Квиток в один кінець: як самогубці розпалюють протести в Гонконзі
Символами тривалих демонстрацій стали молоді суїцидники, що стрибають з висоти на підтримку протестів

Добровільні смерті стали тривожним наслідком невщухаючих четвертий тиждень антиурядових акцій в Гонконзі, спеціальному адміністративному районі Китаю. Слідом за маршами, мирними демонстраціями і розгромом будівлі парламенту кілька молодих громадян колишньої британської колонії скоїли суїциди, щоб остаточно заявити про свій відчай.
«Мученики» режиму
Рано-вранці 15 червня 35-річний чоловік на прізвище Леунг у яскраво-жовтому дощовику піднявся нагору будівельних лісів у торговій будівлі в центрі Гонконгу і прикріпив там транспарант «Любіть, а не стріляйте! Ні екстрадиції в Китай!». Протягом чотирьох годин поліцейські намагалися відрадити його від суїциду, але приблизно о дев’ятій ранку чоловік стрибнув повз надуту для нього повітряну подушку і розбився.
Минулої суботи 21-річна студентка університету на прізвище Ло зістрибнула з 24-поверхового житлового будинку в гонконгському районі Фанлінг. На стіні 24 поверху вона написала червоною фарбою передсмертний маніфест: «Я сподіваюся обміняти моє життя на виконання бажань двох мільйонів людей. Ми проти екстрадиції до Китаю. Ми наполегливо вимагаємо повного скасування цього закону, зняття з нас ярлика «заколотники», звільнення [заарештованих] студентів і протестантів, звільнення [глави адміністрації] Керрі Лам і покарання для поліцейських».
Наступного дня, 30 червня, 29-річна офісна працівниця і колишня вихователька дитсадка Жита Ву зістрибнула з пішохідного мосту біля торгового комплексу IFC у районі Централ. У передсмертній записці, залишеній у Facebook, вона закликала долити оливи до вогню протестів. «Гонконг, продовжуй боротися. Я хотіла б побачити твою перемогу... Але я не піду на завтрашній мітинг, бо втратила надію на краще життя. У мене немає власного житла, я виснажена і не хочу продовжувати важко працювати для забезпечення завтрашнього дня».
Рано-вранці у вівторок, 2 липня, 20-річна дівчина на прізвище Мак розбилася, стрибнувши з дев’ятого поверху житлового будинку в районі Чьонг-Ша-Ван. У передсмертній записці вона написала: «Що потрібно Гонконгу – це революція».
Усіх чотирьох самогубць гонконгські демонстранти вважають «мучениками» режиму. На їхню честь на міських вулицях споруджують імпровізовані вівтарі з квітів. А яскраво-жовті куртки, схожі на вбрання першого смертника, учасники вуличних антиурядових маршів несуть як прапори.
За словами Пола Віп Сіу-фея, директора Центру із запобігання суїцидів при Університеті Гонконгу, «все суспільство охоплено істерією через вулканічне виверження глибинних особистісних криз, викликаних законом про екстрадицію». «Люди засмучені, переживають за безпеку інших і відчувають невпевненість у власному житті. Я ніколи не бачив Гонконг таким неспокійним і заклопотаним, з відчуттям, що все вийшло з-під контролю. Ці чинники можуть призвести до спалаху екстремізму», – повідомив Сіу-фей.
На його переконання, шанування суїцидників як героїв і драматизація їхніх самогубств спричиняють інфекційний ефект на суспільство. Чим сильніше протестанти будуть прославляти померлих, тим більше молодих жителів Гонконгу здійснюватимуть спроби суїциду, вважаючи, що їх смерті можуть мати значення.
Причина протестів
Гонконг впродовж 156 років був британською колонією, але в 1997 році його повернули Китаю і наділили високим ступенем автономії за принципом «одна країна – дві системи». На 50 років (до 2047) йому була гарантована незалежність у всіх сферах, крім оборони і зовнішньої політики. Громадяни Гонконгу мають власну валюту і забезпечені такими фундаментальними правами людини, що обмежені у китайців, як свобода слова і ЗМІ.
У Гонконгу немає угоди про екстрадицію з материковим Китаєм. Але цього року адміністрація автономії під керівництвом Керрі Лам вирішила налагодити співпрацю в цій сфері. На початку червня було видано законопроект про екстрадицію, що дозволяє видавати за запитом китайських органів на материк осіб, підозрюваних у вчиненні тяжких злочинів.
Цю ініціативу було жорстко сприйнято гонконгською опозицією, яка заявила, що екстрадиція поширюватиметься не лише на фігурантів кримінальних і корупційних справ, а й на правозахисників і політичних опонентів влади.
Мобілізація незадоволених почалася з поширення понад 500 онлайн-петицій, у яких сотні тисяч людей заявили про своє невдоволення законопроектом. Крім посягань Китаю на свободу автономії, багато молодих гонконгців стурбовані зростаючою соціальною нерівністю, гострою нестачею житла і поганими перспективами на поліпшення життєвих умов.
9 червня понад 1 млн людей вийшли на вулиці Гонконгу, щоб висловити свій протест. А вночі 1 липня, у 22-гу річницю переходу автономії під юрисдикцію материкового Китаю, стався безпрецедентний для міста штурм парламенту – кілька сотень демонстрантів розбили скляні двері будівлі, прорвалися до зали засідань, де поламали меблі та офісну техніку і розписали стіни антикитайськими гаслами.
Схід проти Заходу
Протести в Гонконзі загострили дипломатичні відносини між країнами Заходу і Пекіном, який прагне довести, що масові демонстрації викликані не його агресивною політикою, а зовнішнім впливом. Представництво МЗС Китаю в Гонконзі звинуватило США, Британію і «уряди деяких інших країн» у «зухвалому втручанні» в ситуацію.
У Пекіні пов'язують протести, що відбуваються в автономії, з торговельною війною між Пекіном і Вашингтоном і боротьбою Заходу проти корпорації Huawei. За твердженням китайських чиновників, іноземні політики своїми висловлюваннями агітують гонконгських бунтарів порушувати порядок, щоб Захід зміг посилити тиск на уряд Китаю.
«Коли масштабні демонстрації проходять у ваших країнах, то поліція не вагаючись застосовує бронетехніку, водомети, кийки, сльозогінний газ і гумові кулі. Тоді чому ви виявляєте толерантність до злочинців у Гонконзі, які вдаються до насильства?» – йдеться в ноті представництва МЗС Китаю.
У середу посол КНР у Великобританії Лю Сяомін скликав прес-конференцію, на якій у надзвичайно різкій для дипломата формі розкритикував Лондон. Він повідомив, що китайсько-британські відносини вже порушені, довіру підірвано, і Сполученому Королівству загрожують «серйозні наслідки», якщо воно не «прибере руки» від Гонконгу.
Якщо ви дочитали цей матеріал до кінця, ми сподіваємось, що це значить, що він був корисним для вас.
Ми працюємо над тим, аби наша журналістська та аналітична робота була якісною, і прагнемо виконувати її максимально компетентно. Це вимагає і фінансової незалежності.
Станьте підписником Mind всього за 196 грн на місяць та підтримайте розвиток незалежної ділової журналістики!
Ви можете скасувати підписку у будь-який момент у власному кабінеті LIQPAY, або написавши нам на адресу: editor@mind.ua.