Зона контролю: митниця. Чи зросла довіра бізнесу до митників – про що свідчать свіжі опитування та дані правоохоронців

На днях новий голова Державної митної служби (ДМС) Орест Мандзій запустив довгоочікуваний процес атестації працівників – масштабної перевірки митників на відповідність займаним посадам, професійним та антикорупційним вимогам.

Проблема недовіри до митниці в Україні давно вийшла за межі окремих точкових конфліктів між імпортерами, експортерами та інспекторами. У різних опитуваннях, які стосуються взаємовідносин бізнесу та митних органів, більшість респондентів прямо пов'язують митницю з корупційними ризиками, вибірковістю контролю та тиском на легальний імпорт.

Майже всі опитані сходяться в одному: ключова проблема – не лише в корупційних епізодах, а у відсутності єдиних правил гри. Як вже писав Mind, бізнес регулярно стикається з різною практикою застосування митних процедур, суперечками навколо митної вартості, необґрунтованим донарахуванням податкових зобов'язань та надмірною залежністю рішень від людського фактору.

Компанії змушені закладати у логістику додаткові терміни, юридичні витрати та ризики затягування процедур, а судові суперечки з митницею стали фактично частиною операційної моделі.

На цьому фоні бізнес особливо болісно сприймає збереження масштабів контрабанди та «сірого» імпорту, обсяг яких за оцінками експертів сягає 360 млрд грн, а також інших нелегальних схем, що продовжують існувати завдяки корупційним зв'язкам, до яких найчастіше залучене керівництво регіональних митниць. При цьому бізнес наполягає на продовженні митної реформи та адаптації української митної системи до стандартів ЄС. Згідно з дослідженням Європейської Бізнес Асоціації (EBA), 72% опитаних експертів підтримують ухвалення нового Митного кодексу вже у 2026 році, про який ми писали раніше.

Фактично йдеться про спробу провести кадрове перезавантаження митниці, уніфікувати процедури, скоротити «ручне втручання» та забезпечити гармонізацію митного законодавства з нормами ЄС, яке Україна має завершити не пізніше 2027 року. А дискусія навколо реформи ДМС сьогодні зводиться до здатності держави розірвати замкнене коло корупції та недовіри бізнесу. У тому числі, це стане одним із ключових завдань новопризначеного голови ДМС Ореста Мандзія, від якого залежатиме чи наблизиться українська митниця за рівнем ефективності та прозорості до євростандартів.

Mind розбирався, чому недовіра бізнесу безпосередньо пов'язана з корупційними проблемами у митних органах та які є шляхи вирішення накопичених проблем.

Про що говорять виміри рівня довіри бізнесу до митниці

Асоціації та аналітики періодично проводять опитування, які відображають сприйняття митниці бізнесом та дозволяють оцінити рівень довіри чи недовіри до неї. Йдеться про ширше сприйняття ДМС як інституту – якість сервісів, рівень прозорості та передбачуваності її роботи, наявність корупційних ризиків, уніфікацію застосування правил, професіоналізм співробітників тощо.

Зокрема, щорічно проводить опитування бізнесу EBA, на основі якого виводить свій митний індекс.

«Митний індекс демонструє динаміку оцінок бізнесу за певними напрямками діяльності митної служби. У ньому йдеться не лише про довіру до митних органів, а й загалом про оцінку їхньої роботи», – пояснює Наталія Артемчук, менеджер податкового та митного комітетів EBA.

За даними асоціації, близько 54% респондентів вважають рівень митних сервісів задовільним (60% у 2024 році), 18% незадоволені якістю послуг та професіоналізмом митників (14%), 64% опитаних заявили, що рівень корупції у ДМС залишився незмінним (53%), а 24% вважають, що він зменшився (39%). Отже, згідно з митним індексомEBA, довіра бізнесу знаходиться в нейтральній зоні, але має тенденцію до зниження.

Схоже опитування проводить Інститут економічних досліджень та політичних консультацій (ІЕД). Інститут підраховує свій індекс сприйняття митниці бізнесом. За останні роки він майже не змінився, хоча теж спостерігається певне погіршення: у 2023 році індекс становив 0,32, у 2024 році – 0,30, у 2025 році – 0,29. 62% компаній, яких опитав ІЕД, вважають митницю ефективною структурою, але при цьому визнають, що вона потребує подальших змін. А понад 24% респондентів заявили, що ДМС є неефективною, але масштабні реформи здатні це змінити.

Таким чином, виходячи з дослідження ІЕД, бізнес загалом не сприймає митницю як повністю токсичну інституцію, але й не вважає її реформу успішно завершеною.

У 2024-2025 роках Всесвітня митна організація (WCO) проводила два опитування CIPS щодо сприйняття доброчесності у Держмитниці серед представників бізнесу та співробітників ДМС. За підсумками опитування восени 2025 року понад 30% респондентів визнали, що хабарі дозволяють прискорити та спростити певні митні процедури. А близько 53% опитаних підприємців заявили, що складність митних правил негативно впливає на їхній бізнес.

Крім того, 51% респондентів відзначили позитивний вплив цифровізації митниці на її роботу та повідомили, що впроваджені електронні сервіси відповідають потребам бізнесу. У той же час, 14% опитаних співробітників митниці заявили, що керівництво ДМС не вживає достатніх заходів для протидії корупції, а 13% вважає, що керівництво не подає позитивного прикладу доброчесності.

Також заслуговує на увагу аналітичний звіт Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) «Корупція в Україні: 2025». У дослідженні було розраховано індекс поширеності корупції (ІРК), за рівнем якого саме митна сфера стала лідером. Її ІРК становив 4,4 бали – вище, ніж у сферах будівництва, енергетики, земельних відносин та публічних закупівель.

Фактично такі показники впливають і на рівень довіри до митниці, оскільки формують стійке сприйняття ДМС як одного з найбільш корупційно вразливих держорганів.

На думку 58% опитаних респондентів, корупційні прояви у митній сфері є дуже поширеними, ще 22% вважають їх скоріше поширеними. І лише близько 2% опитаних заявили, що корупції на митниці немає чи майже немає.

Силові повноваження та тиск на бізнес: що показало опитування Mind

Mind зі свого боку провів опитування більше 30 представників бізнесу, експертів і профільних асоціацій, та попросив оцінити рівень довіри до митниці й доцільність надання ДМС правоохоронних функцій за шкалою від 1 до 10. Такий підхід дозволяє зрозуміти, чи готовий бізнес підтримати подальше розширення повноважень митниці в умовах корупційних ризиків і неоднозначного рівня довіри до системи.

У результаті, середня оцінка довіри склала 4,5 з 10, а ініціативу з наділення митниці силовими повноваженнями респонденти оцінили на рівні 5 з 10. Таким чином, результати опитування виявилися близькими до висновків інших профільних досліджень: бізнес та експертне середовище відзначають певні позитивні зміни у роботі митниці, проте рівень інституційної довіри до системи залишається на досить низькому рівні, а ідеї надання нинішній ДМС прав розслідування кримінальних справ теж сприймаються негативно.

Що показово, найбільш критично роботу митниці та її ефективність оцінювали імпортери, експортери та бізнес-об'єднання, які регулярно взаємодіють із митними органами на практиці та безпосередньо стикаються із затримками при оформленні, коригуванням митної вартості, пост-аудитом та іншими проблемами. Експерти та аналітики загалом були дещо позитивнішими у своїх відповідях, оскільки вони переважно аналізують діяльність митниці через призму реформи ДМС, розвитку цифровізації та адаптації митного законодавства до стандартів ЄС.

Довіра до митниці та надання їй правоохоронних функцій

Критерій	Середня оцінка	Мінімальна оцінка	Максимальна оцінка
Рівень довіри до митних органів станом весну 2026 року за шкалою від 1 до 10*	4,5	1,5	8
Доцільність створення при ДМС структури з правом розслідування контрабанди за шкалою від 1 до 10**	5	1	10

Результати опитування, проведеного Mind у березні-квітні 2026 року

*1 – довіра відсутня, 10 – довіра максимальна

**1 – надавати повноваження недоцільно/небезпечно; 10 – надати повноваження необхідно

Наприклад, генеральний директор Meest Cargo Олексій Сотников у коментарі Mind пояснив, що рівень довіри до митних органів сильно залежить від тих структурних підрозділів, з якими доводиться взаємодіяти, що вкотре доводить відсутність стандартизації процесів у структурі ДМС. До ідеї наділити митницю правоохоронними функціями він теж ставиться скептично, оскільки поки що немає чіткого розуміння, як це буде реалізовано на практиці.

Керівник експертної групи проєкту «АККОРД» та керуючий партнер адвокатського об'єднання Delta International Law Роберт Зелді вважає, що митниця вже змогла позбутися повної недовіри. У той же час бізнес все ще не може сприймати ДМС як стабільного і передбачуваного партнера.

«Митниця вже  не асоціюється з вертикально інтегрованою системою корупції у тому вигляді, в якому вона існувала раніше. З іншого боку, підстав говорити про системне подолання корупційних проявів та зловживань поки що немає… Другий компонент, який формує недовіру – управлінський. Митниця досі значною мірою працює у логіці суцільного контролю та фіскального тиску, а не диференційованого ризик-менеджменту», – коментує Роберт Зелді.

