Казус Радуцького: чому експерти прогнозують згортання медреформи та розквіт корупційних схем

Після призначення нового складу Кабміну стало зрозумілим, що президент зробив ставку на «технічність» урядовців – вони мають бути виконавцями загальної стратегії і не мати бажання/бути спроможними на власну гру. Виняток тимчасово зробили для Арсена Авакова, хоча це вже встигло призвести до низки конфліктів між ним та президентом.

Але в реальності значну кількість міністрів пролобіювали «великі гравці». А це означає, що існує чималий ризик їхньої роботи в інтересах не держави, а колишніх роботодавців/партнерів.

Mind спільно з аналітиками платформи der3kiy.com розпочинає серію матеріалів «X-ray бізнес-зв'язків міністрів», у якій спробує проаналізувати ризики – вже існуючі та потенційні, пов'язані з можливою пріоритизацією міністрами приватних інтересів над державними. У народі це називається «корупція». Ми не ставимо перед собою завдання справляти вплив на кадрові рішення, а лише додатково звертаємо увагу на ті речі, які, сподіваємося, врахували в Офісі президента під час призначень. Першою в поле зору потрапила сфера охорони здоров'я.

«Радуцький лікував родичів Зеленського. Мишко – друг сім'ї. Вова не бажає чути нічого поганого про нього», – таку відповідь отримали учасники медринку, коли спробували переказати президенту, яке «світле майбутнє» може очікувати систему охорони здоров'я при патронажі Михайла Радуцького.

Співзасновника клініки «Борис», нового очільника комітету ВР з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування вже називають «чорним кардиналом» галузі. Він не приховує свого патронажу над головою МОЗ Зоряною Скалецькою, а вона декілька разів публічно підкреслювала, що працює з комітетом ВР в одній команді.

Після обрання голів комітетів Верховної Ради та призначення міністрів Mind з боку учасників ринку отримав велику кількість звернень з оцінками та побоюваннями, що найближчими роками десятки мільярдів бюджетних гривень підуть не за цільовим призначенням: окрім держзакупівель можуть бути освоєні й інші прибуткові потоки. Редакція спробувала з'ясувати, чи виправдані побоювання ринку, або, можливо, учасники хвилюються лише через черговий перерозподіл впливу.

Також хочемо підкреслити, що усі анонімні коментарі в статті були перевірені щонайменше у двох джерелах. І хоча ми не можемо на 100% гарантувати їхню правдивість, довіру до них вважаємо достатньою для публікації.

Звитяги минулих років

«У барі Biancoro, розташованому в Mandarin Plaza, часто можна зустріти непримітного шатена років п'ятдесяти. Чоловік приїжджає на «мерседесі» S класу, розташовується в кафе і попиває каву. До нього на зустрічі почергово підсаджуються 10–12 таких само непублічних людей – широко відомих у вузьких колах медичних і фармацевтичних бізнесменів. За дивним збігом обставин, компанії цих людей виграють майже 100% столичних профільних тендерів. А не вхожих до ресторану – випадкових учасників торгів – відкидають. Чоловіка звуть Олександр Рудольфович Добровський. Він двоюрідний брат Михайла Радуцького», – розповідає один з власників медкомпанії, який побажав зберегти анонімність.

Олександр Добровський – не новачок у медичній сфері. За даними ЗМІ, він займається держзакупівлями ліків і виробів медпризначення за кошти київської мерії з часів Леоніда Черновецького.

За даними YouControl, Добровський – співзасновник п'яти компаній, що спеціалізуються на оптовій торгівлі та виробництві фармацевтичних товарів, продажі одягу, продуктів харчування, напоїв і тютюнових виробів. Одна з фірм – ТОВ «Трудовой Коллектив-Фармация» – зареєстрована в Криму як платник податків РФ.

