Франція проти Макрона: хто, навіщо і наскільки успішно розпалює протести

Четвертий вік-енд поспіль Францію стрясають вуличні протести «жовтих жилетів». Незважаючи на згоду президента Еммануеля Макрона виконати початкові вимоги демонстрантів і не вводити «екологічні» податки на пальне, безчинства не припинилися. У суботу демонстранти знову влаштували заворушення на вулицях Марселя, Бордо, Ліона, Тулузи. Особливо сильно постраждав Париж, де радикали в масках розмальовували стіни, били вітрини, спалювали машини, атакували поліцейських і грабували магазини. Mind пропонує дізнатися, чого зараз домагаються «жовті жилети», хто їх очолює і якої шкоди вони завдають.

За даними Міністерства внутрішніх справ Франції, в суботніх протестах взяли участь 136 000 демонстрантів, приблизно така ж кількість, як і тижнем раніше, 1 грудня. Для приборкання заворушень на вулиці французьких міст були направлені 89 000 поліцейських, які зупиняли і обшукували протестуючих, відбираючи все, що могло бути використано як зброя.

Величезній кількості жандармів не вдалося запобігти вандалізму, грабежам і насильству. За твердженням влади Парижа, «жовті жилети» цього разу змінили тактику і завдали «набагато більше шкоди» місту, ніж 1 грудня. Протестуючі розбилися на безліч дрібних груп і розсіялися містом. Деякі з цих груп курсували Парижем і влаштовували погроми там, де бачили можливість. Жандарми заарештували 1723 демонстрантів, з яких 1220 залишилися сидіти в тюрмах.

Розсерджений білий робітничий клас

Як писав Mind в публікації «Водії проти велосипедистів: на що перетворюється «бензиновий Майдан» у Франції», проти Еммануеля Макрона піднявся той самий соціальний клас, який проголосував за Трампа в США – біла молодь з низів, розсерджена економічною нерівністю і зростанням вартості життя. Макрона багато хто називає «президентом багатих» і бажає домогтися його відставки.

«У Франції протестують працюючі люди, а також представники середнього класу, незадоволені стагнацією зарплат і нестачею робочих місць. Демонстрації стали для них питанням соціальної справедливості та гідності», – коментує ситуацію експерт з міжнародної політики з Інституту Брукліна Селія Белін.

За її твердженням, нинішні протести нетипові тим, що їхні учасники не схиляються до однієї політичної лінії. Найагресивнішу частину демонстрантів складають як ультраправі, так і ультраліві, а також анархісти і антиімміграційні популісти. У французьких соцмережах з'явилися навіть групи екологічних активістів, які називають себе «жовтими жилетами», хоча цей рух сформувалося для протилежної мети – домогтися скасування екологічних податків на пальне.

Дії координуються через Facebook

Організація протестів ведеться переважно в соцмережі Facebook, якою користуються 67% французів, і 22 млн заходять в неї щодня. Інформуванням і координацією дій демонстрантів займаються так звані groupes colères («сердиті групи»).

У найбільшу з них під назвою Compteur Officiel de Gilets Jaunes («офіційний підрахунок жилетів»), вступило 1,77 млн членів. Інша популярна група, Carte des Rassemblements («карти демонстрацій»), нараховує 300 000 учасників.

Можливе втручання Росії

За даними американського інформагентства Bloomberg, невдоволення серед французів розпалюють сотні пов'язаних з Росією онлайн-акаунтів у соцмережах. Ці акаунти поширюють дезінформацію і використовують зображення поранених демонстрантів, зроблені під час інших протестів, щоб підняти хвилю обурення жорстокістю французької поліції.

Міністр закордонних справ Франції Жан-Ів Ле Дріан пообіцяв, що спецслужби країни розслідують підозру про втручання Росії в розпалювання паризької кризи. За даними організації Alliance for Securing Democracy, близько 600 акаунтів на Twitter, що раніше займалися просуванням політики Кремля в США і Британії, почали фокусуватися на події у Франції. Підозру в причетності до цього явища російських спецслужб підсилює той факт, що більшість матеріалів про Францію, викладених на цих 600 акаунтах, взяті з російських державних ЗМІ, у тому числі новинного сайту Sputnik і телевізійної мережі RT.

Розрізнені лідери протестів

Спочатку головним організатором демонстрантів був 33-річний Ерік Дроует, водій вантажівки з передмістя Парижа, що запустив рух «жовті жилети» серед своїх 47 000 підписників у Facebook. В агітації йому активно допомагали 33-річна чорношкіра власниця парфумерного інтернет-магазину Прісцилла Людовскі та 36-річний автомеханік Гіслен Кутард.

«Мене злило те, що все дорожчає без будь-якої суттєвої причини. Я рано вранці виходжу зі свого будинку, проїжджаю від 200 до 500 км на день і ремонтую машини на заводах. Я сплю, працюю, сплю, працюю – і оплачую, оплачую, оплачую свої рахунки. На вихідних я втомлений після важкого тижня. А якщо я не буду втомленим, то у мене не буде грошей, бо життя стає все більш дорогим», – пояснює причину своєї участі в протестах Кутард.

Всі троє засновників руху «жовтих жилетів» заявляли про свою аполітичність і закликали до мирних протестів проти підвищення цін на бензин і дизель. Минулого тижня Дроует і Кутард помітно пом'якшили тон своїх закликів, взявшись висловлювати співчуття з приводу того, що демонстранти вийшли з-під контролю і трощать Париж.

Тим часом рух «жовтих жилетів» очолили нові лідери, що проводять іншу агітацію і прагнуть домогтися радикальних політичних перетворень. Найпопулярнішим з них став 31-річний Максима Ніколлен, ще веде під псевдонімом Fly Rider у Facebook групу зі 130 000 підписниками.

Приєднавшись до «жовтих жилетів», Ніколлен за лічені тижні став зіркою інтернету і особою протестного руху, поширюючи чутки про те, що Макрон збирається підписати з ООН угоду про в'їзд до Європи ще 480 млн мігрантів. «Макрон ввів мораторій на введення нових податків на пальне. Але цього мало. Люди хочуть на референдумі висловити недовіру Макрону, сенату і національній асамблеї», – заявляє Ніколлен.

Висування з «жовтих жилетів» нових лідерів з радикальними вимогами лякає чиновників. Як висловився на прес-конференції в п'ятницю міністр внутрішніх справ Франції Крістоф Кастанер, за останні три тижні протестів «ми побачили народження монстра, який втік від своїх творців».

Наближення економічної катастрофи

За твердженням французьких чиновників, протести «жовтих жилетів» завдали істотної шкоди економіці Франції. Міністр фінансів Бруно Ле Маре назвав ситуацію «кризою» як для суспільства, так і для демократії. «Це катастрофа для торгівлі, це катастрофа для нашої економіки», – сказав Ле Маре під час відвідування розграбованих магазинів у Парижі.

За припущенням Франсуа Асселіна, голови Конфедерації малого і середнього бізнесу, через протести втрати членів конфедерації перевищать $10 млрд.

У п'ятницю французька Федерація роздрібної торгівлі оголосила, що ритейлери вже втратили близько $1,1 млрд з початку протестів 17 листопада. Також було заявлено про зниження на 20–50% прибутків у паризьких ресторанах, і озвучені побоювання, що Париж втратить туристів. У 2017 році у Франції був встановлений рекорд – столицю відвідали понад 40 млн туристів. Однак через протести привабливість Парижа зменшилася.

Хронологія протестів у Франції

• 17 листопада: 282 000 протестувальників – 409 травмовані – 73 у в'язниці
• 24 листопада: 166 000 протестувальників – 84 травмовані – 307 у в'язниці
• 1 грудня: 136 000 протестувальників – 263 травмовані – 630 у в'язниці
• 8 грудня: 136 000 протестувальників – 118 травмовані – 1220 у в'язниці