Годувальниця на дієті: скільки недоотримує український агросектор

Продовольчі товари та сировина для їх виробництва за підсумками січня-серпня склали 40,3% від загального експорту товарів з України. Цього достатньо, аби визнати агроіндустрію критично важливою для макроекономічної стабільності країни. Але попри свою важливість ця галузь не отримує відповідної підтримки з боку держави. За оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) загальне вилучення з агросектору у минулому році склало понад $1,9 млрд. Mind розбирався, чому українська аграрна галузь розвивається всупереч, а не завдяки державі.

Підтримка зі знаком мінус – це пригнічення

ОЕСР завершила чергові дослідження агрополітики у 35 країнах ОЕСР, 6 державах-членах ЄС, що не входять до ОЕСР, а також у Бразилії, Кореї, Колумбії, Коста-Риці, Казахстані, Філіппінах, Росії, Південної Африці, В’єтнамі  та Україні. 

Результати невтішні: Україна залишається єдиною країною у цій групі, у якої макроекономічна стабільність підтримується коштом політики примусових вилучень у сільськогосподарських виробників. І хоча цей сучасний оброк скоротився у 2017 році до 1,8% ВВП з 2,3% роком раніше, будь-яке порівняння з іншими державами все ще виглядає жахливо.

Це стосується як показника producer support estimate (PSE), який включає оцінку широкого кола заходів державної підтримки виробників агросектору, так і total support estimate (TSE) – загальну оцінку підтримки, що містить сукупну суму трансфертів, які отримує сільське господарство від платників податків та споживачів у результаті політики підтримки галузі.

Згідно звіту ОЕСР, в Україні PSE протягом п’яти останніх років залишався від’ємним. При цьому, негативний вплив агрополітики у 2017 році дещо зменшився не стільки через зростання відповідних бюджетних видатків, скільки через зростання світових цін та одночасного послаблення гривні.

«Імпліцитне оподаткування сектору спричинено від’ємною підтримкою ринкових цін для більшості продуктів, що експортуються. Як наслідок, середній рівень цін виробників майже на 10% нижче, ніж у порівняльних цінах», – підрахували у ОЕСР.

Серед порад, які надала організація – активне використання преференцій, наданих угодами про вільну торгівлю з ЄС та Канадою, інвестування у транспортну інфраструктуру та логістику, запровадження ринку землі та забезпечення належного доступу до сільськогосподарських кредитів.

Підтримка сільського господарства в Україні ($ млн)

	2015	2016	2017
Оцінка підтримки виробників (PSE)	-2 016	-2 278	-2 043
Оцінка підтримки споживачів (consumer support estimate, CSE)	1 813	1 903	1 387
Загальна оцінка підтримки (TSE)	-1 901	-2 168	-1 904
TSE (% від ВВП)	-2,1	-2,3	-1,8

Дані: ОЕСР

Порівняння України с окремими державами за TSE ($ млн, % ВВП)

	2015	2016	2017
Україна	-1 901 (-2,1)	-2 168 (-2,3)	-1 904(-1,8)
Казахстан	2 631 (1,4)	696 (0,5)	1 271(…)
Росія	11 430 (0,8)	11 872 (0,9)	11 411 (0,7)
Туреччина	19 867(2,3)	20 294(2,4)	15 807(1,9)

Дані: ОЕСР

М’яса тиграм не додають 

Бюджетне фінансування сільгоспвиробників є одним з найпопулярніших меседжів для використання політиками напередодні виборів. Але на яскравих слайдах для публічних презентацій не залишається місця для інформації, зокрема, про недофінансування, несвоєчасність виділення коштів та дискусійність їх розподілу.

Приміром, за весь минулий рік аграрії отримали тільки 92% від запланованих видатків за основними програмами бюджетної держпідтримки агросектору. У поточному році існує ризик отримати ще більше недофінансування через брак бюджетних ресурсів на тлі недосягнення намічених цілей із запозичень та приватизації.

Станом на 12 жовтня консолідовані виплати за цими програмами склали лише 918 млн грн., або 14,5% від запланованої на рік суми. Форсоване фінансування цих видатків у листопаді-грудні може неабияк посприяти прискоренню інфляції. Але, більш вірогідно, значну частину видатків, обіцяних аграріям, де-факто буде секвестровано, і українські агровиробники знов платитимуть за підтримку макроекономічної стабільності.

Згідно з першим варіантом проекту держбюджету-2019, сукупні видатки на ці програми зростають у наступному році на 9,5%. Але частка видатків на підтримку агроіндустрії у загальній сумі видатків та кредитування держбюджету навіть згідно з планом дещо скорочується – до 0,63%.

Плани підтримки АПК шляхом здешевлення кредитів,
надання кредитів та підтримки лізингу, млн грн

	2017			2018			2019
	план	факт	% плану на рік	план	факт на 12 жовт.	% плану на рік	план
Бюджетні видатки на здешевлення кредитів АПК (програма 2801030)	300	294,8	98,3	66	20,7	31,4	127,2
Надання кредитів фермерським господарствам (програма 2801460)	65	64,6	99,4	43,1	43,1	100	244,5
Фінансова підтримка заходів на умовах фінансового лізингу (програма 2801490)	3,8	3,8	100,0	3,8	0	0	4,8
Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників (программа 2801580)	4 774	4 134,1	86,6	945	233,3	24,7	1 382
Державна підтримка галузі тваринництва (програма 2801540)	170	165,8	97,5	4000	543,5	13,6	4000
Фінансова підтримка фермерських господарств (програма 2801230)	--	--	--	1000	1,6	0,2	800
Державна підтримка розвитку, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними (програма 2801350)	75	298,6	в 4 рази	300	76,2	25,4	400
Разом	5 387,8	4 961,7	92,1	6357,9	918,4	14,5	6 958,5

Дані: закони про держбюджет та первинний проект держбюджету-2019, Держказначейство, Мінагрополітики; обрахунки – Mind

Кредитна рестрикція

У Нацбанку з поточного року припинили публікувати дані про рівень прострочених позик сільськогосподарських корпорацій, але на словах визнають, що позичальники з агросектору вирізняються у ліпший бік у порівнянні з іншими галузями з точки зору погашення боргів.

«Нацбанк як регулятор бачить, що аграрні компанії – це переважно добросовісні позичальники. Рівень дефолтів у аграрному секторі є найнижчим у порівнянні із іншими галузями. У секторі працює багато малих та середніх підприємств, які мають хороші перспективи зростання, підвищення операційної ефективності та покращення фінансових показників. Банки, у свою чергу, вважають сільськогосподарські підприємства перспективними та надійними клієнтами», – повідомили Mind у центробанку.

Проте схильність виплачувати кредити не допомагає аграріям якісно подолати проблеми з доступом до кредитних ресурсів, а окремі зміни у ситуації викликають занепокоєння.

Зокрема, якщо виокремити викривлення, пов’язані з курсовою волатильністю та списанням валютних позик та поглянути лише на динаміку гривневої заборгованості, то стає очевидно, що кредитна підтримка агроіндустрії в абсолютному вимірі скорочується. За січень-серпень минулого року обсяг гривневих агрокредитів зріс на 8,606 млрд грн, тоді як за той же проміжок у поточному році – на 8,595 млрд грн.

Реальний масштаб зменшення ролі кредитування окреслюється, якщо зважити показники кредитування на загальне зростання цін, що відображається у дефляторі ВВП. За минулий рік його значення сягнуло 22%, а за підсумком другого кварталу поточного року скоротилося лише до 17%.

Частка агровиробників у загальному обсязі гривневих кредитів
нефінансовим корпораціям (на кінець періоду, млн грн)

	показник	груд. поперед. року	січ.	лют.	бер.	квіт.	трав.	чер.	лип.	серп.	зміна за 8 міс, %
2017	усього	417 432	414 669	415 110	417 288	418 624	416 631	424 555	432 128	437 509	4,81
	у т.ч. агро	38 148	37 203	36 882	37 811	38 845	43 420	44 753	45 827	46 754	22,56
	частка агро	9,14	8,97	8,88	9,06	9,28	10,42	10,54	10,60	10,69	1,55 в.п.
2018	усього	455 095	458 160	461 624	460 508	463 203	465 062	455 170	460 357	468 326	2,91
	у т.ч. агро	45 995	46 700	47 132	48 510	51 426	53 367	52 742	53 968	54 590	18,69
	частка агро	10,11	10,19	10,21	10,53	11,10	11,48	11,59	11,72	11,66	1,55 в.п.

Дані – НБУ, обрахунки – Mind

Частка гривневих кредитів у загальному залишку
за кредитами сільськогосподарським корпораціям
(на кінець періоду, млн. грн.)

	показник	груд. поперед. року	січ.	лют.	бер.	кв.	тр.	чер.	лип.	серп.
2017	усього	55 374	54 111	50 945	51 520	52 140	57 514	59 058	59 464	59 350
	у т.ч. у гривні	38 148	37 203	36 882	37 811	38 845	43 420	44 753	45 827	46 754
	частка гривні	68,89	68,75	72,40	73,39	74,50	75,49	75,78	77,07	78,78
2018	усього	59 706	60 694	60 319	61 628	64 774	67 267	67 376	69 174	70 842
	у т.ч. у гривні	45 995	46 700	47 132	48 510	51 426	53 367	52 742	53 968	54 590
	частка гривні	77,04	76,94	78,14	78,71	79,39	79,34	78,28	78,02	77,06

Дані – НБУ, обрахунки – Mind

Ще одним чинником, який поступово обмежує розвиток галузі, є сповзання кредитування у бік короткострокових позик. Якщо у серпні минулого року частка гривневих кредитів з терміном погашення понад п’ять років складала 33,7% від загальної суми таких кредитів, то у серпні поточного року – 27,5%.

Терміни кредитування сільськогосподарських корпорацій
(на кінець серпня, млн грн)

Рік	усього у всіх валютах	у тому числі за строками			усього у гривні	у тому числі за строками
		до 1 року	від 1 року до 5 років	більше 5 років		до 1 року	від 1 року до 5 років	більше 5 років
2017	59 350	20 193	21 516	17 641	46 754	14 426	16 592	15 735
	частка від загалу	34,02	36,25	29,72	--	30,86	35,49	33,66
2018	70 842	23 455	30 337	17 049	54 590	16 353	23 249	14 989
	частка від загалу	33,11	42,82	24,07	--	29,96	42,59	27,46

Дані – НБУ, обрахунки – Mind

Вартість кредитів також стримує. З огляду на сформований потенціал інфляційних очікувань монетарна влада може продовжити посилювати антиінфляційні заходи. Проте, з урахуванням проінфляційної позиції уряду та парламенту напередодні виборів, намічена центробанком інфляційна мета може залишиться недосяжною, а ось доступ бізнесу до кредитів буде ускладнено через зростання відсоткових ставок, яке поновилося у серпні.

Усього нових агрокредитів без овердрафту, млн грн

	показник	груд. поперед. року	січ.	лют.	бер.	квіт.	трав.	чер.	лип.	серп.
2017	усього	5 639	3 607	4 698	6 205	6 276	4 929	4 029	6 174	5 699
	у т.ч. у гривні	4 348	2 961	3 785	4 889	4 957	4 072	3 524	4 767	4 321
2018	усього	5 429	4 428	5 353	7 077	7 136	6 614	6 069	6 219	5 563
	у т.ч. у гривні	4 563	3 527	4 505	5 887	5 705	5 564	4 524	4 557	4 355

Дані: НБУ

Середньозважені ставки за новими кредитами
сільськогосподарським корпораціям без овердрафту (у річному вимірі)
та показник споживчої інфляції (у річному вимірі), %            

	показник	груд. поперед. року	січ.	лют.	бер.	кв.	тр.	чер.	лип.	серп.
2017	за усіма	17,7	17,7	17,3	16,5	16,8	16,0	16,3	15,4	14,2
	у т.ч. гривневі	19,8	19,5	19,0	18,3	19,1	18,1	17,6	17,6	16,6
	інфляція	12,4	12,6	14,2	15,1	12,2	13,5	15,6	15,9	16,2
2018	за усіма	15,6	16,6	16,7	16,1	15,6	16,0	15,0	15,0	15,4
	у т.ч. гривневі	17,2	17,8	18,0	17,7	17,8	17,8	17,7	17,7	17,9
	інфляція	13,7	14,1	14,0	13,2	13,1	11,7	9,9	8,9	9,0

Дані: НБУ, Держстат

Лізінг – як спосіб виживання

 Жорстке регулювання банків, більші вимоги до процедур оформлення, зростання вартості гривневих ресурсів, зменшення державної підтримки через кредитування  – ці чинники підштовхують шукати альтернативу банківському кредитуванню у лізингу.

У Нацкомфінпослуг підрахували, що вартість договорів фінансового лізингу, які були укладені протягом першого півріччя 2018 року склала 11,1 млрд грн: у порівнянні з відповідним торішнім показником зростання склало 93%. В цілому, обсяг фінансового лізингу в Україні склав 26,5 млрд грн.

У проекті USAID «Трансформація фінансового сектору в Україні» відзначають істотний потенціал для зростання лізингу: середній вік транспортних засобів в Україні становить 19,6 років, тоді як у ЄС – 8,6. Великі можливості для лізингу у сільському господарстві, експерти USAID вбачають щодо машин для збирання цукрового буряку та картоплі, обладнання для виробництва кукурудзи та сої, обладнання для іригації, обладнання для годування тварин, доїльного обладнання та холодильних камер, а також елеваторів.

У інвесткомпанії Capital Times прогнозують, що глобальний ринок лізингу зросте на 30% у наступні чотири роки, до $1,534 трлн: третина глобального обсягу лізингу припадає на Європу. Але для України в них прогноз ще більш амбітний. Очікується, що вітчизняний ринок лізингу за чотири роки збільшиться утричі: обсяг нового лізингу може сягнути $1,8 млрд у 2021 році. Підставою для швидкого зростання лізингу є, зокрема, відкладений попит 2014-2015 років.

Вартість договорів фінансового лізингу,
укладених протягом звітного періоду за галузями,
млн грн

	I півріччя-17	I півріччя-18	зміна, млн	зміна, %
зокрема
будівництво	446,3	877,8	431,5	96,7
сільське господарство	2167,1	2773,7	606,6	28
транспорт	634,1	2895,7	2261,6	356,7
харчова промисловість	138	464,2	326,2	236,4
переробна промисловість	13,1	29,3	16,2	123,7
усього	5743,1	11074,8	5331,4	92,8

Дані: Нацкомфінпослуг