facebook.com
mind
Лайкни мене: як провести інтернет у села за 6 млрд грн

Лайкни мене: як провести інтернет у села за 6 млрд грн

«Укртелеком» розраховує отримати половину коштів від інвесторів

Цей матеріал також доступний російською
Лайкни мене: як провести інтернет у села за 6 млрд грн
Фото: pixabay.com

В Україні – значний цифровий розрив між містом і селом: мільйони жителів віддалених населених пунктів країни не мають доступу в інтернет. Урядовці на зустрічах із бізнесом натякали, що держава може виділити гроші на скорочення цього розриву в межах прийнятої на початку 2018-го Концепції розвитку цифрової економіки та суспільства на 2018–2020 роки. 

Кому дістанеться фінансування і як воно розподілятиметься – поки що таємниця. На бюджетний шматок пирога претендують мобільні оператори, провайдери супутникового і кабельного інтернету. Один з найбільших гравців ринку фіксованого ШСД (проводовий доступ до мережі. – Mind) – «Укртелеком» – 14 травня на прес-конференції презентував своє бачення ефективного вкладення коштів та вирішення проблеми низького проникнення «дати» в сільську місцевість.

Карта покриття. За даними дослідження «Укртелекому», зараз доступу до проводового інтернету немає у 56% мешканців невеликих населених пунктів (майже 8,3 млн осіб), які проживають у 21 749 селах. Серед них 6900 сіл, де є школи.

Лайкни мене:

Села Вінницької області без доступу до фіксованого ШСД

Лайкни мене:

Найбільший рівень проникнення фіксованого ШСД, що досягає 98%, у великих містах.

Причина цифрового розриву. В Україні майже 4000 провайдерів фіксованого ШСД, які на межі собівартості жорстко конкурують за залучення й утримання кожного абонента. Чому ж вони не йдуть у віддалені села? «Бізнес-кейс не складається. Кількість не покритих інтернетом сіл практично не зменшилася за останні роки. Конкуренція посилюється лише у великих селах, розташованих неподалік від міст і цифрової інфраструктури провайдерів», – пояснив директор із розвитку масового сегмента «Укртелекому» Денис Захаренко.

На його думку, просування у віддалені місця – неприваблива для бізнесу модель. «Провайдеру потрібно вкласти досить великі інвестиції, прокласти кілометри оптики, а платоспроможний попит у цих населених пунктах дуже низький. У таких селах проживають сотні людей, оператор може розраховувати на підключення лише десятків абонентів. Тому серйозні інвестиції можуть окупитися у кращому випадку протягом понад 10 років», – вважає Денис Захаренко.

«Спираючись лише на ринкові механізми, цифровий розрив не можна подолати», – запевняє і директор «Укртелекому» Юрій Курмаз.

Вихід з глухого кута. Щоб бізнес-кейс склався, держава має допомогти з фінансуванням, впевнені в компанії. І наводять приклад Греції, де національному оператору компенсували 80% витрат (161 млн євро) на побудову мережі для 5077 сіл.

Лайкни мене:

У «Укртелекому» – менші дольові запити. Компанія оцінила свій проект у 6 млрд грн і просить державу або міжнародних донорів компенсувати 55% витрат (3,2 млрд грн). Решту – 2,8 млрд грн – готова профінансувати самостійно. Правда, з якої «тумбочки» підприємство дістане власні інвестиції, поки не уточнює. «Це стане нагальною проблемою «Укртелекому», яку ми будемо вирішувати. Наш досвід співпраці з ZTE і China Development Bank показує, що ми можемо знаходити гроші під великі проекти», – запевняє Юрій Курмаз.

За його словами, з фінансовою підтримкою держави компанія розраховує окупити проект протягом п'яти років. Без неї ж реалізувати ідею не зможе.

У що мають намір вкласти гроші? «Укртелеком» хоче підключити до фіксованого ШСД 8000 віддалених сіл із населенням 6 млн осіб. «Це дозволить скоротити цифровий розрив учетверо. 85% сільського населення зможуть користуватися інтернетом», – прогнозує Денис Захаренко. Спершу в компанії розраховують на підключення 660 000 нових абонентів.

Лайкни мене:

За даними компанії, середня довжина оптичних ліній для підключення одного села складе 7,3 км. Загалом потрібно буде побудувати 58 000 км ВОЛЗ (волоконно-оптична лінія зв'язку. – Mind). Підприємство готове реалізувати проект за 2–2,5 року.

Смаколики для держави. Представники «Укртелекому» вважають, що держінвестиції мають повернутися до бюджету сторицею. Щоправда, не у вигляді прямих дивідендів.

Лайкни мене:

Кому дістанеться держфінансування? Поки лише «Укртелеком» озвучив конкретні запити до держави. Не виключено, що на реалізацію проекту зі скорочення цифрового розриву претендуватимуть прямі конкуренти компанії – великі провайдери фіксованого ШСД, а також представники інших технологій – «Датагруп» з супутниковим інтернетом і стільникові оператори – з мобільним.

В «Укртелекомі» запевняють, що проводовий інтернет – найбільш стабільна та якісна технологія.

Лайкни мене:

«Задля задоволення потреб сільських жителів, які в середньому споживають 165 ГБ на місяць на абонента, потрібно використовувати оптику. Рішення у сфері мобільного зв'язку або супутника не підходять. Вони не можуть бути конкурентоспроможними ані за швидкістю, ані за обсягом трафіку. Зараз середнє споживання у мобільних операторів – 1 ГБ на місяць на абонента. А пропозиції від супутникових операторів коливаються в межах 10–60 ГБ на місяць. І ціна послуг останніх вимірюється тисячами гривень», – констатує Захаренко.

На його думку, конкурентні технології програють і в стабільності надання послуг. «Вони нестійкі до погоди. Швидкість послуги залежить від хмарності, дощу, вітру тощо», – підкреслює спікер.

Однак в Україні держфінансування часом ґрунтується на специфічних «розкладах». І у Юрія Курмаза поки що немає відповідей на запитання, хто саме прийматиме рішення про виділення грошей на амбіційний проект, і які чинники враховуватиме.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті