Маски зірвано: що ПриватБанк насправді робить з вашими даними
Як найбільший банк України передбачає майбутнє своїх клієнтів, і чи варто цього побоюватися

Банківська індустрія щодня генерує величезні масиви інформації, включно з персональними даними клієнтів. Уклавши з банком договір, клієнт повідомляє йому своє ім'я, адресу, місце роботи. У банку є копія його паспорта та ідентифікаційного коду, актуальні фотографії, контакти родичів. Після відкриття рахунку клієнт продовжує відправляти банку інформацію про себе: де був, що, коли і на яку суму купував, коли платив за кредитами, а коли – ні.
Ці відомості можуть лежати в банку мертвим вантажем. А можуть, навпаки, працювати на банк і його клієнтів. Як вони обробляються і що можуть розповісти про кожного, Mind з'ясовував у найбільшого в Україні банку – ПриватБанку, який обслуговує понад 19 млн клієнтів.
Які дані збираються? Обсяг даних, які збираються і потім аналізуються банком, величезний: від географічних координат і маршрутів до уподобань клієнта в соцмережах. Так, кожен POS-термінал у магазині, банкомат чи термінал самообслуговування має свої географічні координати. Завдяки цьому можна відстежити пріоритетні маршрути, за якими клієнт ходить найчастіше.
Якщо людина авторизувалася в банківському віджеті через соцмережі та погодилася надати банку доступ до свого облікового запису (наприклад, щоб підняти ліміт), тоді даних про неї стає ще більше. З ким спілкується, який контент до вподоби – усе це допомагає створювати предиктивну аналітику (тобто передбачати майбутню поведінку клієнта), а також визначати недобросовісних клієнтів. Наприклад тих, хто торгує наркотиками. Для виявлення наркоторговців аналізується поведінка рахунку – регулярні надходження коштів від різних відправників, і дані соцмереж чи месенджерів, звернення клієнтів або поліції.
Ще одне джерело даних для ПриватБанку – його власний торговий майданчик «ПриватМаркет», де приватні особи можуть придбати товари для особистого користування, а державні та приватні компанії – проводити закупівлі. Банк аналізує уподобання клієнта, щоб розуміти, який продукт йому запропонувати і з яким супровідним текстом.
Якщо, скажімо, клієнт оплатив своєю карткою авіа- або залізничні квитки, банк пропонує йому забронювати готель у кінцевій точці маршруту або замовити таксі; також пропонує необхідні товари в дорогу; нагадує за годину-дві до виїзду про майбутню поїздку.
Якщо вивчити поведінку клієнта, можна навіть передбачити, коли він піде від банку або припинить користуватися картою. І вчасно відреагувати, запропонувавши йому вигідніші умови.
Хто приймає рішення про видачу кредиту? Кредитування – одне з найважливіших напрямків, де банк застосовує аналітику даних. Колись рішення про видачу кредитів у всьому світі приймалися за підсумками особистих співбесід. Цю картину досі можна побачити в старих фільмах: менеджер банку сидить за столом, а перед ним – потенційний позичальник, який плутано пояснює, на що збирається витратити гроші. Особисті враження менеджера, його суб'єктивна оцінка – від цього залежала доля позики.
Сучасна аналітика даних дозволяє відійти від таких суб'єктивних оцінок і прийняти рішення, ґрунтуючись на фактах. «У нас є велика «вітрина даних», де зібрано інформацію з різних джерел», – розповідає член правління, керівник напрямку електронного бізнесу ПриватБанку Сергій Харитич.
Аналітики банку вирішують, які з цих даних будуть предикторами – тобто є важливими для оцінки кредитоспроможності позичальників. Вони аналізуються за допомогою розробленого в ЦЕБ програмного забезпечення («штучного інтелекту»), і на їхній базі створюються скоринги. «Завдяки цьому в нас у цілому дуже хороші показники видачі кредитів», – стверджує Харитич.
Предиктором може стати, наприклад, кредитна історія людей з оточення позичальника. Дані про оточення – це якраз те, що витягується з соцмереж. Якщо виявляється, що друзі та знайомі людини беруть кредити і потім не повертають, велика ймовірність, що і вона вчинить так само. На момент оформлення кредиту людина може щиро вірити, що виплатить його. Але банк уже знає, що ні. Тому може відмовити у видачі, таким чином рятуючи клієнта і себе від майбутніх проблем.
Ще один інсайт із соцмереж: люди, які слухають шансон, гірше повертають кредити, ніж шанувальники джазу і легкої музики. А з'ясувалося це, коли ПриватБанк узяв вибірку клієнтів – тих, хто справно платить за кредитами, і тих, хто не платить – і зіставив її з базою соцмережі «ВКонтакте», з музикою, яку ці клієнти завантажили собі на стіну. Це було до заборони соцмережі в Україні, коли її аудиторія тут становила понад 10 млн осіб. Зараз ПриватБанк не аналізує «ВКонтакте» і «Однокласники».
Загальний економічний ефект від впровадження дата-аналітики порахувати складно. Але є конкретні кейси, коли, наприклад, завдяки точному аналізу вдалося додатково залучити 1 млрд грн депозитів. Так, з 2 млн потенційних вкладників банк може обдзвонювати 100 000 на місяць. Завдяки правильному відбору цих 100 000 осіб ПриватБанк і отримав такий результат.
Що далі? У випадку з видачею кредитів йдеться про просту дата-аналітику. Але є сфери, де ПриватБанк тестує аналітику великих даних і навіть штучний інтелект.
Як розповів Сергій Харитич, зараз банк працює над створенням банкоматів, які зможуть розпізнавати обличчя (Face ID). Така технологія встановлюватиметься на новий тип банкоматів з функцією кеш-ресайклінгу (які можуть видавати і приймати готівку). Використання Face ID дозволить скоротити час на обслуговування клієнтів і збільшити пропускну здатність банкоматів. Промислове тестування цієї технології планують почати до кінця 2019 року.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].