Захворіло у світі
42,237,160
Померло у світі
1,144,682
Вилікувалось у світі
28,568,009
Захворіло в Україні
337,410
Померло в Україні
6,289
Вилікувалось в Україні
139,755
Яскрава ілюстрація: як і навіщо Рада голосувала за реінтеграцію Донбасу

Яскрава ілюстрація: як і навіщо Рада голосувала за реінтеграцію Донбасу

І що змінилося у документі до другого читання

Цей матеріал також доступний російською
Яскрава ілюстрація: як і навіщо Рада голосувала за реінтеграцію Донбасу
Фото Shutterstock

У четвер Верховна Рада таки проголосувала за скандальний закон №7163 про реінтеграцію Донбасу. 280 голосів «за» фактично повністю перекреслили всі припущення щодо жорсткого протистояння в парламенті. Сам же закон ще більше ускладнює ситуацію навколо Донбасу і ставить під велике питання перспективи Мінських угод.

Лише на третій день Рада все ж змогла прийняти закон, що узаконює статус ВСУ в зоні АТО, і який визнає Росію агресором, а «ДНР» та «ЛНР» – терористичними організаціями. Історія почалася ще у вівторок і супроводжувалася як вуличними мітингами протестувальників проти можливої ​​«зради», так і надзвичайною кількістю поправок, які, великою мірою, і послужили головною причиною затягування розгляду документа. Підсумок виявився набагато прозаїчнішим, ніж припускали коментатори, які передчували політичну кризу. Закон був прийнятий практично всіма демократичними партіями. Причому по суті в тій редакції, що була вигідна президенту України Петру Порошенку.

Чому зараз? Ухвалення документа було стратегічною метою Порошенка ще з початку осені. Документ позначає і підвищує статус президента відразу за декількома напрямками. Усередині країни – істотно розширює його повноваження під прикриттям захисту національних інтересів. На міжнародній арені – позначає бачення Києва щодо вирішення конфлікту на Донбасі. Грубо кажучи, документ закріплює політичну позицію влади останніх трьох років. При цьому питання реалізації пунктів документа на практиці для влади не таке вже й важливе.

Подібна декларація – сигнал, що розглядатиметься як нульова точка в будь-якому діалозі. Для АП прийняти документ було важливо саме зараз, для того щоб повернути ініціативу Києву після активізації минулого року переговорів по лінії Волкер – Сурков. Цей формат виносив участь Києва за дужки, тепер же закон про реінтеграцію Донбасу неможливо буде ігнорувати в розмові між американською і російською сторонами.

РФ – держава-агресор, «ЛДНР» – окупаційна адміністрація агресора. Це найбільш резонансна частина закону, яка, проте, найменш на щось впливає. Водночас введення подібних термінів у законодавче поле України намічалося вже давно. З точки зору міжнародного права і політичного впливу, подібні формулювання тягнуть за собою цілу низку наслідків. Але те, як вони будуть використані, залежить вже від Києва. Зокрема, відкритим залишається питання про статус договору про дружбу, партнерство і співробітництво з Росією.

Що тепер буде зі статусом людей з «того боку»? Законом встановлюється, що особи, які брали участь у бойових діях або працювали в адміністрації окупаційної влади, підлягають кримінальній відповідальності. З одного боку, це не стосується 90% простого населення Донбасу, з іншого – суперечить логіці мінського процесу, в якому передбачався механізм амністії. Але з огляду на повну відсутність прогресу з цих питань, закон у цьому відношенні мало на що впливає. До цієї теми можна буде повернутися тільки після зближення позицій і початку практичної реінтеграції регіону.

Чому Нацгвардія перепідпорядковується президенту? Це пряма норма закону, згідно з якою армія стає на чолі всіх збройних підрозділів у зоні конфлікту, включаючи Національну гвардію. Це говорить про те, що президент підсилює свій вплив на МВС.

Як розширюються права військових у зоні АТО? Одним з головних нововведень закону є отримання військовими права на обшуки, зупинку транспорту, вхід на територію домоволодіння. З огляду на відсутність налагодженого контролю над компетенцією і діями суб'єктів подібних дій, на порядку денному постало питання про дотримання прав людини. Відповіді на нього поки не отримано.

Чому в документі немає Криму? Крим є, але тільки у преамбулі. У Раді все ж не знайшлося єдності з цього питання, тому статус півострова і проблеми його взаємодії з Україною поки не вносили до документа. Для певної частини нардепів ця тема була і залишається важливою, але відповідні правки так і не отримали необхідної кількості голосів.

Втім, після голосування спікер Верховної Ради Андрій Парубій дав доручення відповідному комітету розробити законопроект щодо вільної економічної зони в окупованому Криму, про що неодноразово піднімалось питання під час розгляду законопроекту про деокупацію Донбасу.

Скільки поправок нардепів пройшло? Закон прийняли з поправками, які озвучив секретар парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони, народний депутат БПП Іван Вінник. Найцікавіший момент голосування полягає в тому, що більшість фракцій не хотіли голосувати за законопроект, хоча і внесли безпрецедентну кількість правок. Загалом до документа було внесено близько 700 пропозицій, які розглядалися три дні. Врешті-решт з усіх поправок, запропонованих парламентарями, до документа було внесено лише дві «депутатські» – за №649 та №650 – авторства народного депутата Олексія Рябчина (політична партія «Батьківщина») щодо судових позовів у зв'язку з військовою агресією на Донбасі, що можуть подаватись за місцем проживання чи перебування позивача, а також щодо надання пільг зі сплати судового збору заявникам та позивачам у зазначених судових справах.

Чому президента підтримали практично всі фракції? Це одне з ключових питань і одночасно висновків голосування. «Самопоміч» та «Батьківщина», які всі три дні говорили про недоробки документа і бажанні президента повністю перетягнути на себе владну ковдру, практично в повному складі підтримали закон. Фактично це яскрава ілюстрація рівня політичної конкуренції в країні.

Що буде з Мінськими угодами? Нерозумно заперечувати, що окремі частини закону суперечать мінському процесу. Але, з огляду на повне замороження цього формату, говорити про якусь катастрофу для переговорів не доводиться. Просто через повну відсутність руху в мінському напрямку. Як, власне, і безглуздо пророкувати закону про реінтеграцію статус могильника угод. Похорон, як і реанімація цього формату, залежать зовсім від інших факторів.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті