструктуру для прийому ЗПГ. А видобувні компанії у країнах-виробниках з ентузіазмом інвестують у проекти для виробництва скрапленого газу. Цей тренд підтримує також російський бізнес («Газпром», НОВАТЕК, «Роснєфть»), намагаючись стати частиною експансії ЗПГ на ринку. Перша партія російського ЗПГ з Ямалу нещодавно надійшла до Великобританії.

Про актуальність стратегії розвитку ЗПГ-інфраструктури в Європі знову заговорили минулого тижня на тлі найбільшої аварії на газовому хабі в австрійському Баумгартені – це центральний вузол розподілу російського газу в ЄС. Внаслідок вибуху були порушені постачання газу в Австрію, Чехію, Італію, Угорщину та Словенію. Ціни різко зросли.

Хаб у Баумгартені пропускає 30% газу «Газпрому», який йде через транзитний коридор Україна – Словаччина – Німеччина. 70% – це ресурс газопроводів Ямал – Європа і «Північний потік». Тому факт аварії та її масштаби будуть напевно використані «Газпромом» для того, щоб посилити лобіювання в Брюсселі газопроводу «Північний потік – 2», який може не лише стати підмогою у вирішенні техногенних проблем, а й призвести до втрати Україною доходів від транзиту російського газу.

Розвиток інноваційних технологій

Хоча нафтогазова галузь не демонструє прагнення використовувати геть нові розробки, їй може стати в пригоді розвиток технології блокчейн, яка в році, що минає, стала однією з найпопулярніших тем у світі.

За рахунок технології розподіленого реєстру може бути значно спрощено паперовий документообіг. Але лише в тому випадку, якщо ця технологія гарантуватиме безпеку. А технології, пов'язані з криптовалютами, відкривають нові можливості для залучення фінансування і для співпраці з інвесторами.

Глава Mercuria Марко Дунанд прогнозує, що технологія розподіленого реєстру прийде до нафтогазової індустрії в найближчі три роки. Хоча її впровадження потребує значних капіталовкладень, у довгостроковій перспективі компанії лише виграють. Адже технологія здатна оптимізувати всі галузеві процеси (серед іншого – й фінансовий облік і обмін інформацією), крім видобутку. За розрахунками Дунанда, результатом стане економія часу і фінансових ресурсів на 30%.