За стіною: як чехи зберегли робочі місця для українців в Україні
Замінивши собою російських власників трьох заводів
Чеська компанія Sweetondale отримала контроль над трьома українськими заводами, що виробляють будівельні матеріали: два заводи у Кам’янському (Дніпропетровська область), з виробництва полімерної ізоляції (пінополістирол) та бітумно-полімерних рулонних матеріалів; та один, «Завод ТЕХНО», – у Черкасах, який продукує мінеральну ізоляцію для будинків – так звану «кам’яну вату».
«У найближчі два-три роки ми плануємо вкласти 3,5 млн євро в модернізацію та розширення потужностей заводів. Окремий акцент буде зроблено на покращенні якості продукції, а також на збільшенні потужностей виробництва. До кінця 2018 року хочемо збільшити виробництво кам’яної вати на 20 000 кв. м і довести його до 1,5 млн кв. м», – повідомив Тихомир Лілович, виконавчий директор компанії Sweetondale, під час перебування на черкаському підприємстві теплоізоляції «Завод ТЕХНО».
Усі три заводи були збудовані з нуля: у Кам’янському у 2004 році, у Черкасах – у 2008 році; укомплектовані сучасним технологічним обладнанням, мають добрий ринок сировини та збуту. Головними інвесторами цих заводів виступили російські підприємці Ігор Рибаков та Сергій Колесников з компанії «ТехноНіколь».
Враховуючи складні відносини між Україною та Росією, російські бізнесмени повністю відокремили ці заводи від ринку РФ, і вже у 2015 році почали готувати продаж українських активів. Переговори завершилися у 2017-му, а в лютому 2018 року чеська компанія Sweetondale офіційно завершила процедуру входження в українські заводи. Вартість угоди інвестори не оприлюднюють. Проте, сьогодні вже аналізують перші результати роботи.
Для української влади прихід нових інвесторів важливий тим, що державі вкрай необхідно зберегти працюючі підприємства, особливо в депресивних та промислово малорозвинених регіонах.
Як росте ринок теплоізоляції? Будівельний ринок має свої хвилі попиту на ту чи іншу продукцію. Сьогодні в Україні спостерігається бум енергоефективності, тож вітчизняні будівельники потребують якісних теплоізоляційних матеріалів. Якщо у 2017 році ринок теплоізоляції складав 215 000 тонн, то у 2018 році він зросте до 230 000 тон. Підвищення попиту вже відбулося: на плити для фасадів він зріс на 13%, на сандвіч-панелі – на 34%, на покрівлю – на 1%.
«Завод ТЕХНО» займає 41% ринку виробництва та продажів теплоізоляційних матеріалів в Україні. Є ще три заводи-виробники, але їх обсяг невеликий, тож значна частина покривається завдяки імпорту.
«Усі десять років своєї роботи завод працював на всі 100%, ми жодного разу не зупинялися. Ми виробляємо 105 000 тон теплоізоляційних матеріалів на рік, із приходом нового інвестора плануємо підвищити виробництво на 10-15%. Зараз у нас дві виробничі лінії, але тут є місце й для третьої лінії, ми сподіваємося, що її поставлять», – розповідає Олег Ходаковський, генеральний директор ТОВ «Завод ТЕХНО».
Завод від початку був орієнтований на ринок України, куди йде понад 85% продукції, ще 10-12% продукції експортується до Європи. Вже у 2018 році перелік країн експортного ринку зріс із 11 до 15 – Угорщина, Румунія, Чехія, Італія, Данія, Норвегія, Швеція, Латвія, Литва, Естонія, Фінляндія, Хорватія, Боснія і Герцеговина, Молдова, Туреччина.
«Якщо говорити про експансію до Європи, то два роки тому ми продавали туди навіть більше, ніж зараз, тому що хотіли зайняти ринки – 17 000 тонн продукції, зараз – 12 000 тонн, щоб підтримати свою присутність. Ми робимо акцент на українському ринку», – наголошує Олег Ходаковський.
Виробничий процес
Як розбудовували виробництво? Пан Ходаковський брав безпосередню участь у проектуванні та будівництві заводу, і розповів про критерії обрання території.
Черкаси були обрані через те, що це практично географічний центр України. Звідси дуже легко протягом 24 годин поставити продукцію в будь-яку точку України. Пріоритет від початку надавався покупцю. Сировинні компоненти – доломіт, базальт, кокс – везуть з різних регіонів, їхня близькість не настільки важлива, адже завжди можна зробити запас.
Наступним етапом став вибір промислового майданчика, головною вимогою до якого була наявність енергетичних та транспортних комунікацій – залізнична колія та дорога, потужні ЛЕП, водопровід, газ. І такий знайшовся – закинутий ще у середині 80-х років минулого століття домобудівельний комбінат. Там було все розвалене й заросле деревами, поміж кущів бігали зайці.
Комунікації всі були розграбовані, але інженерні мережі залишилися – і їх відновили. Збудували новий виробничий корпус площею 2 500 кв. м, територія складів готової продукції склала 38 300 кв. м. Залишилася проблема із дорогою, за яку відповідає влада Черкас, та в останньої не вистачає грошей, адже по цій дорозі їздять лише промислові вантажівки. І влада тихо чекає, що завод сам відремонтує дорогу.
Як створити умови для роботи в Україні? При обранні обладнання відразу орієнтувалися на провідних європейських виробників з Данії, Словенії, Чехії, Німеччини, Швейцарії. Комплектували так, щоб була альтернатива, взаємозаміна, висока якість та максимальні потужності. Досягли значних результатів: автоматизовано до 90% виробничого процесу, налагоджений контроль якості від сировини до пакування готової продукції; перебудова обладнання на випуск іншого виду продукції потребує лише кількох годин.
Процес контролю якості мінеральної вати
На заводі працює близько 250 людей, всі отримують «білу» зарплату, середній рівень якої понад 10 000 грн, плюс – повний соцпакет. За 2014-2018 роки завод сплатив 355 млн грн податків до державного бюджету, і 28 млн грн – до місцевого. Підприємство входить до п’ятірки найкращих підприємств області.
Що таке мінеральна вата? Мінеральна вата – це переплавлене каміння. Принцип той самий, що і в жерлі вулкана, а результат – рідка лава, що застигає на повітрі. У печах на заводі каміння – доломіт і базальт – розплавлюють у киплячому коксі, усі інгредієнти розкладаються на хімічні складники; туди ж додають смоли, гідрофікатори, модифікатори та низку інших хімреактивів, і на виході направленим повітрям витягують так звані «нитки». З «ниток» на конвеєрі формують довгий килим, який потім пресують і нарізають на плити потрібного розміру.
Тобто, мінеральна вата складається на 99% із повітря і на 1% – з кам’яних волокон. При цьому, плита завтовшки 10 см може замінити 140 см цегляної кладки. Мінеральну вату можна використовувати при різних впливах – сніг, злива, підвищена вологість. На відміну від пінополістиролу, фасад, вкритий мінватою, «дихає», пропускає і вологу і повітряні потоки. Якщо виникає пожежа, кам’яна вата не горить. Термін гарантії – 50 років, хоча, відповідно до всіх будівельних норм кожен будинок має капітально ремонтуватися кожні 25 років.
Примітно, що в Україні затрати на опалення у 2-3 рази більші, ніж у набагато північнішій Фінляндії. Це один з головних показників, чому нам потрібна теплоізоляція будинків. Також, для збереження тепла в приміщеннях, захисту від протягів, вогкості, плісняви; для зменшення споживання електроенергії, економія якої при опаленні складає до 75%.
Так виглядає мінвата
Хто в Україні найактивніший? «Компанія Sweetondale дотримується трьох принципів роботи: по-перше, висока якість продукції, по-друге, екологічність та безпека продукції, по-третє – високий сервіс при роботі із споживачем, задоволення попиту. Ці принципи й визначатимуть стандарти виробництва на черкаському підприємстві», – заявив на прес-конференції Тихомир Лілович.
Таких же принципів дотримувався завод і за старих інвесторів. Проте, що стосується екологічності та безпеки, тут робота не зупиняється. Якість та безпека продукції підтверджені Всеукраїнським союзом будівельних матеріалів і конструкцій та низкою міжнародних сертифікатів ISO. А у травні 2018 року було отримано сертифікат EUCEB – а це означає, що продукція пройшла тестування на екологічність та енергоефективність відповідно до стандарту Європейського Парламенту.
«Коли Донецьк і Луганськ були вільні, там був більший інвестиційний попит, ніж на Західній Україні. Сьогодні найбільший попит на продукцію заводу йде з боку будівельників Києва, хоча й інші регіони не набагато відстають. Дуже активні Дніпро, Харків, Одеса, Львів. Усе залежить від клімату регіону», – дає стислий огляд попиту Олег Ходаковський.
Україна – чи не найбільша країна Східної Європи, перспективна для розвитку малого та середнього бізнесу. Неохоплених ніш більш ніж достатньо, але у місцевих підприємців не вистачає кругозору, знань ринку та наполегливості у боротьбі з бюрократією. Замість того, щоб виробляти продукцію на місці, з місцевих матеріалів, і створювати робочі місця для своїх же співгромадян, більшість обирає торгівлю імпортною продукцією чи гастарбайтерство.
