Дрібні хижаки: що чекає на сектор мікрокредитування в Україні

Дрібні хижаки: що чекає на сектор мікрокредитування в Україні

Та з чим пов'язане зростання вартості споживчих кредитів

Цей матеріал також доступний російською
Дрібні хижаки: що чекає на сектор мікрокредитування в Україні
Фото: pixabay.com

Розруха у банківському секторі після виборчих «санітарних» зусиль з боку держави сформувала умови для стрімкого зростання попиту на небанківське кредитування. Однак невидима рука ринку не побажала збалансувати розвиток цього сегмента ані через конкуренцію, ані через дефолти позичальників. Держава також не поспішала втручатися. У результаті в Україні встановлено черговий антирекорд – вартість окремих позик фінкомпаній досягла 1620% річних, тоді як у банків – близько 200%.

Вганяючи в борги. Фінкомпанії пояснюють, що висока вартість споживчих мікрокредитів і кредитів «до зарплати» (pay day loans – PDL) пов'язана, серед іншого, зі значними адміністративними витратами під час їхнього оформлення на тлі невеликого розміру самих операцій. Відсутність забезпечення, швидке надання позики і високі ризики неповернення також роздмухують сукупну вартість такої послуги.

Втім, коли до цього додається несумлінність кредиторів, вартість позик багаторазово перевищує фінансовий потенціал позичальників, яким часто навіть не повідомляють реальну вартість послуг. У результаті застосування такої практики домогосподарства сповзають в боргову яму, незважаючи на спроби перекредитуватися або пролонгувати зобов'язання.

«При тих ставках, які є, ви – генератор бідності... Ви вичерпуєте у домогосподарств ті кошти, які вони заробляють в іншому місці», – позначив проблему, що сформувалася, глава правління Центру розвитку ринкової економіки Юрій Прозоров у Києві під час першої всеукраїнської конференції для мікрофінансових компаній Ukrainian MFO Summit 2018.

Фінансовий експерт підкреслює, що в Україні мікрокредитування не виконує будь-якої соціальної функції, хоча відповідний досвід в інших країнах вже напрацьовано.

Еволюція або примусова селекція? За словами керівника Центру розвитку ринкової економіки, сформулювати свою загальну соціальну мету мікрофінансові компанії повинні самостійно – через інструменти самоорганізації: запізнілі обмежувальні зусилля з боку держави можуть виявитися неефективними.

Процентні ставки по PDL*

Компанія (О/Ф)**

Відсоткова ставка в річному обчисленні (APR)

Штрафні санкції

Кредит Маркет***(О/Ф)

230%

Пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ плюс неустойка 100–350 грн

Ccloan (О)

478,8%

Пеня 3% від суми прострочення щодня

Mycredit (О)

305%**** та 584%

Пеня 2% щодня

KLTCredit (О)

591%

Відсотки 3% від суми прострочення щодня + штраф 50% від суми позики

MoneyVeo (О)

620%

Пеня 3% від залишку суми кредиту щодня

Компаньйон Фінанс (О/Ф)

675%

Пеня 2,5% від суми прострочення щодня + штраф 200 грн

CreditON (О)

693,5%

Пеня 1% щодня

TOP Credit (О)

693,5%

Пеня 1% щодня

Кеш Поинт (Ф)

705,7%

Пеня 3,5% щодня

Швидко гроші (О/Ф)

730%

Пеня 2% у перший день, збільшується на 2% щодня

Ваша готівочка (О/Ф)

730%

Ставка/пеня 2,5% на день + 100 грн

Кредит Кафе (Ф)

730%

Пеня 2% щодня

*     Кредити до 30 днів.
**   О – онлайн, Ф – офлайн.
***  Кредити терміном 3–36 місяців.
**** Для студентів.

Джерело: проект USAID «Трансформація фінансового сектора»

Підтримуючи дискусію у межах саміту, організованого компанією BankOnline, керівник юридичного департаменту проекту USAID «Трансформація фінансового сектора» Тетяна Грищенко висловила думку, що посилення держрегулювання цієї частини ринку неминуче: надії на його еволюційний розвиток у цивілізованому напрямку зазнали краху.

«Якщо є певні прогалини в нормах і правилах, які залишають споживачів уразливими до недобросовісних дій з боку кредитодавців, то регулятори не можуть залишати цей сектор поза своєю увагою», – зауважила вона.

Світовий досвід. Серед причин для регулювання Грищенко зазначила надмірний борговий тягар клієнтів і необхідність встановлення єдиних вимог до надання таких послуг.

Із прикладів регулювання експерт виокремила практику введення вимоги до реклами: обмежень каналів/часу/змісту. Крім того, державні регулятори можуть вводити заборони на push marketing і нічне онлайн-кредитування.

Тетяна Грищенко нагадує, що є цікавий досвід Грузії, де з 2017 року процентна ставка не може перевищувати 100% від суми позики (планують додаткове зниження до 50%), а відсотки і штрафи – 150%.

У Великобританії з 2015 року процентна ставка за такими кредитами обмежена рівнем 0,8% на день: загальна сума виплат допускається лише до 100% від суми позики. Литва з 2015 року обмежила відсоткову ставку на рівні 75%, а загальну вартість зі штрафами – 100% від суми позики. При цьому – все більше уваги до роботи кредиторів щодо перевірки кредитоспроможності. У тій самій Литві діє обмеження зобов'язань за позиками в розмірі 40% від місячних доходів позичальника.

На думку Прозорова, в Україні необхідно прийняти закон про мікрокредитування, але слідувати за досвідом запровадження кредитних «стель» не варто. Такий крок, за його словами, призведе лише до нав'язування клієнтам нових послуг (наприклад, страхування) для забезпечення тієї ж високої прибутковості. «Інновації, які є зараз, – вони біжать швидше за регулювання», – підкреслив він.

Закон суворий, але не завжди. Закон про споживче кредитування, що рік тому набрав сили, потребує вдосконалення: він не передбачає конкретних санкцій до порушників правил і не поширюється на суми нижче рівня мінімальної зарплати.

Відмінності в регулюванні

кредити, які підпадають під дію закону про споживче кредитування

кредити, які не підпадають під дію закону про споживче кредитування

реальна річна процентна ставка

в рекламних матеріалах, паспорті, договорі

немає вимоги – лише за вартістю послуги

письмова інформація, перед договором

стандартизований паспорт споживчого кредиту з детальною інформацією

обмежений обсяг інформації відповідно до статті 12 закону про фінпослуги

заборона на односторонню зміну договору

всі умови

тільки розміру процентної ставки/платежів

обмеження розміру відповідальності позичальника

пеня 15% від суми прострочення, штраф і пеня – 50% від суми кредиту

пеня/штраф понад 50% від суми кредиту може розглядатися як несправедлива умова за статтею 18 закону про захист прав споживачів

Джерело: проект USAID «Трансформація фінансового сектора»

Член Нацкомфінпослуг Олександр Залєтов констатує, що в І кварталі цього року небанківські фінансові установи заплатили податків на 8% більше, ніж банки. Разом з тим він попереджає, що насувається збільшення кількості скарг споживачів мікрокредитів.

«Ми розуміємо, що неминуче нас очікує збільшення скарг від споживачів на кредити, які вони не зможуть нести. Це вбачається з досліджень і нашого життя, тому що можливість швидко взяти гроші призводить до додаткових витрат», – підкреслює він.

У зв'язку з цим Залєтов підтримує необхідність прийняття закону про фінансового омбудсмена. Крім того, за його словами, Нацкомфінпослуг працює над посиленням вимог до ділової репутації, відповідальності керівників і власників фінустанов, а також готує зміни процедури отримання значної участі в капіталі фінкомпаній.

Ситуацію з профілем позичальників окреслив директор із розвитку бізнесу Міжнародного бюро кредитних історій Андрій Камінський: «62% аплікантів, які звертаються за позиками через інтернет, вже мають прострочені зобов'язання. При цьому 70-80% з них подають заявку відразу в кілька компаній».

Попит народжує пропозицію. Відкладений через кризу попит на споживчі товари повертається на ринок і формує високі темпи зростання небанківського мікрокредитування. З 30 ключових компаній у цьому секторі половина надають кредити лише в онлайні, друга – в онлайні та через мережу з 1900 відділень.

«Бачимо значне зростання такої фінансової послуги, як надання коштів у позику, зокрема й на умовах фінансового кредиту – за 2017 рік приріст на 366%», – відзначає представник USAID.

При цьому, згідно з її даними, обсяг надання позик ломбардами за минулий рік скоротився на 2%, а обсяги банківського кредитування фізосіб зросли лише на 9%.

І це – незважаючи на те, що в опитуваннях 73% українців заявляють, що кредит можна брати тільки у разі крайньої необхідності або краще взагалі не брати за жодних обставин.

Смартфон – двигун торгівлі. Керівник відділу досліджень у галузі фінансів і роздрібної торгівлі компанії GfK Ukraine Лідія Кулиба повідомила, що згідно з опитуваннями, за підсумками І кварталу цього року непогашені короткострокові банківські і небанківські кредити були у 7,4% населення, а довгострокові – лише у 0,4%: за підсумками року ці показники можуть вийти до рівня 6,2 і 0,9% відповідно.

«В якості потенційного сегмента варто звернути увагу на аудиторію affluent (доходи понад 13 000 грн на місяць. – Mind) зі стабільним рівнем достатку, які працюють неофіційно (у них можуть виникати потреби в короткострокових кредитах, але банки з ними не хочуть співпрацювати)», – радять у GFK.

Згідно з підрахунками компанії, банки залишаються основним місцем оформлення кредитів, але все ж 1% користувачів і 3% у сегменті affluent отримують кредити в небанківських фінустановах.

Керівник відділу GfK також додала, що в Україні інтернет використовують вже 61% населення і 44% мають смартфони – пенетрація цих технологій зростає. Люди готові платити по-новому, але роздрібний бізнес не завжди встигає за змінами: за підсумками 2017 року лише 42% роздрібних підприємств давали населенню можливість безготівкових розрахунків.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті