Валюта виходить з декрету: що змінить новий закон

Верховна Рада 21 червня ухвалила у другому читанні та в цілому президентський законопроект №8152 «Про валюту». Його підтримали 228 народних депутатів. Документом пропонується скасувати чинний декрет Кабміну «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» та закон «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а також внести зміни до деяких інших законодавчих актів України.

Що змінюється? Створення компанії або відкриття банківського рахунку за кордоном, придбання акцій зарубіжних компаній, розрахунки з іноземними контрагентами і багато інших операцій тривалий час регулювалися урядовим декретом від 1993 року. Він істотно обмежував діяльність як громадян, так і бізнесу. Новий закон «Про валюту» започатковує низку важливих позитивних змін у системі валютного регулювання. Одне з головних нововведень – принцип «дозволено все, що не заборонено».

Зокрема, тепер українці зможуть інвестувати за кордон без отримання індивідуальних валютних ліцензій. «Також закон дозволить знімати зайвий валютний контроль з невеликих операцій як для населення, так і для бізнесу. НБУ пропонує зняти контроль на валютні операції, які не перетинають межу у 150 000 гривень», – розповів Mind Ярослав Кабін, директор департаменту казначейства Ідея Банку.

Микита Підгайний, CEO юридичної фірми Bot&Partners, додає, що бізнес відтепер не буде змушений продавати валютну виручку і продовжувати терміни розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Кому закон «Про валюту» полегшить життя? Документ стане в пригоді експортерам та імпортерам, оскільки передбачає продовження терміну розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами на більш ніж 180 днів. Головне правило – не перевищувати контрактні терміни. Крім того, компаніям не доведеться реєструвати в НБУ кредити від нерезидентів.

Також, за словами Ярослава Кабіна, він дає можливість Національному банку послабити санкції за порушення валютного регулювання. Йдеться про обов'язковий продаж частини валютної виручки, встановлення терміну розрахунків за зовнішньоекономічними контрактами та спеціальні дозволи на валютні операції, вимоги до операцій з руху капіталу.

Чи може повернутися старий режим валютного регулювання? Теоретично – так. Закон дозволяє Нацбанку вводити тимчасові додаткові методи захисту. Причинами для посилення контролю можуть стати «нестійкий фінансовий стан банківської системи, значний тиск на платіжний баланс України, виникнення обставин, які загрожують стабільності банківської та/або фінансової системи держави».

Наявність таких ризиків повинен підтвердити незалежний орган – Рада фінансової стабільності, до якої входять представники ключових фінрегуляторів країни (Нацбанк, Мінфін, Фонд гарантування вкладів фізосіб, НКЦПФР).

«Отже, обов'язковий продаж надходжень іноземної валюти, граничні терміни розрахунків за експортними та імпортними операціями та інші заходи ми ще можемо побачити», – допускає Микита Підгайний.

Фінансовий аналітик Іван Угляниця зазначає, що основні важелі та регуляторні інструменти залишилися у веденні Національного банку і визначатимуться станом ринку і тим, як сам НБУ оцінюватиме цей стан і наявні тенденції.

«У періоди фінансових і економічних проблем, які позначаються в першу чергу на валютному ринку, можна як і раніше очікувати будь-якого рішення НБУ. У тому числі і заморожування валютних депозитів, істотного обмеження лімітів операцій із валютою, а також багато інших – неформальних і жорсткіших – заходів», – говорить Угляниця.

Як довго чекати на покращення? Закон «Про валюту» набере чинності через півроку після його опублікування. «Документ дає правильний вектор на звільнення валютних ринків. Але ця свобода з'явиться нескоро. Поки для фізичних і юридичний осіб практично нічого не зміниться. Залишаться старі обмеження», – пояснює в бесіді з Mind екс-голова одного з банків.

За його словами, якщо зняти обмеження на виведення валюти з країни, при цьому не реформувавши прокуратуру і СБУ, то результатом стане відтік валюти за кордон і тиск на курс гривні. «Люди не вірять в те, що капітал безпечно зберігати в Україні. І бояться не стільки криміналітету, скільки не до кінця реформованої державної машини», – резюмує банкір.