Експерименти тривають: чи стартує блокування ПДВ-накладних вже з 1 березня
Спецпроект
Трансформації бізнесу

Експерименти тривають: чи стартує блокування ПДВ-накладних вже з 1 березня

І чого варто побоюватися бізнесу

Цей матеріал також доступний російською
Експерименти тривають: чи стартує блокування ПДВ-накладних вже з 1 березня
Фото Shutterstock

Трохи більше місяця залишилося до повторного запуску системи блокування ПДВ-накладних. За цей час Кабінет міністрів повинен довести до ладу критерії, на основі яких відбуватиметься блокування, і прийняти до 1 березня відповідний порядок.

Утім, бізнес поки що більше хвилює те, як розблокувати вже «заморожені» накладні. Проблема в тому, що закон №2245-VIII, який передбачає припинення дії механізму блокування, набрав чинності лише 31 грудня 2017 року. При цьому його норми припускали, що вже 2 січня 2018 року ПДВ-накладні, які були припинені станом на 1 грудня 2017 року, мають бути розблоковані.

Зрозуміло, що Державна фіскальна служба фізично здійснити це не змогла. Особливо враховуючи, що заблокованими на той момент виявилися майже 45 000 ПДВ-накладних на суму понад 2 млрд грн. Тому процес неабияк затягнувся і, як повідомив секретар парламентського комітету з питань податкової та митної політики Олег Кришин, до середини січня було зареєстровано 32 400 накладних на суму близько 1,3 млрд грн. Крім того, на розгляді в ДФС знаходяться ще 9 000 ПДВ-накладних. «І до середини лютого всі 44 800 податкових накладних мають бути розблоковані», – запевняє Кришин.

Але насправді всі ці процедури виглядають дещо інакше. По-перше, як пояснюють у профільному комітеті, ДФС отримує матеріали оскаржених рішень про блокування із затримками. Крім того, платники в своїх скаргах часто вказують помилкові реквізити, оформляють їх із помилками і порушенням передбачених термінів.

«Більш того, протягом першої декади січня ДФС продовжувала блокувати «сумнівні» податкові накладні. А ті операції, які підлягали автоматичному розблокуванню в рамках нового механізму, містичним чином ніяк не розблокувалися. Затримка мала місце нібито через проблеми на сервері ДФС», – розповідає Олександра Томашевська, податковий консультант Київського центру підтримки і розвитку бізнесу.

По-друге, згідно зі згаданим законом, так звана «автоматична» реєстрація поширюється тільки на ті накладні, за якими були пояснення і відповідні підтверджувальні документи. А також за операціями, щодо яких отримано відмови з боку ДФС, і ці відмови оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

«Податкові накладні, заблоковані після 1 грудня 2017 року, у міру надання пояснень та копій документів проходять процедуру розблокування за «старим» порядком», – уточнює Юлія Дроговоз, віце-президент Українського союзу промисловців і підприємців.

А ось розблокування накладних, які не потрапили ні до першої, ні до другої групи, взагалі не передбачено. «Тобто, податкові накладні, які були заблоковані до 1 грудня, і документи по яких не були подані до набрання чинності закону №2245, по суті, зависли. Механізм їхнього розблокування і подальша доля невідомі. Отже платники податків готуються до судів», – говорить Оксана Кобзар, керуюча адвокатським бюро Оксани Кобзар.

Вирішити питання з розблокуванням таких накладних, по ідеї, повинен той самий новий порядок, який до 1 березня необхідно затвердити Кабінету міністрів. Проте, поки що єдиного проекту критеріїв блокування/розблокування немає. Одна версія розробляється ДФС, друга – Мінфіном за участю експертів Реанімаційного пакету реформ (РПР).

За словами Юлії Дроговоз, новий порядок «від ДФС» розширить перелік ознак, на підставі яких платники будуть «відсікатися» від процедури ідентифікації ризикових операцій. «Це дозволить ефективніше фільтрувати ПДВ-операції і виявляти серед них скручування, не зачіпаючи при цьому нормально працюючий бізнес», – пояснює Наталя Ульянова, керуючий партнер ЮФ ICF Legal Service.

Зокрема, ДФС запропонувала знизити критерій податкового навантаження з 5% до 1,5%, врахувати наявні активи платників (нерухомість, власні та орендовані земельні ділянки, інші основні засоби), типові і регулярні для платника операції. У той же час, податківці пропонують у разі виявлення фіктивних компаній блокувати податкові накладні за ознаками ризикованості не операцій, а платників податків. «А це може призвести до зловживань з боку інспекторів», – вважає Наталя Ульянова.

Мінфін та РПР мають дещо інше бачення. З їхнього боку надійшла пропозиція застосовувати скорочений перелік критеріїв для «відсіювання» ПДВ-накладних. У той же час, проект порядку від Мінфіну передбачає процедуру автоматичного блокування податкових накладних, що має виключити з цього процесу людський фактор.

І у ДФС, і у Мінфіну ще є час, щоб доопрацювати свої проекти. Крім того, в УСПП запевняють, що без діалогу з бізнесом і без розгляду урядовим комітетом із питань економічної, фінансової та правової політики новий порядок блокування Кабміну ніхто не передасть.

Хоча, якщо згадати, з якими труднощами ДФС запускала систему електронного адміністрування ПДВ у 2015 році, не виключено, що механізм блокування накладних переживе ще не одну реінкарнацію. А бізнес продовжить платити за ці «експерименти» зі своїх кишень.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті