mind
Заживемо по-новому: топ-5 найголовніших завдань для нового складу НКРЕКП

Заживемо по-новому: топ-5 найголовніших завдань для нового складу НКРЕКП

Новопризначеним комісіонерам доведеться переглянути скандальну нормативну спадщину екс-глави Нацкомісії Дмитра Вовка в максимально стислі терміни

Цей матеріал також доступний російською
Заживемо по-новому: топ-5 найголовніших завдань для нового складу НКРЕКП
Президент України Петро Порошенко представив новопризначених членів НКРЕКП
Фото: УНІАН

29 травня президент України Петро Порошенко призначив п'ятьох нових членів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Це рішення дало «фінальний свисток» багатомісячній епопеї з кадровими чварами навколо Нацкомісії у вигляді затягувань конкурсів з відбору нових комісіонерів, судових розглядів, відсутності кворуму – і, як наслідок, періодичних паралічів роботи регулятора.

П'ять нових легітимних членів комісії – це достатня цифра для кворуму і стабільної роботи регуляторного енергетичного органу аж до 29 травня 2024 року: комісіонери призначаються терміном на шість років. Після завершення «другої гілки» конкурсу стануть відомі імена ще двох нових призначенців. І якщо врахувати, що трохи раніше, 26 травня, були звільнені колишні голова НКРЕКП Дмитро Вовк і член комісії Руслан Машляківській, нова п'ятірка комісіонерів почне роботу з чистого аркуша.

Це дає галузі шанс на конструктивну діяльність. Відтепер представники енергетичного співтовариства припинять витрачати людино-години на обговорення проблеми недієздатності Нацкомісії та під керівництвом регулятора зосередяться на доопрацюванні ключових реформаторських законів і нормативних актів.

У зв'язку з цим Mind вирішив нагадати першорядні й найважливіші завдання, які постануть перед новим складом Нацкомісії.

П'ятірку нових членів НКРЕКП було відібрано з кандидатів, які увійшли до фінальної конкурсної десятки. Комісіонерами стали ті, хто посів перші чотири місця в списку: Олександр Формагей (співробітник «Укргідроенерго»), Олена Антонова (ДТЕК), Оксана Кривенко (НКРЕКП), Дмитро Коваленко («Укренерго»), а також Євген Магльований (Держенергоефективності), що має досвід роботи в комунальній сфері.

«Усі відібрані до десятки кандидати – це люди пристойного рівня. Ті з них, хто не потрапив до п'ятірки, можуть пройти за другим конкурсом. Зокрема, хороші шанси є у того ж Дмитра Олефіра (з «Укренерго». – Mind) або Олексія Магди (ДТЕК, «Укренерго»)», – розповів Mind голова конкурсної комісії з відбору членів НКРЕКП Василь Котко.

На відміну від минулорічної історії з несвоєчасним призначенням кандидатів до конкурсної комісії, Петро Порошенко цього разу не став зволікати із затвердженням нових членів НКРЕКП. По-перше, до роботи регуляторного органу прикуто пильну увагу з боку західних донорів – МВФ, Світового банку та ЄБРР. По-друге, декларації про прозорість і незалежність Нацкомісії з вуст президента покликані втихомирити той негативний інформаційний фон, який накопичився навколо діяльності його ставленика Дмитра Вовка.

Новим членам НКРЕКП, аби довести свою профпридатність, об'єктивність і незалежність, доведеться переглянути низку ключових і досить скандальних рішень попереднього складу комісії. Коротко зупинимося на найважливіших з них.

Роттердам +

Діюча формула ціноутворення на вугілля для теплових генеруючих компаній затверджена НКРЕКП у Порядку формування прогнозної оптової ринкової ціни (ОРЦ) електроенергії.

Відповідно до документа, ціна палива для українських ТЕС визначається на основі середньої ринкової ціни вугілля в західноєвропейських портах (Амстердам – Роттердам – Антверпен) з урахуванням вартості його транспортування морським шляхом до українських портів, а також вартості перевалки і доставки сухопутним шляхом на електростанції.

З моменту свого затвердження 3 березня 2016 року так звана формула Роттердам + викликала шквал критики з наступних причин:

Перша. За підсумками 2017-го Україна імпортувала через власні порти лише 2,5% використаного вугілля при загальній частці його імпорту 16,5%. Таким чином, при розрахунку прогнозної ОРЦ минулого року в ціну струму були закладені зайві $361,7 млн за неіснуюче транспортування 18,8 млн тонн українського вугілля власного видобутку. Ще $22,1 млн споживачі сплатили за неіснуючу перевалку.

Друга. Чинний порядок не містить коригування ціни українського вугілля до ціни палива в портах АРА залежно від якості вугільної продукції. Не секрет, що вугілля власного видобутку відрізняється нижчою калорійністю, але вищою зольністю і вмістом сірки. Таким чином, українське «чорне золото» через свої якісні характеристики не може прирівнюватися за ціною до вугілля АРА. За даними члена Громадської ради при НКРЕКП Костянтина Рокітька, у 2018 році вітчизняним споживачам доведеться оплатити витрати через недостатню якість українського вугілля, яку не враховано в прогнозній ОРЦ, ще на $187 млн.

Третя. Питомі витрати умовного палива на вітчизняних ТЕС б'ють світові рекорди і не містять жодних обмежень з боку НКРЕКП. Безумовно, застосування практики формульного ціноутворення за відсутності конкурентного ринку цілком виправдано. Однак новому складу НКРЕКП доведеться відкоригувати існуючий порядок у бік приведення цін на вугілля до реальних витрат генкомпаній.

RAB-регулювання

Як раніше повідомляв Mind, основним каменем спотикання при впровадженні методики стимулюючого тарифоутворення для обленерго є єдина ставка прибутковості 12,5% як на стару, так і на нову базу активів компаній.

Галузеві експерти вважають ставку 12,5% на старі активи несправедливою і завищеною. Її впровадження може призвести до цінового стрибка на електрику для промспоживачів на 30–35%, нездатності обленерго реалізовувати інвестиційні програми в зазначених обсягах, а також до нецільового використання обласними монополістами отриманих з тарифу коштів.

«Безумовно, ставка прибутковості на нові активи повинна навіть перевищувати 12,5% і знаходитися на рівні прибутковості тих же облігацій Мінфіну. Інвестору потрібна мотивація для оновлення основних фондів. Але при цьому я щиро не бачу жодної логіки у встановленні високої ставки на стару базу – зазвичай вона дається, щоб окупити вкладені інвестиції або витрати на покупку компанії. Однак в Україні власники обленерго вже давно відбили витрати на покупку», – прокоментував у розмові з Mind ситуацію, що склалася, керівний партнер консалтингової компанії IMEPOWER Юрій Кубрушко. На його думку, зацікавленість обленерго у високій ставці дохідності на стару базу активів пояснюється можливостями виведення компаніями отриманих з тарифу коштів в умовах колапсу правоохоронних органів в Україні.

Очевидно, що подібні загрози мають змусити новий склад НКРЕКП до перегляду затверджених за часів Вовка ставок RAB-регулювання.

Приєднання до мереж

Вартість і швидкість підключення нового абонента до електромереж – це один з ключових чинників, що визначають простоту ведення бізнесу й інвестиційну привабливість країни. В Україні процедура взаємин між оператором системи розподілу (обленерго) і споживачем визначена статтею 21 закону про ринок електроенергії, яка набрала чинності в березні цього року. Однак для імплементації норм закону НКРЕКП повинна прийняти відповідні підзаконні акти, які, зокрема, визначають розміри ставок за підключення до електромереж.

У лютому НКРЕКП опублікувала ставки плати за стандартне приєднання до мереж потужністю до 160 кВт на 2018 рік.

Однак методика зі ставками за нестандартне приєднання до теперішнього часу не прийнята. Рік тому Нацкомісія представила нові правила при нестандартному підключенні від 160 кВт до 5 МВт. У цю категорію входять більшість підприємств, а також об'єктів відновлюваної генерації. Однак документ викликав різку критику з боку енергетичної спільноти і був згодом скасований. Зокрема, методика передбачала шестиразове підвищення плати за приєднання, а також вводила істотну і неприпустиму диференціацію ставок по регіонах.

Як зазначає старший юрист практики енергетики Integrites Дмитро Кисельов, закон про ринок електричної енергії теж не прописує правильність і обґрунтованість вимог оператора до зовнішнього енергозабезпечення (до точки приєднання споживача). З цієї причини сьогоднішні обленерго, наприклад, можуть зажадати від замовника спорудження нової підстанції або прокладки кабелів до підстанції, яка буде знаходитися за багато кілометрів від споживача. Це призведе до суттєвого зростання вартості проекту.

Досягти балансу інтересів між оператором і споживачем, як і визначити прозорі та обґрунтовані ставки за підключення, доведеться новому складу НКРЕКП. Причому в максимально швидкі терміни, щоб не стримувати економічний розвиток країни.

Тарифи для населення

Закон про ринок електричної енергії передбачає одночасну лібералізацію ринку для всіх категорій споживачів, з повною ліквідацією перехресного субсидування населення промисловими споживачами до 1 липня 2019 року – дату початку перехідного етапу до конкурентного енергоринку. Це означає, що ціну кіловат-години для побутових споживачів об'єктивно слід підвищити до рівня її фактичної собівартості, тобто як мінімум удвічі.

У цьому випадку, за даними керівника сектора «Енергетика» Офісу ефективного регулювання (BRDO) Олексія Оржеля, зростання ціни струму для промспоживачів, внаслідок переходу до конкурентного ринку, складе близько 10–12%.

Якщо ж тарифи для населення залишити на нинішньому рівні, впровадження ліберальної моделі ринку в зазначені законом терміни стає важкоздійснюваним завданням. По-перше, звужується на 30% конкурентна споживча база. По-друге, пропорційно підвищуються ціни кіловат-години для промисловості (у 2016 році обсяг перехресного субсидування склав $1,6 млрд). І по-третє, збереження дотацій спотворюватиме реальні цінові індикатори ринку.

Справедливості заради потрібно відзначити, що тарифи на електрику для побутових абонентів в Україні є найнижчими в Європі. Середня вартість кіловат-години для середніх домогосподарств в ЄС у 2016-му становила 20,5 євроцента за кіловат-годину.

Однак більшість енергетичних експертів не вірять у саму можливість підвищення енерготарифу для населення у найближчий рік. Мовляв, хто ж перед виборами на таке зважиться? Відповідь на це питання міститься в словах Петра Порошенка під час представлення нових членів НКРЕКП. Зокрема, глава держави висловив упевненість, що комісія стане по-справжньому незалежним регулятором, а її робота буде прозорою і зрозумілою для громадян.

Комісіонерам залишилося не підвести президента. Їх обрали на шість років. Яке їм діло до виборів? Доведеться проявити свою незалежну і принципову позицію в тарифному питанні. І якщо ціну кіловат-години все-таки треба буде підвищувати, то робити це краще поетапно і не в один день. У будь-якому випадку, продовжувати замовчувати проблему, подібно до своїх попередників, уже не вийде.

Підготовка до конкурентного енергоринку

У межах реалізації закону про ринок електроенергії необхідно прийняти понад 100 нормативних актів. Істотний обсяг роботи в цьому процесі лежить на плечах НКРЕКП, яка 14 березня затвердила шість ключових документів. Це правила ринку, правила роздрібного ринку електроенергії, правила ринку на добу вперед і внутрішньодобовому ринку, кодекс системи передачі, кодекс систем розподілу, а також кодекс комерційного обліку електроенергії.

При затвердженні перерахованих актів комісія виявила певний формалізм, поставивши в пріоритет дотримання графіка прийняття рішень. Однак, за інформацією заступника голови Всеукраїнської енергетичної асамблеї Юрія Сакви, під час обговорення проектів документів було зібрано понад 1000 сторінок правок і зауважень з боку учасників ринку – і далеко не всі з них були враховані.

У відповідь регулятор апелював до можливості внести додаткові правки в затверджені документи в майбутньому.

Новому складу НКРЕКП залишилося придумати, якими способами це можливо зробити, а також налагодити процес доопрацювання ключових нормативних актів у максимально стислі терміни. До запуску ринку, відповідно до закону, залишилися рівно один рік і один місяць.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті