facebook.com
mind
Весна Гройсмана: які реформи анонсував Кабмін

Весна Гройсмана: які реформи анонсував Кабмін

І чому вони не пройдуть голосування в парламенті

Цей матеріал також доступний російською
Весна Гройсмана: які реформи анонсував Кабмін
Прем'єр-міністр України Володимир Гройсман під час засідання Кабінету міністрів України, в Києві, 31 січня 2018 року
Фото УНIАН

Прем'єр-міністр Володимир Гройсман ще на початку грудня минулого року пообіцяв, що з приходом 2018-го на Україну чекає «весна реформ». А через два місяці на засіданні Кабінету міністрів прем'єр анонсував пакет з 35 законопроектів, прийняття яких має забезпечити прискорення зростання ВВП до 5–7% на рік. 6 лютого парламент прийняв два закони. Перший, під №4666, кардинально змінює нормативно-правове поле, у рамках якого функціонують товариства з обмеженою відповідальністю. Другий прийнятий закон – №7114-д – закладає основи для створення кредитного реєстру НБУ, що дозволить зробити саме кредитування більш прозорим. Про решту законопроектів, їхній стан та стадію затвердження, читайте нижче.

Які законопроекти треба прийняти? Основний акцент у презентованій Гройсманом концепції зроблений на дерегуляції та поліпшенні бізнес-клімату, на захисті прав підприємців, спрощенні доступу бізнесу до фінансування і стимулювання інновацій.

Захист бізнесу. Перший пакет законопроектів включає в себе вісім документів (№№ 45917326737374734776701073027303), які, зокрема, передбачають створення Служби фінансових розслідувань, впровадження інституту бізнес-омбудсмена, захист суб'єктів підприємницької діяльності від зловживань перевіряючих, зокрема, за допомогою введення санкцій за їхні неправомірні дії. Крім того, заплановано запуск інституту уповноваженого економічного оператора та вдосконалення механізму «єдиного вікна», що в комплексі забезпечить спрощення митних процедур під час оформлення товарів на кордоні.

Врегулювання діяльності ТОВ. Другий пакет законопроектів (№№ 4666654046503096-д749770347035) спрямований на врегулювання діяльності товариств з обмеженою відповідальністю, захист прав акціонерів, розширення компетенції третейських судів, посилення відповідальності за порушення чиновниками порядку видачі дозвільних документів, а також на дерегуляцію у сфері контролю розрахункових операцій шляхом перекладу бізнесу на РРО нового покоління.

Лібералізація валютного контролю. Окремий блок урядових реформ присвячений лібералізації валютного контролю (законопроект №7365), суть якого полягає у спрощенні умов інвестування за межі України і скасування санкцій за порушення валютного законодавства.

Доступ бізнесу до позикових грошей. Планують у Кабміні і полегшити доступ бізнесу до позикових ресурсів і грошей інвесторів (проекти №№ 705561417114-д6027-д3132-д7180). Зокрема, за рахунок часткової компенсації державою кредитів для малих підприємців і фермерів, створення привабливих умов для доступу іноземних інвесторів на український ринок, захисту кредиторів від недобросовісних позичальників, врегулювання процедур банкрутства як фізичних, так і юридичних осіб.

Стимулювання інновацій. У Гройсмана мають намір приділити увагу і стимулюванню інновацій (законопроекти №№ 2554-а2555а-д74667270). У Кабміні обіцяють підтримувати новаторів на державному рівні, спростити залучення інвестицій у стартапи, захистити авторські права та інші об'єкти інтелектуальної власності, відродити індустріальні парки.

Що парламент прийняв? Варто зауважити, що Верховна Рада вже в перший сесійний тиждень лютого почала розглядати «реформаторські» законопроекти. 6 лютого парламент підтримав законопроект №4666. Він кардинально змінює нормативно-правове поле, в рамках якого функціонують товариства з обмеженою відповідальністю. Зокрема, передбачено впровадження корпоративних договорів, а учасники ТОВ зможуть створювати в товариствах наглядові ради.

