«Повернути Ізраїлю велич»: Нетаньяху заявив претензії на 30% палестинської території

Палестинці погрожують Біньяміну Нетаньяху війною, а політичні опоненти звинувачують його в розігруванні «спектаклю» заради отримання електоральної підтримки на виборах від правих націоналістів. Однак прем'єр-міністр Ізраїлю стверджує, що проведе приєднання територій в координації з президентом США Дональдом Трампом, який відразу після виборів у Кнесет представить громадськості «угоду століття» – план з мирного врегулювання арабо-ізраїльського конфлікту.

«Сьогодні я заявляю про свій намір після формування нового уряду поширити ізраїльський суверенітет на Йорданську долину і північну частину Мертвого моря. Цей крок я зроблю негайно після виборів, якщо отримаю мандат від вас, громадяни Ізраїлю», – заявив Нетаньяху 10 вересня в телевізійному зверненні до нації.

Прем'єр-міністр показав на карті великі території, на які має намір поширити свою владу. Їх площа становить 2400 кв. км, або майже 30% палестинської автономії Західного берегу річки Йордан. У цій зоні, за оцінками правозахисної групи B'Tselem, проживають 11 000 ізраїльських поселенців, що охороняються армією Ізраїлю, і близько 65 000 палестинців, які не є громадянами єврейської держави і не мають права голосу.

Території Західного берегу, східний Єрусалим і Сектор Газа стали ізраїльськими в ході Шестиденної війни в червні 1967 року. Палестинці вважають їх своєю історичною батьківщиною і заявляють про бажання сформувати на них незалежну державу. Однак Ізраїль розглядає Йорданську долину як об'єкт національної безпеки і має намір створити тут буферну зону для захисту від атак зі сходу. Багато хто з помірних громадян Ізраїлю виступають за збереження військового контролю над цією територією.

«Я вважаю, що [мирний план США] надає нам унікальну можливість, яка випадає раз на сто років, створити, нарешті, захищений постійний кордон для держави Ізраїль. У нас не було такої можливості з часів Шестиденної війни, і я сумніваюся, що ми отримаємо ще одну таку можливість у наступні 50 років... Дайте мені владу для забезпечення безпеки Ізраїлю. Дайте мені владу для визначення ізраїльських кордонів», – закликав виборців Біньямін Нетаньяху.

«Електоральний гамбіт»

Оголошення про приєднання палестинських територій, зроблене за сім днів до позачергових виборів до Кнесету, багато хто пов'язує з боротьбою Нетаньяху за політичне виживання – ізраїльський прем'єр зазнає серйозних труднощів з формуванням парламентської більшості та ризикує втратити високу посаду.

Його проблеми почалися в листопаді 2018 року, коли на знак протесту проти припинення вогню в Секторі Газу, який контролює угруповання ХАМАС, з урядової коаліції Нетаньяху вийшла націоналістична партія «Ісраель Бейтейну». Після проведених у квітні 2019 року перевиборів до Кнесету праві партії отримали більшість місць, але Нетаньяху не вдалося умовити їх об'єднатися – його підтримали лише 60 депутатів, тоді як для формування коаліції був необхідний 61 мандат. Аби не допустити надавати конкурентам шанс сформувати уряд, прем'єр-міністр поспішив призначити на 17 вересня ще одні дострокові вибори.

Тим часом шанси Нетаньяху перемогти на них і утриматися в кріслі прем'єр-міністра зменшилися через корупційні скандали, що роздмухують у пресі. У лютому генеральний прокурор Ізраїлю Авіхай Мандельбліт звинуватив прем'єр-міністра в корупції, шахрайстві та зловживанні громадською довірою. За даними головного державного обвинувача, Біньямін Нетаньяху незаконно прийняв від бізнесменів цінні подарунки на суму $300 000 і міг лобіювати інтереси ізраїльської телекомунікаційної компанії «Безек».

На початку цього місяця відразу кілька екзитполів показали, що опозиційний центристський політичний блок «Кахоль-Лаван» Бенні Ганца обійшов за популярністю правлячу партію «Лікуд» Біньяміна Нетаньяху. Якби вибори відбулися на початку вересня, «Кахоль-Лавану» дісталося б 32 місця в 120-місцевому Кнесеті, тоді як «Лікуд» мав би 31 місце. При цьому в жодної з партій немає явних перспектив сформувати коаліцію.

«Для забезпечення 61-місцевої парламентської більшості Біньяміну Нетаньяху потрібна підтримка правих партій, а Бенні Ганцу – альянс з лівоцентристськими блоками і Об'єднаним арабським списком. Але, судячи з опублікованих в ізраїльських ЗМІ екзитполів, Нетаньяху може розраховувати лише на 56 місць, а Ганц – на 55 місць», – пише «Аль-Джазіра».

Якщо правлячій партії «Лікуд» знову не вдасться сформувати коаліцію, їй доведеться йти на треті позачергові вибори, що розсердить ізраїльське суспільство, або об'єднуватися з «Кахоль-Лаваном». За припущенням політичних опонентів Біньяміна Нетаньяху, прем'єр-міністр намагається вирвати перемогу небезпечним і дорогим способом. Як висловився один з лідерів «Кахоль-Лавану» Яір Лапід, «прем'єр не хоче анексувати території, він хоче анексувати голоси».

На думку багатьох коментаторів, обіцянка підпорядкувати Ізраїлю палестинські території – це ризикований піар-прийом, яким Нетаньяху намагається сфокусувати увагу виборців на собі, перебити більш потужним інформприводом звинувачення в корупції та провести власний «ребрендинг» – створити собі новий імідж сильного лідера, здатного вирішити палестинську проблему.

Удар по миру з Палестиною

З рішучим засудженням планів Біньяміна Нетаньяху виступила Ліга арабських держав, а також офіційні представники Йорданії, Туреччини та Саудівської Аравії, які назвали дії ізраїльського прем'єра «расистськими», «нічим не обґрунтованими», «небезпечними» і «загрозливими для палестинського народу».

Палестинський дипломат Саєб Ерекат, який очолює Виконавчий комітет Організації визволення Палестини, висловив думку, що рішення Нетаньяху може стати «військовим злочином», який «поховає всі можливості мирного врегулювання» арабо-ізраїльського конфлікту і здатний підштовхнути широкі маси палестинців до збройного опору.

«Ізраїльтяни і міжнародне співтовариство повинні зупинити це безумство. Анексія – це злочин. Вона призведе до посилення апартеїду, насильства, екстремізму і проливання крові», – заявив Саєб Ерекат.

Стурбованість діями Біньяміна Нетаньяху висловила також Організація Об'єднаних Націй, офіційний представник якої Стефан Дюжаррік попередив, що «будь-яке рішення Ізраїлю нав'язати свої закони, юрисдикції та адміністрацію на окупованому Західному березі не має жодної міжнародної юридичної сили».

Усередині Ізраїлю настрої інші. За даними «Ізраїльського інституту демократії», 48% громадян єврейської національності підтримують анексію Йорданської долини, тоді як 28% виступають проти цього плану.

За твердженням Євгена Конторовича, фахівця з міжнародного права з єрусалимського мозкового центру «Політичний форум Кохолет», з юридичної точки зору Ізраїлю ніщо не заважає розширити суверенітет на Юдею та Самарію, бо ці території були власністю Британії, і в Ізраїлю на них стільки ж прав, скільки і на Тель-Авів. Ізраїль, за словами Конторовича, просто змінює статус територій, і цей крок не повинен вважатися анексією, бо вони не належать жодній іноземній державі.