Нова даність: які шанси на життя в українських дата-центрів

Нова даність: які шанси на життя в українських дата-центрів

Що дозволить ринку комерційних центрів обробки даних відштовхнутися від дна

Цей матеріал також доступний російською
Нова даність: які шанси на життя в українських дата-центрів
Засновник маркетингової школи De Novo Юрко Банзай
Фото: прес-служба De Novo

Український ринок комерційних дата-центрів переживає не найкращі часи. Багато вітчизняних компаній перенесли свої сервери за кордон і не поспішають повертати їх на батьківщину. На тлі таких подій один з великих гравців ринку – компанія De Novo – відкриває новий дата-центр. Навіщо її акціонерам – KM Core Євгена Уткіна, інвестфондам Intel Capital і IFC – такий ризикований проект? Який оборот ринку ділять його гравці? За рахунок яких чинників вони зможуть вистояти? На ці та інші запитання відповідав генеральний директор De Novo Максим Агєєв на зустрічі з журналістами 24 квітня. Також Mind дізнався думку сторонніх експертів.

Які сегменти генерують зростання? Комерційні центри обробки даних (ЦОД або дата-центи) отримують доходи від двох основних напрямків: розміщення серверів (колокейшена) і надання хмарних сервісів.

За агрегованими компанією De Novo даними досліджень IDC і E&C, оборот першого сегмента з 2013-го впав майже на 35% – до $12,8 млн у 2017 році. Головними «стимулами згасання» прийнято вважати обшуки компаній правоохоронцями, «завдяки» яким підприємства стали масово переносити сервери за кордон, а також зниження тарифів гравцями для утримання клієнтів, що залишилися. «Насправді силовики жодного разу не зупиняли роботу великих дата-центрів. Усе відбувається цивілізовано. Запити правоохоронців ми передаємо клієнтам. Їхні юристи далі спілкуються з органами. Але побоювання потенційних клієнтів не зникають: стереотип склався. З ним дуже складно боротися. Сподіваюся, в минулому році ми досягли «дна» і незабаром підемо вгору», – зазначив Максим Агєєв.

«Поки я бачу відтік клієнтів з усіх відомих мені дата-центрів і приплив їх на найближчі закордонні майданчики. Можливо, ринок зможе відновитися за рахунок державних установ, банків та інших організацій, яких закон зобов'язує зберігати дані в Україні», – вважає власник NetAssist Максим Тульєв.

Дата-центри покладають великі надії на другий сегмент ринку – хмари. Його оборот демонструє серйозне зростання: за останні п'ять років він злетів майже у 8 разів – до $15,9 млн.

Нова даність: які шанси на життя в українських дата-центрів

«Найважливіший і головний драйвер ринку – створення хмарних рішень. Також Україна може зіграти на своєму вигідному географічному розташуванні. Не повірите, але до нас уже придивляються і з-за кордону. Україна – транзитна країна. Цей фактор стимулює розташування обчислювальних кластерів», – вважає експерт, глава правління ІнАУ Олександр Федієнко.

Позиції гравців. На думку представників De Novo, їхній дата-центр лідирує в сегменті колокейшен серед 35 інших гравців ринку. Понад 90% клієнтів De Novo в цій ніші – банки. Де-юре, фінансовим установам не можна виносити свої сервери за кордон, також їм потрібно зберігати свої дані мінімум в двох територіально рознесених ЦОДах. Максим Агєєв розповів, що в їхньому дата-центрі близько 10 великих і 16 середніх банків України. Як вдалося залучити таких перспективних клієнтів? «Ласкою, – жартує гендиректор De Novo. – Це велика комерційна таємниця».

Нова даність: які шанси на життя в українських дата-центрів

У сегменті хмарних рішень на українському ринку лідирують світові гіганти Microsoft Azure і Amazon Web Services (AWS). De Novo, на думку представників компанії, займає скромну третю позицію. У цій ніші більша різноманітність клієнтів: хмарними сервісами компанії користуються аграрії, фармацевти, логісти, роздрібні мережі тощо.

Нова даність: які шанси на життя в українських дата-центрів

Стимули для зростання. Максим Агєєв сподівається на реалізацію в Україні оптимістичного сценарію розвитку IТ-ринку. Але він можливий за кількох умов:

Нова даність: які шанси на життя в українських дата-центрів
Нова даність: які шанси на життя в українських дата-центрів
Нова даність: які шанси на життя в українських дата-центрів

На думку Олександра Федієнка, ще одним стимулом для зростання обороту стане визначення на законодавчому рівні поняття критичної інфраструктури. «Після прийняття відповідного закону обсяги інформації об'єктів критичної інфраструктури також повинні будуть зберігатися в Україні», – вважає він.

Чому в Україні практично не відкриваються нові дата-центри? На зустрічі з журналістами Максим Агєєв оголосив про запуск другої черги дата-центру De Novo. Такі новини на ринку дуже рідкісні. Пару років тому аналогічний крок зробив один з великих гравців – BeMobile.

З тих пір на ринку панувало затишшя. Чому інвестори не поспішають вкладати з нові проекти? «Тому що немає продажів. Ринок стоїть четвертий рік «колом», а терміни повернення інвестицій вже розтягуються до 15-20 років. Це довга гра. І одна з основних причин, чому в Україні не приходять серйозні інвестори. Хто зараз може передбачити, що буде в нашій країні через 20 років», – іронізує Максим Агєєв.

Нова даність: які шанси на життя в українських дата-центрів
Гендиректор De Novo Максим Агєєв у новому дата-центрі
Фото: Євгенія Підгайна для Mind

За його словами, мінімальний обсяг інвестицій в ЦОД – близько $5 млн. «Не має сенсу створювати маленький дата-центр. Він не окупиться. Це економіка масштабу. Адже не будують будинок на дві квартири. Потрібно будувати багато, щоб одиниця сервісу для клієнта була дешевше», – зазначає спікер.

«Поріг входу на ринок зараз вкрай високий, – підтверджує Олександр Федієнко. – Ті, хто зараз на ринку, істотно підняли технологічну планку входу. Тому всі ті, хто хочуть прийти на ринок, вже аналізують попит, окупність. І здоровий глузд бере гору. Так, і з демпінгом на ринку особливо не розженешся».

Як вдалося вмовити акціонерів De Novo вкластися в новий ЦОД? «Наші цифри говорять, що операторський бізнес – довічна гонка. Зупинятися не можна. У нас був простий вибір: або повністю продати першу чергу ЦОД і вийти назавжди з цієї гонки (що сталося з багатьма зниклими гравцями ринку), або постійно вкладати і продавлювати його під себе. Ми вибрали другий шлях», – зазначив Максим Агєєв.

Скільки інвестували в другу чергу? Ці дані компанія тримає в секреті. «Єдина цифра, яку ми оголошуємо, – $25 млн. Ці гроші були інвестовані в компанію з 2011 року. Це загальний обсяг інвестицій усіх акціонерів. Гроші витрачені і на розвиток хмар», – розповідає Максим Агєєв. За його словами, ці інвестиції ще не відбилися.

Які шанси окупити новий проект? Друга черга ЦОД De Novo розрахована на розміщення 176 шаф. У першій, що функціонує 7,5 років, черзі дата-центру – 220 стійок, вони заповнені на 80%. При цьому, середня заповнюваність українських ЦОДів досягає 60%: у 2017 році клієнти оплатили розміщення в 1820 стійках, а порожніми простояли 1100 шаф. Гендиректор De Novo сподівається, що в 2018 році вдасться продати 25-30 стійок в новій черзі. Хоча заявок від потенційних клієнтів поки не багато.

При виборі дата-центру, крім ціни, для клієнта дуже важливий показник відмовостійкості. Простіше кажучи, компаніям потрібні гарантії, що навіть якщо в усьому місті «вирубають» світло, на дата-центр обрушаться ураган, «атаки» правоохоронців або інші катаклізми, – ЦОД продовжить безперебійно «живити» сервери електроенергією.

У світі прийнято рівень надійності підтверджувати сертифікатами Tier I, II або III, за класифікацією Uptime Institute. Чим вище рівень – тим більша відмовостійкість ЦОД.

Гендиректор De Novo повідомив журналістам, що рівень надійності як першої, так і другої черги їхнього дата-центру відповідає Tier III. Він уточнив для Mind, що відповідний сертифікат ЦОД не отримував. Цей документ – дороге задоволення, коштує більше $100 000. В Україні сертифікат Tier III є тільки на проектну документацію дата-центру «Парковий». «На мій погляд, культура або інститут сертифікатів у нашій країні поки не надто розвинена. Хоча вже впливає на прийняття рішень, якщо мова заходить про великих системних гравців країни», – додає Олександр Федієнко.

«Після 7,5 років безперервної, безперебійної роботи нам уже не потрібний сертифікат. За ці роки ми втратили тільки кілька клієнтів-банків, які збанкрутували. Від нас не пішов жоден клієнт через низький сервіс», – зазначив Максим Агєєв. За його словами, компанія доводить свою відмовостійкість потенційним замовникам, показуючи архітектурне рішення, все системи резервування. Крім того, в ЦОДі встановлено близько 5 000 датчиків, які в режимі реального часу знімають показники систем.

«У разі простою в контрактах ми зобов'язуємося виплатити компенсацію клієнтам. Штрафні санкції можуть досягати десятків і навіть сотень тисяч доларів. Але такого не було. Для дата-центру найголовніше – репутація. Нам, як саперові, досить один раз підірватися на міні – і все, репутацію не відновиш», – резюмує Максим Агєєв.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті