mind
Галузі майбутнього: як безпілотники підкорюють Україну

Галузі майбутнього: як безпілотники підкорюють Україну

За рахунок чого вітчизняні виробники дронів зможуть потіснити світових гігантів

Цей матеріал також доступний російською
Галузі майбутнього: як безпілотники підкорюють Україну
Фото: pixabay

Україна. 2030 рік. Робобджоли запилюють рослини. Стилізовані під птахів дрони охороняють громадський порядок у містах. Квадрокоптери «роздають» інтернет уздовж трас, залізниць і відновлюють зв'язок після стихійних лих. Кур'єрські мережі безпілотників доставляють ліки і продукти. Аквадрони визначають глибину водойми, місцезнаходження риби і приманюють її до берега, скидаючи підгодовування у воду. Армією цих «іграшок» керують оператори дронів – фахівці нової затребуваної професії. Наша країна входить в десятку найбільших світових виробників безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Це не кадри з фантастичного фільму, а наше можливе майбутнє.

Новітня галузь стрімко набирає обертів. В Україні обсяг ринку щорічно приростає на 50% і поки не збирається знижувати темпи. Які перспективи безпілотників в нашій країні? Навіщо їх використовують компанії? Праця яких спеціалістів користуватиметься попитом? На ці та інші питання знайшов відповіді Mind.

Динаміка світового ринку. За оцінками Gartner, до 2020 року оборот світового ринку БПЛА перевищить $11,2 млрд. У 2017 році він оцінювався в $7,8 млрд, роком раніше – у $7,3 млрд. Такі дані наводяться у звітах аналітиків J'son & Partners Consulting. За їхніми підрахунками, у 2017 році військові дрони утримували 53% ринку в грошовому вираженні і лише 0,5% – у натуральному. Така істотна різниця пояснюється тим, що бойові дрони в середньому коштують у 200 разів дорожче, ніж цивільні БПЛА.

Дрони цивільного призначення поділяють на споживчі і комерційні (промислові). У 2017 році частка першого сегмента оцінювалася J'son & Partners Consulting у 23% в грошах і 84% в штуках. Другого – 24% і 15% відповідно.

«До недавнього часу ми бачили стрімке зростання популярності дронів, і в її основі був інтерес кожної людини до польотів. Отримання красивих кадрів з повітря, можливість знімати там, де раніше це було неможливо, нові ракурси – все це робило технологію затребуваною. Кілька років поспіль дрони очолюють чарти найбажаніших подарунків. Це споживчий ринок. Але БПЛА – не лише хобі або селфі, дрони стають помічниками в різних галузях: сільському господарстві, видобувній промисловості, геодезії, топографії, енергетиці. Це промисловий ринок», – пояснює співзасновник Drone.UA Валерій Яковенко.

На його думку, споживчий сегмент уже близький до насичення, а промисловий лише починає завойовувати увагу корпорацій. «У найближчі кілька років галузь буде розвиватися, в першу чергу, за рахунок промислового сегмента, і він складатиме понад 80% від усього ринку БПЛА», – прогнозує Яковенко.

Співвласник і CEO Fly Technology Ігор Зайцев також вважає, що в майбутньому драйвером зростання галузі стане комерційний сегмент. «Основними сферами розвитку ринку дронів буде застосування їх у промислових масштабах: послуги доставки, перенесення вантажів. Також важливим фактором розвитку БПЛА стане їх масштабування як у бік збільшення, так і в бік зменшення з розширенням функціоналу і часу польоту», – вважає спікер.

Галузі майбутнього: як безпілотники підкорюють Україну
Фото: pixabay

Ключові гравці на світовому ринку. У світі вже існує понад 500 виробників БПЛА. «Безумовним лідером з виробництва бойових дронів є Ізраїль. І це логічно, адже країна не один десяток років живе в умовах військових конфліктів і зацікавлена в ефективних рішеннях, які дозволяють зберегти життя військових. А серед виробників цивільних дронів – у лідерах китайська компанія DJI», – розповідає голова Асоціації національної авіації та безпілотних систем, екс-заступник директора держконцерну «Укроборонпром» з питань зовнішньоекономічної діяльності, співвласник Uatechnology Максим Глущенко.

DJI поки утримує близько 75% світового ринку. «Другим за популярністю в світі брендом дронів є французький Parrot – це перші БПЛА, які потрапили на полиці Apple Store і стали першим массмаркет-дроном у світі. Третій лідер – Yuneec. Ці дрони завойовують популярність, позиціонуючи себе як якісний американський продукт з можливістю професійного застосування», – зазначає Валерій Яковенко.

Ігор Зайцев до числа найбільших гравців також відносить Hubsan, 3dr, Walkera. «Крім того, світові гіганти і лідери індустрії – Boeing і Lockheed Martin – вже розробляють свої вантажні дрони», – розповідає він.

Зліт вітчизняного ринку. На думку Максима Глущенка, серйозний поштовх розвитку безпілотної галузі в Україні дали події на Донбасі. «Ще п'ять років тому дрон у нашій країні сприймався як якась екзотична іграшка, яку застосовують хіба що телевізійники, знімаючи гарні кадри з повітря. Така ситуація була типова як для цивільного, так, на жаль, і для військового секторів. Але бойові дії на сході країни змусили звернути на безпілотники пильну увагу. Найчастіше отримана з повітря розвідінформація рятує життя бійців. Здобуваючи такі дані, військові не ризикують життями. Максимальний збиток – втрата техніки», – розповідає екс-заступник директора «Укроборонпрому». Обсяг видатків України на військові дрони не афішуються.

Оборот ринку цивільних БПЛА поки підраховується самими гравцями. На думку Fly Technology, обсяг щорічно подвоюється, в минулому році він міг досягти $15-18 млн. У Drone.UA вважають, що це надто оптимістичні розрахунки. «За нашими даними, в Україні було здійснено реалізацію безпілотного обладнання на суму близько $8-9 млн у ритейл-цінах. Це обладнання як провідних торгових марок, так і українських виробників. У 2018 році ми очікуємо двократного зростання ринку безпілотних технологій – до $20 млн», – зазначає Валерій Яковенко.

Спікер підкреслює, що ринок дронів – це не лише продаж апаратів. Перспективні ніші – сфера послуг і обробка даних. Ці напрямки можуть дати такий же обсяг, як і реалізація устаткування.

Галузі майбутнього: як безпілотники підкорюють Україну
Фото: pixabay

Які виробники дронів зараз лідирують в Україні? Поки 93% ринку утримують іноземні гравці. «Як і в усьому світі, перше місце посідає DJI. За різними оцінками, його частка в нашій країні сягає близько 70-85% ринку. Чому так багато? Тому що представники DJI якраз і придумали сегмент споживчих дронів, який ми називаємо RTF – ready-to-fly. Це пристрої, які можна дістати з коробки і одразу використовувати», – пояснює Ігор Зайцев.

За словами Валерія Яковенка, на другу позицію вийшов французький бренд Parrot, завдяки створенню напрямку промислових рішень, популярних в українських аграріїв. «Також на українському ринку присутня продукція компаній Aee, Sky-hero, Youneek, Zerotech, Xiaomi та інших. Загалом вони займають незначну частку ринку безпілотних платформ», – зазначає спікер.

За рахунок чого українські виробники зможуть потіснити світових гігантів? Перспективну нішу стали оперативно освоювати і вітчизняні компанії. За кілька років до розробки військових і цивільних дронів долучилося понад 10 підприємств: «Антонов», «Атлон Авіа», «Політеко-Аеро», «ДеВіРо», «Меридіан», UA Technology, Ukrspecsystems, «Карболайн», DroneUA, Spaitech, Kray Technologies, «Айтек» тощо.

За даними Валерія Яковенка, поки що українські виробники цивільних дронів займають близько 7%  внутрішнього ринку. Деякі компанії намагаються працювати і на експорт. Наприклад, Kray Technologies випускає безпілотники для агросектора, освоює ринки США і Канади. За оцінками компанії, підприємства цих країн вкладають у купівлю агродронів близько $1,8 млрд на рік.

На думку Ігоря Зайцева, вітчизняні підприємства можуть бути конкурентними за рахунок низької вартості виробництва і високого рівня інженерів в авіабудуванні.

 «Українські платформи цілком конкурентні на глобальних ринках. Однак у нас проблеми з ціноутворенням і зайвими витратами на ведення бізнесу, пов'язаного з технологіями подвійного призначення. Дорогі і тривалі процедури сертифікації обладнання, питання до процесу відшкодування ПДВ і складності на різних етапах не дають можливості українським виробникам відчувати себе так само вільно, як зарубіжним колегам. Проте, близько 10 українських розробників цілком можуть стати світовими гравцями», – вважає Валерій Яковенко.

За його словами, для успіху необхідно зрозуміти, що конкурувати «залізом» – збитково. «Ми можемо створювати продукти з високою доданою вартістю у вигляді програмних продуктів і систем аналітики, що дозволить українським виробникам бути на крок попереду світової конкуренції», – пропонує спікер.

Виробникам бойових дронів може допомогти держава. «У короткі терміни українські приватні компанії без держпідтримки розробили вітчизняні безпілотні авіаційні комплекси (БПАК) з прицілом на використання у військах. В ідеалі найбільш перспективні розробки після випробувань мають потрапити в держоборонзамовлення. Це означає, що виробники такої техніки отримають гарантоване держфінансування», – розповідає Максим Глущенко. І підкреслює: важливо, щоб у цій схемі не було корупційної складової з горезвісними відкатами «потрібним» людям, які лобіюють ту чи іншу компанію.

«Але найближчим часом ми навряд чи побачимо українські ударні дрони, здатні нести ракети, які вражають об'єкти супротивника. Хоча подібні роботи ведуться вже декількома компаніями. Аналоги іноземного виробництва коштують від декількох до десятків мільйонів доларів. Наприклад, ціна за одиницю ізраїльського Eitan – $30-35 млн. Але навіть в найпростіших безпілотники класу міні, які потрібні для збору розвідданих та коригування дій військ, в армії величезний дефіцит. Сподіваюся, незабаром він почне скорочуватися», – зазначає Максим Глущенко.

Підприємства яких галузей використовують БПЛА в Україні? Поки одне з найзатребуваныших завдань дронів – створення відеоконтенту. «Безпілотники активно використовують для зйомки фільмів, блогів і т.д. Раніше для того, щоб зняти таке відео, потрібно було викликати вертоліт», – розповідає Ігор Зайцев.

«До недавнього часу в Україні основним промисловим сегментом, який використовував дрони, залишалась сільськогосподарська галузь. У структурі доходів DroneUA вона часом становила 95%. У 2017 році кожен четвертий дрон в Україні працював в інтересах сільського господарства. БПЛА використовують «Агропродінвест», «Агро-Регіон», «Кернел» тощо. Сукупний земельний банк підприємств, які працюють з дронами, перевищує 4,5 млн га», – зазначає Валерій Яковенко.

За його словами, найбільш популярними сервісами є агромоніторинг за допомогою дронів і створення карт полів для пайового обліку підприємств. Також затребувані послуги зі створення карт засміченості рослин, підрахунків сходів і розрахунок вегетаційних індексів. «Також багато підприємств зараз цікавляться послугами зі створення карт диференційованого внесення азотних добрив і внесення засобів захисту рослин за допомогою дронів», – розповідає Валерій Яковенко.

Операційний директор групи компаній «Агро-Регіон» Володимир Кравцов розповів Mind, що їхні підприємства використовують БПЛА для моніторингу стану посівів і полів з 2014 року. У парку – вже вісім безпілотників, дев'ятий вкрадений. «Вважаю, якщо агрокомпанія, яка ще не має дрона, повинна терміново залучити нові технології. Надалі аграріями будуть затребувані БПЛА, які зможуть довше літати, робити детальніші фотографії, в тому числі мультиспектральні, механічно «відстрілювати» шкідників і бур'яни», – зазначає Володимир Кравцов.

Керівник управління агрономічної експертизи агрохолдингу «Мрія» Олександр Хмелюк розповідає, що в компанії використовується два види БПЛА: квадрокоптер з RGB-камерами і літак, який працює в автоматичному режимі та обладнаний мультиспектральною і RGB-камерами. «Квадрокоптер потрібен регіональним агрономам для обстеження полів, з його допомогою значно збільшується площа інспектування. Літак використовується при моніторингу полів для отримання спектральних знімків з високою розподільною здатністю для аналізу густоти стояння рослин, їх рівномірності, розвитку культури. У цьому році ми ще тестуємо технологію на чотирьох культурах (соняшник, кукурудза, картопля і цукровий буряк) на площі 3500 га», – каже Олександр Хмелюк.

На його думку, технологія дуже перспективна, оскільки дозволяє дистанційно з оптимізацією робочого часу отримувати цифрову інформацію для аналізу і приймати «правильні» управлінські рішення. «Розвиток ніші залежатиме від якості інформації, аналізу, її кількості – площі обстеження за один виліт/день», – вважає Хмелюк.

За словами співзасновника Drone.UA, безпілотники також стали активно застосовуватися в геодезії і топографії. Компанії «Систем Солюшенс», «Банкомзв'язок», «Хмельницькгеопроект» та інші почали використовувати їх у своїй роботі. «А в останні кілька місяців низка великих видобувних компаній теж розпочали роботу з дронами для оцінки обсягів видобутої породи, вимірювальних робіт», – розповідає Валерій Яковенко.

«Дрони використовують для замірів доменних печей, щоб зрозуміти, чи є витік газу. Раніше потрібно було вислати групу скелелазів, оформити їм дозволи, оснастити протигазами, кисневими балонами. Зараз на дрон вішається, грубо кажучи, лакмусовий папірець або сенсор. А співробітники через камеру в реальному часі бачать, як працює доменна піч», – розповідає Ігор Зайцев.

Галузі майбутнього: як безпілотники підкорюють Україну
Фото: pixabay

Почали освоювати БПЛА й енергетики. Нещодавно підприємство «ДТЕК Мережі» запустило пілотний проект з моніторингу енергомереж. «Дрони були оснащені сканером, відеокамерою і тепловізором. Після обробки отриманої інформації фахівці компанії матимуть чіткі дані про проблемні ділянки мереж, отримають зображення дефектів, які неможливо побачити з землі, або важкодоступних місць. Нові технології допомагають скоротити час на пошук аварійних ділянок і поліпшити якість електропостачання споживачів, оскільки дані дозволяють здійснювати ремонт аварійних ділянок превентивно – на етапі, коли пошкодження ще незначні і не призвели до аварійної ситуації», – розповідає генеральний директор «ДТЕК Мережі» Іван Гелюх.

За його словами, БПЛА підвищують і безпеку робіт для співробітників. «Дрони стають інструментом, що підсилює можливості компанії – фахівці зможуть інакше організовувати роботу: менше часу витрачати на обходи ділянок, більше – на аналітику і превентивні ремонтні роботи на потенційно аварійних ділянках. Вважаю, ці технології необхідні сучасній енергетиці», – підкреслює Іван Гелюх. І зазначає, що обстеження ліній електропередач за допомогою безпілотників широко використовується в Європі. «Ми вивчаємо досвід світових лідерів у дистрибуції електроенергії та експлуатації електромереж, зокрема Enel. Найкращі напрацювання плануємо використовувати для поліпшення якості послуг і сервісів для клієнтів», – повідомляє генеральний директор «ДТЕК Мережі».

Остаточне рішення, чи використовуватимуться дрони компанією на постійній основі, буде прийнято після аналізу результатів пілотного проекту. «Фахівцям необхідно оцінити економічний ефект технології, співвіднести витрати і позитивні результати для бізнесу», – розповідає Іван Гелюх.

Потенціал для розширення сфер застосування. Опитані спікери вважають, що в подальшому дронами користуватимуться дуже багато галузей. «Найбільш очікувана сфера – логістика. Це перша і остання миля будь-якого логістичного ланцюжка. І зараз технологія готова до впровадження, проте недосконалість і неготовність регуляторних політик не дають можливості «зльоту» цими технологіями в доставці», – зазначає Валерій Яковенко. Так, наприклад, «Нова пошта» вже кілька разів заявляла про бажання використовувати дрони.

«Працюючи чотири роки на ринку, ми майже кожен день дізнаємося про нові сфери застосування. Наприклад, нещодавно робили показ колекції сумочок на них для одного з глянцевих журналів. З розширенням функціоналу дронів і збільшенням простоти використання дедалі більше компаній починають впроваджувати їх у свою діяльність: ЖКГ – для енергоаудиту будинків, лісництва – для боротьби з незаконною вирубкою, охоронні підприємства – для виявлення порушників. Деякі види дронів розвивають швидкість до 75 км/год, втекти від них зловмисникові доволі важко. Плюс на дрони монтуються тепловізори, вночі безпілотник може побачити, як відбувається процес охорони і виявити порушника», – зазначає CEO Fly Technology.

Стимули і перешкоди. За словами Ігоря Зайцева, важливим пунктом у розвитку ринку буде наявність простих і прозорих правил використання БПЛА в Україні. «Законодавче регулювання може стимулювати зростання галузі, але може і його «поховати». Тимчасовий порядок використання повітряного простору, ініційований Державіаслужбою, викликає безліч питань і нарікань у «безпілотної» спільноти. Потрібні чіткі правила гри, тобто закон, зрозумілий усім учасникам процесу, в тому числі виробникам, експлуатантам і контролюючим органам. Замість цього ми маємо явно «сирий» документ, до того ж ухвалений без широкого обговорення всіма учасниками процесу», – вважає Максим Глущенко.

Які професії будуть затребувані в галузі? Можна виділити дві умовні групи роботодавців: виробники і споживачі дронів. Перші потребуватимуть фахівців із розробки, проектування, програмування. «Вже є попит на інженерів безпілотних систем, складальників підвісів і корпусів, технічних фахівців центрів обслуговування дронів», – зазначає Валерій Яковенко.

Компаніям, що використовують БПЛА, будуть потрібні оператори дронів – люди, які вміють керувати дорогими «іграшками», а також аналітики і фахівці з обробки зібраних даних, менеджери проектів і керівники польотних груп. Також вони можуть виконувати і нестандартні функції. Наприклад, у «Мрії» робота оператора полягає в складанні плану польоту, підготовці до вильоту БПЛА і його запуску за допомогою катапульти. Після цього літак повертається в зазначену точку і приземляється на парашуті.

Галузі майбутнього: як безпілотники підкорюють Україну
Фото: pixabay

Втім, у віддаленому майбутньому пілотів дронів, ймовірно, зможе замінити ПЗ. У світі вже кілька компаній розробляють алгоритми автономної навігації, для того щоб мінімізувати роботу оператора або взагалі виключити її. Представник однієї з них – керівник відділу робототехніки Pro-Drone Ілля Шеремет – розповів Mind, що ця компанія створює корисне навантаження для коптерів, яке при підключенні наділяє їх здатністю робити інспекції енергетичної інфраструктури автономно. «Думаю, що в цивільному секторі пік затребуваності операторів настане через п'ять років, потім почне спадати. Зараз тільки з'являються перші покоління по-справжньому автономних систем, де навіть немає пульта управління (Airdog, Skydio R1). Тому лише через років 10 top-notch технології стануть стандартом», – вважає Ілля Шеремет.

За його словами, в сфері індустріальної інспекції спочатку намагаються створити системи якомога більш автономними, для того щоб виключити всі недоліки пілотування людиною і зробити результати інспекцій consitant and repeatable (послідовними і повторюваними). «В даному випадку основна роль оператора полягає в збиранні коректних даних і побудові маршруту інспекції, іноді аналізу в реальному часі. Думаю, в цьому секторі затребуваність фахівців буде стабільно зростати», – зазначає керівник відділу робототехніки Pro-Drone.

Також буде робота і для пілотів військових коптерів. «Для бойових дронів зараз і, сподіваюся, завжди буде потрібна людина, яка в реальному часі повинна підтвердити знищення цілі, навіть якщо йде її автономний пошук. У військовій розвідці є дуже багато нюансів роботи, як прокласти маршрут, звідки злітати, як збирати і зберігати дані, враховувати методи радіоелектронної боротьби. Усе це вимагає рішень в реальному часі. Не думаю, що процеси можна буде автоматизувати в найближчому майбутньому», – вважає Ілля Шеремет.

А в найближчому майбутньому попит на операторів БПЛА буде чималим. За прогнозами Association for Unmanned Vehicle Systems International, до 2025 року в США з'явиться понад 100 000 робочих місць для пілотів дронів. В Україні відкритих вакансій – поки небагато. Разом з тим, спікери вже відзначають дефіцит кваліфікованих кадрів. «Ми відчуваємо велику нестачу операторів дронів та інших фахівців. У нас є вакансії, але підібрати якісних виконавців непросто. Це пов'язано, в першу чергу, з невиправданими очікуваннями самих претендентів. Робота з дроном – важка праця з великою кількістю відряджень, польовою роботою в різних погодних умовах. Найчастіше ми знаходимо здобувачів, які представляють цю роботу як щось романтичне. За умов повного навантаження більше половини наших стажерів просто виявляються не готовими. Всіх шукачів доводиться перенавчати», – розповідає Валерій Яковенко.

Ігор Зайцев вважає, що зараз є великий дефіцит так званих «універсальних солдатів». «Наприклад, в агросекторі бажано, щоб співробітник був і агрономом, і пілотом, який професійно керує БПЛА і моніторить свою ділянку поля. У сфері створення відеоконтенту доводиться стикатися з тим, що багато гарних пілотів мають відмінні навички управління дроном, але «не відчувають кадр», їм не вистачає художнього уявлення зйомки. Тому часто працюють дві людини в парі: пілот і режисер», – розповідає співвласник Fly Technology.

Разом з тим, на думку співзасновника Drone.UA, зараз Україна входить до світового топ-3 за кількістю фахівців, пов'язаних з безпілотними технологіями.

У скільки оцінюється праця операторів дронів? У США середня зарплата пілота БПЛА становить близько $100 000 на рік. «Рівень оплати в Європі залежить від країни, індустрії, типу роботи, її складності. Наприклад, у Португалії, знімаючи весілля на найпростіший коптер, можна заробляти від 800 євро на місяць, у Данії – від 2 000 євро. Чим складніше, дорожче пілотований апарат, тим вищий дохід. Гадаю, найбільші зарплати – у військовій сфері», – розповідає Ілля Шеремет, який працює в Португалії.

В Україні поки розцінки нижчі. «Вартість послуг оператора залежить від безлічі факторів: які додаткові функції виконує співробітник і що, крім управління дроном, робить людина після зйомки. Якщо оператор лише знімає фото/відео певного місця за вказаним сценарієм, а потім віддає «сирий» матеріал на монтаж іншим фахівцям, то його вартість може варіюватися від 500 до 1000 грн за відлітану батарею. Крім того, важливим аспектом є техніка: якщо у пілота свій дрон, який знімає відео в 4К, то і вартість такої зйомки в рази збільшується», – розповідає Ігор Зайцев.

За словами Валерія Яковенка, розмір зарплати залежить і від регіону. В областях оператори дронів заробляють 6 000 – 8 000 грн разом з пакетом компенсації, в Києві – гонорари більші. «Ми намагаємося формувати інструменти мотивації, коли весь персонал отримує надбавку до зарплати в залежності від своєї персональної ефективності. Регулярно підвищуємо рівень компенсації», – зазначає співзасновник Drone.UA.

Галузі майбутнього: як безпілотники підкорюють Україну
Фото: pixabay

Де краще отримати необхідні знання для професій?

Виші. Українські виші ще не готують розробників, інженерів, операторів дронів. Хоча частково освоїти спеціальність «творця» БПЛА можна в навчальних закладах, в яких викладається авіабудування. Наприклад, Механіко-машинобудівний інститут при КПІ, до складу якого нещодавно включено факультет авіаційних і космічних систем, готує фахівців з розробки, проектування, дослідження та експлуатації систем управління рухомими об'єктами, конструювання та виробництва авіаційної техніки. У Харківському авіаційному інституті є факультети управління літальними апаратами, авіабудування, програмної інженерії тощо. При Національному авіаційному університеті – Аерокосмічний інститут, Інститут аеронавігацій, електроніки.

Вузівської підготовки недостатньо. «80% знань я здобув з інтернету», – розповідає Ілля Шеремет, який закінчив факультет авіаційних і космічних систем КПІ і захистив ступінь магістра у Варшавському політехнічному університеті.

Онлайн-курси. Для бажаючих освоїти виробництво безпілотників є чимало open source проектів, де можна навчитися побудови дрона з нуля. Ілля Шеремет радить PX4 і Ardupilot. «Там є покроковий опис з усіма деталями виробництва. Думаю, будь-який програміст, електронник може легко увійти в цей ринок», – вважає спікер.

Офлайн-курси. В Україні почали з'являтися компанії, які навчають пілотування дронів: «Дронаріум», Somedia, RTF Academy. «Актуальність професії зростає, тому створюються навчальні курси за підтримки якогось бренду-виробника дронів або великих гравців на ринку. Наприклад, наша компанія – дистриб'ютор DJI – створила один з таких курсів. Головний тренер отримав сертифікат пілота від DJI. Є програма як для професіоналів, так і для початківців», – розповідає Ігор Зайцев.

DroneUA запустив безкоштовні курси для ветеранів АТО спільно з Держслужбою зайнятості та Міністерством соцполітики. «Ми хочемо, щоб професія оператора дрона з'явилася в офіційному класифікаторі українських професій, і розробили пілотний проект з навчання сотні ветеранів АТО. Оператор дрона – не просто професія «льотчика». Це комплекс знань в картографії, сільському господарстві, сфері неруйнівного контролю і т.д. Такому в університетах не вчать, тому бачимо необхідність у розвитку власних проектів з організації навчання», – зазначає Валерій Яковенко.

«Сам собі режисер». Поки багато компаній самостійно навчають фахівців або звертаються за допомогою до виробників БПЛА. За словами операційного директора «Агро-Регіон», у них операторами дронів стають працюючі співробітники після інструктажу і декількох практичних занять. У «Мрії» операторами працюють фахівці GPS-відділу, які пройшли навчання у розробника літака.

Книги. У мережі можна знайти чимало профільної літератури. Ось кілька нових надходжень, доступних в тематичній добірці Google Play.

Building Smart Drones with ESP8266 and Arduino (Syed Omar, Faruk Towaha)

Галузі майбутнього: як безпілотники підкорюють Україну

Книга про те, як створювати промислові дрони з Arduino і ESP8266 та їх модифіковані версії апаратного забезпечення. Автори відзначають, що читачеві були б корисні базові знання в галузі електроніки та програмування: книга не для новачків.

Aviation Law and Drones: Unmanned Aircraft and the Future of Aviation (David Hodgkinson Rebecca Johnston)

Галузі майбутнього: як безпілотники підкорюють Україну

Книга для бажаючих заглибитися в аналіз законодавчих нормативів. Автори аналізують взаємозв'язок між країнами з висхідними технологіями і спробами законодавців йти в ногу з ними. Розглядаються національні та міжнародні закони у сфері БПЛА, включаючи питання безпеки та конфіденційності.

Responsible Drone Journalism (Astrid Gynnild, Turo Uskali)

Галузі майбутнього: як безпілотники підкорюють Україну

Автори розповідають про можливості і проблеми використання безпілотників у ЗМІ, міркують про відповідальну журналістику. На їхню думку, книга буде цікава викладачам і студентам факультетів журналістики, а також політикам, законодавцям, розробникам і громадянам, зацікавленим у свідомому використанні безпілотних камер.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті