mind
Годувальниця на дієті: скільки недоотримує український агросектор

Годувальниця на дієті: скільки недоотримує український агросектор

Що надає, а що відбирає держава у сільського господарства

Цей матеріал також доступний російською
Годувальниця на дієті: скільки недоотримує український агросектор
Фото: pixabay

Продовольчі товари та сировина для їх виробництва за підсумками січня-серпня склали 40,3% від загального експорту товарів з України. Цього достатньо, аби визнати агроіндустрію критично важливою для макроекономічної стабільності країни. Але попри свою важливість ця галузь не отримує відповідної підтримки з боку держави. За оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) загальне вилучення з агросектору у минулому році склало понад $1,9 млрд. Mind розбирався, чому українська аграрна галузь розвивається всупереч, а не завдяки державі.

Підтримка зі знаком мінус – це пригнічення

ОЕСР завершила чергові дослідження агрополітики у 35 країнах ОЕСР, 6 державах-членах ЄС, що не входять до ОЕСР, а також у Бразилії, Кореї, Колумбії, Коста-Риці, Казахстані, Філіппінах, Росії, Південної Африці, В’єтнамі  та Україні. 

Результати невтішні: Україна залишається єдиною країною у цій групі, у якої макроекономічна стабільність підтримується коштом політики примусових вилучень у сільськогосподарських виробників. І хоча цей сучасний оброк скоротився у 2017 році до 1,8% ВВП з 2,3% роком раніше, будь-яке порівняння з іншими державами все ще виглядає жахливо.

Це стосується як показника producer support estimate (PSE), який включає оцінку широкого кола заходів державної підтримки виробників агросектору, так і total support estimate (TSE) – загальну оцінку підтримки, що містить сукупну суму трансфертів, які отримує сільське господарство від платників податків та споживачів у результаті політики підтримки галузі.

Згідно звіту ОЕСР, в Україні PSE протягом п’яти останніх років залишався від’ємним. При цьому, негативний вплив агрополітики у 2017 році дещо зменшився не стільки через зростання відповідних бюджетних видатків, скільки через зростання світових цін та одночасного послаблення гривні.

«Імпліцитне оподаткування сектору спричинено від’ємною підтримкою ринкових цін для більшості продуктів, що експортуються. Як наслідок, середній рівень цін виробників майже на 10% нижче, ніж у порівняльних цінах», – підрахували у ОЕСР.

Серед порад, які надала організація – активне використання преференцій, наданих угодами про вільну торгівлю з ЄС та Канадою, інвестування у транспортну інфраструктуру та логістику, запровадження ринку землі та забезпечення належного доступу до сільськогосподарських кредитів.

Підтримка сільського господарства в Україні ($ млн)

2015

2016

2017

Оцінка підтримки виробників (PSE)

-2 016

-2 278

-2 043

Оцінка підтримки споживачів (consumer support estimate, CSE)

1 813

1 903

1 387

Загальна оцінка підтримки (TSE)

-1 901

-2 168

-1 904

TSE (% від ВВП)

-2,1

-2,3

-1,8

Дані: ОЕСР

Порівняння України с окремими державами за TSE ($ млн, % ВВП)

2015

2016

2017

Україна

-1 901 (-2,1)

-2 168 (-2,3)

-1 904(-1,8)

Казахстан

2 631 (1,4)

696 (0,5)

1 271(…)

Росія

11 430 (0,8)

11 872 (0,9)

11 411 (0,7)

Туреччина

19 867(2,3)

20 294(2,4)

15 807(1,9)

Дані: ОЕСР

М’яса тиграм не додають 

Бюджетне фінансування сільгоспвиробників є одним з найпопулярніших меседжів для використання політиками напередодні виборів. Але на яскравих слайдах для публічних презентацій не залишається місця для інформації, зокрема, про недофінансування, несвоєчасність виділення коштів та дискусійність їх розподілу.

Приміром, за весь минулий рік аграрії отримали тільки 92% від запланованих видатків за основними програмами бюджетної держпідтримки агросектору. У поточному році існує ризик отримати ще більше недофінансування через брак бюджетних ресурсів на тлі недосягнення намічених цілей із запозичень та приватизації.

Станом на 12 жовтня консолідовані виплати за цими програмами склали лише 918 млн грн., або 14,5% від запланованої на рік суми. Форсоване фінансування цих видатків у листопаді-грудні може неабияк посприяти прискоренню інфляції. Але, більш вірогідно, значну частину видатків, обіцяних аграріям, де-факто буде секвестровано, і українські агровиробники знов платитимуть за підтримку макроекономічної стабільності.

Згідно з першим варіантом проекту держбюджету-2019, сукупні видатки на ці програми зростають у наступному році на 9,5%. Але частка видатків на підтримку агроіндустрії у загальній сумі видатків та кредитування держбюджету навіть згідно з планом дещо скорочується – до 0,63%.

Плани підтримки АПК шляхом здешевлення кредитів,
надання кредитів та підтримки лізингу, млн грн

2017

2018

2019

план

факт

% плану на рік

план

факт на 12 жовт.

% плану на рік

план

Бюджетні видатки на здешевлення кредитів АПК (програма 2801030)

300

294,8

98,3

66

20,7

31,4

127,2

Надання кредитів фермерським господарствам (програма 2801460)

65

64,6

99,4

43,1

43,1

100

244,5

Фінансова підтримка заходів на умовах фінансового лізингу (програма 2801490)

3,8

3,8

100,0

3,8

0

0

4,8

Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників (программа 2801580)

4 774

4 134,1

86,6

945

233,3

24,7

1 382

Державна підтримка галузі тваринництва (програма 2801540)

170

165,8

97,5

4000

543,5

13,6

4000

Фінансова підтримка фермерських господарств (програма 2801230)

--

--

--

1000

1,6

0,2

800

Державна підтримка розвитку, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними (програма 2801350)

75

298,6

в 4 рази

300

76,2

25,4

400

Разом

5 387,8

4 961,7

92,1

6357,9

918,4

14,5

6 958,5

Дані: закони про держбюджет та первинний проект держбюджету-2019, Держказначейство, Мінагрополітики; обрахунки – Mind

Кредитна рестрикція

У Нацбанку з поточного року припинили публікувати дані про рівень прострочених позик сільськогосподарських корпорацій, але на словах визнають, що позичальники з агросектору вирізняються у ліпший бік у порівнянні з іншими галузями з точки зору погашення боргів.

«Нацбанк як регулятор бачить, що аграрні компанії – це переважно добросовісні позичальники. Рівень дефолтів у аграрному секторі є найнижчим у порівнянні із іншими галузями. У секторі працює багато малих та середніх підприємств, які мають хороші перспективи зростання, підвищення операційної ефективності та покращення фінансових показників. Банки, у свою чергу, вважають сільськогосподарські підприємства перспективними та надійними клієнтами», – повідомили Mind у центробанку.

Проте схильність виплачувати кредити не допомагає аграріям якісно подолати проблеми з доступом до кредитних ресурсів, а окремі зміни у ситуації викликають занепокоєння.

Зокрема, якщо виокремити викривлення, пов’язані з курсовою волатильністю та списанням валютних позик та поглянути лише на динаміку гривневої заборгованості, то стає очевидно, що кредитна підтримка агроіндустрії в абсолютному вимірі скорочується. За січень-серпень минулого року обсяг гривневих агрокредитів зріс на 8,606 млрд грн, тоді як за той же проміжок у поточному році – на 8,595 млрд грн.

Реальний масштаб зменшення ролі кредитування окреслюється, якщо зважити показники кредитування на загальне зростання цін, що відображається у дефляторі ВВП. За минулий рік його значення сягнуло 22%, а за підсумком другого кварталу поточного року скоротилося лише до 17%.

Частка агровиробників у загальному обсязі гривневих кредитів
нефінансовим корпораціям (на кінець періоду, млн грн)

показник

груд.
поперед. року

січ.

лют.

бер.

квіт.

трав.

чер.

лип.

серп.

зміна за 8 міс, %

2017

усього

 417 432

 414 669

 415 110

417 288

418 624

416 631

424 555

432 128

437 509

4,81

у т.ч. агро

 38 148

 37 203

 36 882

 37 811

 38 845

 43 420

 44 753

 45 827

 46 754

22,56

частка агро

 9,14

 8,97

 8,88

 9,06

 9,28

 10,42

 10,54

 10,60

 10,69

1,55 в.п.

2018

усього

 455 095

 458 160

 461 624

460 508

463 203

465 062

455 170

460 357

468 326

2,91

у т.ч. агро

 45 995

 46 700

 47 132

 48 510

 51 426

 53 367

 52 742

 53 968

 54 590

18,69

частка агро

 10,11

 10,19

 10,21

 10,53

 11,10

 11,48

 11,59

 11,72

 11,66

1,55 в.п.

Дані – НБУ, обрахунки – Mind

Частка гривневих кредитів у загальному залишку
за кредитами сільськогосподарським корпораціям
(на кінець періоду, млн. грн.)

показник

груд.
поперед. року

січ.

лют.

бер.

кв.

тр.

чер.

лип.

серп.

2017

усього

55 374

54 111

50 945

51 520

52 140

57 514

59 058

59 464

59 350

у т.ч. у гривні

38 148

37 203

36 882

37 811

38 845

43 420

44 753

45 827

46 754

частка гривні

68,89

68,75

72,40

73,39

74,50

75,49

75,78

77,07

78,78

2018

усього

59 706

60 694

60 319

61 628

64 774

67 267

67 376

69 174

70 842

у т.ч. у гривні

45 995

46 700

47 132

48 510

51 426

53 367

52 742

53 968

54 590

частка гривні

77,04

76,94

78,14

78,71

79,39

79,34

78,28

78,02

77,06

Дані – НБУ, обрахунки – Mind

Ще одним чинником, який поступово обмежує розвиток галузі, є сповзання кредитування у бік короткострокових позик. Якщо у серпні минулого року частка гривневих кредитів з терміном погашення понад п’ять років складала 33,7% від загальної суми таких кредитів, то у серпні поточного року – 27,5%.

Терміни кредитування сільськогосподарських корпорацій
(на кінець серпня, млн грн)

Рік

усього у всіх валютах

у тому числі за строками

усього у гривні

у тому числі за строками

до 1 року

від 1 року до 5 років

більше 5 років

до 1 року

від 1 року до 5 років

більше 5 років

2017

59 350

20 193

21 516

17 641

46 754

14 426

16 592

15 735

частка від загалу

34,02

36,25

29,72

--

30,86

35,49

33,66

2018

70 842

23 455

30 337

17 049

54 590

16 353

23 249

14 989

частка від загалу

33,11

42,82

24,07

--

29,96

42,59

27,46

Дані – НБУ, обрахунки – Mind

Вартість кредитів також стримує. З огляду на сформований потенціал інфляційних очікувань монетарна влада може продовжити посилювати антиінфляційні заходи. Проте, з урахуванням проінфляційної позиції уряду та парламенту напередодні виборів, намічена центробанком інфляційна мета може залишиться недосяжною, а ось доступ бізнесу до кредитів буде ускладнено через зростання відсоткових ставок, яке поновилося у серпні.

Усього нових агрокредитів без овердрафту, млн грн

показник

груд. поперед. року

січ.

лют.

бер.

квіт.

трав.

чер.

лип.

серп.

2017

усього

5 639

3 607

4 698

6 205

6 276

4 929

4 029

6 174

5 699

у т.ч. у гривні

4 348

2 961

3 785

4 889

4 957

4 072

3 524

4 767

4 321

2018

усього

5 429

4 428

5 353

7 077

7 136

6 614

6 069

6 219

5 563

у т.ч. у гривні

4 563

3 527

4 505

5 887

5 705

5 564

4 524

4 557

4 355

Дані: НБУ

Середньозважені ставки за новими кредитами
сільськогосподарським корпораціям без овердрафту (у річному вимірі)
та показник споживчої інфляції (у річному вимірі), %            

показник

груд. поперед. року

січ.

лют.

бер.

кв.

тр.

чер.

лип.

серп.

2017

за усіма

17,7

17,7

17,3

16,5

16,8

16,0

16,3

15,4

14,2

у т.ч. гривневі

19,8

19,5

19,0

18,3

19,1

18,1

17,6

17,6

16,6

інфляція

12,4

12,6

14,2

15,1

12,2

13,5

15,6

15,9

16,2

2018

за усіма

15,6

16,6

16,7

16,1

15,6

16,0

15,0

15,0

15,4

у т.ч. гривневі

17,2

17,8

18,0

17,7

17,8

17,8

17,7

17,7

17,9

інфляція

13,7

14,1

14,0

13,2

13,1

11,7

9,9

8,9

9,0

Дані: НБУ, Держстат

Лізінг – як спосіб виживання

 Жорстке регулювання банків, більші вимоги до процедур оформлення, зростання вартості гривневих ресурсів, зменшення державної підтримки через кредитування  – ці чинники підштовхують шукати альтернативу банківському кредитуванню у лізингу.

У Нацкомфінпослуг підрахували, що вартість договорів фінансового лізингу, які були укладені протягом першого півріччя 2018 року склала 11,1 млрд грн: у порівнянні з відповідним торішнім показником зростання склало 93%. В цілому, обсяг фінансового лізингу в Україні склав 26,5 млрд грн.

У проекті USAID «Трансформація фінансового сектору в Україні» відзначають істотний потенціал для зростання лізингу: середній вік транспортних засобів в Україні становить 19,6 років, тоді як у ЄС – 8,6. Великі можливості для лізингу у сільському господарстві, експерти USAID вбачають щодо машин для збирання цукрового буряку та картоплі, обладнання для виробництва кукурудзи та сої, обладнання для іригації, обладнання для годування тварин, доїльного обладнання та холодильних камер, а також елеваторів.

У інвесткомпанії Capital Times прогнозують, що глобальний ринок лізингу зросте на 30% у наступні чотири роки, до $1,534 трлн: третина глобального обсягу лізингу припадає на Європу. Але для України в них прогноз ще більш амбітний. Очікується, що вітчизняний ринок лізингу за чотири роки збільшиться утричі: обсяг нового лізингу може сягнути $1,8 млрд у 2021 році. Підставою для швидкого зростання лізингу є, зокрема, відкладений попит 2014-2015 років.

Вартість договорів фінансового лізингу,
укладених протягом звітного періоду за галузями,
млн грн

I півріччя-17

I півріччя-18

зміна, млн

зміна, %

зокрема

будівництво

446,3

877,8

431,5

96,7

сільське господарство

2167,1

2773,7

606,6

28

транспорт

634,1

2895,7

2261,6

356,7

харчова промисловість

138

464,2

326,2

236,4

переробна промисловість

13,1

29,3

16,2

123,7

усього

5743,1

11074,8

5331,4

92,8

Дані: Нацкомфінпослуг

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті