Дохід з повітря: чому аеропорти хочуть розвивати вантажну інфраструктуру

До 2020 року в Україні планують ввести в експлуатацію новий міжнародний аеропорт – Біла Церква. Повітряна гавань має з'явитися на базі аеродрому під містом Біла Церква. Як відзначають в Мінінфраструктури (МІУ), проект передбачає розвиток не тільки пасажирської інфраструктури, але й вантажної – там буде побудований Мультимодальний навантажувальний логістичний термінал.

Плани з розвитку вантажної інфраструктури є не тільки у Білій Церкві. Розвивати її хочуть і в МА Бориспіль, аеропортах Херсон, Запоріжжя, Миколаїв. Про будівництво вантажного терміналу задумалися навіть в ДП «Антонов» – хочуть побудувати таку інфраструктуру на своєму аеродромі в Гостомелі. Розраховує перетворити на вантажний хаб свій аеропорт влада Тернополя, вантажна концепція закладена і в розвиток аеропортів Одеса і Харків.

Які обсяги? Зараз до України та з неї, в основному, авіацією доставляють швидкопсувні товари, пошту, тварин і екзотичних риб, продукцію українського хендмейда і дорогу негабаритну техніку. Згідно з даними Державної служби статистики, за підсумками 2017 року обсяг авіаційних вантажоперевезень зріс майже на 10%. Але все одно у загальній структурі вантажів обсяги авіаційної доставки мізерні – літаками перевозиться лише 100 000 тонн вантажів, або близько 0,02% всіх вантажів. Дані Державіаслужби ще менш оптимістичні – за підсумками минулого року авіакомпанії перевезли тільки 83 000 тонн вантажів і пошти.

Проте в аеропортах впевнені у потенціалі цього напрямку – наприклад, в аеропорту Бориспіль вважають, що при будівництві сучасного терміналу та залучення у нього спеціалізованого інвестора аеропорт міг би вийти на 400 000–500 000 тонн вантажів на рік, що майже у десять разів перевищує торішні обсяги вантажного терміналу Борисполя і майже вп'ятеро вище показників усіх українських аеропортів. В МА Херсон розраховують обробляти не менше 120 000 тонн вантажів на рік. Плани Білої Церкви щодо вантажного терміналу неясні, але десять років тому на території аеродрому американська компанія Solid Team збиралася будувати термінал потужністю не менше 150 000 тонн вантажів на рік. У решти повітряних гаваней плани скромніші, але рахунок теж йде на десятки тонн вантажів на рік.

Хто возить? З українськими аеропортами працюють іноземні компанії: авіаційний підрозділ DHL, Turkish-Airlines, Silk Way West Airlines. Є ще 23 вітчизняні компанії, які спеціалізуються на перевезенні вантажів. «Лідери перевезень – «Авіалінії Антонова», МАУ, «ЗетАвіа», Maximus Airlines, «Українські вертольоти», «Україна Аероальянс» і «Альфа Ейр», – відзначають в Державіаслужбі. Ці авіакомпанії у минулому році перевезли понад 85% обсягів вантажів і пошти.

Але є нюанс – основна робота майже всіх українських авіакомпаній зосереджена на чартерних вантажних перевезеннях у інших державах – вони возять вантажі в рамках гуманітарних і миротворчих програм ООН та інших замовників.

Усередині країни авіаційна доставка не затребувана. З усіх перерахованих авіакомпаній помітні обсяги вантажів дає лише МАУ – і тільки Борисполю. «У структурі вантажопотоку аеропорту до 70% вантажів і пошти привозять регулярні пасажирські перевізники, і тільки 30% – спеціалізовані каргоперевізники», – уточнює Павло Рябікін, гендиректор МА Бориспіль. Зараз на Бориспіль припадає, за різними даними, більше 85% всіх авіаційних вантажів, які обробляються в українських аеропортах.

На кого розраховують? У великих аеропортах – на великі авіакомпанії та міжнародних логістичних операторів, таких як DHL, FedEX, Kuehne + Nagel тощо. «Якщо сюди прийде оператор з топ-10 найбільших логістичних компаній, він перенесе з собою частину своїх вантажопотоків, і вже відразу після введення в експлуатацію нового терміналу вийде на показники 450 000–500 000 тонн, і далі буде тільки нарощувати обсяги», – коментує Євген Дихне, перший заступник генерального директора ДМА Бориспіль.

Але влада Херсона, наприклад, в минулому році вела переговори з корпорацією Boeing – концерн вивчав можливість використання українського аеропорту в якості запасного аеродрому для своїх вантажних літаків. У МА Запоріжжя вважають, що розвивати вантажний потенціал могла б авіакомпанія «Мотор-Січ».

У Тернопільській ОДА впевнені, що аеропорт міг би стати вантажним хабом для Західної України. Поки не зовсім ясно, на які вантажопотоки розраховує влада. Але в кінці 2017 року до аеропорту прийшов вантажний авіаперевізник – ТОВ «Вулкан Ейр». За півроку до цього авіакомпанія отримала дозвіл від Державіаслужби на виконання рейсів майже в 150 країн світу. В її флоті три Ан-26Б – це модифікація для контейнерних перевезень.

Чим заманять? «У нас – вигідне географічне розташування. Ми можемо перевозити вантажі великими літаками в європейські хаби, а далі вони будуть ширитися невеликими літаками по регіонах», – заявив нещодавно президент ДП «Антонов» Олександр Кривоконь в інтерв'ю.

До кризи такі плани будували і в МА Харків. Таку ж концепцію сповідують і в МА Бориспіль. «У Борисполя великий потенціал для транзитних вантажів – тут працює авіакомпанія МАУ, у неї не менше 40 напрямків в Європу. І це може бути цікаво вантажним операторам – вони на своїх великих літаках привозять вантажі, наприклад, з Азії, тут перевпорядковували на невеликі партії і відправляють на пасажирських літаках інших авіакомпаній до Європи», – пояснює Євген Дихне.

Серед своїх переваг в аеропортах називають порівняно низьку вартість праці в Україні. В МІУ нагадують ще й про систему знижок, які можуть надавати перевізникам аеропорти.

Що реально? Робити ставку на доставку вантажів до України та з неї невиправдано. Поки з такими обсягами легко справляються пасажирські авіакомпанії і та застаріла вантажна інфраструктура, якою володіють аеропорти. Тим більше немає сенсу будувати термінали і під внутрішню авіаційну логістику. Адже авіаперевезення – найдорожчий спосіб доставки, простіше і набагато дешевше перевозити вантажі всередині країни наземним транспортом. «Немає попиту на такі послуги, поки навіть термінали Одеси, Дніпра, Харкова та Борисполя стоять не завантажені», – констатує директор «КийАвіа Карго» Костянтин Гринько.

Найбільш вірогідний варіант для повітряних гаваней – транзитні вантажі. У світі авіацією перевозиться близько 1% вантажів у натуральному вираженні (приблизно 55 млн тонн), а у вартісному – приблизно третину ($5,5 трлн). Представники маркетплейсів відзначають, що клієнти хочуть швидку доставку, особливо якщо це стосується дорогого товару – це одна з причин, чому Amazon будує свій вантажний авіахаб в Цинциннаті і обзаводиться власним флотом.

Минулого року обсяги світових вантажоперевезень зросли на 9%. При цьому авіакомпанії в Європі та Азіатсько-Тихоокеанському регіоні показали найбільш динамічне зростання, а саме на транзит вантажів між Європою та Азією покладаються українські аеропорти у своїх вантажних розрахунках.

Що потрібно? Цього року IATA прогнозує зростання не менше, ніж 4,5%. Це дає надії українським повітряним гаваням зайняти своє місце в логістичному ланцюжку на шляху між Азією і Європою. Але для того щоб залучити інвестора, мало відвести йому площу під будівництво інфраструктури. Аеропортам слід визначитися із концепцією розвитку, потрібно автоматизувати обробку вантажів і адаптувати митне законодавство.

Без таких змін міжнародні оператори будуть обходити Україну стороною. Та ж DHL у минулому році відкрила вантажний термінал на території аеропорту Варшава – одного з основних конкурентів МА Бориспіль.