«Бомбовий апокаліпсис» у Сирії: чому чотири повстанських угруповання не йдуть з Гути

«Бомбовий апокаліпсис» у Сирії: чому чотири повстанських угруповання не йдуть з Гути

Хто й навіщо під градом бомб обороняє анклав у Східній Гуті, і чому евакуація для них неприйнятна

Цей матеріал також доступний російською
«Бомбовий апокаліпсис» у Сирії: чому чотири повстанських угруповання не йдуть з Гути
Фото Shutterstock

Режим Башара Асада оголосив про початок операції «Дамаська сталь» зі звільнення двох останніх повстанських анклавів поблизу сирійської столиці. З 17 лютого урядові війська бомблять території в регіоні Східна Гута з такою інтенсивністю, що ці обстріли стали найбільш резонансною темою у світових ЗМІ. Західні дипломати та правозахисники спрямували на уряд Асада шквал звинувачень у створенні «пекла на землі» і намірі винищити власних громадян.

Сирійський центр моніторингу за дотриманням прав людини, що базується у Британії, називає події у Східній Гуті бійнею і стверджує, що за п'ять днів була задокументована загибель 416 осіб, включаючи 96 дітей і 61 жінку, від ракетних обстрілів, артилерійського вогню, авіаударів і бочкових бомб, які скидали з вертольотів. До того ж, за даними цієї організації, 2116 цивільних у Східній Гуті отримали поранення різного ступеня тяжкості, десятки людей вважаються зниклими та перебувають під завалами будівель.

За словами правозахисників, сирійські війська навмисно збільшують гуманітарну катастрофу, руйнуючи медичні установи та не пропускаючи гуманітарні вантажі в підконтрольний повстанцям анклав – територію розміром 100 кв. км, на якій до війни проживало понад 400 000 людей.

Аргументи сторін протистояння

У армії Башара Асада – своя правда. Сирійський уряд запевняє, що бойові дії у Східній Гуті спрямовані виключно проти бойовиків, які тероризують жителів східних передмість Дамаска. Повстанці з Гути обстрілюють із мінометів сирійську столицю, через що життя поблизу повстанського анклаву практично паралізоване, оскільки люди бояться ходити вулицями.

За твердженням сирійської армії, військові вертольоти розкидають над Східною Гутою листівки із закликами до цивільного населення залишити зону бойових дій та мапами, на яких показані шляхи відходу в безпечні зони.

«Брати, жителі Східної Гути, зона оточена сирійської армією... Усі втомилися від цієї війни, що не приносить сирійцям нічого, окрім смертей та руйнувань. Наші сім'ї у Східній Гуті, ми сподіваємося, ви не будете співпрацювати з озброєними людьми, і ми закликаємо вас залишити зону, оскільки ми гарантуємо вам безпеку. Військові обіцяють надати людям житло та їжу, як тільки вони покинуть Східну Гуту, і обіцяють, що всі зможуть безпечно повернутися назад, як тільки зона буде врятована від тероризму», – цитує листівку інформагентство «Сіньхуа».

Повстанцям також було надано можливість мирного відходу. За твердженням міністра закордонних справ РФ Сергія Лаврова, російські перемовники запропонували угрупованням, що обороняють Східну Гуту, план безперешкодної евакуації з передмість Дамаска за прикладом тієї, яка була організована із Східного Алеппо до провінції Ідліб. Однак повстанці і багато цивільних вирішили залишитися в обложеній Гуті.

Хто обороняє Східну Гуту

«Бомбовий апокаліпсис» у Сирії: чому чотири повстанських угруповання не йдуть з Гути

«Джейш аль-Іслам» (Jaysh al-Islam), або «Армія Ісламу» – найчисленніше та добре укріплене угруповання повстанців у Східній Гуті. Воно утворилося 29 вересня 2013 року в результаті злиття 50 сунітських повстанських організацій, що діяли у околицях Дамаска.

Армія «Джейш аль-Іслам» налічує 10 000–15 000 бойовиків, багато з яких є місцевими жителями і воюють у Східній Гуті від самого початку семирічної сирійської війни. За довгі роки перебування в регіоні угруповання створило широку мережу тунелів та великі бази підтримки, особливо в місті Доум. «Джейш аль-Іслам» виступає за заснування в Сирії мусульманської держави на основі законів шаріату, але при цьому публічно засуджує терористичні акти і непримиренно ворогує з ІДІЛ.

За відомостями агентства Reuters, фінансову та військову допомогу «Джейш аль-Іслам» надає Саудівська Аравія. Ця країна стурбована посиленням «сирійської Аль-Каїди» і прагне створити їй противагу в особі менш радикальної сунітської організації.

«Файлака аль-Рахман» (Faylaq al-Rahman), або «Легіон аль-Рахмана», – ще одне місцеве трьохтисячне угруповання, що закріпилося у місті Джобар біля Дамаска. Воно вважається другим за значимістю повстанським формуванням Східної Гути. Його підтримує Катар – регіональний противник Саудівської Аравії. Також «Легіон аль-Рахмана» пов'язаний із прозахідною «помірною» повстанською коаліцією «Вільна Сирійська Армія» і оснащений передовим американським озброєнням, у тому числі протитанковими ракетними комплексами BGM-71 TOW.

«Файлака аль-Рахман» називає себе «революційною силою, яка бореться за повалення сирійського режиму». Вона принципово відрізняється від «Джейш аль-Іслам» тим, що не націлена на створення ісламської шаріатської держави. Через цю «поміркованість» лави «Легіону» час від часу рідшають. Так, 21 жовтня 2016 року угруповання відкрило вогонь по людях, щоб розсіяти 5000-ну демонстрацію, що вийшла на вулиці Східної Гути із закликами до «Файлака аль-Рахман» об'єднатися з «Джейш аль-Іслам». Через кілька днів після цього частина бійців відкололася від «помірного» повстанського угруповання і перейшла в «ісламістське». Це стало дев'ятим за рахунком подібним переходом.

«Бомбовий апокаліпсис» у Сирії: чому чотири повстанських угруповання не йдуть з Гути

У квітні 2017 року відбулися важкі бої між «Джейш аль-Іслам» і «Файлака аль-Рахман», яку підтримала «Хайят Тахрір аш-Шам». Тоді понад 95 повстанців з обох боків загинули. Проте 9 серпня 2017 року повстанські угруповання уклали договір про припинення вогню і тепер мають намір протистояти Башару Асаду єдиним фронтом.

«Хайат Тахрір аш-Шам» (Hay'at Tahrir al-Sham), або «Організація зі звільнення Леванту» – третє повстанське угруповання, що обороняє Східну Гуту. Його називають «сирійською філією Аль-Каїди», або «замаскованим Фронтом ан-Нусра». Ця організація сформувалася 28 січня 2017 року шляхом злиття «Джабхат Фатех аль-Шама» (колишнього «Фронту ан-Нусра») з декількома дрібними угрупованнями. Багато аналітиків вважають, що таким чином «Фронт ан-Нусра» провів ребрендинг з метою відбілити репутацію, об'єднати якомога більше угруповань під екстремістської ідеологією «Аль-Каїди» і з новим, не включеним «у чорні списки» ім'ям отримати від донорів якомога більше зброї.

До складу «Хайат Тахрір аш-Шам» входять близько 30 000 бойовиків, дві третини з яких раніше воювали в складі «Фронту ан-Нусра». Основні її сили зосереджені у провінції Ідліб, і Східну Гуту захищатиме лише частина «сирійської Аль-Каїди».

«Ахрар аш-Шам» (Harakat Ahrar al-Sham al-Islamiyya), або «Ісламський рух вільних чоловіків Леванту», – це ще одна сила, присутня у Східній Гуті, яка здатна зіграти ключову роль. Це угруповання має десятки тисяч бійців, танки, мобільну артилерію, і отримує допомогу від донорів з Туреччини та Саудівської Аравії.

До цієї ультраконсервативної ісламістської організації, націленої впровадити у Сирії закони шаріату, влилося багато «помірних опозиціонерів» з американською зброєю. Так, 18 лютого 2018 року до «Ахрар аш-Шам» приєдналося потужне 7-тисячне угруповання «Нуреддин аз-Зінки» (Harakat Nour al-Din al-Zenki), яке в 2014–2015-х роках отримувало фінансову та військову допомогу від США, але у 2016 році зі скандалом вилетіло з американського списку «правильних повстанців», після того як її члени опублікували відео, на якому відрубують голову 15-річному юнакові.

Чому люди не йдуть з Гути

Східна Гута стала одним із перших осередків масових виступів проти Башара Асада у 2011 році та була захоплена повстанцями на початку громадянської війни. Незважаючи на близькість до Дамаску, цей регіон до недавнього часу не був пріоритетною військовою ціллю. Сирійський уряд концентрував сили на захопленні критично більш важливих для свого виживання територій, таких як Хомс, Алеппо і західні гористі передмістя Дамаска, через які відбувався зв'язок із Ліваном.

У повстанців було кілька років на те, щоб обкопати Гуту лабіринтами тунелів, створити резерви зброї й амуніції. Оскільки в регіоні було розвинене фермерство, бойовики можуть вирощувати продукти самостійно і виживати без поставок продовольства ззовні.

«Зараз як на Заході, так і в Сирії багато людей починають дивуватися і навіть звинувачувати угруповання повстанців у тому, що вони чинять опір, – розмірковує сирійський блогер Хаїд Хаїд. – Аргументи приблизно такі: Башар Асад і його союзники націлилися будь-що захопити регіон площею в 100 кв. км, навіть ціною вбивства всіх його 400 000 жителів. Тому на угрупованнях повстанців лежить відповідальність скоритися своїй неминучій долі, і чим швидше, тим краще заради збереження життів мирних жителів... Однак у Сирії немає безпечного місця для тих, хто насмілюється бути в опозиції до Асада. Я опитав десятки жителів Гути. І військові, і цивільні усвідомлюють цей факт вельми чітко».

За словами блогера, цивільне населення боїться переходити на підконтрольні уряду території через каральні заходи. В обложеному регіоні популярні історії про те, що у подібній ситуації в Східному Алеппо сирійська влада ув'язнила багатьох мирних жителів, інших примусила до важких робіт, а молодих чоловіків змусила воювати.

Виїхати з країни у більшості сирійців немає можливості – всі навколишні держави закрили свої кордони. А переміщення на іншу підконтрольну повстанцям територію може виявитися небезпечнішим задумом, ніж перебування в обложеній Східній Гуті.

«Жахливі умови життя і перспективи на майбутнє жителів Східного Алеппо, насильно переміщених в Ідліб у грудні 2015 року, – яскравий тому приклад. Менш ніж через рік після евакуації проурядові війська за підтримки іранських ополченців і російської авіації розпочали новий наступ на території в Ідлібі, порушивши підписаний в Астані меморандум про деескалаційну зону». Внаслідок цього близько 300 цивільних в Ідлібі було вбито протягом декількох тижнів і понад 300 000 були змушені переміщатися знову», – розповідає Хаїд Хаїд.

Переміститися зі Східного Алеппо в Ідліб, що межує з ним, людям було набагато простіше, оскільки багато жителів Алеппо мали власність в Ідлібі або родичів, а переміщені повстанці мали вплив і військові бази в обох регіонах. У повстанських угруповань Східної Гути немає ані баз, ані сильних альянсів ні в одному з решти регіонів Сирії, що наразі перебувають під контролем опозиції. Якщо уряд не запропонує захисникам анклаву прийнятних умов для евакуації, багато хто з них волітиме битися і померти за свої території, аніж припинити боротьбу та померти трохи пізніше – на чужій.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті