Вправність рук і ніякого шантажу: за що телеком хочуть обкласти штрафами

«Не здивуюся, якщо незабаром знайду «корисні» для телеком-ринку новації в законопроекті про лісозаготівлю», – якось прокоментував зростаючий рівень вміння маскувати непопулярні ініціативи профільний експерт. До такого high level вітчизняні ініціатори законодавчих змін ще не піднялися. Хоча продовжують «радувати» цікавими прикладами. Нещодавно у ВР зареєстрований законопроект №10135 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скорочення переліку видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню». На перший погляд, у документа – проста і блага мета: дерегуляція. Але ілюзія зникає після прочитання тексту. Mind попросив представників великих і дрібних гравців телеком-ринку, а також сторонніх юристів розставити крапки над «i».

Слова і справа. «Мета прийняття проекту закону – зменшення адміністративного тиску на суб'єктів господарювання, спрощення започаткування та ведення бізнесу шляхом усунення зайвих обмежень у здійсненні господарської діяльності у сфері телекомунікацій», – підкреслюється в пояснювальній записці до документа, підписаній першим віце-прем'єр-міністром, керівником МЕРТ Степаном Кубівим. У самому законопроекті пропонується замінити ліцензування видів діяльності в телеком-сфері простим повідомленням регулятора про початок роботи.

Відмінна новація, вважають учасники ринку. Тільки вона набула сили вже понад рік назад – з 1 січня 2018-го після прийняття поправок до закону «Про ліцензування видів господарської діяльності». Автори документа про це знають, але запевняють, що потрібно усунути правову колізію: телеком-регулятор змушений керуватися древнім законом «Про телекомунікації», в якому є норми про ліцензування.

Ініціатор законопроекту – Кабмін – трохи лукавить. По-перше, ще влітку минулого року BRDO підготував проект постанови КМУ, що скасовує цю колізію. «У держбюджеті на 2018 рік надходження від видачі таких ліцензій взагалі не передбачені, а НКРЗІ планує зібрати 12 млн грн зборів», – розповідали тоді у BRDO. Для прийняття постанови не потрібно було проходити дев'ять кіл парламентського пекла, але документ чомусь не дожив до затвердження. «Постанову не прийнято. Було доручення Степана Кубіва доопрацювати і внести на засідання Кабміну. МЕРТ поки його не виконало», – перед публікацією статті уточнили Mind в BRDO.

По-друге, правова колізія могла бути усунута ще раніше, але не прийняттям документа, що латає одну дірку. У парламенті вже кілька років припадає пилом законопроект «Про електронні комунікації» – зведення правил, розроблене на заміну застарілого закону «Про телекомунікації».

«Зміни, які пропонується впровадити законопроектом №10135, не нові – вони вже передбачені законопроектом №3549-1 «Про електронні комунікації», який зареєстрований у ВР більше трьох років тому і пропонує більш комплексний підхід як до питання спрощення ведення бізнесу і дерегуляції, так й імплементації положень Угоди про асоціацію з ЄС. Вважаємо, що проект закону №10135 частково вирішить проблему, залишаючи інші – набагато важливіші – питання без відповіді», – підкреслюють юристи lifecell.

Схожа думка в керівника компанії «Телекон», члена правління ІнАУ Костянтина Жакуна: «Це «латання дірок» старого законодавства, замість продовження системної роботи над новими законопроектами, що ведеться вже декілька років».

Юрист юридичної фірми «Астерс» Марія Бокач пояснює, що у 2018 році НКРЗІ опублікувала повідомлення, в якому обґрунтувала необхідність продовжити отримання ліцензій. «Можливість впровадження реєстраційного принципу НКРЗІ пов'язує з необхідністю прийняття комплексного рішення, яке б передбачало і посилення повноважень регулятора. НКРЗІ сподівалася на ухвалення законопроекту «Про електронні комунікації». Як відомо, парламент не впорався із завданням, і цей загалом непоганий законопроект відкладений «у довгий ящик». Однак невизначеність не може бути вічною, враховуючи зобов'язання України відповідно до Угоди про асоціацію з ЄС. Тому поява точкового законопроекту – це цілком очікувано», – каже Марія Бокач.

