Інвестиційні ідеї: куди вкласти $50 000

Як уже писав Mind, люди поділяються на тих, хто шукає, звідки взяти гроші, й інших – хто шукає, куди вигідно або безпечно вкласти. Перші зазвичай живуть від зарплати до зарплати і є користувачами споживчих кредитів. Другі можуть мати або дуже великі, або геть мізерні заощадження. І ось цю групу людей об'єднує можливість і бажання змусити гроші і час працювати на себе. Інструкцію, як поступово перетворити $200 на $500 000, відкладаючи готівку, купуючи ОВДП і відкриваючи брокерські рахунки в зарубіжних банках, ми публікували раніше. Тепер пропонуємо розглянути дещо інші інвестиційні алгоритми.

Коли сума інвестицій сягає кількох десятків тисяч доларів, як правило, інвестори підшукують для капіталовкладень більш збалансовані сценарії, аби мінімізувати ризики втрати грошей. Mind вибрав варіанти інвестування в межах $10 000–50 000. І підрахував, скільки на цьому можна заробити.

Інвестиції в золото

Дорогоцінні метали (в першу чергу, золото)  – це той актив, що як і раніше вважається якщо не ідеальним, то одним з найкращих способів зберегти капітал і примножити його. Причому практично без загрози втратити свої накопичення.

Золото – не для короткострокових вкладень, оскільки його вартість, як і будь-якого об'єкта для інвестицій, нестабільна. Але при цьому курс цього дорогоцінного металу не змінюється так стрімко, як, скажімо, котирування акцій. Тому оптимальний горизонт вкладень – 5–10 років. Тим більше, що вартість дорогоцінних металів у довгостроковій перспективі має тенденцію до зростання.

Якщо відстежити динаміку курсу золота з 2009 по 2019 рік, то збільшення вартості за цей період складе майже 50% – з $874,5/унція на 2 січня 2009 року до $1306,95/унція на 13 березня 2019 року (дані kitco.com). Причому за ці роки курс золота як злітав майже до $1800/унція, так і падав нижче $1100/унція. Але якщо брати саме 10-річний горизонт, то інвестор заробив би майже 50%.

Ще важливо врахувати, що в Україні ринок дорогоцінних металів розвинений не такою мірою, як у Великобританії та США. Купівлею-продажем займаються комерційні банки, що диктують свій курс, відштовхуючись від офіційного курсу золота, який встановлює Національний банк.

Так ось, монополія банків на ринку дорогоцінних металів призводить до того, що різниця між курсом купівлі та продажу (спред) може сягати від 5% і аж до 20%. Тому важливо, щоб прибутковість на виході перевищувала 10–12%. Інакше спред «з'їсть» весь заробіток. Виходом з цієї ситуації може бути придбання злитків побільше. Наприклад, купівля відразу кілограма золота (за поточними котируваннями це еквівалент близько $41 000) або ж вкладення в безготівкове золото. Тоді спред знизиться до 3–4%.

До слова, попит на золото у 2018 році істотно зріс і продовжує збільшуватися, що пов'язано з глобальною економічною невизначеністю і загрозою нової рецесії. Центробанки різних країн за минулий рік скупили понад 651 тонн золота, що на 74% більше, ніж у 2017 році. Це, у свою чергу, стимулює зростання вартості благородного металу. Експерти схиляються до того, що в найближчі рік-два золото точно дорожчатиме, і його котирування можуть дійти до $1500/унція.

Інвестиції в нерухомість

Ринок нерухомості в Україні, по суті, досяг свого дна. За даними SV Development, вартість квадратного метра житла – як у новобудовах, так і в квартирах на вторинному ринку – відкотилась на рівень 2004–2005 років. Але це аж ніяк не означає, що на придбанні житла неможливо заробити.

Найпростіший спосіб – вкласти гроші в споруджуваний будинок. Навіть у Києві в житловому комплексі комфорт-класу вартість квадратного метра становить 16 000–18 000 грн. Тобто за квартиру площею 40 кв. м доведеться віддати під 700 000 грн, або $25 000–26 000. Якщо інвестувати в житло на ранніх етапах будівництва, то до моменту, коли будинок буде зданий у експлуатацію, вартість квадратного метра зросте на 30–50%. Іншими словами, квартиру, придбану за $25 000, можна буде перепродати за $33 000–38 000.

Зрозуміло, на привабливість у очах потенційного покупця дуже впливає розташування житлового комплексу, розвиненість прилеглої транспортної та іншої інфраструктури (магазини, дитячі садки і школи, поліклініки). Велике значення мають будівельні та оздоблювальні матеріали, планування квартири, наявність наземного і підземного паркінгу, а також енергоефективність будинку. Ще потрібно звертати увагу на репутацію забудовника і портфоліо готових проектів. Адже головна небезпека на первинному ринку – вплутатися в проблемний проект, який не зможе бути завершений з певних причин. Їх безліч: від відсутності документів і дозволів до того прикрого факту, що у будівельної компанії банально скінчилися гроші.

Другий варіант – інвестування в житло з метою його подальшої здачі в оренду. Це може бути, знову-таки, як квартира в новобудові, так і на вторинному ринку. Якщо врахувати, що ціни на нерухомість дуже просіли, а орендні ставки – навпаки, зростають (у Києві середня ціна оренди однокімнатної квартири – $275), то інвестиції у квадратні метри окупляться десь за 8–12 років оренди. Крім вкладень у покупку квартири потрібно закласти ще $8000–10 000 на її ремонт.

Прибутковість від здачі житла в оренду складе 10–12% річних. Але її можна суттєво збільшити. Яким чином? За рахунок перепланування і поділу, наприклад, 2–3-кімнатної квартири на кілька компактних студіо. Такий проект коштуватиме $40 000–50 000. При цьому прибутковість від оренди зросте до 15–18%, а вкладені кошти повернуться через 5–6 років.

Інвестиції в альтернативну енергетику

Тренд вкладати гроші в поновлювану, «чисту» енергетику, зародившись на Заході, докотився вже й до України. І сонячну енергію, і силу вітру можна використовувати як для побутових потреб, так і для отримання прибутку. Нагадаємо, що в Україні діє «зелений тариф». Відповідно до закону «Про електроенергетику» – це тариф, за яким держава зобов'язана викуповувати електроенергію у власників електростанцій на альтернативному паливі, сонячних станцій і вітрогенераторів – у тому числі.

Розмір тарифу затверджує Національна комісія, яка здійснює держрегулювання в сферах енергетики і комунальних послуг. Останній раз ставки тарифу змінювалися в березні 2018 року і закріплені в постанові НКРЕКП №359. Для електростанцій на сонячній енергії «зелений тариф» до 31 грудня 2019 року становить 5,92 грн/кВт*год, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року – 5,32 грн/кВт*год, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2029 року – 4,74 грн/кВт*год.

Для вітроелектростанцій розмір «зеленого тарифу» до 31 грудня 2019 року – 3,8 грн/кВт*год, з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2024 року – 3,42 грн/кВт*год, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2029 року – 3,05 грн/кВт*год. Це без урахування ПДВ.

Згідно із законодавством, приватні особи можуть встановлювати обладнання для виробництва електричної енергії з альтернативних джерел потужністю не більше 30 кВт, і отриману таким чином електроенергію продавати державі. Будь-яких спеціальних дозволів і ліцензій для цього не потрібно.

Вартість сонячної електростанції «під ключ» потужністю близько 30 кВт – $20 000–25 000, вітрової електростанції аналогічної потужності з монтажем – $45 000–50 000.

Термін окупності інвестицій залежить від місця розміщення електростанції. Найбільшу кількість сонця отримують центральні і південні області України, вітряні дні найчастіше бувають у Карпатах, Прикарпатті та Закарпатті й у південних регіонах країни. При потужності в 30 кВт сонячна станція може генерувати до 34 мВт*год на рік, вітрова – до 45 мВт*год за рік. За такого сценарію вкладення в сонячну енергетику повернуться за 4–5 років, у вітрову – за 8–9 років.