Поламали схему: чи зможуть адвокати вибирати суддів для розгляду своїх позовів

На початку жовтня 2017 року Верховна Рада прийняла закон під №2147-VIII, відповідно до якого до Господарського процесуального та Цивільного кодексів України, а також до Кодексу адміністративного судочинства були внесені зміни, спрямовані на те, щоб зробити неможливою подачу так званих «віялових» судових позовів. Зміни набрали чинності з 15 грудня 2017 року. Зокрема, стаття 45 Кодексу адміністративного судочинства тепер забороняє «подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав». Ця ж стаття забороняє і будь-які інші дії, метою яких є маніпуляція автоматизованою системою розподілу справ між суддями.

Як маніпулювали автоматизованою системою розподілу судових справ? Донедавна одночасне подання до однієї судової інстанції декількох написаних під копірку позовів дозволяло в буквальному сенсі слова вибрати суддю, який вестиме цю справу. Для цього позивачеві досить було дочекатися, коли автоматизована система розподілу справ «розпише» однакові позови по різних суддях. Після цього залишалося сплатити державне мито лише за тим позовом, який потрапив до потрібного судді. Решта позовів не розглядалися через відсутність сплати державного мита.

Представники влади були інформовані про це явище, але не робили жодних зусиль задля його викорінення. «Такі маніпуляції не трактуються як зловживання правом – суд не вважає за можливе обмежити позивача у праві подавати позовні заяви в будь-якій кількості», – пояснював пару років тому адвокат, заступник глави Адміністрації президента Олексій Філатов.

Наскільки поширеною була технологія «віялових» позовів? Як розповів Mind київський адвокат Олександр Горлатий, технологію направлення справи до потрібного судді шляхом подання «віялових» позовів почали широко використовувати останніми роками. «Є такий вислів: «Коли адвокат працює в інтересах клієнта – совість має мовчати». У тих, хто використовував цю схему обходу автоматизованої системи розподілу справ, совість точно мовчала», – констатував Горлатий.

Оцінити масштаби використання цієї схеми співрозмовник Mind не береться, зазначає лише, що вона рідко зустрічалася при розгляді кримінальних справ і досить широко використовувалася в господарських та адміністративних спорах. «Наприклад, усе незаконне будівництво тримається виключно на судових рішеннях. Усі державні інститути сказали «ні», а будівництво ведеться, бо забудовник отримав потрібне рішення суду», – пояснює адвокат.

На думку керуючого партнера юридичної компанії «Соколовський і партнери» Владислава Соколовського, часто технологія «віялових» позовів застосовувалася у корпоративних спорах, зокрема, між двома засновниками бізнесу або в суперечках між компаніями. «Наприклад, сперечаються за право власності на великий об'єкт нерухомості, торговий або офісний центр. Одна зі сторін хоче, щоб справу розглядав потрібний суддя, для чого подає «віялові» позови, – пояснює Соколовський. – Прив'язки до будь-якої галузі не існує. Ця технологія застосовувалася у випадках суперечок на відносно великі суми».

Якими будуть наслідки змін для судової системи? Юристи впевнені, що заборона подання «віялових» позовів, як і ціла низка інших законодавчих змін, спрямованих на боротьбу з процесуальною диверсією, мають знизити рівень корупції у судах та в цілому є позитивними кроками.

Утім, співрозмовники Mind припускають, що учасники судових процесів шукатимуть інші способи маніпуляцій для отримання потрібного рішення. «Звичайно, такого, як раніше, коли були прецеденти відвертого втручання в автоматизовану систему розподілу справ і призначення того чи іншого судді, вже не буде. Але… Автоматизована система вибирає суддів, виходячи з їхньої спеціалізації, завантаження та інших критеріїв, які можна змінювати. Як і раніше, може здійснюватися тиск на суддів, щоб вони прийняли потрібне рішення, погодилися на відведення або взяли самовідвід», – прогнозує Соколовський.

Також Соколовський додав, що ускладнення процесу отримання потрібного судового рішення може призвести до підвищення розміру неформальних платежів у судах.