В «Укртелекомі» також вважають, що правову колізію потрібно оперативно усувати. «Галузевий регулятор фактично продовжив керуватися нормами закону «Про телекомунікації» та не припинив видавати, продовжувати і переоформляти ліцензії на окремі види діяльності», – зазначає директор департаменту регуляторного забезпечення «Укртелекому» Андрій Каленський.

До чого тут штрафи? У пояснювальній записці – жодного слова про санкції, лише про дерегуляцію на благо учасників ринку. У самому ж законопроекті їм присвячений цілий розділ. По-перше, пропонується мінімум вп'ятеро збільшити розмір штрафів за порушення чинних правил у телеком-сфері та за неповідомлення регулятора про початок роботи:

• За перше порушення – 500–1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ), або 8500–17 000 грн (за чинним законодавством – 100–200 НМДГ).
• За повторне протягом року – 1000–2000 НМДГ, або 17 000–34 000 грн (зараз 200–300 НМДГ).

По-друге, в законопроекті ініціюється запуск додаткових санкцій:

• За надання недостовірної або неповної інформації в повідомленні про початок госпдіяльності – 1000–2000 НМДГ.
• За порушення терміну повідомлення про всі зміни даних, зазначених у повідомленні про початок провадження госпдіяльності – 500–1000 НМДГ.

За що зараз штрафують телеком-ринок? За словами Костянтина Жакуна, найчастіше санкції накладають через невідповідність договору на надання телеком-послуг вимогам законодавства; ігнорування звернень абонентів зі скаргами на послуги, що надаються; рідше через відсутність проектної документації, договорів оренди, використання несертифікованого обладнання. «Але в більшості випадків зараз штрафують і перевіряють користувачів радіочастотного ресурсу та телефонії – ліцензійних видів діяльності. А тих, хто її не здійснює, майже не чіпають. У реєстрі операторів, провайдерів НКРЗІ – близько 7000 записів: потрібні серйозні ресурси регулятора, щоб всіх перевіряти. У законопроекті вони, до речі, теж не передбачені», – пояснює Жакун.

Чи відповідає порушенням розмір штрафів, що пропонується? Глава правління ІнАУ Олександр Федієнко вважає, що великі штрафи для осіб, які працюють без повідомлення, – непогана ініціатива.

Костянтин Жакун вважає: пропоновані штрафи неадекватні розміру того збитку, який може нанести діяльність оператора, провайдера телекомунікацій. «Думаю, створюється загороджувальний бар'єр для «видавлювання» з ринку гравців. Адже перевіряючий завжди приходить з метою оштрафувати. Можливо, реальна мета законопроекту – перерозподіл ринку на користь дуже великого телеком-бізнесу. Бо витримати штрафи в розмірі 30 000 грн, наприклад, за «порушення вимог щодо змісту договору про надання послуг» невеликим гравцям буде важко», – зазначає керівник «Телекон».

Втім, великі гравці також не в захваті від новацій. «Збільшення штрафів навряд чи можна назвати ефективним ринковим інструментом. На наш погляд, потрібно комплексно реформувати ринок у дусі кращих регуляторних практик Євросоюзу, спрощуючи умови діяльності бізнесу і виважено оцінюючи реальну базу для штрафів», – зазначає директор з корпоративного управління і контролю «Vodafone Україна» Ольга Дейнега.

На думку Марії Бокач, зростання адміністративної відповідальності – не зовсім релевантний спосіб регулювання ринку виходячи з адекватних цілей і завдань регулятора. «Але якщо враховувати, що після скасування ліцензування в телеком-регулятора (і без того «слабкого» за наявністю належних повноважень порівняно з аналогічними європейськими органами) пропадає механізм впливу через контроль ліцензійних умов, то в законопроекті також очікувано прописуються інші механізми – встановлення адмінвідповідальності. Схоже, що неможливість виконати в повному обсязі зобов'язання відповідно до принципів ЄС регулювання ринку, не залишають НКРЗІ вибору», – вважає юрист.

Інші спікери іронізують, що поки немає адекватного механізму стягнення штрафів – їх розмір ринку нестрашний. «Більш важливим фактором є наявність процедури накладення штрафів на всіх порушників без винятку, що наразі процесуально неможливо, навіть з урахуванням запропонованих змін. Тому акцентувати увагу необхідно не на зростанні сум штрафів, а на процесі їх беззастережного стягнення», – вважають в lifecell.

Чи допоможуть нововведення вивести гравців з тіні? На думку Костянтина Жакуна, тіньового ринку вже майже не існує. «Зараз вхід дуже простий – відправляєш повідомлення і через максимум 30 днів з'являєшся в реєстрі НКРЗІ і можеш законно працювати. Тому, думаю, у «тіні» залишився тільки мікроринок. А ось коли штрафи стануть великими, залишатися в «тіні» або повернутися туди – стане вигідно», – вважає експерт.

Андрій Каленський каже, що законопроект зачіпає «сірих» гравців – тих, хто діє без реєстрації в реєстрі НКРЗІ, не подає звітність регулятору і Держстату, не створює служб підтримки абонентів, що не веде належний моніторинг якості послуг, використовує несертифіковане устаткування. «Такі провайдери фактично діють на ринку безконтрольно, демпінгуючи за рахунок економії як шляхом «клонування» ФОП, так і виплати зарплат «в конвертах». І важливо зосередитися на механізмі застосування штрафів до суб'єктів, які діють поза рамками правового поля. Але сьогодні ще немає ані зареєстрованих в Мін'юсті «Правил здійснення діяльності у сфері телекомунікацій», про які йдеться в законопроекті, ані чіткого переліку телеком-послуг з їх описом і правилами надання», – розповідає директор департаменту регуляторного забезпечення «Укртелекому».

Марія Бокач вважає, що одну з цілей законопроекту пов'язують з мотивами виведення бізнесу з тіні. «Якоюсь мірою норми документа цьому сприятимуть. Але, як правило, ризик штрафу в розмірі 17 000 грн при відсутності іншого комплексного впливу, не був і не буде визначальним для гравців, які практикують недобросовісну конкуренцію», – впевнена вона.

Які шанси на прийняття законопроекту парламентом? На думку Mind, вони досить великі. Нескінченно ігнорувати терміни імплементації директив ЄС не можна. Потрібно демонструвати хоча б точкову моторність. Поданий від імені прем'єр-міністра Володимира Гройсмана законопроект підтримає парламентська більшість, а «невелика» маніпуляція з дерегуляцією і одночасним зростанням штрафів залишиться непоміченою. Перефразовуючи класика: «У кого зараз є час читати законопроекти».

В учасників телеком-ринку інша думка. «Сподіваюся, що шанси низькі. Вважаю цей законопроект марним. Розраховую, що підключаться профільні асоціації та донесуть думку: ефективніше приймати комплексні рішення і готувати їх для галузі в професійних робочих групах (як ми це робили з законом про доступ до інфраструктури), ніж витрачати безцінний час депутатів ВРУ з пропозицією «залатати дірки» в профільному законі 15-річної давності», – зазначає Костянтин Жакун.

В «Укртелекомі» вважають, що у законопроекту будуть як прихильники, так і противники. «Багатьох гравців ринку доступу в інтернет влаштовує сьогоднішній статус-кво у вигляді відсутності правил здійснення ними діяльності на ринку і будь-якого істотного регулювання», – резюмує Андрій Каленський.