За стіною: як чехи зберегли робочі місця для українців в Україні

Чеська компанія Sweetondale отримала контроль над трьома українськими заводами, що виробляють будівельні матеріали: два заводи у Кам’янському (Дніпропетровська область), з виробництва полімерної ізоляції (пінополістирол) та бітумно-полімерних рулонних матеріалів; та один, «Завод ТЕХНО», – у Черкасах,  який продукує мінеральну ізоляцію для будинків – так звану «кам’яну вату».

«У найближчі два-три роки ми плануємо вкласти 3,5 млн євро в модернізацію та розширення потужностей заводів. Окремий акцент буде зроблено на покращенні якості продукції, а також на збільшенні потужностей виробництва. До кінця 2018 року хочемо збільшити виробництво кам’яної вати на 20 000 кв. м і довести його до 1,5 млн кв. м», – повідомив Тихомир Лілович, виконавчий директор компанії Sweetondale, під час перебування на черкаському підприємстві теплоізоляції «Завод ТЕХНО». 

Усі три заводи були збудовані з нуля: у Кам’янському у 2004 році, у Черкасах – у 2008 році; укомплектовані сучасним технологічним обладнанням, мають добрий ринок сировини та збуту. Головними інвесторами цих заводів виступили російські підприємці Ігор Рибаков та Сергій Колесников з компанії «ТехноНіколь».

Враховуючи складні відносини між Україною та Росією, російські бізнесмени повністю відокремили ці заводи від ринку РФ, і вже у 2015 році почали готувати продаж українських активів. Переговори  завершилися у 2017-му, а в лютому 2018 року чеська компанія Sweetondale офіційно завершила процедуру входження в українські заводи. Вартість угоди інвестори не оприлюднюють. Проте, сьогодні вже аналізують перші результати роботи.

Для української влади прихід нових інвесторів важливий тим, що державі вкрай необхідно зберегти працюючі підприємства, особливо в депресивних та промислово малорозвинених регіонах.

Як росте ринок теплоізоляції? Будівельний ринок має свої хвилі попиту на ту чи іншу продукцію. Сьогодні в Україні спостерігається бум енергоефективності, тож вітчизняні будівельники потребують якісних теплоізоляційних матеріалів. Якщо у 2017 році ринок теплоізоляції складав 215 000 тонн, то у 2018 році він зросте до 230 000 тон. Підвищення попиту вже відбулося: на плити для фасадів він зріс на 13%, на сандвіч-панелі – на 34%, на покрівлю – на 1%.

«Завод ТЕХНО» займає 41% ринку виробництва та продажів теплоізоляційних матеріалів в Україні. Є ще три заводи-виробники, але їх обсяг невеликий, тож значна частина покривається завдяки імпорту.

«Усі десять років своєї роботи завод працював на всі 100%, ми жодного разу не зупинялися. Ми виробляємо 105 000 тон теплоізоляційних матеріалів на рік, із приходом нового інвестора плануємо підвищити виробництво на 10-15%. Зараз у нас дві виробничі лінії, але тут є місце й для третьої лінії, ми сподіваємося, що її поставлять», – розповідає Олег Ходаковський, генеральний директор ТОВ «Завод ТЕХНО».

Завод від початку був орієнтований на ринок України, куди йде понад 85% продукції, ще 10-12% продукції експортується до Європи. Вже у 2018 році перелік країн експортного ринку зріс із 11 до 15 – Угорщина, Румунія, Чехія, Італія, Данія, Норвегія, Швеція, Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Молдова, Туреччина.

«Якщо говорити про експансію до Європи, то два роки тому ми продавали туди навіть більше, ніж зараз, тому що хотіли зайняти ринки – 17 000 тонн продукції, зараз – 12 000 тонн, щоб підтримати свою присутність. Ми робимо акцент на українському ринку», – наголошує Олег Ходаковський.

Як розбудовували виробництво? Пан Ходаковський брав безпосередню участь у проектуванні та будівництві заводу, і розповів про критерії обрання території.

Черкаси були обрані через те, що це практично географічний центр України. Звідси дуже легко протягом 24 годин поставити продукцію в будь-яку точку України. Пріоритет від початку надавався покупцю. Сировинні компоненти – доломіт, базальт, кокс – везуть з різних регіонів, їхня близькість не настільки важлива, адже завжди можна зробити запас.

Наступним етапом став вибір промислового майданчика, головною вимогою до якого була наявність енергетичних та транспортних комунікацій – залізнична колія та дорога, потужні ЛЕП, водопровід, газ. І такий знайшовся – закинутий ще у середині 80-х років минулого століття домобудівельний комбінат. Там було все розвалене й заросле деревами, поміж кущів бігали зайці.

Комунікації всі були розграбовані, але інженерні мережі залишилися – і їх відновили. Збудували новий виробничий корпус площею 2 500 кв. м, територія складів готової продукції склала 38 300 кв. м. Залишилася проблема із дорогою, за яку відповідає влада Черкас, та в останньої не вистачає грошей, адже по цій дорозі їздять лише промислові вантажівки. І влада тихо чекає, що завод сам відремонтує дорогу.

Як створити умови для роботи в Україні? При обранні обладнання відразу орієнтувалися на провідних європейських виробників з Данії, Словенії, Чехії, Німеччини, Швейцарії. Комплектували так, щоб була альтернатива, взаємозаміна, висока якість та максимальні потужності. Досягли значних результатів: автоматизовано до 90% виробничого процесу, налагоджений контроль якості від сировини до пакування готової продукції; перебудова обладнання на випуск іншого виду продукції потребує лише кількох годин.

На заводі працює близько 250 людей, всі отримують «білу» зарплату, середній рівень якої понад 10 000 грн, плюс – повний соцпакет. За 2014-2018 роки завод сплатив 355 млн грн податків до державного бюджету, і 28 млн грн – до місцевого. Підприємство входить до п’ятірки найкращих підприємств області.

Що таке мінеральна вата? Мінеральна вата – це переплавлене каміння. Принцип той самий, що і в жерлі вулкана, а результат – рідка лава, що застигає на повітрі. У печах на заводі каміння – доломіт і базальт –  розплавлюють у киплячому коксі, усі інгредієнти розкладаються на хімічні складники; туди ж додають смоли, гідрофікатори, модифікатори та низку інших хімреактивів, і на виході направленим повітрям витягують так звані «нитки». З «ниток» на конвеєрі формують довгий килим, який потім пресують і нарізають на плити потрібного розміру.

Тобто, мінеральна вата складається на 99% із повітря і на 1% – з кам’яних волокон. При цьому, плита завтовшки 10 см може замінити 140 см цегляної кладки. Мінеральну вату можна використовувати при різних впливах – сніг, злива, підвищена вологість. На відміну від пінополістиролу, фасад, вкритий мінватою, «дихає», пропускає і вологу і повітряні потоки. Якщо виникає пожежа, кам’яна вата не горить. Термін гарантії – 50 років, хоча, відповідно до всіх будівельних норм кожен будинок має капітально ремонтуватися кожні 25 років.

Примітно, що в Україні затрати на опалення у 2-3 рази більші, ніж у набагато північнішій Фінляндії. Це один з головних показників, чому нам потрібна теплоізоляція будинків. Також, для збереження тепла в приміщеннях, захисту від протягів, вогкості, плісняви; для зменшення споживання електроенергії, економія якої при опаленні складає до 75%.

Хто в Україні найактивніший? «Компанія Sweetondale дотримується трьох принципів роботи: по-перше, висока якість продукції, по-друге, екологічність та безпека продукції, по-третє – високий сервіс при роботі із споживачем, задоволення попиту. Ці принципи й визначатимуть стандарти виробництва на черкаському підприємстві», – заявив на прес-конференції Тихомир Лілович.

Таких же принципів дотримувався завод і за старих інвесторів. Проте, що стосується екологічності та безпеки, тут робота не зупиняється. Якість та безпека продукції підтверджені Всеукраїнським союзом будівельних матеріалів і конструкцій та низкою міжнародних сертифікатів ISO. А у травні 2018 року було отримано сертифікат EUCEB – а це означає, що продукція пройшла тестування на екологічність та енергоефективність відповідно до стандарту Європейського Парламенту.

«Коли Донецьк і Луганськ були вільні, там був більший інвестиційний попит, ніж на Західній Україні. Сьогодні найбільший попит на продукцію заводу йде з боку будівельників Києва, хоча й інші регіони не набагато відстають. Дуже активні Дніпро, Харків, Одеса, Львів. Усе залежить від клімату регіону», – дає стислий огляд попиту Олег Ходаковський.

Україна – чи не найбільша країна Східної Європи, перспективна для розвитку малого та середнього бізнесу. Неохоплених ніш більш ніж достатньо, але у місцевих підприємців не вистачає кругозору, знань ринку та наполегливості у боротьбі з бюрократією. Замість того, щоб виробляти продукцію на місці, з місцевих матеріалів, і створювати робочі місця для своїх же співгромадян, більшість обирає торгівлю імпортною продукцією чи гастарбайтерство.