Другий законопроект – №7114-д – закладає основи для створення кредитного реєстру Національного банку, за допомогою якого регулятор зможе централізувати та впорядкувати інформацію про позичальників, що, у свою чергу, дозволить зробити саме кредитування більш прозорим.

Що Раді ще належить зробити? Втім, бадьорий старт не означає, що депутати голосуватимуть і за інші ініціативи так само спритно. Багато законопроектів припадають пилом у стінах парламенту вже досить довго, і до сесійної зали вони так і не дісталися.

Наприклад, №4591 про інститут бізнес-омбудсмена був зареєстрований ще у травні 2016 року, того ж місяця він пройшов перше читання і «застряг». До того ж практика роботи бізнес-омбудсмена в Україні вже є (за спільною програмою з ЄБРР). Але відчутної користі бізнесу його діяльність так і не принесла.

Аналогічна ситуація із законопроектом №4776 про уповноважених економічних операторів, який потрапив до парламенту півтора роки тому. Він передбачає, що сумлінні платники податків, які не мають претензій з боку митниці, отримають статус УЕО, який дасть їм право на спрощене розмитнення товарів. Проте, оскільки реформа самої митниці вже досить довго тупцює на місці, не дивно, що цей законопроект для українських парламентаріїв – не з пріоритетних. Навіть більше, за існуючих процедур на кордоні він просто не працюватиме. Тому починати слід насамперед з вдосконалення того самого «єдиного вікна», про яке теж згадував Гройсман.

Під питанням і лібералізація валютного контролю. Незважаючи на те що Нацбанк оголосив про неї ще наприкінці 2016 року, вона можлива лише за умови стабільності в економіці, і фінансовому секторі зокрема. При цьому НБУ залишає за собою право вводити захисні заходи, якщо вважатиме їх необхідними. І навіть якщо Верховна Рада підтримає пом'якшення валютних обмежень, а Нацбанк зі свого боку «закручуватиме гайки», це повністю нівелює ефект від такої лібералізації.

Ще один довгограючий документ – це законопроект №3132-д, спрямований на підвищення ефективності процедур банкрутства. Він не дарма знаходиться у Верховній Раді з жовтня 2016 року. Цей законопроект не раз піддавався критиці з боку юристів та бізнесу. Головним чином за те, що його автори пропонують ліквідувати можливість мирової угоди між боржниками і кредиторами, що замість полегшення процедур банкрутства, навпаки, призведе до їхнього ускладнення.

Викликають питання і плани Кабміну щодо подальшого насаджування касових апаратів для бізнесу (насамперед малого) під виглядом дерегуляції у сфері РРО. Також не зовсім зрозуміло, що має на увазі уряд під прозорим доступом до державних ресурсів. У концепції Гройсмана сказано, що бізнес отримає нові можливості для участі в державних проектах, захист від зловживань у ході держзакупівель і зможе користуватися механізмом оренди державного і комунального майна через систему ProZorro. Але поки всі ці плани не обгорнуті в конкретні законодавчі норми – вони виглядають як обіцянки для галочки.

Неминучий опір зустріне і законопроект про Службу фінансових розслідувань, оскільки аналогічна ініціатива про створення Національного бюро фінансової безпеки була озвучена Адміністрацією президента. Тобто шанси, що модель служби від Кабміну буде підтримана парламентом, невеликі.

До речі, новий пакет реформ Гройсмана – уже другий за останні півроку. Нагадаємо, що відкриваючи осінню сесію парламенту у 2017-му, прем'єр заявив про намір до кінця року провести медичну і освітню реформи, запустити ринок землі та приватизації. І якщо в перших двох напрямках є хоч якийсь прогрес, земля і приватизація знову опинилися за бортом. Тому не виключено, що з «весною» відбудеться така сама історія: велика частина законопроектів знову опиниться в довгому ящику, і до їх розгляду Верховна Рада повернеться в кращому випадку восени цього року, а то й взимку.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті