mind
Дискусія Mind: «за» і «проти» податку на виведений капітал
Спецпроект
Трансформації бізнесу

Дискусія Mind: «за» і «проти» податку на виведений капітал

Яким чином нова система оподаткування може спростити ведення бізнесу і в чому ризикує піддати дискримінації деяких підприємців

Цей матеріал також доступний російською
Дискусія Mind: «за» і «проти» податку на виведений капітал
Фото Shutterstock

Уже майже два роки представники Державної фіскальної служби, Міністерства фінансів і депутати спільно з бізнесом обговорюють ідею впровадження в Україні податку на виведений капітал (ПнВК). Він повинен замінити податок на прибуток – складний для адміністрування, корупційний і за багатьма параметрами несправедливий по відношенню до платників податків.

Аргументи прихильників ПнВК однозначні: оподаткування тільки розподіленого прибутку (дивідендів), і при цьому відсутність будь-яких поборів, якщо зароблені гроші залишаються в компанії; простота і прозорість адміністрування; скорочення кількості перевірок платників податків та мінімізація адміністративного тиску на бізнес з боку ДФС. Відтак, ПнВК повинен зіграти роль своєрідного каталізатора, який сприятиме залученню інвестицій в українську економіку.

Але, незважаючи на справедливість цих доводів, у ПнВК є й опоненти. Вони вважають, що новий податок нівелює принцип рівності платників податків перед законом, оскільки його платитимуть навіть ті компанії, у яких є збиток. Крім того, ПнВК, на думку окремих експертів, не такий простий з точки зору адміністрування і контролю, як запевняють його ініціатори.

Оскільки з 2019 року податок на виведений капітал все-таки повинен перейти з теоретичної в практичну площину, Mind вирішив представити дві точки зору на це питання. Аргументи «за» озвучила голова Комітету з питань податкової політики Громадської ради при Мінфіні Тетяна Шевцова, яка є одним з безпосередніх розробників законопроекту про ПнВК.

А от знайти противників ідеї нового податку виявилося не так легко. Хоча одним з опонентів новації виступив МВФ, в експертному середовищі, серед бізнесу та експертів податок на виведений капітал має багато прихильників. Позицію «проти» для Mind погодилася відстоювати лише виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації (ЕВА) Анна Дерев’янкоАле сама асоціація ще не сформувала єдиної думки серед свої членів. Тому позиція ЕВА швидше схожа на побажання доопрацювати, ніж категоричне заперечення.

Дискусія Mind: 	«за» і 	«проти» податку на виведений капітал

Тетяна Шевцова, голова Комітету з питань податкової політики Громадської ради при Міністерстві фінансів України: 

Концепція податку на виведений капітал має чотири ключові переваги над діючою системою.

Прозорість і простота обчислення. Згідно з запропонованою моделлю, коли прибуток реінвестується, тобто залишається в обороті підприємства, він не оподатковується. Оподаткуванню підлягають лише ті кошти, які виводяться з бізнесу. Якщо шляхом виплати дивідендів, то застосовується ставка 15%, якщо іншим способом (роялті, фіндопомога, донарахування за ТЦО тощо), то 20%. І немає більше нічого: ні податку на доходи фізичних осіб, ні податку на доходи нерезидентів (репатріація).

Транзакції між платниками також не є об'єктом оподаткування. Будь-які операції з переказу грошей, навіть дарування з боку одного платника іншому, не призводять до оподаткування.

Декларування – лише в разі, якщо є об'єкт оподаткування. Тобто, коли виплачені дивіденди. При цьому адміністрування полягає в перевірці вузького, конкретного переліку операцій, які, в свою чергу, обмежені виключно операціями платника податку на виведений капітал з неплатником.

Тому зникає потреба контролювати усі без винятку доходи-витрати, немає необхідності перевіряти фінансовий результат, в якому (як свідчить практика) фіскали мало що розуміють, але «успішно» донараховують зобов'язання з подальшими оскарженнями та судами.

Поки кошти з бізнесу не виводяться, ніхто в бухгалтерію підприємства не втручатиметься. І формула нарахувань при виведенні максимально проста, зрозуміла і виключає регулювання «вручну». Таким чином, запропонована модель дозволяє нівелювати як дискреційну, так і корупційну складову в діяльності податківців. І, найголовніше – створити рівні умови оподаткування і реальні інвестиційні стимули, вкрай важливі для перезапуску економіки.

Запропонована модель дає бізнесу можливість змінити свою «податкову поведінку». Зникає сенс у «подвійній бухгалтерії», вводиться принцип економічної доцільності та оподаткування виключно дивідендів,  що виплачуються за рішенням власника. Така побудова взаємин між бізнесом та владою має сприяти відновленню довіри, якої дуже бракує в існуючих умовах.

ПнВК стане драйвером для припливу капіталу в Україну. Є приклад Естонії, де аналогічна система працює вже 17 років, і яка на другий рік дії продемонструвала суттєвий приріст надходження інвестицій до країну. А на третій рік Естонія вийшла на той рівень податкових надходжень, що був до введення ПнВК.

У Гонконзі принцип звільнення від оподаткування реінвестованих коштів також сприяв економічному ривку. До того ж, якщо врахувати, що в Україні 85% податку на прибуток генерують близько 1000 компаній при 269 тисячах зареєстрованих платників, а щорічно з країни виводиться близько $11 млн капіталу без оподаткування в принципі або за ставкою 2,6% з пасивних доходів нерезидента, щодо доцільності існування податку на прибуток виникають великі питання.

З 2017 року на ПнВК перейшла Грузія, яка вже отримала 1,2% додаткового зростання ВВП. Також податок на виведений капітал з 2018 року буде застосовувати Латвія, яка, до речі, взяла за основу ту модель, яку ми запропонували впровадити в Україні.

Дискусія Mind: 	«за» і 	«проти» податку на виведений капітал

Анна Дерев’янко, виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації: 

Члени асоціації з різних галузей, з різними обставинами діяльності звертали увагу на різні проблемні аспекти законопроекту. Серед основних спірних моментів виокремили такі:

Негативний вплив на конкурентне середовище в Україні. На думку деяких учасників Асоціації, новий податок здатен завдати удару, зокрема, по принципу рівності всіх платників перед законом, незалежно від форми власності та місця походження капіталу. А також – по принципу нейтральності оподаткування, який полягає у встановленні податків у спосіб, що не повинен впливати на збільшення або зменшення конкурентоздатності платника податків.

Новий податок пропонується застосовувати не до фінансового результату, а до окремих операцій. Відповідно, платники, які здійснюють операції, що можуть бути об’єктом оподаткування, заздалегідь опиняються в менш вигідному становищі порівняно із платниками, які таких операцій не здійснюють.

При цьому компанії в одному фінансовому становищі (однаково збиткові або однаково прибуткові), можуть опинитись у нерівному «податковому» становищі: деякі збиткові платники будуть змушені сплачувати податки, тоді як інші платники (навіть прибуткові), будуть фактично звільнені від сплати податку.

Оподаткування відсотків, що виплачуються пов’язаній особі – нерезиденту. Викликало занепокоєння визначення в якості об’єкта оподаткування сум процентів, що виплачуються пов’язаній особі – нерезиденту, незалежно від того, чи є сума таких процентів arm’s length (тобто є звичайною та економічно обґрунтованою).

Відомо, наскільки дорогими та обмеженими наразі є в Україні кредитні ресурси. Завдяки кредитам, що надаються материнськими компаніями за доступними відсотковими ставками, українські підприємства мають можливість здійснювати інвестування в нове обладнання, залучати кваліфікований персонал та, відтак, розвивати бізнес.

Оподаткування відсотків, що виплачуються пов’язаній особі – нерезиденту, за запропонованою моделлю, фактично, обтяжує податками певну категорію платників незалежно від результатів їхньої діяльності. Наслідком такого дискримінаційного підходу може стати ускладнення залучення кредитних коштів на міжнародних фінансових ринках та, не виключено, згортання бізнесу деяких компаній в Україні.

Питання переходу до пропонованої моделі оподаткування. Серед іншого, йдеться про накопичені податкові активи (зокрема, податкові збитки). Для деяких компаній, що при переході на нову модель оподаткування втрачають усі збитки, такі втрати є неприйнятними. На їхню думку, такі наслідки завдають удару по інвестиційному клімату країни, оскільки фіскальна політика держави, фактично, ігноруватиме інтереси добросовісних платників податків та ускладнюватиме їхню діяльність.

Крім того, повторимо, пропонована модель оподаткування передбачатиме обов’язок сплачувати податок навіть компаніями, які в результаті господарської діяльності зазнають збитків; у той же час прибуткові компанії зможуть уникати сплати податку.

Також учасники Асоціації відзначали, що запропонована модель оподаткування не враховує особливості діяльності у деяких галузях та, фактично, запроваджує їх «заборонне» оподаткування (prohibitive taxation) щодо операцій, які є критично важливими для таких галузей.

Адміністрування податку на виведений капітал. Побоювання висловлювались як щодо необхідності суттєво доопрацьовувати програмне забезпечення, так і щодо застосування податковими органами деяких нових повноважень, та багато інших.

Ми будемо знайомити уряд та інших учасників процесу обговорення із зауваженнями та намагатимемось знайти консенсусну модель, оскільки у суспільстві, безумовно, існує запит на удосконалення правил оподаткування, які б мали суттєвий позивний вплив на інвестиційний клімат.

Тетяна Шевцова:

Пропонуючи модель податку на виведений капітал, ми як автори намагались максимально ретельно підійти до оцінки всіх наявних практичних проблем в застосуванні діючого законодавства, а також до аналізу стану декларування податку, показників зведених декларацій за останні три роки, накопичених збитків, переплат тощо. Саме цей аналіз і показові тенденції в надходженнях з податку на прибуток та наявні проблеми підтвердили правильність і ефективність міграції на іншу модель оподаткування.

Вочевидь, рішення щодо відмови від класичного оподаткування прибутку та переходу України до інноваційної моделі не є простим, однозначним і викликає несприйняття з боку прихильників традиційного корпоративного податку, серед яких не лише чиновники і бізнес, але й окремі колеги з консалтингу.

Однак, звинувачення в обмеженні з боку ПнВК принципів рівності платників податку та нейтральності оподаткування не витримують жодної критики. Податок на виведений капітал є взагалі нейтральним до форм власності, походження легальних інвестицій та впливу на конкуренцію, не надає жодних преференцій або виключень по наведених пріоритетах.

Інша справа, що ПнВК, надаючи бізнесу безумовне право самостійно визначати, коли і в якому обсязі сплачувати податок до бюджету, одночасно пропонує елементи захисту національної податкової бази.

Так, окремі так звані прирівняні операції, що за своєю економічною сутністю виступають запобіжниками уникнення оподаткування або зловживання нормами законодавства з метою отримання неправомірної податкової вигоди, підлягають примусовому оподаткуванню у випадках застосування відповідних механізмів.

При цьому, економічна доцільність відмови бізнесу від здійснення прирівняних операцій є найдієвішим і цивілізованим інструментом протидії таким шкідливим схемам. Аналогічні запобіжники діють у переважній більшості податкових законодавств і не є чимось дискримінаційним чи неприпустимим.

Більш того, багаторічний досвід застосування аналогічної моделі оподаткування прибутку в Естонії, що є членом ЄС, переводить будь-які звинувачення з боку опонентів ПнВК в ранг маніпуляцій.

Щодо нарахування відсотків. Дуже шкода, що критики не знайшли часу на ознайомлення з текстом законопроекту. І шкода, що на етапі роботи робочої групи при Міністерстві фінансів, до якою були включені експерти ЄБА, вони відверто ігнорували участь в напрацюванні норм законопроекту, залишаючись ідейними супротивниками.

Відверте маніпулювання опонентів у питанні оподаткування відсотків полягає в тому, що фактично в модель ПнВК перенесено чинні норми обмеження (відрахування) відсотків, і ці норми не передбачають безумовного оподаткування відсотків за всіма запозиченнями від пов’язаних осіб – нерезидентів.

Оподаткуванню підлягатимуть відсотки, обраховані за так званим правилом «тонкої капіталізації», яке за своєю сутністю і встановлює оподаткування «прихованих дивідендів», сплачуваних через відсотки за запозиченнями від пов’язаних осіб.

Сама ж практика посилення правил обмеження (відрахування) відсотків є міжнародною практикою, з урахуванням останніх настанов OECD в частині протидії розмиванню податкової бази та виведенню прибутку з-під оподаткування (BEPS), а також обов’язкової імплементації правил обмеження врахування відсотків за позиками країнам ЄС (Директива 2016/1164).

Про перехідний період. Питання перенесення збитків є ключовим для збиткових компаній, у тому числі й як таке, що дозволяє в найближчій перспективі не сплачувати податок на прибуток до бюджету України. Однак, на відміну від сталої практики щодо обмеження врахування збитків минулих років 2012-2015 рр. (ЗУ №4834-VI), у моделі податку на виведений капітал збитки є нейтральними до оподаткування. Є прибуток – сплачуєш дивіденди і, відповідно, податок. Немає джерела сплати дивідендів – відсутня й база оподаткування.

Також не є об’єктивними звинувачення в нібито неврахуванні особливостей діяльності окремих галузей та критично важливих галузевих особливостей. Наприклад, банківські установи в новій моделі отримають право залишатись платниками податку на прибуток протягом трьох років (з метою поступового врахування визнаних податкових активів без суттєвого впливу на регулятивний капітал).

Щодо адміністрування. Що стосується загального принципу ПнВК – об’єктами є виключно операції «платник ПнВК – неплатник ПнВК». Це саме по собі суттєво звужує коло транзакцій, що підпадатимуть під адміністрування. Основний об’єкт – виплата дивідендів на користь неплатника (фізособа, нерезидент) без додаткового оподаткування податком на репатріацію та ПДФО. Також все чітко і зрозуміло, і будь-яких проблем адміністрування не викликає взагалі.

Що стосується адміністрування так званих прирівняних платежів. Чинний податок на прибуток призводить до необхідності постійного контролю та проведення перевірок з боку податкових органів більш ніж 100 000 компаній. При введенні ПнВК ця кількість не перевищить 10 000. І в першу чергу це компанії, які контролюються за ТЦУ.

Більш того, саме питанням впровадження ефективних елементів та засобів електронного адміністрування ПнВК приділялось багато уваги ще на етапі регуляторного погодження законопроекту в Мінфіні, з Національним Банком, додаткове ретельне доопрацювання саме в цьому питанні проведено і в Адміністрації Президента.

Таким чином, нова модель вже сама гарантовано призведе до суттєвого зменшення загальних витрат на адміністрування як для держави, так і для переважної кількості платників, буде сприяти суттєвому зменшенню кількості перевірок та податкових спорів. При цьому контроль зосередиться на важливих і значних об’єктах (ТЦУ, «тонка капіталізація», насамперед).

Слід зазначити, що саме в тому і полягає концепція заміни податку на прибуток податком на виведений капітал, щоб обмежувальні витрати стали прямим об'єктом оподаткування не тільки для прибуткових компаній, але і для тих, хто накопичив (сукупно) більше 1 трлн грн збитків. У цьому полягає і рівність оподаткування, і забезпечення надходжень до бюджету, вірогідне просідання яких в перші два роки було головним контраргументом опонента.

До того ж, механізм прямого оподаткування «обмежувальних витрат» (не тільки відсотків) є принциповою ідеєю ПнВК, і будь-які намагання внести виключення є концептуально неприпустимими.

Насправді, моя особиста участь у двох засіданнях податкового комітету ЄБА та спілкування з іншими комітетами ЄБА свідчить, що власне бізнес схвально сприймає ПнВК. Представники бізнесу, який входить до ЄБА, приймали активну участь у напрацюванні законодавчих змін, у робочій групі при Міністерстві фінансів, і схвально ставляться до переходу з податку на прибуток до ПнВК.

Тому, можливо, настав час бути відвертими: спротив чиниться адміністративним персоналом і консультантами, природа такого спротиву – принципове несприйняття самої моделі оподаткування за ПнВК. А за таких обставин усі розмови щодо покращення, обговорення «дірок» в бюджеті і врахування збитків є нелогічними, і мають на меті лише одне: затягнути прийняття законопроекту. Все решта – «від лукавого».

Введення ПнВК надає бізнесу і державі можливість переходу на модель прямого оподаткування компаній, консолідує ресурси для переоснащення та оновлення основних фондів та на системній основі формує перспективу відновлення української економіки.

Тож яку ціну держава і бізнес мають сплатити за затягування опонентами переходу на ПнВК розмовами про «широке обговорення», «доопрацювання» тощо? Та чи варто ще на рік відкладати прийняття готового та погодженого на всіх рівнях законопроекту?

Анна Дерев’янко:

Щодо оподаткування відсотків, що виплачуються пов’язаній особі – нерезиденту. Правила, які застосовуються зараз, суттєво відмінні від пропонованих. Чинні правила лише обмежують, за певних умов, суму відсотків, які дозволяється включити до витрат в окремому періоді. Проте, якщо у підприємства є збитки або інші бізнесові витрати, то навіть невключення до витрат частини процентів не призведе до необхідності сплачувати податок. Не дивно, що підприємства, для яких це питання є актуальним, звертають на нього увагу.

Напевно, найоптимальнішим способом досягнення консенсусу була б зміна тих частин пропонованих правил, які викликали зауваження. Нашою метою є саме вирішення проблемних питань, врахування практичних ситуацій. Без сумніву, це легше зробити, поки нормативний акт ще не набув чинності.

У будь-якому випадку, ми продовжуємо збір думок учасників асоціації щодо різних технічних питань. Якщо зауваження залишатимуться, ми інформуватимемо про них відповідні державні органи, за якими, власне, і буде рішення щодо таких зауважень – врахувати чи проігнорувати.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті