Аутсорсингова модель – коли гнучкість і ефективність понад усе

Делегування непрофільних функцій зовнішнім спеціалістам чи компаніям – BPO (business process outsourcing) – важливий елемент у сучасних бізнес-моделях. Це не лише оптимізація витрат на персонал, податки чи офіси. Це прагнення зосередитись на профільній діяльності для підвищення її ефективності.

Mind розбирався, які бізнес-ніші на глобальному ринку відкриває BPO для України, хто першим почав будувати стратегію своїх бізнесів на аутсорсингу і які в українських вендорів інвестиційні перспективи.

Аутсорсинг – це вже тренд. Ринок ВРО зростає наче на дріжджах. Вже сьогодні в глобальному вимірі це майже $500 млрд на рік. А на початку наступного десятиліття, за підрахунками PwC, ця цифра може сягнути трильйона доларів. Лідером вже довгий час є Індія, де в сфері ВРО задіяно понад 3 млн працівників. Але її позиції невпинно посувають Китай, Філіппіни та інші «азійські тигри».

Віддавати функціонал на сторонній контроль чи виконання стає трендом сьогоднішнього В2В-ринку розвинутих країн світу. Собі – inhouse (всередині – ред.) – великі компанії залишають переважно клієнтський маркетинг та розробку продуктів і сервісів, вважає Даріуш Мацейчик, бізнес-тренер Паризької школи економіки: «З одного боку, це данина глобалізації, де міжнародні стандарти відкривають бізнесам кращій доступ до прямих інвестицій. З іншого – високе значення спеціалізації та автоматизації бізнес-процесів, більшість із яких можна адмініструвати дистанційно».

Які чинники роблять аутсорсинг трендом. Перше: сувора потреба стандартизації процесів, особливо управлінської та фінансової звітності. Друге: технологічний контекст – наприклад, близькість до ринків та логістичної інфраструктури. Третє: оптимізація операційних витрат і податкового тягарю.

«Це все одно, що розмістити дата-центр Facebook за полярним колом (на півночі Швеції – ред.), де дешева оренда, бо складні кліматичні умови, але водночас не потрібно витрачати енергію на охолодження серверів. Так і в бізнес-аутсорсингу – передаєш функціонал тим, хто витрачає на це менше ресурсів, при цьому має глибшу спеціалізацію та профільний досвід», – наводить приклад рішень в сфері ІТ директор з развитку Doin`Sane Inc Юрій Колесник.

«В часи автоматизації  більшість процесів можна виконувати, не перебуваючи фізично поруч із замовником. Особливо, що стосується аудиту, адміністрування податків, процесів із трансферного ціноутворення, оцінки бізнесу та транзакцій з продажу-купівлі бізнесів, – зазначає Ірина Максименко, директорка Центру надання послуг PwC у Львові. – ВРО дозволяє робити бізнес-процеси швидшими й ефективнішими. Але основне – це послуги зі стандартизації бізнес-процесів», запевняє вона.

Чому це шанс для України? Наявність освіченої та мотивованої кадрової бази з економістів, фінансистів й аналітиків різного профілю, і при цьому нижча вартість оренди офісних площ і видатків на заробітну платню дозволяє Україні вдало конкурувати принаймні на східноєвропейському ринку.

Українське представництво PwC з офісами у Києві, Львові та Дніпрі має 25-річний досвід надання аудиторських, податкових, юридичних та консалтингових послуг міжнародним та українським компаніям. У квітні 2018 року компанія відкрила свій перший інтегрований Центр надання послуг у Львові – саме з прицілом на ринки центрально-східної Європи.

Офіс організований за взірцем підрозділу PwC у Катовіцах (Польща), який вже 10 років обслуговує клієнтський пул у Центрально-східній Європі. Там задіяно 1700 штатних фахівців.

«У львівському Центрі впродовж найближчих трьох років планується рекрутувати щонайменше 350 спеціалістів. Саме львівський Центр повинний буде перейняти на себе більшість функцій з супроводження клієнтського бізнесу PwC у Центральній та Східній Європі, а в перспективі – у країнах Балтії й на Балканах», – зазначає Ірина Максименко.

Внутрішній аутсорсинг. Є й такий – для внутрішнього споживання. Великі холдинги реалізують його через внутрішні загальні центри обслуговування (ВЗЦО). Особливо там, де є велика кількість юросіб і потреба консолідовано забезпечувати фінансовий облік та збирати управлінську інформацію.

В чому сенс такої моделі? Точно не в економії видатків на оплату праці, вважає Андрій Якшин з ExcelerateYourFinance: «Результат досягається в комплексі, коли метою є загальна стандартизація бізнес-процесів і своєчасність бухгалтерської та управлінської звітності. В останні роки в Україні на прикладі цілої низки кейсів можна було спостерігати, як компанії, що зробили акцент на використанні ВЗЦО, отримали більше конкурентних переваг в умовах турбулентного ринку».

ІТ – драйвер розвитку аутсорсингових платформ у світі. Універсалізація бізнес-процесів дозволяє глобалізувати цей ринок там, де є концентрація спеціалістів на окремому клаптику земної кулі.
В Україні немає холодного арктичного повітря, потрібного для природного охолодження веб-серверів чи громіздких дата-центрів. Проте є людський капітал – кваліфікована і невибаглива щодо рівня оплати «армія» спеціалістів.

Навряд чи можна пишатися останньою характеристикою, але така вже проза українського ринку. Із ринком не можна боротися, з ним варто навчитися жити, перетворюючи слабкі сторони на сильні, як запевняв Пол Хоукен (Paul Hawken), автор Growing a Business – одного з кращих за версією The New Yourk Times бізнес-бестселлерів.

Зрештою, це й дозволяє генерувати конкурентні напрями бізнес-комунікацій там, де є вакантні ринкові ніші.
Згуртовані у компактних агломераціях інженери-програмісти здатні розбудовувати віддалені ІТ-платформи та адмініструвати цілі процеси цифрової архітектури міжнародних корпорацій, переконаний засновник SoftServe Тарас Кицмей.

Тільки у Львові на задоволення ІТ-потреб глобального ринку працює понад 250 компаній. Вони залучені у виконання аутсорсинових контрактів для великих і невеличких корпорацій у західній Європі – від невеличких дистриб’юторів піци до Microsoft і Oracle.

Загалом на ІТ-ринку України працює більше 100 тисяч професіоналів різної кваліфікації. Це й розробка оригінальних продуктів, їхня адаптація під місцеві стандарти, діджитал-трансформація бізнес-процесів, різнопланові консультаційні послуги.

Розробка технологічних рішень для цілих сегментів економіки по всьому світі дозволяє компанії SoftServe щороку зростати в середньому на 25-30%. «Дедалі більше спеціалістів з дизайну та програмування знаходить можливість реалізації в наших офісах, передусім в Україні. Але є ще ціла ніша для росту в частині промоції України як майданчика для глобального бізнес-аутсорсингу», – визнає засновник SoftServe Тарас Кицмей.

Львів – українська «кремнієва долина»? Досвід розбудови цілих технологічних агломерацій у США став добрим кейсом, що підтверджує доцільність створення великих технопарків під розміщення спеціалістів з ІТ та hi-tech індустрії.

Дещо подібне буквально кілька місяців тому було запущено в Києві на базі проекту Unit.City та очікується впродовж найближчих двох років у Львові – Innovation District IT Park.

Запуск найамбітнішого в Україні технопарку інвестиційні аналітики вважають порятунком для української економіки.

«Навряд чи ми дочекаємося революційного прориву в технологіях чи виробництві чогось із високою доданою вартістю, позаяк Україна суттєво відстала від країн з розвинутою економікою навіть у літакобудуванні, чим ми так довго пишалися», – констатує Роман Матис, керівник управління інвестиційної політики Львівської ОДА.

«Попри відсутність у нас належної наукової та матеріальної бази ми все ще маємо якісний людський капітал, який цілком вдало може конкурувати на світових ринках аутсорсингу та BPO. Зокрема, у Львові є всі можливості створення 100 тис нових робочих місць за рахунок розвитку галузі ВРО у найближчі 5-8 років», – прогнозує він.

Mind вже писав, що спеціально під забезпечення потреб hi-tech та проектів з ВРО з участі іноземних інвесторів та місцевої влади запущено проект Innovation District IT Park. 85% площ технопарку вже є заброньованими. На території технопарку також запроектований корпус магістерської програми з інформаційних технологій Українського католицького університету.

«Загалом технопарк буде здатний одночасно створити не менше 14 тисяч робочих місць, істотно поліпшуючи інвестиційний капітал Львова як міста, здатного генерувати виробництво послуг з високою доданою вартістю», – наголошує Роман Матис.

Аналогічним за форматом є вже реалізований у Києві технопарк UNIT.City, відкритий у 2017 році. Він обіймає 19 га й в найближчі 7 років буде розширений до 26 га, ставши своєрідною столичною «кремнієвою долиною» із бізнес-кампусами, зонами відпочинку та професійного розвитку фахівців з ІТ та технологічного маркетингу.

Інвестором проекту UNIT.City є бізнесмен Василь Хмельницький – засновник фонду з підтримки малих та середніх hi-tech проектів K.Fund. Інвестор також планує запустити технопарк у Львові LvivTech.City на 40 тис кв м офісних площ та кампусів, хоча на даний момент будівництво заморожено.