Додаткові відомості Mind знайшов у лютневому зверненні депутата міжфракційного об'єднання «На захист порушених конституційних прав громадян і проти політичних репресій «Заборонено забороняти» Андрія Деркача до генпрокурора. Політик стверджував, що Добровський – один з «наглядачів, кураторів у медичній сфері, які фактично приймають рішення щодо розпорядження державними коштами із закупівлі медичної апаратури на власний розсуд і вміло прикривають свою злочинну діяльність». «Добровський Олександр Рудольфович через невстановлених посадових осіб КМДА шляхом шантажу, залякування і підкупу затверджує всі тендерні закупівлі, пов'язані з медичним обладнанням, є куратором у медичній сфері від СБУ...», – йдеться в листі.

Хто ці «невстановлені посадові особи КМДА», у відеозверненні пояснив адвокат Костянтин Бідовий після оголошення списків партії «Слуга народу». «Радуцький тривалий час очолював департамент охорони здоров'я КМДА. Людина, яка розпиляла зі своїм братом – Добровським – кілька мільярдів київського бюджету, людина, яка з гордістю говорила про те, що він людина Льовочкіна, раптом опинилася у вашій команді», – обурювався Бідовий.

Дійсно, Радуцький став заступником голови КМДА у вересні 2014 року. Потім перейшов у статус радника Віталія Кличка «за згодою двох сторін» наприкінці 2015-го. Сам Радуцький пояснював перехід тим, що йому захотілося займатися глобальними питаннями медицини і набридло витрачати час на засідання, присвячені «встановлюванню унітазів».

За прикрого збігу обставин відставці передували кілька гучних скандалів. Наприклад, організації, що об'єднують пацієнтів з нирковою недостатністю, направили звернення до прокуратури, вимагаючи відкрити проти Радуцького кримінальне провадження. А до суду дійшла справа, в якій КМДА звинувачували в штучно заниженій продажній вартості 29,9% пакета акцій «Борщагівського хіміко-фармацевтичного заводу». Тоді Радуцький заявляв, що аукціон «відбувся прозоро і відкрито».

«Насправді перехід з посади заступника КМДА на посаду радника – було мудрим рішенням. Де-юре Радуцький пішов з поля зору правоохоронців: у статусі радника немає правових наслідків. По суті, він забезпечив собі недоторканність. Гадаю, цією ж логікою керувався, відмовившись від посади міністра: у нардепів правовий «імунітет» до січня 2020 року», – припускає одне з джерел видання.

Втім, пост радника був не єдиним «запобіжником». За даними платформи der3kiy.com, що допомагала Mind у підготовці цього матеріалу, Михайло Радуцький вже 12 років є першим і єдиним почесним консулом Таїланду в Україні. Консульство розташоване в клініці «Борис», нещодавно проданій «Добробуту». Цей статус надавав почесному президенту «Бориса» чимало привілеїв: недоторканність кореспонденції консульства, заборону для правоохоронців відкривати або затримувати консульські речі й обшукувати архів, звільнення від податків приміщення консульства.

На думку джерела видання, скромний статус радника Кличка не завадив Радуцькому продовжити курирувати систему розподілу коштів міського бюджету на медзакупівлі з кешбеком від 20 до 30%. «За останні роки Київ накупив медобладнання на 10 років наперед. Лише минулого року на ці цілі зі столичного бюджету було спрямовано понад 1 млрд грн. Раніше таких грошей ніколи не виділяли на медицину. На перший погляд, це чудово. Однак номенклатура медичних виробів – надлишкова, з завищенням технічних вимог для обмеження учасників конкурсів. Закупівлі проводилися без відповідної інвентаризації матеріально-технічного забезпечення стану лікарень», – розповів медик, який побажав залишитися неназваним.

За його словами, багато видів обладнання досі не використовується: ефективно працювати на них лікарів так і не навчили. При цьому купувалися найдорожчі позиції постачальників, з якими склалися давні взаємовигідні зв'язки. «Усе, що у них було на складах і в переліку продукції, тим і затоварювалося місто Київ», – уточнив співрозмовник видання.

За даними Mind, значна кількість придбаного обладнання – від Інституту раку та інших установ, не вводиться в експлуатацію саме через те, що з неї не було сплачено «відкати» співробітникам однієї служби та/або головному лікарю. Mind проводить окреме розслідування таких закупівель, так опублікує його трохи згодом.

На думку іншого джерела, левову частку таких замовлень в останні роки отримують компанії, афілійовані з братами Фісталями: «Близько 40 фірм, у більшості з яких немає відділів продажів, маркетингу і навіть сайту, якимось дивом примудряються вигравати близько 70% столичних тендерів» .

Пояснення цьому «диву» можна знайти в численних розслідуваннях ЗМІ щодо корупційної діяльності Володимира і Германа Фісталів – донецьких бізнесменів, які влаштувалися на київському ринку ще при патронажі ексголови парламентського комітету з охорони здоров'я Тетяни Бахтєєвої.

Один з гучних скандалів – закупівлі матеріалів для гемодіалізу. У 2016 році нардеп Олександр Кодола з трибуни ВР вимагав розібратися з «гемодіалізною мафією».

Якщо дещо заглибитися в деталі, можна знайти бізнес-зв'язки Михайла Радуцького з братами Фісталями і Добровським. Наприклад, за даними YouControl, кінцеві бенефіціари ТОВ «Умед Груп» – Володимир і Герман Фісталі, а також Тимур Іршадович Валітов. Останній є співвласником ТОВ «Борис-Донбас» – компанії, що належить ТОВ «Борис».

А Добровський – засновник ТОВ «УЦМТ» разом із Германом Фісталем і якимсь Олександром Цвєтковим. «Компанія займалася поставками медичних виробів і препаратів, керує нею родичка братів Фісталів – Жанна Левицька. Вона також є засновником інших підприємств – учасників торгів від групи Фісталів: ТОВ «Медістар Фарма», ТОВ «Прикарпатська фармацевтична компанія», ТОВ «Світмед» і ТОВ «Альянс 2013». Дві останні структури за 2018 і 2019 роки виграли державних торгів більш ніж на 400 млн грн, у тому числі закупівлі КМДА», – пояснює джерело видання.

При цьому Михайло Радуцький уславився як головний антикорупціонер Києва за звільнення кількох головних лікарів, яких було викрито у порушеннях фінансово-бюджетної дисципліни. Але на ринку в один голос розповіли Mind, що це було «показове побиття» тих фахівців, які відмовилися генерувати фінансові потоки нагору.

Після «зачистки поганих головлікарів» ортопед-травматолог Київської міської клінічної лікарні №7 Роман Горобець виклав у мережу відеозвернення до президента, прем'єр-міністра і мера Києва. Лікар детально розповів про корупцію, що почала квітнути в клініці: «Коли прийшла новий головлікар, завідувач запанікував, що це людина Радуцького, яка приватизує лікарню. Я ж сподівався на позитивні зміни... Але незабаром пацієнти почали говорити, що в нашому відділенні стало лікуватися дорожче, ніж у приватних клініках». Горобець був готовий передати докази правоохоронним органам. Його почули і... звільнили.

Проба пера, або Прекрасне недалеке

Опитані Mind спікери, які спілкувалися з Михайлом Радуцьким вже після його потрапляння до стін ВР, вважають: приводів для оптимізму мало. «Мишко віртуозно флюгерить. Ні з ким не сперечається, на словах підтримує всі позитивні зміни, навіть реформу Уляни Супрун («х*й їм в *опу» – прикре палево, але він відмінно вчиться на своїх помилках, більше цього не допустить). При цьому між рядків дає зрозуміти: своїх супротивників розчавить, не замислюючись», – вважає один з колег Радуцького.

Сам Михайло Радуцький публічно запевняє, що не «братиме участі у будь-яких інтригах і схематозах». Але респонденти Mind «не під диктофон» стверджують, що найближчим часом голова профільного комітету ВР сконцентрується на освоєнні трьох ключових потоків.

Держзакупівлі. «Навіщо винаходити велосипед, якщо система кешбеку прекрасно відкатана в Києві. Гадаю, її буде екстрапольовано на всю країну. Вона охопить місцевий рівень (бюджети району, області), субвенції (гроші, які за різними програмами спрямовуються в регіони) і, можливо, бюджети підвідомчих структур (МВС, Нацгвардії тощо).

У Національному інституті раку вже запущено цікаву схему. Учасники ринку називають її «легалізацією відкатів». Суть проста: тепер усі компанії, які хочуть брати участь у тендерах інституту, повинні подати в пакеті документів зобов'язання, що в разі виграшу на торгах застрахують «фінансові ризики повного або часткового невиконання договорів про закупівлю переможцями процедур закупівель в закупівлях, замовником яких є інститут раку».

Придбати поліс можна не в будь-якій СК України, а лише в трьох компаніях, реквізити яких розміщені на сайті інституту.

За вказаними мобільними номерами співробітники СК в унісон говорять одне і те саме. Для низьковартісних тендерів страховка коштуватиме 3–5% від суми поставки (контракту із замовником), для високовартісних – 5–10%. Межу «низько-високо» уточнити не можуть. «Перші розцінки, напевно, на закупівлі капусти для їдальні інституту», – не жартують респонденти Mind. Адже більшість тендерів у сфері медзакупівель стартують від 1 млн грн.

Точну суму страховки і нараховуваний відсоток у СК зможуть назвати лише після проведення торгів. Купити поліс переможець зобов'язаний до того, як замовник перерахує йому кошти. «Примітно, що схема функціонує, коли в інституті проводиться схвалений Радуцьким аудит. Якщо перевіряючі не помітять порушень, ця проба пера використовуватиметься й іншими замовниками», – припускає джерело видання.

Ще однією «пробою пера» була спроба відмовитися від закупівель ліків через міжнародні організації. За словами виконавчого директора БФ «Пацієнти України» Інни Іваненко, завдяки міжнародним закупівлям вдалося прибрати корупційні схеми, які існували в МОЗ до 2015 року.

«Рано чи пізно такі закупівлі прикриють. Команді не потрібна зайва ланка у вигляді концентратора інформації, який формально їй не підзвітний. Тим паче, що без міжнародних організацій можна заробити більше, вибудувавши вертикаль. Наприклад, цільова програма – субвенція – замовник. І всім ланкам вказати – що, у кого, за скільки купити», – припускало джерело в бесіді з Mind 9 вересня.

Наступного дня ВР у першому читанні підтримала законопроєкт, який передбачає відмову від міжнародних закупівель ліків з 2020 року. Коментуючи проголосований документ, народний депутат від «Голосу» Ольга Стефанишина зазначила, що потрібні норми «в процесі викинула з нього якась зла сила». З'ясувати, хто стоїть за цією «злою силою», нескладно: всі зміни та їхні автори автоматично фіксуються в системі. Профільний комітет, очолюваний Радуцьким, міг направити запит адміністраторам або ініціювати розслідування. Але чомусь цього не зробив.

Втім, після скандалу в ЗМІ «зла сила» не ризикнула вдруге підставлятися. 19 вересня парламент прийняв закон із внесеною до другого читання поправкою, якою міжнародні закупівлі ліків і медичних виробів подовжили до 2022 року. Щоправда, всупереч обіцянкам Стефанішиної, доповнення вніс не Михайло Радуцький або члени його комітету, а заступник голови комітету ВР з питань економічного розвитку Роксолана Підласа.

Медичне страхування. «У розпочатої Супрун реформи є один серйозний недолік для корупціонерів: прозорий розподіл фінансів через Національну службу здоров'я («гроші ходять за пацієнтом»). Класична ж страхова медицина може стати ширмою для акумулювання потоку: бюджети збиратимуться державною або декількома приватними кишеньковими страховими компаніями. А пацієнтам запропонують гарантований мінімальний пакет послуг, усе інше – за свої гроші через додаткові опції страхування», – припускає джерело Mind.

Запуск медстрахування в Києві Михайло Радуцький лобіював ще під час перебування на посаді заступника голови КМДА. Тоді не вдалося. Зараз народний депутат знову активно просуває цю ідею. Невипадково в назві профільного комітету з'явився додаток «і медичного страхування».

Робота відразу закипіла. Ще наприкінці серпня в парламенті зареєстрували два цікавих законопроєекти. Перший – №1114 «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування» під авторством Наталії Ковалевської, Нестора Шуфрича, Вадима Рабиновича та ін. Ухвалення цього документа перекреслило б  реформу, розпочату вже ексміністром охорони здоров'я Уляною Супрун. Другий законопроєкт – №1178 «Про фінансове забезпечення охорони здоров'я і загальнообов'язкове медичне страхування в Україні». Його автори – Юлія Тимошенко, Валерій Дубіль (перший заступник Радуцького в профільному комітеті ВР) тощо.

Обидва документи зняли з розгляду після того, як Супрун закликала депутатів не голосувати за них. «Обіцянки «страхової медицини» – популізм, спроба створити ілюзію турботи про здоров'я українців і зберегти контроль над коштами платників податків. Спроби створити прозору систему з однаковими правилами і чіткими гарантіями для всіх учасників зустрічають потужний опір. Вони діятимуть оперативно і рішуче. Те, що називають «вікном можливостей» для законодавчих ініціатив, у парламенті 9-го скликання може дуже легко перетворитися на «вікно можливостей для покидьків», – підкреслювала ексміністр охорони здоров'я. 

У нещодавньому Facebook-stream Михайло Радуцький заявив, що його комітет готує дуже багато важливих законопроєктів. У переліку пріоритетних – документи про страхову медицину, гарантований пакет медпослуг, ліквідацію корупційних чинників (дерегуляцію), реформу на вторинному та третинному ринку та ін. «Раніше в парламенті з'являлися сирі документи про страхову медицину, які, по суті, відповідали лише на два питання: хто збирає і витрачає гроші. Ми ж хочемо розробити зважений закон. Тому звернулися до міжнародних організацій за експертизою», – пояснив Михайло Радуцький. 

Інвентаризація. На думку опитаних Mind спікерів, ще одним полем для маневрів може стати масова інвентаризація матеріально-технічного стану всіх медустанов країни. «Про важливість її проведення Радуцький заявляв у своїх перших виступах ще як радник Зеленського. Офіційний привід: для того щоб знати, куди більше направити фінансування. Але під маскою благих намірів можуть бути виокремлені найцінніші активи для запуску вигідних проєктів», – припускає джерело видання.

І наводить приклади: добротні приміщення, землі комунальних підприємств можна здати в оренду, нібито застаріле обладнання – списати і «передати» в хороші руки, відкривши прямо на території лікарні, скажімо, приватний МРТ-центр. Уже зараз в інституті ім. Амосова, що належить Академії меднаук, з'являються орендовані поверхи, на яких приватні структури пропонують послуги за найприбутковішими напрямками серцево-судинної хірургії.

Також можна тиснути на регіони тарифними сітками і вбивати вигідно розташовані держустанови. «Далі продати їх за три копійки своїм людям для відкриття вже приватних клінік», – описує ризики інший учасник ринку.

Інструментарій

«Викрити особисто Михайла в якихось махінаціях буде складно: все робитиметься чужими руками. На ключові посади вже розставлені свої люди», – вважають медичні експерти.

У нещодавньому інтерв'ю Уляна Супрун дала зрозуміти, що, на її думку, Зоряна Скалецька – пішак у чужій грі: «Ми бачимо людину, яка не була готовою зайти як міністр у міністерство, не має своєї команди і не знає, де взяти людей. Їх їй нав'язує Радуцький, який хоче контролювати всю медичну сферу без того, щоб брати на себе відповідальність. Тому що він не підписуватиме документи. Документи стане підписувати міністр». 

В іншому інтерв'ю ексміністр охорони здоров'я уточнила, що нещодавно спілкувалася зі своєю наступницею: «Я сказала Зоряні: єдина можливість щось робити – мати своїх заступників. На що вона відповіла: «Мені їх дають». Подивіться на її радників. Не думаю, що вона сама Голубовську і Чумака взяла».

Цю інформацію підтвердила сама Зоряна Скалецька, повідомивши, що радників їй «порекомендував Михайло Борисович».

У минулому Ольга Голубовська була позаштатним головним спеціалістом МОЗ при Раїсі Богатирьовій. Група «уславилася» тим, що просувала інтерферони для лікування гепатиту С, єдиним постачальником яких була компанія Петра Багрія. У нещодавньому інтерв'ю Дмитру Гордону Михайло Радуцький дуже позитивно відгукувався про Голубовську. 

За Олександром Чумаком – також шлейф скандалів. Нещодавно його ім'я згадували представники профільних громадських організацій на прес-конференції «Кастрація медреформи? Перші симптоми». Активісти заявили, що до лав радників нового міністра охорони здоров'я і в члени профільного комітету ВР потрапили люди, які мають корупційну історію і працювали за часів Раїси Богатирьової, яку підозрюють у розкраданні бюджетних коштів. 

Крім Чумака спікери на конференції згадували Валерія Дубіля, який нині обіймає посаду першого заступника голови Комітету ВР з питань здоров'я нації. Активісти закликали президента та прем'єра не допустити відновлення старих корупційних схем.

24 вересня зі схожим меседжами до прем'єр-міністра Олексія Гончарука звернулася гендиректор Директорату стратегічного планування та євроінтеграції Міністерства охорони здоров'я Ірина Литовченко.

«Дії нового керівництва МОЗ ставлять під загрозу продовження реформи охорони здоров'я в Україні. Тиск на керівництво директоратів – приклад політичних репресій. Для того щоб вам запропонували звільнитися «по-хорошому», досить просто мати власну думку і силу захищати закон і зміни, які повинні стати відчутними для всіх українців якомога швидше. Нам прямо говорять, що тепер треба працювати «за поняттями»... Дії керівництва всередині міністерства кардинально відрізняються від того, що потрапляє в публічні заяви», – йдеться у відкритому листі.

За словами Ірини Литовченко, роботу МОЗ фактично паралізовано останні 3,5 тижня:

• не підписуються навіть документи щодо закупівель і постачання ліків для важкохворих пацієнтів;
• блокуються закупівлі машин екстреної медичної допомоги в пілотних регіонах;
• припинено процес автономізації Інституту раку, Інституту серця, ОХМАТДИТ, Інституту дитячої кардіології ім. Ємця. Послуги в цих установах повинні з 2020 року стати доступними для всіх у рамках Програми медичних гарантій відповідно до закону «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»;
• блокуються всі нормативні документи і рішення, необхідні для нормальної роботи Національної служби здоров'я (забезпечення нормальної роботи і фінансування понад 1000 медустанов первинки і програми «Доступні ліки»);
• не затверджується реєстр цін на Національний перелік основних лікарських засобів, який дозволить уникнути завищення цін на ліки, що закуповуються медустановами через ProZorrо, завдяки якому заклади зможуть забезпечити більше безкоштовних ліків для своїх пацієнтів під час лікування в стаціонарі.

На це звернення прем'єр-міністр відповів, що аналізуватиме ситуацію після повернення міністра з США. «Не маю жодних сумнівів щодо професійних якостей нової очільниці міністерства Зоряни Скалецької. Наскільки я знаю, пані Скалецька зараз у відрядженні в Нью-Йорку, де бере участь у засіданні Генеральної асамблеї ООН. Впевнений, що після свого повернення пані Зоряна знайде шляхи вирішення проблеми всередині МОЗу», – додав він. Mind також направив подібний запит до міністерства і очікує на коментарі.

Минулого тижня редакція попросила Михайла Радуцького прокоментувати цілу низку питань. Народний депутат поки не знайшов часу відповісти на запит видання.