У гонитві за cashless: як банки «підсаджують» клієнтів на безготівкові розрахунки

18 вересня в інноваційному парку UNIT.City відбувся третій міжнародний Visa Cashless Summit 2018 «Ростемо разом з інноваціями». Представники українських банків та експерти поділилися результатами перегонів за першість і розповіли про те, які глобальні інновації хочуть запустити в Україні. Mind вибрав цікаві факти, цифри і цитати спікерів.

Антон Тютюн,
заступник голови правління Ощадбанку:

Давайте повернемося у 2010 рік. Тоді кількість банкоматів уже була значною (30 000) і достатньою, щоб обслуговувати готівковий оборот. А мережі терміналів були нерозвинені (108 000). Ми відставали навіть від середньоєвропейських країн. Також не вражала чисельність безготівкових операцій (100 млн).

Через сім років кількість банкоматів збільшилася несуттєво – до 37 000, тоді як терміналів – зросла до 252 000. Це велика цифра для нашої країни. Хоча вона ще замала, якщо порівнювати з середньоєвропейськими країнами. Разом з тим, розрахуватися карткою вже не проблема, як це було сім років тому. У 20 разів зросла кількість безготівкових операцій – до 2 млрд. Дуже багато операцій стали безконтактними.

Щоб оперативніше переходити на безготівкові розрахунки, потрібно зробити кілька кроків. По-перше, пройти квест з оплатою комунальних платежів. Нинішнє розмаїття квитанцій, платіжок, стандартів, які має наша велика країна, цьому дуже заважає. Потрібна стандартизація. Починаючи з QR-кодів і закінчуючи стандартними формами платежу та обміну інформацією. Той, хто це зробить, просто підніме ринок. У комуналці ще дуже великий шматок готівки, який «ходить» по відділеннях. А завдяки стандартизації всі зможуть платити за все в інтернеті, нічого не губитиметься.

Наступний крок – дистанційне обслуговування, віддалена ідентифікація. Ми повинні організувати все таким чином, щоб у клієнта не було необхідності приходити в банк з простими і зрозумілими операціями. Наприклад, щоб відкрити рахунок. Зараз уже деякі банки надають таку можливість. Сподіваюся, у майбутньому клієнти зможуть, відкривши рахунок в одному банку, віддалено робити це і в інших банках, будучи попередньо ідентифіковані за допомогою BankID або МоbileID першою фінустановою. Ця «зона руху» посилить конкуренцію між банками за клієнтів.

Ще один крок – біометрія. Зараз впроваджується багато її інструментів: пальці, руки, повіки, очі, вени. Сподіваюся, експерименти закінчаться чимось хорошим, і біометрична ідентифікація з'явиться у всіх точках продажів, каналах взаємодії людини з державою, банками, фінтеху.

Також важливий крок – мікроплатежі в транспорті. Банки не дуже хочуть брати участь у цій темі і вкладати в інфраструктуру: коли платіж у 5–10 грн – не заробиш. Є кілька виходів з даної ситуації – починаючи від нових технологій (наприклад, QR) і закінчуючи поєднанням функцій валідації платежу і оплат. У цьому напрямку нас чекає великий розвиток.

Олександр Яблунівський,
директор департаменту платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ:

Цього року Нацбанк ухвалив нову стратегію. Одним з її ключових пунктів стала фінансова інклюзія. За даними останнього дослідження Світового банку, в Україні ще близько 37% населення не інклюзивного (не мають рахунків, не користуються фінансовими послугами). У НБУ є багато активностей для підвищення фінансової інклюзії.

Ривок вже зроблено. Зараз в Україні проводиться понад 44% безготівкових розрахунків. У першому півріччі 2018 року домінували операції в інтернеті (36%). Перекази з картки на картку зайняли 31%, класичний еквайринг – 29%. Спостерігається великий стрибок Peer-to-peer (Р2Р) переказів. За останнє півріччя вони зросли більш ніж на 10%. Ми бачимо в цьому ризик: це можлива канібалізація традиційного еквайрингу. З одного боку, розуміємо, що cashless завжди краще, ніж cash. З іншого – ймовірно, це сіра зона. Фізособи пішли в неї, щоб використовувати сучасні інструменти. Але отримувати оплату за товари та послуги за допомогою Р2Р, минаючи податки, – не дуже добре. Не секрет, що ДФС запитує у банків дані по таких платежах.

Також ми бачимо позитивну динаміку в розвитку інфраструктури. Зараз в Україні 280 000 POS-терміналів, понад 70% з них підтримують безконтактні карти. Тому в нашу країну і зайшли «гіганти гаманців» – Apple і Android. Для них розширення такої інфраструктури є принциповим.

У НБУ є багато ініціатив, пов'язаних з технологіями. Наприклад, цього місяця ми почали пілот із запуску електронної гривні, яка базується на блокчейні. Поки вивчаємо, аналізуємо. Також розробили законопроект, норми якого дозволять контролювати відкритість договірних відносин, сумлінність реклами та інші аспекти, які безпосередньо пов'язані із захистом прав споживачів.

Дмитро Крепак,
регіональний менеджер з розвитку бізнесу Visa:

Безготівкова економіка – менш корумпована і тому прозоріша. Вона має переваги для всіх учасників екосистеми: банків, торгово-сервісних підприємств, платіжних систем, держави і споживачів.

Вважаю, що за останні два роки досягнуто класний результат: обсяг безготівкових платежів в українській економіці зріс на 30%. Сьогодні в Україні, як у Китаї або Індії, можна розрахуватися за допомогою QR-коду. Україна і Казахстан – перші дві країни, де ми запускаємо платежі за допомогою QR-кодів.

Примітно, що до створення безготівкової платіжної інфраструктури почали приєднуватися і нетрадиційні гравці. Наприклад, національна туристична організація, міські адміністрації. Мерія Житомира впровадила безконтактні розрахунки в міському наземному транспорті. Мерія Тернополя пішла ще далі: запустила можливість розраховуватися безготівково в усьому транспорті, включаючи і приватні маршрутки.

Ми бачимо позитивні результати. Але нам є над чим працювати. Перш за все над безшовним клієнтським досвідом, щоб споживач міг розрахуватися або робити перекази з мінімальною кількістю кліків та інших рухів. Або взагалі без участі людини (платіжна технологія або штучний інтелект будуть самі робити платіж).

Дмитро Яблоновський,
заступник виконавчого директора Центру економічної стратегії:

Драйвером безготівкової економіки стає діджіталізація. Ми спостерігаємо позитивний ефект від cashless. По-перше, зниження тіньової економіки. По-друге, гроші залишаються в системі: залишки на клієнтських рахунках банки можуть використовувати для кредитування економіки.

За даними GfK, вже близько 66% українців мають пластикові платіжні картки. Цікаво, що більшість користувачів використовують їх не просто для зняття готівки, а для безготівкових платежів. За ІІ квартал 2018 року обсяг безготівкових розрахунків досяг 299 млрд грн.

Третина цієї суми (понад 100 млрд грн) склали Р2Р-перекази. Я б не називав їх відходом «у тінь». Це платежі в неформальній економіці. Наприклад, якщо моя дружина продає вживаний дитячий візочок – це неформальна, а не тіньова економіка. Також Р2Р використовується під час транскордонних платежів (оплаті покупок, зроблених в іноземних інтернет-магазинах).