Новий президент «Київстар»: «Чекайте на мене у Facebook»

Новий президент «Київстар»: «Чекайте на мене у Facebook»

Олександр Комаров – про те, у що готовий вкладати по 100 млн грн на рік, компроміс із конкурентами і чому Миколаїв може залишитися без мобільного зв'язку

Цей матеріал також доступний російською
Новий президент «Київстар»: «Чекайте на мене у Facebook»
Олександр Комаров
Фото: прес-служба "Київстар"

«Я киянин. У мене троє дітей. Для України це багато. Для Казахстану – дуже мало», – першу зустріч з журналістами новий президент «Київстар» Олександр Комаров почав із жарту. Раніше топ-менеджер очолював «Beeline Казахстан», що також входить до міжнародної групи Veon. Комаров повернувся до України після п'ятирічного «відрядження». У нашій країні з 2004 року він керував рекламною агенцією Adell Saatchi & Saatchi, а потім – холдингом GroupM. Mind зібрав ключові меседжі нового СЕО «синього» оператора.

Про стратегію: куди біжить «Київстар»

У стратегії компанії – чотири ключові елементи. Перший – збереження лідерства за доходами, часткою ринку і NPS (індекс задоволеності клієнтів якістю, сервісами і т.п.). Наша мета – зростання по 8-10% на рік. Середній дохід від одного дата-абонента зараз становить близько 75 грн. У майбутньому, сподіваємося, такий ARPU буде наявний по всій абонбазі.

Друга мета – хочемо капіталізувати і прискорити наше технологічне лідерство. За останній рік усі оператори дуже успішно подолали технологічний розрив. Принципової відмінності в розвитку технологій від середньостатистичного європейського ринку в 2019 році в Україні вже не буде.

Менш ніж за рік «Київстар» покрив послугами 4G територію з більш ніж 50% населення. Об'єктивно масштаб компанії дозволяє інвестувати більше. Ми повинні охопити ширші території. Хоча зараз у нас найбільша кількість БС в LTE і найширше покриття. Потенційно – найбільші швидкості. Ми купили на аукціоні найбільший обсяг частот, що дає нам довгострокову перевагу.

Звичайно, є зворотний бік медалі: найбільша абонбаза, яка потребує найбільшого частотного ресурсу. Ще один зворотний бік: обсяг голосу, який ми пропускаємо через мережі. Неймовірний феномен України – величезний обсяг голосових послуг. З одного боку, це великий плюс: ми потрібні абонентам, в середньому вони споживають 580 хвилин на місяць (за результатами 2018 року). З іншого – це не дає нам вивільнити частину частот, які задіяні під голосовий трафік, щоб покращувати якість дата-послуг. Зараз ведемо діалог зі штаб-квартирою, хочемо збільшити інвестиції в технологічну перевагу. Сподіваюся, нас почують: Україна у групи VEON – топ-пріоритет з дев’яти країн.

Третя мета – лідерство в ШСД (дротовому інтернеті). Для мобільного оператора цей бізнес – непроста історія. Він більш капіталомісткий і менш маржинальний. Разом із тим, вперше за кілька років ми повернулися до зростання, причому значного, – близько 10% за рік. Це сталося завдяки пакетуванню послуг і новим пропозиціям. Наприклад, тарифу «Ігровий», в який крім телеком-послуг включені бонуси для гравців World Of Tanks. Ми самі здивувалися, наскільки добре цю пропозицію сприйняли абоненти. На піку популярності цей тариф приносив нам близько 10% усіх нових підключень.

Тепер намалювали собі амбітну мету: до кінця 2019 року хочемо наростити абонбазу в ШСД до одного мільйона.

І четвертий елемент нашої стратегії – нові ніші. Це найскладніша історія. Одна з цілей «Київстар» на найближчі три роки – збільшити надходження від нових бізнесів до 10% від загального доходу.

Ми сконцентрувалися на п'яти ключових сферах – Big Data, IoT, фінтех (MFS), контенті і хмарах з колокейшеном. Готові розглядати й інші напрямки. Поки найбільш успішний приклад – контентний бізнес. Вже понад 100 000 абонентів дивиться ТБ від «Київстар». Думаємо, куди рухатися далі. Чи варто робити власну платформу і відмовлятися від моделі revenue share (дохід розподіляється між провайдером і ТБ-платформою). Можливо, розглядатимемо можливість покупки когось з існуючих гравців.

Мені здається, ми непогано рухаємося в Big Data і IoT. Хоча потрібне прискорення. У хмарній ніші почали продавати Microsoft Azure. Сподіваюся, cloud також допоможе нам збільшити доходи.

Про інвестиції в Україну

На рівні своєї органіки «Київстар» може щорічно інвестувати понад 100 млн грн у розвиток нових напрямків. Так, за останній квартал група VEON просіла у валюті на 4% через девальвацію на ринках Пакистану і Алжиру, при цьому в національних валютах показує дуже істотне зростання. Але на глобальному рівні вона відчуває себе дуже впевнено. А «Київстар» – один з найуспішніших активів у її портфелі. Настільки успішний, що частково він перекриває негативний ефект від макроекономічних проблем.

Новий президент «Київстар»: «Чекайте на мене у Facebook»

Зараз ми шукаємо перспективні сфери з високим потенціалом зростання, перш за все – в діджитал-сфері. Телеком сам по собі вже не такий привабливий для інвестицій. До того ж, ми працюємо на ринку з дуже високими валютними ризиками. Зараз ведемо діалог зі штаб-квартирою про збільшення обсягу інвестицій в Україну.

У цьому році ми зменшили інвестиції в 3G і сконцентрувалися на 4G. За 2018 рік вклали в зв'язок четвертого покоління 7 млрд грн, з урахуванням вартості ліцензій. Наступні два роки маємо намір утримати рівень інвестування, не менше 3 млрд грн щорічно.

Про M&A

M&A в Україні впираються в due-diligence. Багато бізнесів в країні спочатку створювалися таким чином, що наш аудит вони просто не готові проходити.

При покупці стартапів і команд виникає інша проблема. Наприклад, коли інвестор купує команду, наступного дня вона може написати заяву про звільнення. Втім, цю проблему можна вирішити купівлею мажоритарної частки. Стартапу такі умови також вигідні, оскільки дозволяють серйозно підвищити капіталізацію. У це я вірю. Але до таких угод ми зараз не готові. Поки що не дуже добре пристосовані до існуючих реалій, у нас немає тієї гнучкості, яка потрібна стартапам. Завдяки участі в телеком-акселераторі Radar Tech ми дуже добре це відчули.

Про вандалізм: вирізання кабелів і крадіжку обладнання

Замість того, щоб більше інвестувати в LTE, нам доводиться вкладати в будівництво закільцьованої мережі. Потрібно це для того, щоб оперативно підключити резервні гілки у випадках, коли на ділянках мережі нам вирізують оптоволокно. За даними асоціації ТЕЛАС, за три роки збитки телеком-операторів від крадіжок і вандалізму досягли понад 1 млрд грн.

Про новий тендер у діапазоні 900 МГц

Ці гроші ми могли б ефективніше інвестувати в розвиток LTE в діапазонах 1800 і 2600 МГц, покриваючи території, де є високий платоспроможний попит, і залишаючи на «потім» проблему цифрової нерівності. Але вважаю: лідер ринку має поводити себе по-іншому. Тому ми готові до конструктивного діалогу (у «Київстар» понад 50% спектру в діапазоні 900 МГц, частину частот оператор може повернути державі. – Mind) за умови впровадження принципу технологічної нейтральності (можливості надавати 2/3/4G на всіх викуплених частотах. – Mind) і дефрагментації частот. На жаль, поки що не вдається знайти компроміс: занадто багато учасників процесу і у кожного своя дуже обґрунтована позиція.

А інвестувати в додаткові частоти поки не готові. Хіба що на продаж виставлять діапазони 700 чи 800 МГц. Але, гадаю, в 2019 році цього не станеться, тому що будуть необхідні великий пакет регуляторних рішень і конверсія спектра. А ми поки навіть не розуміємо її масштабу.

Про 5G

Поки немає чіткого розуміння, якими бізнесами буде затребуваний зв'язок п'ятого покоління. Умовно, ми не бачимо, які авто зможуть літати новою і дуже дорогою високошвидкісною магістраллю 5G і які вантажі по ній возитимуть. Індустрія виробництва обладнання і гаджетів випереджає ринкові потреби і готовність операторів інвестувати в 5G.

Про різницю між Україною та Казахстаном

У порівнянні з Казахстаном, український закон про доступ до інфраструктури є більш прогресивним. Тільки в Казахстані він виконується беззаперечно, а в Україні – не працює.

У нас простежується парадоксальна тенденція: де-юре закон має виконуватися, але в окремих областях ми стикаємося з блокуванням доступу. Наприклад, частина інфраструктури розміщується на муніципальних об'єктах. Але чиновники вперто не хочуть «грати» за новими правилами. Наприклад, зараз у Миколаєві у всіх мобільних операторів закінчується термін дії договорів оренди об'єктів комунальної власності. Місцева влада не поспішає їх пролонгувати, в результаті чого частина міста може залишитися без зв'язку.

Банківське законодавство в Казахстані більше лібералізоване, ніж в Україні. Особливо в сфері мікроплатежів. На відміну від України, де компанії доводиться два роки оббивати пороги, щоб отримати сертифікати. У Казахстані мобільні фінансові послуги користуються неймовірною популярністю у населення. За останній рік понад мільйон абонентів лише «Beeline Казахстан» скористалися цією послугою. У грудні їх вже було понад 300 000. А в Казахстані є ще два оператора.

У 2018 році обсяг транзакцій через MFS досяг 50% від загального обороту «Beeline Казахстан». Так, з точки зору доходу – це невеликий комісійний дохід в декілька відсотків від обороту, але це практично чиста маржа, а найголовніше – абонент, який користується фінпослугою, лояльніший до компанії.

Про соцмережі

На відміну від свого попередника Петра Чернишова, Олександр Комаров – не дуже активний в соцмережах. «Якщо ви зайдете на мою сторінку в Facebook – побачите, що я публікую пости приблизно раз на півроку», – сміється він. Втім, у майбутньому обіцяє з'являтися в соцмережах набагато частіше. На його думку, Facebook в Україні – не лише важливий канал, який не можна ігнорувати, а й елемент лобіювання та безпеки бізнесу, оскільки соцмережа дає більшу публічність і взаємодію на різних рівнях. «Отже, чекайте на мене у Facebook», – резюмував Комаров.

Новий президент «Київстар»: «Чекайте на мене у Facebook»
Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті