Телеком майбутнього: що може стати «золотою жилою» для мобільних операторів та інтернет-провайдерів

«Припиніть повторювати мантру: ми не повинні бути «тупою трубою». Це прекрасна ніша. Якщо мобільні оператори та інтернет-провайдери залишаться дешевою та якісною «трубою» передачі голосу і даних – вони виживуть», – підкреслив представник RIPE NCC Алекс Семеняка на галузевій конференції Telecom, IT, Media – 2018. Зі спікером погодилися не всі учасники заходу. Вони обговорювали, за рахунок чого гравці ринку в майбутньому зможуть наростити свої доходи. Mind вибрав найцікавіші факти, пропозиції та думки.

Про скорочення цифрового розриву між містом і селом. Оператори мобільного та фіксованого інтернету скаржаться, що загальна кількість дата-абонентів останнім часом практично не зростає. Проте у мільйонів українців взагалі немає доступу до мережі. Наприклад, за даними дослідження «Укртелекому», без дротового інтернету залишаються 8,3 млн жителів 21 749 невеликих населених пунктів України. Але проводити туди мережі гравцям ринку невигідно. Вони заявляють, що інвестиції окупляться через десятки років. І чекають допомоги від держави. А чиновники періодично обіцяють, що виділять гроші в рамках Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018–2020 роки.

На конференції співголова IТ-комітету Американської торгової палати, співавтор цифрової адженди Валерій Фіщук повідомив, що виділені цього року 300 млн грн на цифровізацію сіл – не використано. Чому? Всі питання до розпорядника – Мінрегіонбуду. «Зараз готується постанова Кабміну про створення Фонду скорочення цифрового розриву. Йдеться про 1 млрд грн на наступний рік. Але ці гроші планується виділити не з держбюджету, а з коштів територіальних громад», – зазначив експерт.

На думку Валерія Фіщука, дати гроші одному великому оператору – неефективний шлях. Нагадаємо, навесні «Укртелеком» пропонував провести інтернет у села за 6 млрд грн, 55% цієї суми просив у держави. «В інших країнах успішно працюють механізми фондування. Громади мають право вибирати, яку вони хочуть інфраструктуру, технологію, оператора, і ефективно використовувати свої кошти. Мені можуть заперечити, що тоді в Україні буде «зоопарк» телеком-інфраструктур. Чудово! Зоопарк і повинен бути», – вважає він.

Скороченню цифрового розриву, точніше, зниженню витрат операторів на просування в глибинку може допомогти новий проект Мінінфраструктури, вважають у цьому відомстві. На конференції його представник Євген Владіміров розповів, що міністерство пропонує прокладати уздовж споруджуваних доріг канали для кабельної каналізації. За орієнтовними підрахунками, 100 км коштуватимуть $500 000. На думку Владімірова, це невелика сума, якщо порівнювати з вартістю будівництва такого ж кілометражу самих доріг ($300–400 млн).

Наступного року Мінінфраструктури хоче створити 7000 км «розумних» доріг з кабельними каналами і відеоспостереженням. Чи знайдуться в бюджеті додаткові $ 35 млн – невідомо. Проект переданий на розгляд у МЕРТ.

Окупати вкладення у відомстві хочуть за рахунок тарифів за користування каналами. Розмір плати поки не прорахований. «Можливі дві моделі: від собівартості та від можливостей ринку. Гадаю, зупинимося на оптимальній вартості, яка обговорюватиметься з операторами і НКРЗІ», – уточнив у бесіді з Mind Владіміров. Хто стягуватиме гроші, також поки не вирішено. «Як варіант, буде створено держпідприємство в підпорядкуванні Мінінфраструктури», – зазначив спікер.

Про нові моделі монетизації. «Золота пора телекому закінчується», – зазначив головний експерт зі спектральної стратегії «Київстар» Ігор Ерещенко. Він нагадав про хвилеподібний розвиток ринку: на початку 1990-х років стрімке зростання доходів мобільним операторам приніс голосовий зв'язок, потім – SMS, зараз – передача даних. «Нам уже потрібно шукати нові моделі отримання доходів і розвитку мереж. Що стане четвертою хвилею – поки великий знак питання. Можливо, сервіси у сферах охорони здоров'я, освіти, smart city, home тощо», – розповів Ігор Ерещенко.

Інтернет-провайдери також відзначали, що хочуть заробляти на цій «золотій жилі». Деталі поки не розкривали.

На конференції обговорювали і нестандатний шлях – перехід на рекламну модель монетизації. «Припускаю, що в найближчі 10 років оператори мобільного та фіксованого зв'язку зароблятимуть зовсім не на зв'язку. А їхні послуги стануть безкоштовними для абонентів. Зараз українські мобільні оператори отримують близько $2 з абонента – фактично нічого. І їм не складно буде відмовитися від щомісячних платежів, як, наприклад, їх колегам із США, де середній чек становить $50–60. Тому наші оператори зможуть запропонувати кешбек абонентам», – зазначив директор з розвитку бізнесу «Huawei Україна» Олександр Сербін.

Він вважає: найбільша цінність у майбутньому – доступ до уваги користувачів. А мобільні та фіксовані оператори зможуть продавати цю цінність рекламодавцям. «Щоб достукатися до споживача, хтось повинен платити гроші. У операторів прекрасні можливості їх отримати: вони сидять на трубі, контролюють доступ до абонентів», – вважає директор з розвитку бізнесу «Huawei Україна».

Представник RIPE NCC Алекс Семеняка сумнівається в успішності рекламної моделі. «Оператори вже більше 10 років хочуть конкурувати з Google. Але користувач повинен витрачати багато грошей, щоб стати вигідним товаром, який оператори зможуть продати рекламодавцям. Якщо ж в економіці грошей немає – немає і сенсу платити за користувача», – вважає Семеняка. І уточнює, що потіснити Google не вдалося навіть операторам з країн зі стабільною економікою.

Про розвиток мереж інтернету речей. За оцінками Huawei, до 2025 року 100 млрд пристроїв у світі будуть підключені до інтернету. Зараз – близько 25 млрд. Для їх зручного «життя» – передачі даних – створюються спеціальні мережі на двох стандартах LoRaWAN або NB-IoT. «Перший працює в неліцензованій частини спектру. З одного боку, це добре: ліцензію купувати не потрібно, будь-хто може зайти і створити бізнес, а з іншого – конкурент вільний поруч поставити обладнання і продуктивність першої станції погіршиться. А NB-IoT – для ліцензованої частини спектру. Тільки мобоператори, купивши у держави 4G-ліцензії, можуть використовувати цей стандарт», – пояснює Олександр Сербін.

У 2018 році вже працювало понад 40 комерційних мереж NB-IoT в 29 країнах, а послуги на базі мереж LoRaWAN надавали 83 оператори в 49 країнах світу.

Вітчизняні оператори і провайдери також намагаються «застовпити» цю нішу. Про запуск мереж на базі LoRaWAN раніше заявляли lifecell спільно з IoT Ukraine, група IMC. На побудованій компанією «Днепрком» мережі LoRaWAN у Дніпрі вже реалізується проект smart city.

«А для ефективного комерційного запуску NB-IoT операторам потрібен більш низький спектр. Справа в тому, що цей стандарт працює на частотах від 1800 МГц і нижче. Коли гравці куплять ліцензії на 700, 800 або 900 МГц – NB-IoT отримає колосальну технологічну перевагу порівняно з LoRaWAN. Чим нижче частота – тим більший радіус покриття однієї базової станції. Плюс на низьких частотах сигнал має більш високу проникаючу здатність, тобто краще проходить через бетонні стіни тощо. Наприклад, якщо поставити лічильник води в підвалі – сигнал на частоті 900 МГц пройде, а на 1800 МГц – ні», – пояснює Олександр Сербін.

Він вважає, що в найближчому майбутньому в Україні паралельно розвиватимуться обидва стандарти. У віддаленій перспективі переможе NB-IoT.

Схожа думка в Ігоря Ерещенка з «Київстар». «Виживуть обидва стандарти. Але NB-IoT увійшов до цього стеку стандартів, визнаних на глобальному ринку. Це дасть технології величезну підтримку, оскільки міжнародні виробники орієнтуватимуться на світовий стандарт», – зазначив спікер на конференції.

Про зв'язок п'ятого покоління. Член Нацкомісії, що здійснює держрегулювання у сфері зв'язку та інформатизації, Сергій Дзюба повідомив, що телеком-регулятор уже розглядає можливість запуску 5G в Україні. «На конференції МСЕ, що проходить зараз в Дубаї, повинні визначити технічні аспекти. Після їх затвердження ми почнемо активну роботу», – зазначив чиновник.

Коли оператори будуть готові інвестувати в новий стандарт, їхні представники на ТIM не уточнили. Зате розповіли про нові можливості для абонентів. «Це голографічні презентації, 8К-телебачення, автономні автомобілі, мобільна медицина, наприклад, передача інтерактивного 3D-зображення мозку в реальному часі, тощо. Була б швидкість, а сервіси знайдуться», – підкреслив Ігор Ерещенко.

На думку Олександра Сербіна, успіх мобільних операторів у просуванні 5G залежатиме від того, чи зможуть вони створити динамічні мережі. Простіше кажучи, перенастроювати їх змінні – швидкість, затримку передачі даних і щільність пристроїв на квадратний кілометр – під потреби конкретного сервісу (клієнта). «Наприклад, для автономних автомобілів дуже важлива мінімальна затримка передачі даних. А для деяких сервісів найбільш критична щільність пристроїв, щоб вмістити багато датчиків у один хмарочос. Залежно від потреб клієнта, комбінація цих змінних має бути різною», – пояснив Сербін.