Конкурентний енергоринок: чого чекати промисловим споживачам
Як перехресне субсидування населення позначиться на ціні струму
Україна зберігає найнижчі тарифи на електроенергію для населення в Європі – у середньому 1,03 грн за 1 кВт*год. Це означає, що для можливості впровадження в країні конкурентного енергоринку потрібно визначити джерела компенсації заниженої ціну кіловат-години для домогосподарств.
Наразі Міненерговугілля і НКРЕКП розглядають чотири базові сценарії, як вирішити проблему. А саме: побутовий сектор може дотуватися з прибутку НАЕК «Енергоатом», з тарифу на передачу електроенергії оператора системи передачі (нинішнє «Укренерго») або з цінової надбавки до тарифів різних учасників енергоринку (крім ВДЕ). Ще один варіант: за допомогою продажу «Енергоатомом» електроенергії за заниженим тарифом постачальникам універсальних послуг (ПУП), які забезпечують населення.
У НКРЕКП вважають найоптимальнішим, а отже найбільш імовірним, сценарій дотування населення з прибутку НАЕК.
Однак на яких би учасників ринку в уряді не поклали функцію субсидування населення, збереження тарифного популізму в побутовому секторі неминуче спричинить зростання ціни електроенергії для всіх промислових споживачів.
Результати тарифного стримування
Сьогоднішню тарифну політику в українському ТЕК можна назвати політикою цінових перекосів. Якщо в газовій галузі уряд пішов на всі поступки МВФ і довів ціну блакитного палива для побутових споживачів до європейського рівня, то в електроенергетиці картина повністю протилежна: середньозважений тариф для домогосподарств в Україні становить 1,03 грн за 1 кВт*год, тоді як аналогічна середня ціна кіловат-години в країнах ЄС – на рівні 20,5 євроцента.
При цьому навіть у найближчих до нас сусідніх країнах енерготарифи в рази вище, ніж в Україні. Наприклад, у Словаччині – 15,6 євроцента за 1 кВт*год, Польщі – 14,1, Румунії – 13,3, Угорщині – 11,2. Тобто якщо перевести на українську грошову одиницю, то розцінки стартують від 3 грн.
Занижені тарифи на кіловат-годину для населення на тлі цінової політики в газовій галузі – це інша крайність. А крайнощі – це завжди погано, якщо врахувати, що одним з ключових принципів у процесі підвищення тарифів є принцип step by step.
Якщо різке підвищення ціни газу для населення – увосьмеро – призвело до істотного вимивання коштів з внутрішньої національної економіки, нарощування мільярдних газових боргів, а також до складнощів з ефективним освоєнням прибутку НАК «Нафтогаз України», то ситуація з заморожуванням занижених розцінок на кіловат-годину в електроенергетиці вже тим паче нічим позитивним для галузі не увінчалася.
У результаті подібних цінових перекосів частка газу в комунальних платіжках домогосподарств перевищила частку електроенергії в рази, а то і в десятки разів (якщо брати до уваги приватні будинки), тоді як електроенергетична галузь продовжує працювати в умовах тарифного стримування і дефіциту інвестиційних ресурсів.
Безумовно, завдання нарощування видобутку газу є однією з головних цілей енергетичної стратегії, проте в Україні при цьому відчувають гостре недофінансування такі сегменти, як вугільна промисловість, атомна і гідроенергетика, електромережева інфраструктура.
Не слід також забувати, що газ є взаємозамінним товаром, який у тому ж теплопостачальному сегменті може успішно заміщатися біопаливом або навіть переведенням окремих населених пунктів на електрообігрів, як це намагається зробити компанія ДТЕК «Дніпровські електромережі» в правобережній частині міста Кам'янське. Альтернативні сценарії теплопостачання у вигляді допуску до теплотрас біокотелень або переходу на електрообігрів здаються зовсім не зайвими в умовах сьогоднішнього монополізму теплокомуненерго.
У цілому багаторічне стримування тарифів для побутового сектору в електроенергетиці посприяло тому, що ціна кіловат-години для промислових споживачів в Україні вже досягла європейського рівня, тоді як сама галузь увійшла в стадію технічної деградації.
Ще один наслідок перехресного субсидування – це звуження конкурентної бази в майбутньому лібералізованому енергоринку, що загрожує спотворенням ринкових цін на електроенергію з боку виробників. Тобто генеруючі компанії будуть змушені завищувати ціну електрики, щоб компенсувати збитки від занижених тарифів для побутових абонентів.
Нова тарифна перспектива
Після тривалої багаторічної перерви НКРЕКП у період з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2017 року провела п'ятиетапне підвищення тарифів на електроенергію для населення. Ціна зросла за першим тарифним блоком (на перші 100 кВт*год споживання в місяць) у 2,5 раза – до 0,9 грн за 1 кВт*год, і за другим блоком (понад 100 кВт*год) – у 2,6 раза, або до 1,68 грн.
Після цього п'ятиступінчастого подорожчання ніхто більше в країні до питання необхідності подальшого підвищення ціни на електроенергію для населення публічно не повертався. Хоча з економічної точки зору тарифи потрібно підвищувати, причому раза в два як мінімум. За оцінками Міненерговугілля, «ринкова» ціна кіловат-години для побутового сектору в Україні має становити 2,40 грн.
Проблема перехресного субсидування в енергетичній галузі, обсяги якого у 2018 році склали 55 млрд грн (понад чверть обороту ринку), особливо загострюється в міру наближення моменту запуску конкурентного енергоринку.
Однак замість переходу до об'єктивних енерготарифів для домогосподарств, уряд продовжує вишукувати механізми компенсації занижених розцінок для населення за рахунок учасників енергоринку, що кінець кінцем виллється у відповідне подорожчання роздрібної ціни кіловат-години для промспоживачів.
«Енергоатом» як ймовірний донор
Є висока ймовірність того, що весь тягар субсидування населення на перехідному етапі конкурентного енергоринку в період з 1 липня 2019 року по 1 липня 2020 року (або в більш пізні терміни) буде покладено саме на «Енергоатом».
Принаймні саме до такого рішення схильна НКРЕКП, про що свідчить лист Нацкомісії №970/17.2.2/7 – 19 від 28 січня 2019 року на адресу Міненерговугілля, текст якого є у Mind.
«З огляду на велику різницю між ціною на електричну енергію, вироблену на ТЕС, і діючим тарифом для АЕС, найбільш оптимальним, на думку НКРЕКП, є варіант компенсації різниці між ринковою та регульованою ціною електричної енергії для побутових споживачів за рахунок прибутку виробника електричної енергії на АЕС», – йдеться в листі НКРЕКП. На думку регуляторів, «цей варіант дозволить зменшити ймовірні надприбутки виробника електричної енергії на АЕС і не збільшувати роздрібну ціну на розмір компенсації».
Тобто суть сценарію наступна: для того щоб не підвищувати енерготарифи для населення, різниця між фактичною ринковою вартістю кіловата для домогосподарств і адміністративно встановленою покриватиметься безпосередньо з надприбутків «Енергоатому», які він одержуватиме, продаючи електроенергію АЕС в конкурентному ринку.
Крім того, відповідно до закону «Про ринок електричної енергії», на «Енергоатом» в перший перехідний рік роботи лібералізованого енергоринку покладено також функцію дотування «зеленої» генерації. Згідно з прогнозними оцінками Міненерговугілля, обсяг перехресного субсидування відновлюваної енергетики може скласти близько 12 млрд грн на рік. У свою чергу в НАЕК, за умови збереження нинішньої динаміки розвитку ВДЕ, прогнозують обсяг компенсацій «зеленим» на рівні 15 млрд грн.
Ціни АЕС і ТЕС зрівняються
Втім, у «найбільш оптимального» сценарію перекладання субсидій на «Енергоатом» є один недолік, про який згадують комісіонери у своєму листі:
«У той же час існує ймовірність того, що ціна виробника електричної енергії на АЕС, з урахуванням компенсації різниці між ринковою та регульованої ціною для побутових споживачів, буде близькою до ціни на електричну енергію, вироблену на ТЕС, а в нічні години може бути вище».
Для порівняння: наразі закупівельний тариф на електрику НАЕК становить 0,57 грн за 1 кВт*год, тоді як середня ціна на продукцію теплових генкомпаній в період c 1 по 10 березня – 2,02 грн за 1 кВт*год.
Це означає, що в разі збереження ціни теплової генерації в конкурентному ринку на нинішньому рівні, ціна НАЕК, що виробила в першій декаді березня 58,5% електрики в країні, може зрости в 3,5 раза. Додаткове навантаження від зростання вартості атомної електроенергії кінець кінцем ляже на плечі непобутових споживачів.
За даними Міненерговугілля, у 2018 році «Енергоатом» виробив 53% електроенергії в країні на суму понад 52 млрд грн при загальній товарній продукції генеруючих компаній близько 200 млрд грн. Тобто НАЕК виробляє більше половини електроенергії, отримуючи четверту частину загального доходу оптового ринку.
Виходячи з прогнозних оцінок Міненерговугілля, ціна атомного кіловата в конкурентному ринку може зрости з нинішніх 0,57 до 1,89 грн. При цьому, як стверджується в листі галузевого відомства №КМ/1-29-2766 від 5 грудня 2018 року на ім'я віце-прем'єр-міністра Володимира Кістіона, у розпорядженні НАЕК має залишитися близько 20 млрд грн додаткового прибутку – навіть після виплати субсидій населенню та «зеленій» генерації.
Водночас при цьому «існує ризик недофінансування проектів, які забезпечують безпеку об'єктів виробництва електричної енергії на АЕС», – йдеться в листі.
| Одиниця виміру | Прогнозні дані за 2018 р. | Варіант встановлення ринкової ціни для населення |
Варіант дотування населення з надприбутку «Енергоатому» |
|
| Обсяг споживання електроенергії населенням | млн кВт*год | 36200 | 36200 | 36200 |
| Роздрібний тариф для побутових споживачів | коп. за 1 кВт*год | 103 | 240 | 103 |
| Вартість поставленої населенню електроенергії | млн грн | 44743 | 99155 | 44743 |
| Обсяг дотацій | млн грн | 54412 | - | 54412 |
| Витрати постачальника на балансуючому ринку (БР) при поставках населенню | млн грн | - | 4958 | 4958 |
| Обсяг дотацій населенню з урахуванням БР | млн грн | - | - | 59370 |
| Обсяг реалізованої електроенергії НАЕК | млн кВт*год | 78831 | 78831 | 78831 |
| Тариф на електроенергію НАЕК (без ПДВ) | коп. за 1 кВт*год | 57 | 159 | 159 |
| Вартість товарної продукції НАЕК | млн грн | 52747 | 150097 | 150097 |
| Витрати НАЕК на БР під час ремонтів на АЕС (80 діб) | млн грн | 1097 | 1097 | |
| Акцизний податок 3,2% на електроенергію | млн грн | 4803 | 4803 | |
| «Зелені» сертифікати | млн грн | - | 12000 | 12000 |
| Надприбуток НАЕК | млн грн | - | 79450 | 79450 |
| Профіцит очікуваного обсягу надприбутку НАЕК з урахуванням дотацій населенню | млн грн | - | - | 20080 |
Джерело: Міністерство енергетики та вугільної промисловості
Недоліки інших сценаріїв
Кожен із запропонованих варіантів перехресного субсидування побутових споживачів у конкурентному енергоринку має свої недоліки.
Наприклад, у разі компенсації заниженої ціни кіловат-години для населення з тарифу на передачу електроенергії мережами НЕК «Укренерго» знадобиться проходити тривалі публічні процедури із затвердженням такого тарифу, що робить неможливим його оперативне коригування залежно від коливань цін на ринку «на добу вперед». У результаті виникає ризик банкрутства постачальників універсальних послуг, бо системний оператор в особі сьогоднішнього НЕК не зможе повною мірою компенсувати ПУП різницю між ринковою вартістю електроенергії для населення і регульованою в разі цінових коливань в оптовому ринку. При цьому частка компенсацій населенню в тарифі «Укренерго» складе понад 90%.
Ще один сценарій: «Енергоатом» продає електрику для населення за заниженим регульованим тарифом безпосередньо ПУП. У цьому випадку виникає проблема невідповідності графіка споживання електрики побутовими абонентами і графіка виробництва електроенергії на АЕС. Крім того, НАЕК все так же буде змушений різко збільшити ціну електроенергії, яка реалізується у вільному конкурентом ринку.
Здавалося б, більш справедливим є механізм компенсацій заниженого тарифу для населення за рахунок рівномірного розподілу додаткового цінового навантаження між усіма генеруючими компаніями. Однак цей сценарій не враховує різниці в собівартості виробництва електроенергії різними видами генерацій, яка в Україні досить істотна.
Втім, до виробників електрики в цьому випадку можна додати оператора системи передачі, а також операторів системи розподілу (колишніх обленерго). Тобто розподілити додаткове цінове навантаження між усіма учасниками енергоринку. Такий варіант більше відповідає європейському досвіду, який участі в дотуванні населення з боку конкуруючих у ринку виробників взагалі не вітає.
Однак обидва різновиди описаного сценарію вимагатимуть внесення відповідних змін до закону «Про ринок електричної енергії», а також до закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг».
Однак так чи інакше реалізація будь-якого із запропонованих сценаріїв утримання заниженої ціни атомної кіловат-години для населення в майбутньому енергоринку вимагає внесення змін до первинного і вторинного законодавства, а також проведення відповідних консультацій з Секретаріатом Енергетичного співтовариства.
Ринок має запрацювати, і ці проблеми необхідно оперативно вирішувати, інакше реформа ризикує бути відкладеною на довгий час. Цього українській владі точно не пробачать міжнародні партнери.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: [email protected].
