«Славко з ІТ-комітету» та телеком-старожили: яким буде технологічне крило нової Ради

У Верховній Раді почалося формування нового комітету, що опікуватиметься напрямками ІТ, телекомунікацій, цифрової економіки. Одразу кілька народних депутатів, які займалися цими питаннями раніше, не потрапили до парламенту нового скликання. Mind з’ясував, хто може зайняти їхнє місце та яких законодавчих ініціатив чекати в найбільш високотехнологічних галузях економіки.

Які комітети в Раді відповідають за ІТ?

У Верховній Раді минулого скликання було два профільних комітети, через які проходили всі законопроекти, що стосувалися інформаційних технологій. Перший – це очолюваний Олександром Данченком комітет з питань інформатизації та зв’язку. Данченко – колишній зв’язківець, екс-директор телекомунікаційної компанії «Датагруп». Він пройшов у парламент попереднього скликання за списком партії «Самопоміч», яка цього разу не взяла жодного місця.

Формально комітет опікувався більш ніж десятком напрямків, часто досить далеких один від одного. Серед них – розвиток інформаційного суспільства та електронне урядування, індустрія програмного забезпечення та кібербезпека, використання радіочастотного ресурсу, телекомунікації та поштовий зв’язок.

Усередині комітету повноваження поділили між чотирма народними депутатами, самого Данченка призначили відповідальним за інформатизацію. Питаннями електронного урядування мав займатися Ігор Гринів, народний депутат від БПП. Згідно з інформацією на сайті парламенту, понад третину пленарних засідань Гринів пропустив без поважної причини.

Руслан Лук’янчук від фракції «Народний фронт» очолював напрямок «Програмне забезпечення, кібербезпека, захист інформації». Відповідальним за телекомунікації, пошту та радіочастоти був Костянтин Усов із БПП. Крім того, у складі комітету перебував Юрій Мороко («Опозиційний блок»), якого в профільній спільноті називають ставлеником Ріната Ахметова, а також Роман Семенуха («Самопоміч»), Валерій Бабенко («Народний фронт»), Олена Матузко (БПП).

За п’ять років через комітет пройшло 76 законопроектів, з підготовки яких його визначено головним, та 520 законопроектів, де комітет був співвиконавцем.

Другий комітет, якого опосередковано, але стосувалась тема інформаційних технологій, – це комітет з питань науки й освіти. Заступник голови комітету Олексій Скрипник є засновником компанії Eleks, одного з найбільших розробників програмного забезпечення в Україні. За часи роботи комітет ініціював 92 законопроекти й 56 інших проектів, загалом опрацювавши близько 350 нормативних документів.

Хто потрапить до нового комітету?

У парламенті нового скликання виявилось також кілька людей від бізнесу, які потенційно могли б увійти до профільних комітетів та ініціювати зміни у високотехнологічних галузях. Серед них, наприклад, четвертий номер у списку партії «Слуга народу» Давид Арахамія – він є засновником ІТ-компаній Template Monster та Weblium. Також за списком цієї партії пройшла Вікторія Подгона, координатор «Платформи міських інновацій» та керуючий партнер ГО «Смарт сіті», і Єгор Чернєв, який займався розробкою ІТ-рішень та аутсорсингом ІТ-проектів як ФОП, а також був експертом із державного стимулювання інновації «Українського хайтек-офісу».

Великі шанси очолити профільний комітет має Олександр Федієнко – засновник телекомунікаційної компанії ІМК, який протягом п’яти років був головою правління Інтернет Асоціації України. Він також пройшов за списком партії «Слуга народу».

У коментарі Mind Федієнко зізнався, що формування майбутнього профільного комітету вже почалося. Його робоча назва – «Комітет з питань діджиталізації та ІТ». На порядку денному – питання цифрової інфраструктури, цифрових сервісів, електронного урядування, розвиток інформаційного суспільства, електронні довірчі послуги, цифрова індустрія, цифрова економіка, електронна комерція, безготівкова економіка, гармонізація законодавства із міжнародними стандартами. «Коли почали формувати команду майбутнього профільного комітету, я не вагався з вибором, бо вважаю, що як фахівець не маю бути осторонь, а питання глибинної цифрової трансформації – це майбутнє стабільності країни», – розповідає Федієнко.

Також про наміри займатися напрямком ІТ говорив лідер партії «Голос» Святослав Вакарчук. «Ми за те, що був комітет... з питань високих технологій. На сьогодні це важлива галузь для України, вона розвивається дуже потужно. Ми можемо допомогти їй. Однак саме по собі створення окремого комітету нічого не дасть – треба розуміти, якими будуть його функції, чим він може допомогти», – зазначив Вакарчук у коментарі державному інформагентству «Укрінформ».

У відповідь на цю заяву віце-спікер Верховної Ради Ірина Геращенко нагадала, що такий комітет уже є. «Він існує і достатньо добре працював минулу каденцію. Називається «комітет інформатизації та зв‘язку». Складався виключно з нових облич, прийняв низку важливих законів у сфері ІТ. До уваги всіх новообраних депутатів – перелік комітетів ВР є на сайті ВР», – написала вона на своїй сторінці у Facebook. Тим часом у профільній спільноті з’явився іронічний мем – «Славко з ІТ-комітету» – на позначення людини, яка прагне навести лад у ситуації, якою повністю не володіє. Варто сказати, що насправді Вакарчук – не далека від науково-технічної сфери людина. Він є кандидатом фізико-математичних наук, хоч і в технологічних компаніях ніколи не працював.

А ось третій номер у списку партії «Голос» Кіра Рудик – людина з ІТ-бізнесу, і вона також пройшла в Раду. До останнього часу очолювала український офіс американської компанії Ring Labs, що розробляє «розумний» дверний дзвінок. В Україні у неї – найбільший офіс розробки. В інтерв’ю Liga.tech Кіра Рудик пояснила, що «Голос» підтримує виділення напрямку ІТ (а саме – інновацій) в окремий комітет. Адже ця сфера генерує понад 3% ВВП країни і за своєю суттю дуже відрізняється від телекомунікацій чи інформатизації, з якими зараз «змішана» в одному комітеті. «Я б хотіла зробити комітет, який істотно більше займався б взаємодією з IТ, допомогою галузі, а також інноваціями і цифровізацією в державі», – пояснила вона. Зокрема, Рудик планує вирішувати питання оподаткування ІТ-галузі, технологічної освіти та працевлаштування експатів.

Як усі вони співпрацюватимуть?

Історично комітети Верховної Ради не формувалися за профільною ознакою. Бо знайти рівнозначну кількість фахівців для кожної галузі неможливо. Але як вважає Олександр Федієнко, станом на сьогодні «Комітет з діджиталізації та ІТ» формується за експертним бекґраундом кандидатів, більшість з яких має відповідний досвід роботи у сфері високих технологій і телеком-галузі. «Але ми розуміємо, що комітет не буде утворено виключно з майбутніх депутатів однієї фракції, тому сподіваюся, що майбутні наші колеги, які також матимуть намір працювати на розвиток нашого цифрового суспільства, це будуть професіонали своєї справи. Для мене особисто важливо, щоб ми не перетворювалися на майданчик політичних дебатів різних фракцій», – пояснив Федієнко у коментарі Mind.

У новому парламенті особисто він збирається акцентувати увагу на законодавчих ініціативах, що стосуються цифрової інфраструктури, на прийнятті закону про радіочастотний ресурс, який розробили спільно з бізнесом за попереднього скликання, та підготовці нового закону про електронні комунікації. Також Федієнко планує займатися питаннями внесення змін до закону про доступ до інфраструктури, змінами до кримінального кодексу за пошкодження цифрової інфраструктури, питаннями оподаткування операторів, які купують міжнародний трафік.

Також він порушуватиме питання щодо «податку на розкіш» користування мобільним телефоном. Збір 7,5% до Пенсійного фонду, яким зараз обкладається мобільний зв'язок, спочатку вводився в Україні для дорогих товарів та послуг. Але зараз мобільний зв'язок не є розкішшю, тому не перший рік на ринку ведеться дискусія про можливе скасування цього податку.