Валерій Луговець, заступник директора департаменту супроводу Конвенції МДП Асоціації міжнародних автомобільних перевізників України (АсМАП) запевняє, що довіра до митниці суттєво зросла. Але при цьому все одно є поодинокі випадки корупції та недостатньої професійної підготовки посадових осіб митниці.

А ось створення силового підрозділу у структурі митниці Луговець вважає цілком слушним кроком. «Це питання піднімається ще з 1996 року, коли було створено перші підрозділи «митної варти». Такий крок дозволить імплементувати у наше законодавство найкращу міжнародну практику», – заявляє заступник директора АсМАП.

Представники Української спілки промисловців та підприємців (УСПП) повідомили Mind, що останнім часом відсутні масові системні конфлікти між митницею та легальним бізнесом. «Спірні ситуації іноді виникають, але вони зазвичай вирішуються в індивідуальному порядку, в тому числі через судові механізми. З іншого боку, довіра стримується саме через нездолану проблему контрабанди та вибірковості контролю», – йдеться у коментарі УСПП.

Перший віце-президент Торгово-промислової палати України (ТПП) Михайло Непран дотримується протилежної думки. За його словами, митниця у сприйнятті бізнесу та громадськості – це, як і раніше, джерело корупції, тому рівень довіри до митних органів дуже низький. «Також я категорично проти створення при митниці слідчої структури у сфері контрабанди. По суті, це орган, який самих митників контролюватиме, відкриватиме проти них і контрабандистів кримінальні справи. Але тут є прямий конфлікт інтересів. До того ж, на сьогоднішній день у ДМС і так вже створено масу різних департаментів контролю, виявлення корупційних ризиків тощо. Якщо вони досі не дали результату, то де гарантія, що від нової структури буде ефект?», – доводить свою позицію Непран.

Голова громадської ради при Держмитслужбі Галина Вдовіна менш категорична. На її думку, якщо виходити саме з практики взаємодії бізнесу з митницею, ситуація за останні роки об'єктивно покращилась. «Проблеми були, є і, вочевидь, будуть. Це специфіка фіскального органу, що одночасно виконує контрольну та бюджетоформуючу функцію. Але сьогодні набагато менше системного тиску, аніж це було раніше», – вважає Вдовіна.

Щодо розширення повноважень ДМС вона висловлює думку, що така ініціатива є доцільною і може бути підтримана, але тільки при правильній реалізації. «Значна частина затримок та проблем на кордоні пов'язана не лише з самою митницею, а й з великою кількістю контролюючих структур, які працюють у зонах митного контролю. Концентрація повноважень у межах одного органу – митниці – може суттєво спростити ситуацію», – констатує Галина Вдовіна.

У свою чергу гендиректор «Scania Україна» Хокан Вільгельм Йюде вважає, що «передати правоохоронні повноваження митній службі України – розумний крок. Але лише за однієї умови: сама митниця має бути реформована за європейськими стандартами. Без цього зміна вивіски нічого не змінить».

На думку засновника та CEO корпорації «Біосфера» Андрія Здесенка, наділення митників розширеними повноваженнями «зараз не є розв'язанням проблеми, це її поглиблення коштом платників податків… Варто розуміти, що наявність повноважень не розв’язує проблеми по суті. Питання ще й у тому, як та ж митниця впорається з новими функціями. Наприклад, для досудових розслідувань потрібні не лише кадри, а й ізолятори, спецпідрозділи, спеціальна підготовка слідчих тощо. А це призводить до значних бюджетних витрат».

Як правоохоронці фіксують порушення на митниці

Сприйняття митниці формується не лише на рівні суб'єктивних оцінок бізнесу та експертів. Цьому сприяють і регулярні скандали, пов'язані з корупцією серед керівництва регіональних митниць, та різні схеми за участю рядових співробітників митниці, які викривають правоохоронні й антикорупційні органи. Mind окремо аналізував найгучніші контрабандні та корупційні справи за участі митників.

Причому, незважаючи на спроби реформування ДМС, кадрові перестановки та поступову цифровізацію процедур, кримінальні провадження проти митників залишаються перманентним явищем. Про це свідчать і дані правоохоронних органів, які фіксують корупційні злочини, зловживання службовим становищем та участь митників у механізмах незаконного переміщення товарів через кордон.

Оскільки офіційної статистики, яка дозволяє оцінити масштаби корупції в структурі митних органів, немає, Mind звернувся із запитами до Бюро економічної безпеки (БЕБ), Державного бюро розслідувань (ДБР), Офісу генерального прокурора, Національну поліцію, Службу безпеки України (СБУ), Національне антикорупційне бюро (НАБУ), Нацагентство з питань запобігання корупції (НАЗК) та безпосередньо до митниці.

Редакція попросила надати дані про кількість кримінальних проваджень, у яких фігурують співробітники митних органів, у тому числі у справах про контрабанду, зловживання службовим становищем та корупційні злочини. Також Mind запросив інформацію про кількість справ, переданих до суду, обсяги встановлених збитків і неправомірної вигоди, а також будь-яку додаткову статистику, яка дозволяє оцінити масштаби корупційних порушень у системі митних органів за 2022–2026 роки.

В НАБУ та Нацполіції повідомили, що не ведуть окрему статистику щодо кримінальних справ за участі митників. В СБУ зазначили, що митники не фігурували у справах про контрабанду, яка відноситься до сфери повноважень служби (культурні цінності, зброя, наркотики).

Бюро економічної безпеки, яке з 2024 року наділене повноваженнями розслідувати контрабанду переважної більшості товарів, у своїй відповіді повідомило, що у 2025 році детективи бюро зареєстрували та направили до суду лише одне кримінальне провадження, в якому фігурують працівники органів митної служби.

ДБР за кримінальними правопорушеннями, які вчинили співробітники ДМС, направило до суду у 2022-2025 роках 311 обвинувальних актів, а за 1 квартал 2026 року – ще 12 обвинувальних актів.

Кількість обвинувальних актів за кримінальними правопорушеннями співробітників ДМС, які було передано до суду

Період	Число обвинувальних актів
2022 рік	101
2023 рік	83
2024 рік	67
2025 рік	60
1 квартал 2026 року	12

Джерело: ДБР

НАЗК у 2022, 2024 та 2025 роках та за 1 квартал 2026 року перевірило 47 декларацій, поданих посадовими особами митної служби. У 18 деклараціях було виявлено ознаки недостовірних даних та необґрунтованості активів (активи, які не підтверджені законними доходами). Загальна сума порушень у деклараціях митників за вказаний період становила близько 790 млн грн. На додаток до цього НАЗК проводить моніторинг способу життя держслужбовців. За підсумками цього моніторингу у 2023 році у співробітників митниці було зафіксовано ознаки незаконного збагачення на більш ніж 18 млн грн, у 2024 році – на 9,3 млн грн, у 2025 році – на 46,6 млн грн.

Результати перевірок декларацій та моніторингу способу життя працівників ДМС

Період	Кількість перевірених декларацій	Кількість декларацій із порушеннями	Сума порушень у деклараціях, млн грн*	Сума виявлених ознак незаконного збагачення, млн грн
2022 рік	4	2	91	н.д.
2023 рік	н.д.	н.д.	н.д.	18,4
2024 рік	14	7	627,3	9,3
2025 рік	25	9	58,8	46,6
1 квартал 2026 року	4	н.д.	11,3	-

Джерело: НАЗК

*Недостовірні та неточні відомості, необґрунтовані активи

За даними ДМС, за 2022-2025 роки в рамках внутрішніх перевірок митниця зафіксувала аж 48 порушень антикорупційного законодавства. Погодьтесь після всього валу інформації про недовіру та рівень корупції, ці дані виглядають сміхотворно. Вочевидь, що система сама себе не покарає.

Порушення вимог антикорупційного законодавства, зафіксовані під час внутрішніх перевірок ДМС

2022 рік	2023 рік	2024 рік	2025 рік	1 кв. 2026 року
12	18	12	6	0

Джерело: ДМС

За даними Офісу генпрокурора за 2022-2025 роки та початок 2026 року було виявлено 425 осіб ДМС, які вчинили кримінальні правопорушення (контрабанда, корупція). Серед них: 104 посадовця – за хабарі (ст. 368 Кримінального кодексу), 143 – за зловживання владою (ст. 364 КК). Дані по окремим контрабандним статтям ОГПУ не виокремлює.

Цікаво, що по статті за незаконне збагачення порушників серед митників за цей час виявлено не було. Раніше Mind аналізував статки топ-керівництва митниці на предмет оцінки рівня їх доброчесності – наші висновки дисонують з даними прокуратури по незаконному збагаченню та свідчать про явне не доопрацювання правоохоронцями. Тим не менше, дані ОГПУ на порядок вищі від статистики по «антикорупції» від ДМС.

Кількість виявлених осіб ДМС, які вчинили кримінальні правопорушення*

Вид порушення	2022 рік	2023 рік	2024 рік	2025 рік	Січень-лютий 2026 року
Всього, у т.ч.:	118	110	89	108	13
- зловживання владою або службовим становищем	23	42	25	49	4
- прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоді службовою особою	16	31	37	19	1

Джерело: Офіс генпрокурора

*За ст. 210 – 201-4, 305, 364, 368, 368-5 КК

Якщо підсумувати, всі ці дані не дають однозначної відповіді на питання про реальні масштаби корупції всередині митної системи. З одного боку, якщо порівняти кількість кримінальних проваджень із загальною чисельністю співробітників ДМС, яка у різні роки становила близько 10-11 тис. осіб, може здатися, що йдеться про порівняно обмежену кількість порушень. Формально це створює враження, що корупція у митних органах не має системного характеру.

З іншого боку, значна частина таких справ або розслідується роками або не доходить до обвинувальних вироків. А на більшу частину порушень правоохоронці можуть просто «закривати очі». Згідно з приблизними даними з відкритих джерел, у 2019-2024 роках по відношенню до співробітників ДМС було ініційовано майже 1000 службових розслідувань та відкрито близько 600 кримінальних проваджень. Але ці цифри не дозволяють зрозуміти, скільки кримінальних проваджень було не лише доведено до суду, а й закінчилося реальними судовими вироками.

До того ж, далеко не всі корупційні епізоди потрапляють до офіційної статистики, особливо якщо йдеться про схеми, пов'язані з регіональними митницями, посередниками чи неформальним впливом на прийняття рішень. Але навіть та кількість кримінальних проваджень, яка офіційно зафіксована, не знижує загальний рівень недовіри бізнесу до митниці – швидше навпаки, створює відчуття хронічної неефективності системи внутрішнього контролю та відсутності відповідальності співробітників ДМС.

Чи зможе реформа ДМС розірвати коло корупції та недовіри

Фактично всі дослідження та статистика правоохоронних органів, яку отримав Mind, вказують на одну й ту саму проблему: Державна митна служба залишається інституцією з обмеженим рівнем довіри.

Опитування EBA, CIPS та експертного середовища з одного боку показують позитивну динаміку – бізнес відзначає цифровізацію процедур, лібералізацію деяких правил, зменшення прямого тиску та рух у бік євроінтеграції. З іншого боку, митниця продовжує сприйматися як один з найбільш корумпованих держорганів.

На цьому тлі особливо чутливою залишається дискусія щодо можливого надання ДМС правоохоронних повноважень для розслідування контрабанди. Противники цієї ідеї побоюються надмірної концентрації повноважень та посилення тиску на бізнес за умов, коли сама митниця ще не завершила внутрішню реформу. Причому досвід деяких країн підтверджує ці побоювання.

Нагадаємо: міжнародний експерт із реформування митниці програми EU4PFM Вітяніс Алішаускас в інтерв'ю Mind нагадав, що влада Литви у 1996 році тимчасово забрала у митниці правоохоронні функції через корупційні скандали, і передала їх структурам МВС. І лише перед вступом до ЄС литовська митниця знову отримала силові повноваження разом із посиленням системи внутрішнього контролю та антикорупційних механізмів.

Прихильники розширення повноважень митниці вказують, що без власних інструментів розслідування ДМС не зможе повноцінно інтегруватися до Митного союзу ЄС та протидіяти складним транскордонним схемам. Але навіть прихильники цієї моделі визнають: надання митниці додаткових повноважень неможливе без, посилення внутрішнього контролю, відновлення довіри до самої системи та кваліфікованих спеціалістів.

Кадрове перезавантаження, цифровізація процедур та посилення внутрішнього контролю сьогодні розглядаються як базові умови для підвищення довіри до митниці. Ці завдання публічно декларує і Орест Мандзій , який ще на етапі участі у конкурсі з відбору кандидатів на посаду голови ДМС заявив про необхідність очищення системи, ліквідацію контрабандних та корупційних схем, посилення підрозділів внутрішнього контролю.

Втім, питання полягає не тільки у нових повноваженнях чи кадрових перестановках, але й у здатності держави забезпечити невідворотність покарання, прозорість процедур та єдині правила роботи митниці. Саме відсутність персональної відповідальності за порушення та зловживання бізнес часто пов'язує з тим, що митниця не може досі очиститись від корупції.

Тобто, саме ефективність внутрішнього контролю та готовність держави карати порушників незалежно від їхніх посад стануть головним тестом для нинішньої реформи ДМС. Від цього зрештою залежатиме, чи зможе українська митниця перетворитися на повноцінний сервісний та правоохоронний інститут європейського зразка.