Бурштиновий рейд, або Нова кадрова політика Зе: хто не сховався, я не винен

Бурштиновий рейд, або Нова кадрова політика Зе: хто не сховався, я не винен

Глава держави запропонував керівництву СБУ, прокуратурі, Нацполіції та чиновникам держадміністрації Житомирської області емігрувати «від гріха подалі»

Цей матеріал також доступний російською
Бурштиновий рейд, або Нова кадрова політика Зе: хто не сховався, я не винен
Володимир Зеленський

Вчора, 12 серпня, Володимир Зеленський відвідав Житомирську область, де представив чиновникам, правоохоронцям, бізнесменам і політикам нового главу державної адміністрації Віталія Бунечка. 

Але найбільшу увагу на нараді було присвячено незаконному видобутку бурштину.

«У мене є статистика, що чорний ринок бурштину, обсяг, експерти оцінюють у $500 млн на рік і загальний обсяг втрат – десятки мільярдів гривень», – почав нараду Зеленський.

За його словами, проблема незаконного видобутку бурштину на Волині, у Рівненській та Житомирській області призвела до війни держави із кримінальними авторитетами та набула масштабів екологічного лиха.

«Вважаю, що ця проблема реально набула масштабу екологічного лиха. Дійсно, тисячі гектарів лісових земель перетворено сьогодні на пустелю», – зазначив Зеленський, додавши, що бачив вирубані ліси з гелікоптера, коли летів над Житомирщиною.

Президент порадив керівникам угрупувань, які займаються незаконним видобутком бурштину, «змінити адресу свого існування і змінити країну свого життя».

Також він звернувся до глави Нацполіції Сергія Князєва із вимогою звільнити керівників райвідділів поліції Олевського та Овруцького районів Житомирщини. «Керівників райвідділів поліції я вас дуже прошу звільнити».

Mind спробував розібратись, чи дійсно проблема має «прості» рішення – зміну кадрів, та чому розквіт бурштинової мафії відбувся у 2014–2015 роках.

Найперше, що насторожує в цій ситуації, – призначення керівником області екс-полковника СБУ, що задекларував годинник вартістю своєї річної зарплатні.

Виходячи з історії попередників, поки що цей перформанс нагадує лише перерозподіл «потоків». 

Житомирська область – не найлегший регіон для вибудовування вертикалі адміністрацією президента. Сфери впливу в області міцно поділені між представниками «Батьківщини» (Юлія Тимошенко) і «Європейської солідарності» (Петро Порошенко), а їхні кандидати, з цілком зрозумілих причин, Зеленського ніяк не влаштовували.

До того ж Житомир та околиці – не найкращий регіон з точки зору побудови політичної або адміністративної кар'єри. Сільське і лісове господарство, перевалка нафтопродуктів у Новоград-Волинському, видобуток ільменіту і торфу – ці підприємства і галузі не можуть дати миттєвого економічного ефекту, який новий губернатор міг би пред'явити главі держави як доказ своєї компетентності.

Тому лишається боротьба зі злочинністю та корупцією як найкраще підтвердження передвиборчих обіцянок президента Зеленського та інших «слуг народу». Звідси випливає висновок, що нікому, крім полковника СБУ, до чиїх обов'язків донедавна входив захист інтересів держави у сфері економіки, Житомирську область довірити не можна.

Чи дійсно видобувати бурштин настільки вигідно? Економіка бурштину цілком залежить від геології – місця розташування і структури покладів, які найчастіше без достатніх на те підстав ЗМІ та «експерти» називають «родовищами».

Насправді ж єдине у світі промислове родовище бурштину – це Пальмнікенське. Воно розташоване в Калінінградській області Російської Федерації. Всі інші, зокрема й на території Житомирської, Рівненської чи Волинської областей України, можуть розроблятися, за поодинокими винятками, лише напівкустарним способом – із застосуванням засобів малої механізації шляхом гідророзмиву породи з подальшою фільтрацією пульпи, тобто старательськими артілями.

Це пов'язано з тим, що бурштин найчастіше залягає в ґрунті як своєрідна «лінза» – багато в центрі і дуже мало з обох боків. Такі «лінзи» мають відносно невеликий розмір, вони розпорошені великою територією і не розташовуються у вигляді упорядкованих структур.

Іншими словами, пошук і видобуток бурштину, наприклад, у Житомирській області – це «лотерея», що вимагає «освоєння» значних площ без гарантії економічно значущого результату.

Єдиний інтерес українських старателів – це відносно висока порівняно з польським або прибалтійським бурштином, до 25%, частка так званого «ювелірного» каменю: гарного кольору, з інклюзами, тобто із застиглими в смолі комахами. Такі знахідки, дійсно, коштують дорого.

Яка вартість каменю на світових біржах та чорному ринку? Звичайний бурштин (без інклюзів) також користувався до недавнього часу великим попитом. У 2011 році, наприклад, пропозиція бурштину на світовому ринку становила лише 60% від попиту. Сьогодні – навпаки, пропозиція перевищує попит на 60%. Відповідно, впали і ціни.

Якщо у 2014 році індекс Amber stock-442 коливався навколо цифри $2250 за кілограм, то сьогодні він балансує близько $450. У 2014 році ажіотажний попит на ринках Китаю і арабських країн збігся з майже повним безвладдям в Україні після повалення «злочинного режиму Януковича».

Цілком природно, що в політичному хаосі 2014–2015 років не могли не з'явитися люди, які хотіли заробити на різниці між низькою собівартістю видобутку і максимальною ціною ринку. Така різниця цілком покривала всі корупційні витрати на старателів, кримінальних елементів, поліцію, СБУ, прокуратуру і місцевих так київських чиновників.

Сьогодні ж, на тлі рецесії світового ринку бурштину, видобувачі вже не можуть «задовольнити» повний ланцюжок зацікавлених силовиків та чиновників.

Тому раптовий інтерес Офісу президента Зеленського до видобутку бурштину чомусь лише в Житомирській області виглядає більше як PR-акція. Якби глава держави доручив внести в законодавство України, чинне на території всієї держави, давно назрілі зміни, що стосуються порядку та правил видобутку бурштину, – це була б, дійсно, турбота про інтереси держави.

А поки  це «точкове» рішення проблем лише Житомирської області, де в Олевському районі, неподалік від с. Рудня-Замисловецька, дійсно ведеться видобуток бурштину варварським способом.

В Україні працює декілька легальних підприємств з видобутку бурштину. Але для них головна проблема, яка робить цей видобуток нерентабельним, полягає в самому методі видобутку – після нього лишається «місячний ландшафт» та вимога рекультивації цієї території. Якщо цю вимогу виконувати чесно, то, як прокоментував Mind представник однієї з таких компаній, за поточних цін видобувати бурштин стає невигідно.

Тому ми можемо побачити лише два сценарії подальшого розвитку подій: перерозподіл сфер впливу на користь людей Богдана та Коломойського, або після більш глибокого вивчення ситуації – спроба перевести видобуток в легальну площину.

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті