mind
Криза в Туреччині: банківська система на межі колапсу

Криза в Туреччині: банківська система на межі колапсу

Санкції США та зростаюча інфляція призвели до обесцінення турецької ліри вдвічі з початку року

Криза в Туреччині: банківська система на межі колапсу
Фото Anadolu Agency, via Getty Images

В Туреччині розгорнулась економічна криза. Проблеми виникли ще на початку року, з того часу турецька ліра подешевшала майже удвічі. Тиск на валюту досить стандартний в подібних ситуаціях: висока інфляція, великий торговий дефіціт та «друк» коштів урядом. Але найбільше посприяв обвалу валюти Реджап Ердоган своїми заявами та тиском на центральний банк. Не обійшлось і без твіттера Дональда Трампа.

Ще на початку тижня Goldman Sachs опублікував оцінку, що девальвація ліри до 7,1 може викликати хвилю банкрутств у турецькій банківській системі. Тоді курс був 5,3 ліри за долар. А сьогодні торги на валютному ринку відкрились на рівні 7,2 ліри за долар. З початку року падіння склало 45%.

Що ж призвело до стрімкої девальвації в Туреччині? Як завжди в подібних ситуаціях – є дві групи факторів, макроекономічні передумови та тригери, що прискорили падіння.

Макроекономічні дисбаланси. В Туреччині стрімко зростає інфляція. Лише у липні індекс споживчих цін зріс на 16%. Тоді як раніше центробанк стабільно відповідав на інфляцію підняттям процентних ставок, аби підтримати національну валюту, цього разу, в липні, під тиском Ердогана, він залишив ставку без змін – на рівні 17,75%.

з

Президент вірить у те, що високі ставки напряму призводять до  зростання інфляції, тому наполіг, щоб відсоткові ставки більше не підвищувались.

Економічна політика Ердогана – в його розумінні, направлена на стимулювання зростання будь-якою ціною, – завела фінансову систему в глухий кут.

Економіка країни досить крихка, через те, що велика частина боргу номінована в доларі. За оцінками МВФ, загальний обсяг боргу в іноземній валюті дорівнює близько 50% ВВП. У Фонді минулого тижня відповіли на численні питання ЗМІ, що уряд Туреччини досі не звертався по допомогу.

Санкції та торговельна війна з боку США. 1 серпня тригером стало загострення відносин між США та Туреччиною. Спочатку американське казначейство заморозило активи міністра внутрішніх справ та міністра юстиції Туреччини через їхню участь у затриманні американського пастора Ендрю Брансона. І хоча Реджеп Ердоган запевнив, що конфлікт не призведе до жодних наслідків – ринки вирішили по-іншому.

За тиждень до того, здавалось, компроміс було знайдено – Туреччина мала відпустити пастора, який перебуває у в’язниці з моменту спроби державного перевороту в 2016 році. У свою чергу, США дозволяли турецькому банкіру державного Halkbank, що порушив ембарго в торгівлі з Іраном, відбувати своє покарання вдома. Але угода зірвалась через те, що голова МЗС Туреччини почав вимагати не лише відпустити банкіра, а також закрити розслідування щодо діяльності банку. Одночасно з цим пастор був відправлений під домашній арешт.

І це – не єдині санкції, які планує впровадити Америка. Ще один законопроект, вже прийнятий Сенатом, має заблокувати придбання Ердоганом 100 винищувачів F-35. Причина покарання: купівля Туреччиною системи протиракетної оборони у РФ. Також обговорюється можлива заборона інститутам Світового банку та ЄБРР надавати кредити Туреччині та турецьким компаніям, поки не буде звільнено Ендрю Брансона та трьох місцевих працівників американського консульства, яких було затримано протягом останнього року.

Але найгостріше ліра відреагувала на чутки в пресі, що США можуть переглянути умови торгівлі з Туреччиною – обсяг безмитного імпорту турецьких товарів в США складає $1,7 млрд.

Дональд Трамп у п’ятницю ще підлив масла у вогонь. «Я підписав збільшення вдвічі тарифів на cталь та алюміній, після того як турецька ліра обвалилась відносного нашого сильного долара. Тарифи на алюміній тепер становлять 20%, на сталь – 50%. Наші стосунки з Туреччиною не дуже гарні на даний момент», – як завжди, у Твіттері написав він.

На що Ердоган відповів: «Ми витримаємо тиск. не забувайте, у них є долари, а в нас є наші люді і наш Бог. Ми важко працюємо».

Після обіду в п’ятницю він звернувся до громадян із закликом конвертувати долари і золото в ліру, щоб допомогти державі пережити кризу. Але цей заклик призвів до зворотнього ефекту – ліра почала ще швидше дешевшати.

Чому інвестори не довіряють турецькій владі? Девальвація національної валюти оголить внутрішні проблеми. Зовнішній борг корпоративного сектору складає 220 млрд євро. Провідні турецькі компанії будуть вимушені реструктурувати борги, а деяким не вдасться уникнути дефолту.

Ще одна проблема полягає в тому, що Ердоган напряму втручається в роботу центробанку.

Всі ці дії однозначно не призводять до зміцнення довіри з боку інвесторів, що є критичним для «втримання ситуації під контролем».

Поки що частка непрацюючих кредитів в економіці складає всього 3%. Але рейтингове агенство Moody’s вже випустило заяву, що цей відсоток почне зростати найближчим часом.

Чому переживають в Європі? Для Європи ситуація не виглядала критичною до п’ятниці. Тепер має такий вигляд. Європейські банки є масштабними кредиторами турецької економіки. Сумарно вони інвестували в її економіку понад 200 млрд євро кредитних коштів. Тому курс турецької ліри вже потягнув за собою євро, яке за останній тиждень подешевшало з 1,17 до 1,14 долара.

Найбільше постраждають банки Франції, Італії та Іспанії, зокрема Іспанська BBVA (належить 50% турецького Garanti Bank), італійський UniCredit (40.9%в турецькому Turkey’s Yapi Kredi) та французький BNP Paribas (72,5% роздрібного банку TEB), які були основними кредиторами турецької економіки.

Консолідовані активи іноземних банків в Туреччині, за країною походження

Країна Обсяг виданих кредитів, $ млрд 
Іспанія 82,3
Франція 38,4
Об'єднане Королівство 19,2
США 18
Німеччина 17,1
Італія 16,9
Японія 14
Всього іноземні банки 264,9

Джерело: bis.org

Поки що жоден з цих банків офіційно не прокоментував ситуацію та свої можливі дії. Але місяць тому виконавчий директор BBVA в коментарі Financial Times переконував, що група дуже добре підготувалась до можливої кризи. Він додав, що банк знизив обсяги кредитів в іноземній валюті і збільшив обсяг інструментів, прив’язаних до інфляції.

Yapi Kredi також у зоні ризику – аналітики Goldman оцінили банк як «слабку ланку» серед великих турецьких банків. Хоча італійські акціонери переконували, що банк здатен самостійно пережити кризу.

Аналітики, опитані Financial Times, оцінюють можливі втрати BBVA у 13% від балансової вартості банку, у разі виходу з ринку. Подібний крок обійдеться ING у 9% вартості, UniCredit – 8%, та BNP Paribas – 3%.

Як вплине на Україну? Через нерозвиненість вітчизняного фондового та фінансового ринків корпоративний сектор особливо не відчує турецьку кризу. Інша справа – держава. Для управління зовнішнім боргом – це поганий знак, напередодні великих виплат за зовнішніми зобов’язаннями та складних переговорів з МВФ.

«Прибутковість 10-річних держоблігацій Туреччини (в USD) досягла 8,4%. І весь світ напружено чекає наступного тижня. Паралельним курсом на південь рухаються ціни на російські активи і рубль. Зростає дохідність і українських єврооблігацій», – прогнозує керуючий партнер інвесткомпанії Capital Times Ерік Найман.

Економісти вважають, що турецька криза може призвести до чергової кризи фінансового сектору в Єврозоні. Тоді для України значно ускладниться доступ до кредитних коштів та інвестицій.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті