Атомна диверсифікація: як і чому паливо Westinghouse витісняє «Росатом»

Атомна диверсифікація: як і чому паливо Westinghouse витісняє «Росатом»

Гібридна війна триває й на ядерному полі України

Цей матеріал також доступний російською
Атомна диверсифікація: як і чому паливо Westinghouse витісняє «Росатом»
Южно-Українська АЕС

Один з 15 атомних блоків України віднині працює виключно на ядерному паливі американської компанії Westinghouse: усі необхідні 163 паливні збірки модифікованої конструкції (ТВЗ-WR) були завантажені до активної зони реактора блоку №3 ВВЕР-1000 Южно-Української АЕС. Попередньо блок пройшов плановий ремонт, а 18 липня, зі свіжим паливом, вийшов на промислову потужність – 951 МВт. Це – блок-мільйонник, який може виробляти 1 млн кВ\г на добу найдешевшої в Україні електроенергії.

«У нас уперше повністю сформована активна зона 3-го блоку ЮУАЕС паливом Westinghouse. Це дозволить протягом одного року завершити дослідну експлуатацію цього палива та перейти до її промислової експлуатації», – повідомив президент НАЕК «Енергоатом» Юрій Недашковський на розширеному засіданні штабу з впровадження модернізованого ядерного палива Westinghouse.

Переведення американського палива у категорію промислової експлуатації означає, що його можна буде без обмежень використовувати на 13 блоках ВВЕР-1000 усіх чотирьох українських АЕС, окрім блоків №1 і №2 Рівненської АЕС, бо їх потужність лише 440 МВт. А також це паливо зможуть без проблем застосовувати країни Європи, чиї атомні станції були збудовані за технологіями часів Радянського союзу.

Важливість етапу переведення палива з дослідної у промислову експлуатацію підкреслюється складом делегацій, які взяли участь у засіданні штабу, це – представники Посольства США та Міністерства енергетики США в Україні, Тихоокеанської північно-західної національної лабораторії США, компанії Westinghouse, Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, НАЕК «Енергоатом», Державної інспекції ядерного регулювання України, Державного наукового центру з ядерної та радіаційної безпеки, народні депутати України.

Коли стартувало співробітництво з американцями? Моменту завантаження блоку української АЕС на 100% альтернативним паливом атомні енергетики чекали понад 20 років. У травні 1998 року між урядами України та США була підписана Угода про співпрацю в царині мирного використання ядерної енергії. І вже у грудні того ж року саме блок №3 Южно-Української АЕС було обрано в якості пілотного проекту для планового завантаження американським паливом.

Завантаження перших шести дослідних американських касет відбулося лише в серпні 2005 року. І ось, через 13 років, саме цей блок має завершити надважкий шлях звільнення української атомної енергетики від монополізму російського «Росатома» та ТВЕЛа.

До липня поточного року паливо Westinghouse на українських АЕС експлуатувалося лише у змішаних завантаженнях разом із російським паливом ТВЕЛ – у співвідношенні від 25% до 75% на різних блоках. Наразі в програмі задіяні шість блоків – два на Южно-Українській АЕС та чотири – на Запорізькій АЕС.

«Виключно компанії Westinghouse та російська ТВЕЛ володіють технологіями виробництва палива для реакторів типу ВВЕР, якими оснащені українські атомні електростанції», – підтвердив інформацію Азіз Даг, віце-президент, виконавчий директор Westinghouse під час перебування на ЮУАЕС.

Юрій Недашковський неодноразово  підкреслював, що для України важливо мати можливість разом використовувати альтернативні види палива – російське та американське, щоб мати певний економічний баланс. Та події 2014 року змусили скоригувати державні позиції з цього питання.

Скільки українських блоків і коли перейдуть на паливо Westinghouse?  Через рік, коли рішення про переведення палива Westinghouse у промислову експлуатацію буде затверджене, атомна генерація України отримає можливість самостійно робити вибір «оптимального співвідношення». За словами Недашковського, «Енергоатом» вирішуватиме, чи буде це змішане завантаження, чи деякі блоки будуть переведені на роздільне завантаження окремо паливом Westinghouse або паливом ТВЕЛ.

Певні кроки вже заплановані. Так, сьогодні блок №2 ЮУАЕС на 50% завантажений паливом Westinghouse, та вже у 2020 році його планується  на 100% перевести на американське паливо. Блок №1 залишиться працювати на паливі ТВЕЛ. На Запорізькій АЕС чотири блоки – №1, №3-5 – також планується перевести на паливо Westinghouse у 2019-2021 роках, а блоки №2 і №6 – залишити виключно на паливі ТВЕЛ.

Крім того, на 2021 рік вже заплановане завантаження палива Westinghouse в блок №3 Рівненської АЕС, тим більше, що 16 липня колегія Держатомрегулювання прийняла рішення про подовження терміну експлуатації цього блоку ще на 20 років – до кінця 2037 року.

Між «Енергоатомом» та компанією Westinghouse Electric Sweden (Швеція) у 2008 році був підписаний комерційний контракт на забезпечення свіжим ядерним паливом від трьох до шести енергоблоків АЕС України з реакторами типу ВВЕР-1000. В 2014 році сторони домовилися розширити його та подовжити до 2020 року, а в січні 2018 року контракт ще раз був подовжений, вже до 2025 року. Тепер він передбачає поставки ядерного палива для забезпечення семи з 15 українських атомних блоків.

«Завантаження активної зони реактору на 100% паливом Westinghouse та вихід на повну потужність блоку №3 Южно-Української станції є свідченням того, що конструкція нашого палива та його експлуатаційні характеристики довели свою надійність. Ми з нетерпінням чекаємо можливості завантаження інших енергоблоків, і сподіваємося, що вони будуть не менш успішними», – заявив Азіз Даг, віце-президент, виконавчий директор Westinghouse.

Що це дасть українським атомникам? Самостійне визначення оптимального сценарію завантаження енергоблоків також надасть «Енергоатому» можливість започаткувати широкомасштабну програму підвищення потужностей блоків та підвищення їх ефективності. Наприклад, на тому ж блоці №3 ЮУАЕС, чия  активна зона повністю завантажена паливом Westinghouse, вже розпочалася  робота, в якості пілотного проекту, з підвищення номінальної потужності, яка зараз складає 1000 МВт.

«Паливо Westinghouse апріорі дозволяє підвищити потужності блоку на 7%, а, якщо попрацювати, можна підняти і на 10%. Тобто, додати від 70 МВт до 100 МВт електричної потужності за рахунок збільшення потужності роботи реактора. Ці заходи також потребують модернізації турбіни і заміни генератора. Це не дешево, але ми все врахували, це дасть серйозний економічний ефект», – пояснює Юрій Недашковський.

Жодного прикладу підвищення потужності блоку лише за рахунок завантаження в активну зону 100% російського палива ТВЕЛ, навіть їх найновішої розробки – модифікованого палива ТВС-А, ніхто ніколи не наводив: ані в Україні, ані в Росії. Проте, в Україні є певні «громадські організації», які періодично виступають проти використання палива Westinghouse.

Хто проти й чому? Одна з найпотужніших акцій відбулася минулого року в Миколаєві. Спочатку члени місцевої «громадської організації» носили плакати з портретами губернатора, голови облради та генерального директора Южно-Української АЕС. А потім до плакатів додалися вельми специфічні вимоги, які писала людина, що має безпосереднє відношення до атомної галузі.

Тоді в бесіді Mind гендиректор станції Володимир Лісніченко перерахував ці вимоги «громадськості»: допустити їх до інспекції палива Westinghouse; надати їм усі результати та аналіз використання цього палива; показати ступінь вигорання американського палива, тобто – суто технічну інформацію, яку не зрозуміє пересічна людина. До інспекції палива, взагалі, допускається дуже обмежене коло працівників «Енергоатому», які безпосередньо пов’язані з паливом і мають окремий допуск.

Усі процеси, пов’язані із ядерним паливом, належать до найвищого ступеня безпеки країни та людей, тому всі ядерні матеріали знаходяться під підвищеним спецзахистом. Наразі країна перебуває в умовах військового конфлікту на Донбасі, і на вільній території України діє достатня кількість потенційних зловмисників, які шукають «дірки» на всіх стратегічно важливих об’єктах. У жодній цивілізованій країні світу – США, Франції, Німеччині – ніхто не видасть «громадським організаціям» інформацію по ядерному паливу, тим більше не допустить до інспекції на атомному блоці.

Цього року потужних маршів «стурбованої громадськості» не відбувалося. Проте, напередодні 100%-го завантаження активної зони реактору блоку №3 ЮУАЕС американським паливом та виведення блоку на повну потужність, відбулися дві неоднозначні події.

Хто «спалився» на неякісних кабелях? Наприкінці червня з’явилася інформація, що СБУ затримала низку ділків з Дніпра та співробітників станції, які поставили на Южно-Українську АЕС неякісне електротехнічне обладнання – кабелі – для систем оповіщення про небезпеку на блоках. Українська преса щедро малювала картини можливих апокаліпсисів.

Юрій Недашковський, перебуваючи на ЮУАЕС, окремо пояснив: кабелі призначалися не для блоків, а для сумісної комунікаційної системи – для передачі даних вже поза блоками, тому жодних проблем для блоків ці системи не представляли. Та президент НАЕК звернув увагу на інший момент: усю інформацію та судові документи про затримання осіб,  пов’язаних з оборудкою з кабелями на ЮУАЕС, Миколаївське відділення СБУ підготувало ще на початку червня, але використало їх через три тижні, коли терміни дії судових дозволів про затримання от-от мали б скінчитися, а завантаження палива Westinghouse було у розпалі.

Тобто, цей скандал мав би якщо не зупинити завантаженні палива, то не допустити варіант підключення блоку №3 до об’єднаної енергосистеми України та виведення його на промислову потужність. А в ідеалі, взагалі не запускати, а розпочати «великі розбірки» – хто, коли, чому й навіщо поставив некондиційні кабелі, і як це могло вплинути на безпеку блоків. Наразі центральний офіс СБУ з’ясовує, чому відбулася затримка із арештами.

Що мав на увазі міністр Насалик? Другий момент: на початку липня у медійне коло просочився зміст малозрозумілого листа міністра Мінпаливенерго Ігоря Насалика до російських атомників про те, що Україна «розглядає можливість співпраці з «Росатомом» щодо будівництва заводу з виробництва ядерного палива». Тема, про яку публічно не згадували майже роки три, чомусь активізувалася саме напередодні завантаження палива Westinghouse.

Насалик почав виправдовуватися, мовляв, цей лист мав на увазі запросити росіян до консультацій, бо Україна пропонує їм продати свої права на будівництво цього заводу китайській компанії China Nuclear Energy Industry Corporation (CNEIC). Китайці вже мають певні ліцензії на виробництво російського палива ТВС, тож, зможуть розгорнути його виробництво в Україні. Та є дуже велике «але».

Російська компанія ТВЕЛ має достатні потужності для виробництва паливних збірок для всіх атомних блоків у світі, які працюють за радянською технологією. Це два підприємства – Машинобудівний завод у місті Електросталь під Москвою (ПАТ «МСЗ») та Новосибірській завод хімконцентратів (ПАТ «НЗХК»). У блоків закінчується строк експлуатації, їх закривають на користь зеленої енергетики, компанії шукають альтернативне паливо, а нові блоки майже не будуються – тож, ринок збуту російських заводів щороку скорочується. І жодного нового виробництва їм не потрібно.

Їхнє завдання – за будь-яку ціну втримати наявний ринок. Тому головною умовою будівництва заводу в Україні росіяни поставили виробництво ядерного палива для всіх АЕС України. Ці вимоги вони підтвердили і зараз, про що повідомив міністр Насалик на брифінгу 11 липня поточного року. 

Подібні вимоги перекреслюють усю 20-річну роботу України з Westinghouse та повертають її до повної залежності від Росії. Адже, за ліцензією, та ж ТВЕЛ отримуватиме від китайської компанії проценти за кожну  виготовлену паливну збірку. А за будь-яких політичних непорозумінь зможе відкликати свою ліцензію.

А що лишилося за кадром? На жаль, після Помаранчевої революції 2004-2005 років, поза увагою громадськості залишилася дуже важлива інформація: до України в той час надійшла партія паливних збірок ТВЕЛ, всередині засипаних дрібними кульками від підшипників. Другого Чорнобилю не було б, але й працювати наші реактори не змогли б: збірки швидко б деформувалися, причому дуже сильно. Ці проблеми були виявлені вже безпосередньо на українських АЕС спеціалістами з завантаження палива. Збірки були повернуті виробнику.

Нібито, було двостороннє розслідування, і комісія виявила певні технічні проблеми та збої на збірковому конвеєрі в Росії. Усе вирішили тишком-нишком, зійшлися на технічних проблемах. Та чомусь до 2005 року подібних проблем на конвеєрах російських заводів не було. І саме після цієї події Україна посилила активність у роботі із залучення альтернативного палива для наших АЕС.

Сьогодні між «Енергоатомом» та компанією Westinghouse є домовленість, що в разі потреби завод з виготовлення паливних збірок Westinghouse у шведському місті Вестерос зможе забезпечити паливом усі 13 блоків ВВЕР-1000 на українських АЕС. Азіз Даг повідомив журналістам, що для підвищення потужностей заводу знадобиться 12 місяців. А Юрій Недашковський додав, що наразі Україна вже має у себе річний запас ядерного палива – американського та російського. Тож року вистачить, щоб наша країна без проблем пережила будь-які неоднозначні дії РФ.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті