Демократія по-японськи: імператор йде, хай живе імператор

Демократія по-японськи: імператор йде, хай живе імператор

Уперше за останні 200 років правитель Японії пішов у відставку – на зміну йому приходить новий

Цей матеріал також доступний російською
Демократія по-японськи: імператор йде, хай живе імператор
Імператор Акіхіто (праворуч) та принц Нарухіто
Фото: DR

Сьогодні, 30 квітня 2019 року, японський імператор Акіхіто йде у відставку. Це трапиться вперше за останні майже 200 років: раніше, згідно із законами країни, правитель залишав справи лише через смерть. Спеціально для Акіхіто їх змінили, уряд і нація підтримали це рішення.

30 років на престолі

Акіхіто зійшов на престол у 1989 році, ставши 125-м імператором Японії. У жодній іншій країні світу цей інститут правління (нехай іноді й формального) не зберігався так довго. Свою посаду Акіхіто обіймав 30 років.

У зверненні до нації в серпні 2016 року Акіхіто заявив, що хотів би залишити цю позицію і передати трон старшому синові – спадкоємцю принцу Нарухіто. Згідно з конституцією Японії, подібний крок заборонений: ще в 1868 році було прийнято рішення, що імператори змінювалися лише після смерті, щоб виключити вплив попередника на нового правителя. Традиція зберігалася до імператора Акіхіто.

Звертаючись до японців, Акіхіто прямо заявив, що просить дозволу залишити престол через поганий стан здоров'я. Раніше він переніс операцію на серці, у нього було виявлено ​​онкологічне захворювання. За його словами, він побоюється, що, залишившись на посту, не зможе повноцінно виконувати обов'язки, і тому вважає, що передати владу синові – найкраще рішення.

Вважається, що в майбутньому подібна традиція може знову прижитися. Справа в тому, що у Японії значно збільшилася тривалість життя: нинішній імператор йде у відставку у віці 85 років, новий обійме посаду у 59 років. Інакше кажучи, щоб престол не займали самі лише люди похилого віку, потрібна змінюваність влади. Щоправда, експерти знову побоюються, що імператори, які відійшли від справ, впливатимуть на своїх спадкоємців.

Складна процедура

Уряд пішов назустріч імператору, практично в повному складі проголосувавши за рішення дозволити Акіхіто залишити престол і передати його спадкоємцю – Нарухіто. «За» висловилися 225 осіб, а двоє утрималися та сказали, що «не їм дозволяти імператору вирішувати свою долю». Процес передачі влади розтягнувся на два роки.

Офіційно імператор Акіхіто залишає престол 30 квітня 2019 року. Він отримає звання «імператор на спочинку» або «дзеко». Останні кілька місяців Акіхіто проводив низку церемоній, традиційних для Японії. Наприклад, він мав отримати право на відставку від богині сонця Аматерасу (вважається прародителькою японських імператорів). Обрядів досить багато, і вони відбуваються в декількох містах Японії.

1 травня на престол офіційно вступить імператор Нарухіто. Церемонія, на якій він отримає символи влади, обіцяє бути стриманою і порівняно закритою. Публічний парад пройде лише в жовтні 2019 року, друга частина процедури – у листопаді.

Весь процес досить довгий, але імператорська сім'я пообіцяла зберегти гроші платників податків і скоротити витрати в порівнянні зі своїми попередниками: у 1989 році на церемонію та сім банкетів витратили $110 млн, на них запросили 2900 осіб. Тоді уряд критикували за надмірні витрати й розмах. Цього разу банкетів буде всього чотири, а кількість гостей помітно скоротиться.

Нова ера

Крім нового імператора, Японія отримає і нову еру. Ера – це свого роду девіз правління кожного імператора, він дотримується її протягом усієї своєї каденції. Раніше правителі обирали собі кілька таких девізів, але з 1868 року повелося вказувати лише один.

Акіхіто почав еру «Хейсей», що перекладається як «Встановлення миру». Новий імператор Нарухіто уособлює еру «Рейва» ( «Гармонія»), яка почнеться з 1 травня 2019 року.

Але ери – це не лише маніфести правителів. До них у Японії прив'язується навіть календар – він ділиться на ери правління. Тому за квітень японцям належало надрукувати нові календарі, у яких до 30 квітня діяв «31-й рік ери Хейсей», а з 1 травня – «1-й рік ери Рейва».

Просто бути

Імператор Японії – сьогодні формальна фігура, яка великою мірою виконує представницькі функції. Імператор не має політичної сили, хоча, наприклад, на ньому лежить обов'язок вітати іноземних гостей.

До 1945 року імператор Японії вважався божеством, він мав певну політичну вагу, хоча безпосередньо країною керували парламент і Кабінет міністрів. Після закінчення Другої світової війни відповідно до ухваленої в 1947 році Нової конституції Японії імператор відмовився від свого божественного походження, його політичний вплив було максимально скасовано. Ця традиція збереглася й до сьогодні: імператор і його сім'я живуть приватним життям, тоді як «першу скрипку» в державі грає прем'єр-міністр.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті