Голова турдепартаменту КМДА: «Київ ми презентуємо як місто вихідного дня»

Київ може стати одним із найпопулярніших туристичних міст у Східній Європі. Вже зараз українська столиця бореться за туриста з такими містами, як Будапешт, Краків, Софія і Прага. Окрім пам'яток, на руку українському місту грають низькі ціни і досить розвинений сервіс. Але цього недостатньо, аби відвоювати серйозну частку ринку у туристичних центрів Європи.

В інтерв'ю Mind начальник департаменту туризму та промоцій КМДА Антон Тараненко розповів, що зробила і робить міська влада для залучення туристів, яким повинен бути бюджет міста на розвиток туризму та скільки заробляє й може заробити Київ на мандрівниках.

– Туризм для КМДА – пріоритетний напрямок?

– Ставлення до туризму змінюється, проте роботи ще багато. Бажано, щоб всі люди, які приймають рішення про фінансування розвитку туризму, розуміли, що туризм може давати великий приріст ВВП – близько 20%. Необхідно підрахувати реальний вплив туризму на економіку в Україні – у нас беруть до уваги тільки розміщення в готелях. А окрім цього, є ще багато супутніх послуг: ресторани, музеї, атракціони, екскурсії тощо. Але можна сказати, що туризм і супутні сфери займають в ВВП у нас набагато більше 10%.

– Чи потрібно розвивати туризм у країні, коли тут ведуться військові дії?

– У нашому випадку якраз це необхідно. Тому що розвинений туризм – найвірніший спосіб продемонструвати, що в країні безпечно, сюди можна їхати та інвестувати.

– Скільки туристів відвідали Київ у минулому році?

– Понад 1,6 млн іноземних туристів і близько 2,6 млн – внутрішніх. Це майже на 20% більше, ніж 2016 року, коли до нас приїхало 1,2 млн іноземців і близько 2,2 млн гостей з інших частин України.

– До 2013 року основними іноземними туристами Києва були росіяни. Звідки їдуть в основному зараз?

– Росіян майже немає, перше місце ділять між собою Ізраїль і Білорусь, друге – Німеччина та США. Також у лідерах Великобританія, Польща, Туреччина.

– Скільки в Києві витрачає іноземець за день?

– Це може бути і 500 євро (без перельоту), якщо він зупиняється в 5-зірковому готелі і вечеряє у дорогих ресторанах, так і менше 100 євро, якщо це бюджетний турист. Середній показник буде ближче до 150 євро – у цю суму входить проживання в готелі рівня 3-4 зірки, екскурсії, їжа та проїзд по місту, але не входить переліт.

– Чи є дані, скільки туристів зупиняється в 5-зіркових готелях, а скільки – в готелях рівня 3-4 зірок?

– У Києві п'ять 5-зіркових готелів, вони у середньому заповнені на 40%. 3-4-зіркові готелі заповнені на 70% – це вважається непоганим показником для бізнесу. При цьому до 70% – це ділові туристи, восени і взимку у нас в готелях завантаження вище, ніж влітку.

– Як позиціонуєте Київ для туристів?

– Київ ми презентуємо як місто вихідного дня, для короткого вікенду. І наші головні конкуренти тут Софія, Краків, Варшава, Прага та Будапешт.

У столиці України – високі шанси стати в один ряд з цими туристичними центрами, тому що у туриста зараз запит на щось нове, а Київ саме таким на туристичній карті і є. При цьому тут в рази нижче ціни, високий сервіс, майже у всіх центральних кафе персонал говорить англійською. Революція 2013 року насправді дала нашій країні більше упізнаваності у світі – тепер нас асоціюють не як частину Росії, а як абсолютно окрему державу, зі своєю культурою, ідентифікацією, і головне – абсолютно іншими людьми, добрими і гостинними.

– Прихід авіакомпанії-лоукостера Ryanair – добре чи погано?

– Для міста – добре. Це різко підвищує наші шанси потрапити у топ найбільш відвідуваних туристами міст в Європі. Звичайно, в цьому випадку будуть 2-3-денні тури, і це, умовно кажучи, бюджетний турист. Але навіть ті 150-200 євро (включаючи переліт), які вони витратять, значно допоможуть місту.

– Якби все залежало від вас, що б ви змінили?

– Я б у рази збільшив бюджет на туризм. Не тільки київський, а й на державному рівні. Ще – спростив би візовий режим для низки країн, щоб у тих же пасажирів транзитних рейсів була можливість залишитися в Києві на 2-5 днів. Якби була можливість такого стоповера, у Борисполі виходили б до 90% пасажирів, які транзитом летять з Азії до Європи, а не 30%, як зараз.

До речі, у нас вже рік працює віза, яку можна оформити по прильоту, але вона коштує досить дорого – близько 100 євро. І в списку країн, громадяни яких можуть її отримати, немає двох найважливіших – Індія і Китай. Також нескінченні черги і очікування на візовому пункті в Борисполі – далеко не позитив для наших гостей. Хоча навіть введення такої візи нам допомогло – потік туристів з Азії до нас збільшився втричі.

– Яким повинен бути «туристичний» бюджет Києва і на що б витрачали ці гроші?

– Як мінімум 100 млн, бюджет інших міст – від 25 млн, бюджет країни – 0,5 млрд грн на рік.

Витрачати їх потрібно на промоцію, упізнаваність і просування бренду, участь у виставках, організацію фестивалів, діджитал просування і рішення для міста, виготовлення сувенірної продукції, презентації тощо.

– Скільки грошей цього року отримає управління?

– Цього року ми запланували бюджет у розмірі 50 млн грн – це мінімум, який нам потрібен. Але поки дали тільки 10 млн. Це при тому, що лише туристичний збір бюджету міста в 2017 році приніс 28 млн грн.

Для порівняння, бюджет Франкфурта – 50 млн євро в рік, і це у більшій мірі фінансова столиця, а не туристичний центр. А ось Запоріжжя – місто з величезним потенціалом, але його туристичний бюджет на цей рік – всього 2 млн грн.

– І як у таких умовах щось міняти?

– Місто намагається відроджувати круїзний туризм. Розкажіть про це докладніше.

– У нас є українська компанія «Червона Рута», яка давно працює на круїзних маршрутах. А в цьому році до нас повернулася Viking River Cruises. І я знаю як мінімум ще з десяток іноземних компаній, яким цікавий цей бізнес в Україні.

Вартість – це десятиденний тур з Києва, по Дніпру до Одеси і далі до Відня, всього дев'ять днів – близько 4000 євро. У Viking River Cruises на сезон заплановано 12 круїзів, і вже всі місця в них викуплені. В основному, американцями і трохи німцями у віці 50+.

– З точки зору інфраструктури Київ – не вельми доброзичливий для туристів. Наприклад, комфортно доїхати до Національного музею авіації можна тільки на власному авто. Чи планується якось вирішувати такі проблеми?

– Аналогічна проблема і з Національним музеєм природи, культури та побуту Пирогово. Вирішити цю проблему має попит – поки автобусам ще невигідно їздити такими маршрутами.

Моя думка – вирішити це питання можна, зробивши у місті перехоплюючі паркінги-хаби – коли автобус їде до якоїсь точки перетину, а далі безпосередньо туристів підбирають електрокари і везуть у туристичні місця. Решта пересідають на інший транспорт і їдуть далі у справах. Електрокари як внутрішній транспорт ідеально б вписалися в інфраструктуру Труханового острова – не повинні там їздити звичайні автомобілі, там їздять на велосипедах, катаються на роликах, займаються спортом.

– Яку роль управління відводить велотуризму?

– Ми працюємо над цим питанням, і вже влітку встановимо навігацію по маршруту від Володимирської гірки до парку Муромець. Детально над впровадженням велосипедних маршрутів в інфраструктуру міста працює Департамент транспорту. Я знаю лише, що в Києві планується прокласти шість веломаршрутів.

– Яким бачать Поділ в КМДА?

– Ми плануємо обладнати пішохідну територію, там будуть сквери і парки, музейні крамнички, інфоцентр для туристів – це буде свого роду туристичний хаб. Для Гостиного двору є кілька ідей – або зробити там великий музей (наприклад, історії Києва), або великий центр сучасного мистецтва, невеличку частину якого займе сучасний фудмаркет.

– Яким би ви хотіли бачити Київ через п'ять років?

– Хотів би бачити місто у топ-10 міст за відвідуваністю туристами в Європі, тобто це не менше 10 млн туристів на рік. Місто зі своїм чітким, усталеним брендом і історією. Місто, в якому проводяться найвідоміші фестивалі з області кіно, музики, мистецтва, різні спортивні змагання. Про Київ повинні говорити.