mind
Урожайний рік: скільки податків отримає держбюджет-2019

Урожайний рік: скільки податків отримає держбюджет-2019

І що взагалі зміниться в оподаткуванні

Цей матеріал також доступний російською
Урожайний рік: скільки податків отримає держбюджет-2019
Фото: НБУ

У 2019 році доходи державного бюджету складуть 1,03 трлн грн. Навіть незважаючи на те, що 5 грудня Верховна Рада прийняла поправки до держбюджету-2018 (законопроект №9369) і збільшила його дохідну частину до 917 млрд грн, у 2019 році держскарбниця за фактом повинна отримати на 109 млрд грн більше, ніж в 2018-му.

При цьому традиційно понад 2/3 доходів держави генерують податкові надходження. У 2019 податки принесуть бюджету 861 млрд грн. У тому числі 106 млрд грн – це податок на доходи фізосіб, 96 млрд грн – податок на прибуток, 58 млрд грн – рентна плата і плата за використання природних ресурсів, 86 млрд грн – акцизний податок, 435 млрд грн – ПДВ.

Отже платникам податків доведеться непереливки: плани у влади – наполеонівські, але домогтися поповнення держскарбниці в необхідному обсязі буде непросто. Принаймні виконання бюджету-2018 йде з відставанням. За даними Держказначейства, за дев'ять місяців 2018 року держбюджет недобрав 3,6 млрд грн рентної плати, 7,2 млрд грн акцизного податку, 4 млрд грн ПДВ із ввезених в Україну товарів і 1,2 млрд грн ввізного мита. До яких конкретно змін варто готуватися бізнесу, розбирався Mind.

Що буде з ЄСВ? Найнеприємніші новини – для платників єдиного соціального внеску (хоча це і не податок в класичному розумінні). Базою для нарахування ЄСВ є мінімальна зарплата. З 2019 року розмір «мінімалки» знову зросте – з 3723 до 4173 грн. У підсумку мінімальний щомісячний платіж по ЄСВ складе 918 грн замість 819 грн. Саме стільки платитимуть не лише роботодавці за найманих працівників (за умови, що вони отримують МЗП), але і підприємці «за себе».

Але і це ще не все. У листопаді Кабінет міністрів затвердив розроблений Мінсоцполітики законопроект, норми якого спрямовані на стабілізацію пенсійної системи і забезпечення соціальної справедливості. За цією назвою насправді ховається ще більше зростання навантаження на платників єдиного соцвнеску.

По-перше, уряд пропонує збільшити максимальну базу нарахування ЄСВ з 15 до 25 мінімальних зарплат. Тобто до 104 000 грн у 2019 році.

По-друге, вводиться регресивна шкала сплати ЄСВ для зарплат, що перевищуватимуть 25 МЗП. Ті, хто отримує від 104 000 до 292 000 грн на місяць – заплатять ЄСВ за ставкою 20%; для одержувачів зарплат від 292 000 до 626 000 грн на місяць – ставка ЄСВ становитиме 17%; від 626 000 до 835 000 грн на місяць – 15%; від 835 000 до 1,13 млн грн на місяць – 10%; з зарплат понад 1,13 млн грн ЄСВ буде сплачуватися за ставкою 5%.

По-третє, роботодавців зобов'яжуть застосовувати принципи диференціації заробітних плат залежно від складності, кваліфікації та відповідальності роботи. Крім того, на підприємствах з шкідливими умовами праці ЄСВ сплачуватиметься за ставкою 24–37%.

По-четверте, пропонується для керівників компаній, які офіційно отримують мінімальну зарплату, подвоїти базу нарахування ЄСВ.

Верховна Рада цей законопроект ще не розглядала. Але, за інформацією Mind, це може статися на останньому пленарному тижні 2018 року (з 24 по 28 грудня) або в січні 2019 року.

Чи чекати податку на виведений капітал? Його знову відклали на невизначений термін. Як повідомила Ніна Южаніна, глава парламентського комітету з митної і податкової політики, співавтори законопроекту про НнВК разом з представниками бізнесу так і не досягли компромісу з міжнародними партнерами.

Нагадаємо, що Міжнародний валютний фонд (МВФ) навідріз відмовився підтримувати модель податку на виведений капітал, яка призведе до падіння доходів держбюджету і спровокує зростання бюджетного дефіциту. За підрахунками Міністерства фінансів, у перший рік після впровадження НнВК українська скарбниця не дорахується майже 47 млрд грн.

«Разом з активістами ми дійшли розуміння, що в жодному разі не можна було впроваджувати податок з 1 січня 2019 року, адже його успішному впровадженню має передувати велика підготовча робота з боку Національного банку, Державної фіскальної служби та інших органів виконавчої влади», – пояснює Южаніна. Тому впровадження НнВК відкладено мінімум на рік. Тобто на 2020-й.

Поки ж бізнес на загальній системі оподаткування продовжить платити податок на прибуток. Підприємства і компанії цьому не дуже раді, бо ДФС роками використовує податок на прибуток як інструмент тиску на платників податків. Донараховує зобов'язання, проводить перевірки, вибиває борги через суди. І це одна з основних причин, чому бізнес так ратує за НнВК. З його появою у фіскалів не буде підстав перевіряти у всіх без винятку доходи-видатки, бо при сплаті податку на виведений капітал у принципі немає необхідності контролювати фінансовий результат.

При цьому в 2019 році надходження з податку на прибуток заплановані в сумі 95 млрд грн, що на 13 млрд грн більше, ніж у 2018-му. І це на тлі того, що розмір збитку, який отримали українські середні та великі підприємства, за дев'ять місяців 2018 року зріс майже на 30%, якщо порівнювати з аналогічним періодом 2017 року, тоді як прибуток підріс лише на 3%.

Як нараховуватимуться рента і акцизи? Протягом 2019 року зміняться ставки деяких рентних платежів і акцизів. Це передбачають норми законопроекту №9260, який Верховна Рада прийняла 23 листопада.

Вже з 1 січня 2019 року ставка екологічного податку за викиди вуглецю стаціонарними джерелами виросте з 0,41 до 10 грн за тонну. Крім того, у тексті законопроекту було зазначено, що ставка продовжить рости і далі, і до 2022 року досягне 25 грн/тонна. Проте 6 грудня парламент підтримав уточнення до законопроекту №9260, які скасовують поетапне зростання ставок екоподатку після 2019 року.

На 50% збільшиться ставка за спеціальне використання лісових ресурсів, а також до 8,8% – ставка рентної плати на видобуток залізної руди. Ставка рентної плати за видобуток нафти та газового конденсату з 1 січня 2019 року теж виросте – з 14 до 16% і з 29 до 31%, залежно від глибини залягання ресурсу.

Заплановано зростання ставок акцизу на тютюнові вироби – на 9%. Щоправда, підвищення акцизного збору перенесено з 1 січня на 1 липня 2019 року.

Чи відшкодують ПДВ? Бізнесу в 2019 році належить поборотися за відшкодування ПДВ з бюджету. За даними Європейської Бізнес Асоціації (ЄБА), заборгованість перед платниками податків за «старими» сумами ПДВ, сформованими на 1 лютого 2016 року, сягає 4,7 млрд грн. У реєстрі, на підставі якого держава здійснює повернення ПДВ з квітня 2017 року, цієї суми немає. Для її відшкодування Мінфін ще понад рік тому зобов'язаний був створити тимчасовий реєстр. А влітку 2017 року керівництво ДФС пообіцяло, що заборгованість буде ліквідована протягом 2–3 місяців. Але реєстру досі немає, як і немає самого відшкодування.

В ЄBA вважають, що цю проблему можна вирішити двома шляхами. Якщо Кабмін прийме відповідну постанову, яка встановлює порядок ведення реєстру заяв про повернення бюджетного відшкодування з ПДВ. Або Верховна Рада розгляне законопроект №7518, що передбачає зміни до перехідних положень Податкового кодексу щодо тимчасового реєстру. Але цей законопроект був зареєстрований у парламенті ще в січні 2018 року і «зависнув» десь у профільному комітеті.

Кого ще «візьмуть під ковпак»? Наступного року уряд має намір повернутися до питання фіскалізації оборотів малого бізнесу. Йдеться про те, щоб зобов'язати всіх без винятку підприємців (зокрема й на спрощеній системі оподаткування) застосовувати у своїй діяльності касові апарати. Влітку 2018 року Кабмін анонсував пілотний проект із заміни стаціонарних реєстраторів розрахункових операцій на мобільні пристрої. Масовий перехід на нові рішення запланований якраз на 2019 рік.

Крім того, депутати не відмовилися від ідеї проведення разового декларування. Платники податків, які добровільно повідомлять фіскалам про свої приховані активи та доходи (головним чином, за межами України), будуть звільнені від відповідальності за ухилення від сплати податків. За словами Ніни Южаніної, законопроект, який стосується такого декларування, в найближчому майбутньому буде зареєстрований у Верховній Раді.

Причому в комітеті наполягають на тому, що саму кампанію з декларування активів необхідно проводити вже на початку 2019 року, бо вона є однією з умов приєднання України до автоматизованої системи обміну податковою інформацією з іншими країнами.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті