Кривава «афрофобія»: чому в ПАР живцем спалюють нігерійців

Кривава «афрофобія»: чому в ПАР живцем спалюють нігерійців

Хвилю нападів на чорношкірих іммігрантів у ПАР називають «генеральною репетицією» громадянської війни проти білих

Цей матеріал також доступний російською
Кривава «афрофобія»: чому в ПАР живцем спалюють нігерійців
Фото: thesouthafrican.com

З 27 серпня в Преторії, Йоганнесбурзі та інших містах ПАР – найбільш індустріально розвиненої країни на африканському континенті – спалахують скоординовані бунти корінного населення проти приїжджих. Погромники розграбували і спалили близько сотні магазинів, що належали іноземцям, знищили десятки автомобілів і вбили не менше дев'яти осіб.

Розвиток бунтів

Іскрою, що розпалила полум'я ксенофобії, стало вбивство 27 серпня в адміністративній столиці ПАР Преторії 45-річного місцевого таксиста Ждабу Балоі, який, імовірно, намагався перешкодити продажу наркотиків молодим людям. Він був убитий пострілом в голову драгдилером нігерійського походження.

На наступний день, 28 серпня, колеги вбитого Ждабу Балоу заблокували автобусами декілька головних доріг Преторії та влаштували на них пікети з вимогою очистити вулиці міста від розповсюджувачів вунга – високотоксичної курильної суміші, що викликає швидке звикання. Ситуація в Преторії вмить вийшла з-під контролю – розлючені юрби людей почали громити, грабувати й спалювати магазини, що належать іноземцям, нібито за те, що в них продавали наркотики молодим людям.

До вечора 29 серпня поліції вдалося розігнати бунтівників у Преторії сльозогінним газом і гумовими кулями, і ситуація ненадовго стабілізувалася. Однак після проведених у неділю, 1 вересня, похорон Ждабу Балоі протести з новою силою і поліпшеною координацією спалахнули й в найбільшому місті ПАР Йоганнесбурзі та його околицях.

У групах WatsApp і в соціальних мережах поширилися заклики вигнати з країни іноземців, що продають наркотики і забирають робочі місця. На ці заклики відгукнулися натовпи погромників, багато з яких озброїлися сокирами і мачете. У ніч на понеділок вони зібралися в Джеппестауні, передмісті Йоганнесбурга. Вони заблокували дороги, щоб завадити проїзду поліції, і рушили в декількох напрямках – грабувати, громити і палити власність іноземців.

Сотні погромників попрямували в центральний бізнес-дистрикт Йоганнесбурга, де розграбували понад 50 будівель, одна з яких впала внаслідок пожежі, заживо поховавши під завалами трьох людей. Ще два мертвих тіла, чоловіче і жіноче, зі слідами кульових поранень були знайдені на місцях погромів.

У вівторок бунти спалахнули в сусідніх населених пунктах, потім там виявили ще чотири трупи. Два обвуглених тіла були знайдені в згорілому магазині в Олександрі, передмісті Йоганнесбурга. Аналогічну знахідку – пару обгорілих тіл – поліцейські виявили в пограбованому будинку в містечку Кетлехонг в 35 км від Йоганнесбурга.

Водночас на дорогах країни активізувалися напади «лінчувачів» на нелегальних водіїв-іноземців. У південно-східній провінції Квазулу-Натал у ніч на понеділок 11 фур перекрили одну з головних доріг Африки, яка веде з ПАР до Мозамбіку. Зупиняли транспортні засоби для перевірки документів і, за даними місцевої поліції, спалили чотири вантажівки, водії яких виявилися іноземцями.

Соціально-економічні причини бунтів

Індустріально розвинена ПАР протягом десятиліть була одним з найпопулярніших напрямків для економічних мігрантів. За офіційними даними, у 56-мільйонній країні зараз проживають 3,6 млн іноземців. Приблизно 70% з них прибули в пошуках кращого життя в ПАР з сусідніх Зімбабве, Мозамбіку і Лесото.

Насправді мігрантів у Райдужній країні більше, бо багато хто з них працевлаштовуються без реєстрації. Причому в економічно розвинених містах, таких як Преторія і Йоханнесбург, концентрація іноземців істотно вище, ніж в середньому по країні. Чорношкірі мігранти погоджуються виконувати важку або низькоквалифіковану роботу за менші, ніж громадяни ПАР, гроші, і місцеві політичні лідери часто роблять їх «козлами відпущення» за економічну нерівність і безробіття, рівень якої в липні досяг нового максимуму у 29%. З особливою неприязню у своїх викривальних промовах лідери ПАР критикують мігрантів з Нігерії, за якими закріпився стереотип вуличних драгділерів.

Різкі ксенофобські висловлювання, зокрема, використовував мер Йоганнесбурга Герман Машаба. «Нелегальні іммігранти тримають нашу країну в заручниках, і я боротимуся з цим до останнього», – заявляв він у 2017 році.

Набагато жорсткіші антиіммігрантські випади робить король зулусів Гудвілл Зуелітіні Кабхекусул. Подібно до того як «Радіо тисячі пагорбів» розпалювало геноцид у Руанді, лідер зулусів у виступі перед своїми прихильниками називає мігрантів ПАР «вошами» і «мурашками» і закликає їх «повертатися назад до своєї країни».

За твердженням Шелілла Мохамеда, виконавчого директора правозахисної організації Amnesty International South Africa, впродовж багатьох років «безсовісні політики» ПАР звинувачували беззахисних трудових мігрантів у всьому, що йде погано в країні. Нездатність влади своєчасно напоумити розпалювачів ненависті до іноземців стала причиною бунтів, що відбуваються наразі.

Реакція місцевих політиків

Влада країни, повідомивши про арешт 423 підозрюваних у причетності до погромів, обіцяє заспокоїти суспільство. Президент ПАР Кирилл Рамафоса назвав бунти, що відбуваються в країні, «актами безрозсудного насильства», зазначивши, що нападам корінних жителів на іноземців «немає жодних виправдань».

«Наша країна серйозно травмована актами насильства і злочинності. Не може бути прощення тим, хто нападав на будинки та бізнеси іноземних громадян», – заявив президент у телезверненні до нації, пообіцявши «знайти способи зупинити ксенофобські атаки».

У свою чергу міністр закордонних справ ПАР Наледі Пандор повідомив, що громадяни його країни заражені «афрофобією» – ненавистю до африканців з решти континенту. За його словами, владі ПАР довелося зіткнутися зі складним феноменом, коріння якого нелегко визначити.

«Об'єктами нападів стають чорношкірі з інших частин Африки, ми не можемо заперечувати це. Але серед погромників присутні й чисто кримінальні елементи... оскільки в багатьох випадках бунти супроводжуються пограбуваннями», – повідомив Наледі Пандор.

Лідер найпопулярнішої опозиційної лівої партії «Борці за економічну свободу» Джуліус Малема висловив думку, що гнів корінних жителів ПАР викликаний соціальною нерівністю, але сфокусований на неправильній меті.

«Наша злість спрямована не на тих людей, – написав Джуліус Малема у Twitter. – Як і всі ми, наші африканські брати і сестри продають свою працю за гроші, щоб вижити. Тим часом господар наших багатств – білий монополістичний капітал відмовляється ділитися з нами, а правляча партія ANC захищає його». На думку Малема, саме біле співтовариство ПАР стравлює чорношкірих жителів країни один з одним, поширюючи перебільшені твердження про те, ніби мігранти «крадуть робочі місця».

Схоже, але більш жорстке твердження зробив Енділе Мнгсітама, лідер радикальної соціалістичної партії ПАР Black First Land First (BLF), назвавши бунти в ПАР «генеральною репетицією громадянської війни проти білих».

«Нинішні апокаліптичні картини обвуглених будівель і каркасів спотворених вогнем машин – це те, що чекає на білих... Зараз в країні йде війна чорних проти чорних, яку помилково називають ксенофобією. Хвилі насильства наростають. І лише питання часу, коли театр цієї війни розшириться і охопить безпечні білі зони», – попередив Енділе Мнгсітама.

На його переконання, 10-мільйонна армія безробітних громадян ПАР незабаром перефокусує свій гнів з іноземців («вторинної проблеми») на «первинну проблему» – білих південно-африканців, які схиляють чорношкірих громадян ПАР до «самодеструктивної соціальної поведінки».

Стежте за актуальними новинами бізнесу та економіки у наших Telegram-каналах Mind.Live та Mind.UA, а також Viber-чаті